Тека з паперами - Україна модерна

[http://stfalcon.github.io/euromaidan/] Журнал присвячено історії України та Центрально-Східної Європи кінця XVIII – XX століть. Заснований у 1996 році, часопис видається українською мовою з англомовними резюме один раз на рік. Від 2007 року «Україна Модерна» виходить у форматі тематичних випусків. Головна Про часопис Свіжий номер Для авторів Наступні томи Архів журналу Де придбати? Редакція Книги на рецензію Тека з паперами | Друк | Статті, дослідження, фрагменти праць “…потрібні більш кваліфіковані робітники”: колективний портрет персоналу сиротинців напередодні Голодомору Артем Харченко У радянській пропаганді сиротинці представлені як приклад піклування держави про мільйони безпритульних дітей, де ті отримували належний догляд і правильне виховання. На практиці система радянських сиротинців кінця 1920-х – середини 1930-х років стала одним з майданчиків реалізації злочинної політики примусового переміщення дітей, що була складовою явища Голодомору. Сиротинці стали інструментом системної класової індоктринації дітей в контексті формування “нової людини”. Які люди працювали у цих закладах і на практиці реалізували політику в сиротинцях УСРР? Що мотивувало їх обрати цей шлях, і як вони сприймали свою роботу? Чи можна говорити, що радянська система виплекала покоління слухняних виконавців, готових бездумно виконувати накази? читати... Вдома але без дому: служниці в родинах української інтелігенції Галичини зламу ХІХ – ХХ століть Іванна Черчович Вони роками жили у домах, де служили – варили, прибирали, дбали про потреби господарів і знали їхні найінтимніші таємниці. Служниці – особлива і чисельна група жінок, які заробляли на життя домашньою службою. Дім господарів був особливим простором взаємин між тими, хто в ньому жив, і тими, хто в ньому служив. Найчастіше, “служба” – це безіменні персонажі мемуарних та епістолярних згадок своїх роботодавців, рідше – свідки чи підсудні у кримінальних справах. Хто були ці жінки? Що приводило їх у чужі доми і як складалися їхні долі? Що особливого було в їх життєвих досвідах, що становило їхнє повсякдення, які виклики і ризики готувала для них професія, які обрії виднілися служницям з вікон помешкань української інтелігенції Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття? читати... Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність Оксана Кісь У суспільній свідомості Голодомор стало асоціюється з образом жінки, чиї страждання символічно уособлюють трагедію цілої нації. Та чи насправді у тих критичних обставинах українські жінки були пасивними жертвами тоталітарного режиму? Уважніший погляд на жіночий досвід великого голоду показує, що чимало жінок вдавалося до активної потидії насильству, відчайдушно боронили своє майно та відстоювали власні права в умовах правового свавілля. Жінки виробляли (відносно дієві) стратегії виживання, використовували обмежені ресурси для порятунку життя. Яких викликів зазнали уявлення про материнство та відповідні практики на межі життя і смерті? Як переживали жінки деградацію свого тіла внаслідок голодування? Як сексуальність ставала ресурсом виживання і фактором ризику для жінок? Гендерний підхід дозволяє показати особливу суб’єктність жінок в умовах критичного обмеження прав, можливостей і ресурсів. читати... Розбудити і нагодувати: «підручники патріотизму» для селян Наддніпрянської України на зламі ХІХ-ХХ ст. Вікторія Волошенко Художня література та військові паради. Лубочні картинки та ілюстрації в книжках, календарях і періодиці. Тексти дум та агітаційних листівок. Ікони, релігійні твори, молитви, панахиди, паломництва. Усні спогади, співи, театральні постановки, публічні читання. Історія популяризації історичного знання – оповідь не лише про дидактичну літературу та шкільництво. Цей нарис – про різні типи «підручників патріотизму» та їх роль у прищепленні національної ідентичності селянам Наддніпрянщини на зламі ХІХ-ХХ ст.; ідейну спрямованість видань та практики поширення, які уможливлювали формування і свідомої національної громадянської позиції, і змішаних ідентичностей. У фокусі – становлення українського популярного історіописання у тісній конкуренції з російським та польським. читати... “Жінки в колгоспах – велика сила”: хто вони - українські призвідниці Голодомору? Дарія Маттінглі В колективній пам'яті призвідниці Голодомору часто постають як маргінальні особи: "відьми", садистки, п'янички, ласі на чуже ледащі жінки або розпусниці. Ким насправді були жінки, дії яких призвели до смерті односельців? Згідно з архівними джерелами, переважна більшість призвідниць на рівні села були колгоспницями, комсомолками, ланковими, рідше заступниками голів колгоспу, рахівницями або у складі сільських рад. Серед них не було яскраво вираженого маргінального або кримінального елементу чи фанатиків, а деякі з них навіть стали передовицями стаханівського руху! Мотиви участі жінок у Голодоморі мало чим відрізнялися від чоловіків, а панівне сприйняття активісток як маргіналок пов'язане із несприйняттям участі жінок у масовому насильстві, яке традиційно вважали чоловічим проявом. читати... Масові вбивства в'язнів львівських тюрем: що відомо про місця та кількість жертв? Кай Струве У перші дні після нападу нацистської Німеччини на СРСР радянське НКВД вбило кілька тисяч в’язнів, яких утримували у в’язницях Львова та інших міст. Хоча про цю трагедію не раз писали, та доглибно її не досліджували: чимало суперечностей існує у питанні про число жертв та їх локалізацію. Скільки саме тюрем було у Львові і яка з них була тюрмою №1? Скільки в’язнів перебувало у кожній в’язниці напередодні розстрілів і скількох було фактично закатовано? Залучаючи нові джерела, порівнюючи дані радянських і німецьких офіційних документів, повідомлення тогочасної преси та свідчення очевидців, автор прагне встановити число вбитих невільників, і вказує на фактографічні помилки в експозиції Музею “Тюрма на Лонцького”. читати... Українські радянські мюзикли і перекодовування радянського міфа Богдан Шумилович Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років європейські інтелектуали шукали сенс життя і часто зверталися до романтизму. У цей же період українські митці та представники радянської інтелігенції також шукали нові смисли і прагнули відродити романтичну естетику. Туга за втраченим “ідеальним світом” та ностальгія за гармонією з природою мала свої коріння як в українській національній культурі, так і в естетиці “високого сталінізму”. Ця стаття розповідає про те, як на українському заході кінця 1960-х – початку 1970-х рр. регіональне телебачення за допомогою музичних телефільмів перетворило романтизований ландшафт та фольклор Карпат у медіа-ландшафт. І як цей медіа-ландшафт мав силу творити нові життєві смисли, частина з яких існують в Україні досі. читати... Секта чи церква? Соціальна еволюція старообрядницьких громад Харківської губернії у ХІХ – на початку ХХ ст. Павло Єремєєв Чи є спільні закономірності в історії релігійних спільнот, відмінних за віровченням, віддалених у часі та просторі? Старообрядництво Російської імперії демонструвало ті самі шляхи трансформації релігійних груп, що описуються в рамках соціологічної теорії «церква-секта». Ранні старообрядницькі громади за своїми соціальними характеристиками відповідали сектантському типу релігійних об’єднань, проте досить скоро сектантські риси у них почали розмиватися. На прикладі старообрядницьких громад Харківщини ХІХ — поч. ХХ ст. видно, як залежно від локальної специфіки деякі з них демонстрували ознаки релігійної деномінації, інші — «укоріненої секти». читати... Сміх у лещатах цензури: партійний контроль за змістом журналу «Перець» Катерина Єремєєва У радянському суспільстві навіть такі природні людські прояви як сміх та гумор перебували під суворим наглядом партійних контролюючих органів. Стаття присвячена радянському політичному гумору, яскравим проявом якого був журнал «Перець». Незвичність гумористичного формату «Перця» створювала особливі умови для цього контролю: «несерйозність» журналу могла як відволікати цензорів, так і слугувати «червоною ганчіркою» для них. Як гумористи намагались оминути лещата політико-ідеологічного контролю та розширити межі особистої творчості, як не)виконували завдання партії та стверджували статус «Перця» як «серйозного» видання із «несерйозною» формою йдеться у статті. читати... Незаперечний злочин. Сексуальне насильство німецьких вояків на території СРСР у 1941—1945 рр. Регіна Мюльхойзер Чи справді вояків Вермахта, які порушували нацистські расові закони і мали інтимний зв’язок з неарійками, суворо карали? Командування Вермахта намагалося не забороняти, а контролювати та регулювати сексуальність військовослужбовців, надаючи їм відносно безпечні та легкодоступні можливості для сексуального задоволення: роздавали презервативи, створювали «санітарні будинки» для гігієнічної дезінфекції після статевого акта та організовуючи військові борделі. Окрім вимушеної проституції, джерела розкривають різні форми сексуального насильства, скоєного окупантами щодо ув’язнених, полонених та цивільних жінок: примусове роздягання, обшук тілесних порожнин, сексуальні тортури, сексуальний шантаж і рабство, зґвалтування (в тому числі групові). Сексуальне насильство не вважалося за важкий злочин, покарання було рідкістю. читати... Становлення радянської культурної мережі в Закарпатській області у повоєнні роки Василь Міщанин Наприкінці червня 1945 р. в результаті підписання договору між Чехословаччиною та СРСР Закарпаття офіційно стало частиною УРСР. З цього часу на Закарпатті розпочинаються радянські перетворення, які зачепили усі без винятку сфери життя. Партійно-державна монополія на розвиток освіти і культури проявилася у створенні розгалуженої мережі закладів, які, утім, окрім притаманних їм функцій, виконували завдання ідеологічно-пропагадистського характеру, слугували інструментами індоктринації мешканців Закарпаття. Бібліотеки, будинки культури, музеї та інші установи мали готувати відзначення радянських свят, здійснювати лекційно-роз'яснювальну роботу, організовувати спортивно-масові заходи та виставки, щоб демонструвати переваги радянського способу життя та здійснюючи «комуністичне виховання» населення краю. читати... «Берегиня»: спроба деконструкції одного «кабінетного» міфа Юлія Буйських Одним із найпопулярніших міфологічних конструктів, що функціонують в пострадянському українському суспільстві, є образ «берегині». Її звично уявляють такою собі питомою давньоукраїнською богинею-покровителькою домашнього вогнища, яка начебто є споконвічною частиною української культури. Образ берегині широко циркулює у публічному дискурсі, активно популяризується у квазінаукових публікаціях, його віддано шанують неоязичники та ефективно використовують підприємливі бізнесовці. Та чи справді духовна культура давніх слов’ян знала богиню-берегиню? Що ж це за міфологічний персонаж? Стаття Юлії Буйських розкриває джерела про імовірні дохристиянські корені, пізніші відголоски і сучасних творців берегинь. читати... Орієнталізм галицьких євреїв і криза потрійної ідентичності Йозефа Рота Домініка Ранк Мультикультурна ідентичність зазвичай уявляється як абсолютне благо. Різні культури сполучаючись в одній людині, дають їй можливість користати і вибирати найкраще з кожної культурної системи, розширювати горизонти своїх можливостей, знань, інтересів, мов, легше комунікувати з представниками різних народів. Історія життя та творчості Йозефа Рота, відомого письменника, автора «Марша Радецького», «Йова», «Євреїв в мандрах» розкриває проблематичну потрійну ідентичність автора – єврея, німця, габсбурзького монархіста. Розвідка показує, що функціонування мультикультурної ідентичності є можливим лише в певному політичному контексті, і порівнює в цьому зв’язку дві ідеології – націоналізм і австрійський лібералізм. читати... Посттравматичний стресовий синдром і колективна травма в особистих наративах свідків Голодомору Віталій Огієнко Голодомор часто називають травмою, що мала глибокі негативні та руйнівні наслідки для жертв, свідків та наступних поколінь. Але про що власне йдеться? Що відчували ті, хто пережили голод? Страх, провину, ненависть, байдужість? Як сприймали Голодомор свідки, які самі не зазнали сильного голодування? Відповіді на ці запитання дозволять краще зрозуміти, що означав Голодомор тоді і що означає він зараз для нас, та що відбувалося із цією пам’яттю протягом 85 років, які минули. читати... Польські витоки українського націоналізму: польське українофільство ХІХ ст. Володимир Волковський Чи завжди польські та українські політичні діячі ворогували? Історія польського українофільства розкриває зовсім не ту Україну і не ту Польщу, яку звик уявляти – завдяки стереотипам освіти і пропаганди – посполитий люд. Постаті двох знакових мислителів ХІХ ст. – Францішека Духінського та Іполита Терлецького – виявилися вкрай незручними і для критиків «українського націоналізму», і для критиків “польського поневолення”, то ж їх надовго “забули”. Але чи ви здогадувались, що ідеї цих польських інтелектуалів фактично лягли в основу українського модерного націоналізму? Спробуймо придивитися пильніше до їхніх біографій і праць, щоб збагнути, чому і за що вони цінували Україну. читати... Дотягнути до принципу Парето. Скільки підприємців було в містах підросійської України в добу модернізації? Тетяна Водотика Принцип Вільфредо Парето в загальних рисах можна описати як принцип малої кількості причин, коли 80% результату створюють 20% зусиль. В нашому випадку – людей. Підприємці в Російській імперії в епоху модернізації були творцями тектонічних змін. Але ж скільки їх було? Як порахувати представників модерної соціальної групи за даними статистичних джерел, складених за принципами функціонування станового суспільства? читати... «Лінгвістичні операції з папугою»: культура мовлення студентів УСРР (1920–поч. 1930-х) Ольга Рябченко Сьогодні, як і сто років тому, культура мовлення залишається вкрай актуальною темою. Тоді і тепер сучасників вражало, що навіть у стінах вищих навчальних закладів звичним явищем для молоді стало вживання ненормативної лексики і жаргонізмів. То як говорили студенти століття тому? Які фактори спричинювали їх мовну безпорадність? Чим можна пояснити те, що студенти вважали лайку невід’ємною частиною своєї лексики? Якою була динаміка вживання вульгаризмів та жаргону у вищій школі? Чому і яким чином мовні інновації вплинули на мову молоді? Яким було призначення новомови? Як реагували на ситуацію викладачі? У цьому дослідженні йдеться про вплив тоталітарної системи на мову студентів радянської України 1920-х рр. та характерні риси цієї мови, зокрема її лексичні та стилістичні особливості. читати... Рейки, труби, ліхтарі: концесіонери і міська дума у творенні модерної інфраструктури Харкова Анастасія Боженко На межі ХІХ-ХХ ст. Харків постав перед низкою викликів, зумовлених стрімким розвитком і зростанням самого міста. На порядку денному міської думи актуальними питаннями стало створення розгалуженої мережі міського транспорту, забезпечення містян питною водою та вирішення санітарної проблеми (побудова каналізації), а також якісне освітленні вулиць задля безпеки мешканців. Спроби вирішення нагальних проблем розбудови міської інфраструктури оприявнили суперечності поміж трьома головних дієвцями – іноземними концесіонерами, місцевими підприємцями та міською владою. Основні дискусії та перемовини стосувалися джерел фінансування і вкладення коштів, відтак – контролю над певною сферою, отримання прибутків від її експлуатації та (не)можливістю запровадження технічних інновацій. читати... «Зразковий господар» чи звичайний сусід? Німецькі колоністи Південної України та їх оточення перед реформами 1860-1870-х Дмитро Мєшков Як жили та чим займалися німецькі колоністи різних місцевостей Півдня України у ХІХ ст.? Як вибудовували свої стосунки з іншими мешканцями краю – українськими і російськими державними та поміщицькими селянами, землевласниками, жителями міст, поденниками, які в пошуках роботи прибували до колоній? Як взаємодіяли з єврейськими або балканськими колоністами, ногайцями, кримськими татарами чи представниками релігійних спільнот? Чи справді стосунки колоністів та їх сусідів нагадували відносини між «зразковим господарями» та «учнями»? Дмитро Мєшков проаналізував величезний масив архівних джерел, аби прояснити роль німецької колонізації у розвитку Півдня України і формуванні мозаїчного населення краю. читати... Етнізація сталінізму? “Національні” і “куркульська” операції НКВС у порівняльній перспективі Андрій Савін Згідно тези про “етнізацію” сталінізмy, режим розглядав “ворожі” етнічні групи як своїх основних ворогів у 1930-1940-і рр. У 1937-1938 рр. НКВС, за вказівкою Політбюро КПБ(б) СРСР, здійснила низку масових репресивних акції за так званими “національними” лініями (проти поляків, німців, латишів та ін.). Дослідження особливостей “німецької операції” в Західному Сибіру дозволяє поставити під сумнів однозначність повороту від “класової” до “національної” концепції ворога. Порівняння етнічних чисток та кампанії НКВС за наказом 00447 (“куркульська” операція) дає ключ до розуміння неоднозначності “національних” кампаній, адже критерій соціального минулого залишався вирішальним при визначенні жертв “етнічної” чистки. читати... 1 2 3 4 5 6 >> Остання Свiжий номер 25/2018 Економічні еліти України в історико-порівняльній перспективі Всі номери журналу Замовити журнали КАБІНЕТ ІСТОРИКА Робочий стіл Тека з паперами Думки вголос (Де)монтаж пам'яті Життєписи історії Нотатки Книжкова полиця Бібліотека Відеотека Шафка з документами Календар подій Можливості розвитку Урок історії Робочий стіл Cемінар "Проект цифрової історії: як це працює" Львів, 7 грудня 2018 Семінар «Репресований/забутий дослідник Голодомору Степан Сосновий (1896-?): життя на тлі епохи» Київ, 27 листопада 2018 Науково-практичний семінар "Український Інший в історії, історіографії, історичній політиці" Львів, 9 листопада 2018 Виставка про мистецьке та історичне осмислення масового насильства ХХ століття в Одесі Весь робочий стіл Книжкова полиця Богдан Гудь. З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ - першій половині ХХ ст. / Авторизований переклад з польської Андрія Павлишина. Харків: Акта, 2018. 482 с. Всі книжки на полиці Можливості розвитку Наукові стипендії Німецько-української комісії істориків для аспірантів та докторантів Кінцевий термін подання - 28 лютого 2019 The Aleksanteri Institute Visiting Fellowship 2019-2020 Deadline - 12 February 2019 Petro Jacyk Post-Doctoral Fellowship in Ukrainian Politics, Culture, and Society & Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine Deadline - 1 February 2019 Mnemonics Summer School 2019: Memory and Activism Deadline - 1 March 2019 Всі можливості розвитку Календар подій Воркшоп "Єврейська політика і євреї у політиці: 1772-1991” Кінцевий термін подання - 30 березня 2019 Conference “Independence Wars in North-Eastern Europe and Beyond“ Deadline - 1 March 2019 Conference “Mobilities and Materialities: Building Bridges Between Past and Future” Deadline - 1 March 2019 Conference “After the “End of History”: Philosophy, History, Culture, Politics" Deadline - 31 January 2019 Усі події в календарі Нас підтримують: Меценат сайту "Україна Модерна" - Віктор Рибчук, генеральний директор клініки "Оберіг" Підтримка сайту відбувається у рамках Програми дослідження сучасної історії України ім. Петра Яцика Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта) при співучасті Львівського національного університету імені Івана Франка та Українського Католицького Університету Знайдіть нас у Facebook Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) facebook.com - uamoderna Будь ласка, надішліть нам запит дружби! Останні матеріали: Огляд фільму "Кривавий січень". Линн Віола: «Коли ви намагаєтеся писати історію, у вас має бути певна місія» Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії»: влада над розмаїттям Відповідь на текст «Боротьба з інакомисленням як складова історичної політики» Втілене Відродження: нариси про Богдана Жолдака “…потрібні більш кваліфіковані робітники”: колективний портрет персоналу сиротинців напередодні Голодомору «Прекрасні люди»: історії з Поділля Найбільше читають: Головна Жінки Європи у Першій світовій війні (1914-1918 р.): конспект лекції Франсуази Тебо Тека з паперами Дівчина-наречена: дошлюбне інтимне спілкування української молоді (із книги «Жіноче тіло у традиційній культурі українців») Думки вголос Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ – початку ХХ століття © "Україна Модерна", 2011-2018 Використання матеріалів дозволено тільки за згодою авторів і редакції Посилання на "Україну Модерну" обов'язкове 35348 просмотров