У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
НОВИНИ
СТАТТІ
ТРАДИЦІЯ
ФОРУМ
РУС
ENG
DE
ESP
POL
RSS
10 січня 2019, четвер
Головна
Новини
Оберіть рубрику:
Анонси »
Вибори-2010 »
Вибори-2012 »
Вибори-2014 »
Відкриття »
Війна з Росією (АТО) »
Він і Вона »
Влада »
Втрата »
Газоват »
Громадська думка »
Добробут »
Доброчинність »
Довкілля »
Духовний світ »
Економіка »
За межею віків »
За право людини »
Захист держави »
Зона економічного дива »
Імперія «Совок» »
Календар »
Коаліція «С.Р.А.К.А» »
Колиска цивілізації »
Кримінал »
Медіа »
Мистецький погляд »
Надзвичайна подія »
Назад в СРСР »
Народний Вісник »
Національне питання »
Наші новини »
Невідоме »
Новини Сакартвело »
Нотатки «з коліс» »
Освіта »
Охорона здоров`я »
Пістолетне право »
Погода в Україні »
Подія дня »
Політика »
Правосуддя »
Пригода »
Регіональні новини »
Самоврядування »
Свій до свого по своє »
Світ навколо нас »
Скандал »
Слава козацька »
Спорт »
Стихія »
Суспільне життя »
Телебачення »
Технології »
Туризм »
У світі науки »
Увага - розшук! »
Українці в світі »
Чудасії і дивацтва »
Публікації
Оберіть рубрику:
Авіація »
Аграрний сектор »
Актуальні події »
Антикриза »
Антропологія »
Аратта - прадавня Україна »
Археологія »
Архітектура »
Варто знати »
Виробництво »
Військова справа »
Власна безпека »
Голодомор »
Громадська діяльність »
Громадянська позиція »
Гумор »
Державність »
Добробут »
Довкілля »
Дозвілля »
Думка українця »
Духовність »
Екологія житла »
Економіка та фінанси »
Етнографія »
Є така думка »
Євроінтеграція »
Інший погляд »
Історії кохання »
Історія »
Кіномистецтво »
Космос »
Культура »
Література »
Людина і влада »
Медицина »
Медіа »
Меценатство »
Міфи та легенди »
Мова »
Музеї та заповідники »
Музика та виконавці »
Наука й освіта »
Національна безпека »
Національне питання »
Образотворче мистецтво »
Пам’ять »
Під ковдрою влади »
Політика »
Політмаразми »
Політологія »
Право »
Правопорядок »
Психологія та стосунки »
Рукотвори »
Світ про Україну »
Скульптура »
Смачного! »
Соціоніка »
Спорт »
Сучасні технології »
Театр »
Туризм і подорожі »
Україна - це Я! »
Українці »
Управління »
Філософія »
Фотомистецтво »
Холодна війна-2 »
Цивілізаційні процеси »
Згадай себе!
Оберіть рубрику:
Духовність »
Історія »
Музеї »
Надбання »
Народний календар »
Обряди »
Постаті »
Символіка »
Традиції »
Трипільські символи »
Книги
Соціоніка
Оберіть рубрику:
Тест »
Статті »
Книга »
Медіа-банк
Оберіть рубрику:
Наш фотоальбом »
Вільна фотогалерея »
Українські фільми »
Українські мультфільми »
Флеш-анімація »
Вільний форум
Генератор QR-кодів
Інтернет-крамниця
Про портал
Актуально
Музей «Аратта» Невідома Аратта Українські фільми Українські мультфільми Хто ти?
Чи знаєте Ви, що:
- одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень - це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. На Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів...
Курс валюти:
Погода в Україні:
Наш банер
Статті, публікації, лекції
Чому в Україні заборонили «Белую гвардию»?
Культура44166 переглядів
Опубліковано - 3.04.2012 | Всі публікації | Версія для друку
Хай читача не лякає, можливо, надто експресивна назва цих нотаток… Насправді в Україні ніхто не заборонив і навряд чи колись зробить таке стосовно творчості Михайла Афанасійовича Булгакова.
Наразі мова йтиме про можливість показу російського восьмисерійного художнього фільму «Белая гвардия» в Україні. На телеканалі «Інтер». Питання з показом цього проекту, який уже став скандальним у самій Росії, поки що на стадії «швидше ні, ніж так».
Як повідомили DT.UA у прес-службі телеканалу, «зазначена тема поки що в процесі обговорення, однак керівництво більше схиляється до „ні“, незважаючи на попередні домовленості з російською стороною. В Росії рейтинги фільма були низькими. „Інтер“ не проти замінити „Білу гвардію“ іншим, успішнішим, проектом».
Як стало відомо з джерел на каналі, сам Володимир Зеленський «не в захопленні» від фільму, котрий мав потрапити в сітку рейтингового українського каналу вже цієї весни — вслід за російською прем’єрою.
Що ж сталося?
І чому український канал вирішив нібито «заборонити» в себе прокат екранізації «Белой гвардии»?
«Найбільш звіроподібне зображення українців за всю історію кінематографа». Серіал «Белая гвардия» цілком може перемогти і в такій номінації. І, здається, це головна «удача» фільму режисера Сергія Снєжкіна («НП районного масштабу», «Брежнєв»).
У день виборів Путіна державний телеканал «Россия» з ажіотажем запустив прем’єру цього восьмисерійного проекту...
Фільм мав великий бюджет. Більшість сцен знімалися в Києві.
Як відомо, Михайло Булгаков у своєму першому романі розповів про події в рідному місті наприкінці 1918 року. Коли в поваленій Російській імперії точилася громадянська війна між білими, червоними та українськими повстанцями, які боролися за незалежність.
З самого початку виникли побоювання, що українці в російському фільмі вийдуть «не дуже». Адже Булгаков, як відомо, був патріотом білої, царської Росії, але мусив жити «при червоних». А ось по «самостійниках» і Петлюрі пройшовся у своєму романі нещадно.
Екранний результат перевершив усі очікування. Автори фільму показали українців тупими садистами, придумавши (!) з півдюжини відверто українофобських сцен і мало не видавши їх «за Булгакова».
Чесно кажучи, все це було б дуже сумно, якби не було так смішно... І задовго.
Наведу у вигляді вибраного «аналізу дискурсу» низку прикладів антиукраїнських відсебеньок у фільмі п. Снєжкіна. Схожих на які немає в романі «Белая гвардия». Здається, у творчості Булгакова їх теж немає.
Фільм он-лайн доступний — отже, можна насолоджуватися.
Тут-таки й промовистий сюжет телеканалу «Россия», який став головним замовником і фінансистом проекту.
— Петлюрівський полковник Козир-Лєшко, який у фільмі став втіленням зла:
- б’є свого помічника, а потім рубає шаблею глобус із коментарем «як жидівська голова» (4-та серія, 33-тя хв.);
- ідучи з села, наказує селянам спалити сільську школу, оскільки вона «уся москальського духу набралася» (4-та серія, 59-та хв.);
- взявши Київ, каже: «Місто... Церкви лишити, а все решту — знищити, не можна тут воювати, погано, воювати треба в полі» (5-та серія, 35-та хв.);
- із садистським задоволенням чикрижить ножем шию юнкера, фактично дитини (5-та серія, 37-ма хв.). У фільмі є дві акцентовані сцени на цю тему, хоча, за романом, жорстоке вбивство з «вырезанием погон на плечах» — лише версія вбивства військових, яка звучить із натовпу;
- просить священика поховати свого помічника зі словами: «Він, мабуть, потім першим нашим українським святим стане. Новомучеником Олександром Київським» (7-ма серія, 15-та хв.). Натяк на те, звідки взялися «все эти украинские герои».
— Петлюрівська варта стріляє вночі по ліхтарях, розбиваючи їх, «бо очі ріже», а потім, схаменувшись, розуміє, що залишилася без світла (6-та серія, 43-тя хв.).
— Гетьман Скоропадський зривається на жінку й називає російську мову «собачьей» (1-ша серія, 18-та хв.).
Автори використали фінал із іншого твору — оповідання Булгакова «Я убил». ОK, там герой — теж лікар і вбиває теж петлюрівського полковника.
Але слова перед убивством: «Геть з України! Все, більше ви тут жити не будете! Геть!» (8-ма серія, 11-та хв.) — це вже «рольові ігри» авторів фільму.
Продовжую…
— Кияни істерично освистують гімн України (2-га серія, 25-та хв.).
«Краса» так і ллється з дописаних за Булгакова діалогів. У розмові білих офіцер Мишлаєвський каже про готовність убити сусіда за те, що його півень бігав і кричав «Петлюра».
— Так можно и пол-Украины вырубить, — намагається остудити запал Шервінський.
— Надо будет — вырубим! — відповідає Мишлаєвський
(3-тя серія, 22-га хв.).
І це в році від Різдва Христового 2012-му віщає державний канал країни, яка позицює себе християнською!
У книжці потугу повстанського руху показує сцена параду Петлюри на Софійській площі. У фільмі — все в цій сцені не за Булгаковим, крім радісного натовпу.
— Поету-патріоту, який виступає на площі біля Софії, — він єдиний у фільмі носить вишиванку, — під час його патетичної промови на сцені про український народ петлюрівець шаблею розтинає голову за (Миколо Яновичу, заплющіть очі!) недосконалу українську мову. «Щось він погано українською мовою розмовляє. Рубайте його!» — каже пан полковник (7-ма серія, 18-та хв.).
Частину дрібних сцен пропустимо, щоб не перевтомлювати читача. Усе це придумане! І чи не забагато? Навіть для держзамовлення від суверенної демократії.
Але ж справжній Булгаков теж не любив Петлюру та «все» українське? Справді, Булгаков був киянином, сином священнослужителів з російського Орла й україноскептиком (аби не сказати більше). За словами критика Лосєва, Булгаков відчував «надзвичайно сильну ненависть до Петлюри та його сподвижників, — інколи ця ненависть видається навіть необґрунтованою й перебільшеною».
Авторам фільму ненависті юнака після Громадянської війни мало. Вони помножують її ще й на свою ненависть.
Але що вирізняє талант — кожен знайде в прояві цього таланту «свою правду». Тому, навіть будучи україноскептиком, Булгаков увічнив для історії розмах українського національного повстання, торкнувся і його світлих поривів. Він повідав нам через роки про силу явища «Петлюра», під яким велася боротьба за Україну в ті вирішальні роки, 90 років тому, коли кувалася сьогоднішня незалежність. І не десь там, на заході України, а тут, у Києві, в її серці на Наддніпрянщині.
Читаючи роман «Белая гвардия», побачимо і масовість повстанців, їх підтримку народом, ейфорію киян із приводу взяття столиці Петлюрою, приклади свідомого переходу київської інтелігенції на українську мову.
Булгаков так описав повстанську армію: «…И в этих же городишках народные учителя, фельдшера, однодворцы, украинские семинаристы, волею судьбы ставшие прапорщиками, здоровенные сыны пчеловодов, штабс-капитаны с украинскими фамилиями... все говорят на украинском языке, все любят Украину волшебную, воображаемую, без панов, без офицеров-москалей, — и тысячи бывших пленных украинцев, вернувшихся из Галиции.
Это в довесочек к десяткам тысяч мужичков?.. О-го-го! (…) Турок, земгусар, Симон. (Булгаков про Петлюру). Да не было его. Не было. Так, чепуха, легенда, мираж. Просто слово, в котором слились и неутолимая ярость, и жажда мужицкой мести, и чаяния тех верных сынов своей подсолнечной, жаркой Украины... ненавидящих Москву, какая бы она ни была — большевистская ли, царская или еще какая».
А ось «які» настрої панували тоді в Києві показує в книжці й розмова Ніколки з хлопчиками, які каталися на санчатах на Андріївському узвозі.
— Скажите, пожалуйста, чего это стреляют там наверху?
Парень вынул палец из носа, подумал и сказал в нос:
— Офицерню бьют наши.
Однією з головних думок натовпу під час параду Петлюри на Софійській площі в романі в Булгакова був подив людей від потуги петлюрівців:
— Ото казалы банды... Вот тебе и банды. Ура!
— Слава! Слава Петлюри! Слава нашему батько!
— Ур-ра!..
Інший:
— Эх... эх... вот тебе и пятнадцать тысяч... Что же это наврали нам. Пятнадцать... бандит... разложение... Господи, не сочтешь! Еще батарея... еще, еще...
У фільмі ж продовжують розповідати «про разложение» українців.
— Другорядний персонаж, якого грає актор Ігор Вернік, із гримасою огиди виголошує у бік радісного натовпу (алюзія на Майдан): «Как скот, ей-Богу, стадо! Хлыстом щелкнешь, а они „Му!..“ в ответ» (7-ма серія, 12-та хв.). А потім петлюрівці починають стріляти з пістолетів по дзвіниці Софії…
Хтось скаже: «Але ж і в Булгакова Петлюра показаний погромником? Чому?» Вважається, що під час мобілізації в армію УНР Булгаков особисто був свідком побиття єврея та його вбивства з необережності повстанцями. Саме цю сцену описано в оповіданні «В ночь на 3-е число» і в «Белой гвардии».
Дорого коштувало це вбивство всьому українству. Своїм творчим генієм Булгаков посприяв створенню міфу про Петлюру-антисеміта, який проектувався на всіх українців.
Цей міф активно використовували більшовики у своїй пропаганді проти незалежної України.
Однак із історії відомо й інше: Петлюра був людиною з досить м’яким характером, за що йому навіть докоряли прихильники, романтиком, масоном і соціалістом. Не був він ні шовіністом, ні антисемітом. Те, що переможна сторона списала на Петлюру всі єврейські погроми початку ХХ століття, які насправді розгорілися в Російській імперії під відомим гаслом «Бей жидов — спасай Россию» і призвели до масового виїзду євреїв у США, авторів фільму не бентежить.
Але палицю все-таки перегнули. Глядач чітко побачив фальш: «Перед нами просто зашкаливающе демонизированная орда, призванная вызвать у зрителя устойчивую зоологическую ненависть», — пише у статті про «зображених» українців Дмитро Суворов із Росії.
Викликає подив, що колишні кияни — фантасти Марина та Сергій Дяченки разом із режисером Снєжкіним виступили авторами сценарію. А ще один колишній киянин, Олександр Роднянський, виявився продюсером саме цього фільму…
Що стосується якості серіалу, то російського глядача, судячи з відгуків, переважно він розчарував. Гарна дорога картинка не рятує. Актори, яких регулярно використовують у всіх серіалах, набридли; їхня гра банальна й часто «не вірю!»; більшість не відповідає булгаковським образам — чимало їх удвічі старші за прототипи. Фільм нуднуватий, задовгий, у ньому немає енергії Булгакова...
Картину доповнюють ляпи з українською мовою: «Де лэкар?» замість «лікар». (8-ма серія, 7-ма хв.) тощо.
Стійкий антиукраїнський душок фільму показує, що маємо ми справу з залежаними ідеями з учорашнього дня, де «ми переможемо» важливіше, ніж «ми живемо».
Але як там у класика? «Свежесть бывает только одна — первая, она же и последняя. А если осетрина второй свежести, то это означает, что она тухлая!»
Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Facebook
Коментарі
Публiкацiї за темою «Культура»:
Чому в Японії не святкують 8 березня Костянтин Стогній У кожного з нас удома обов’язково відшукається яка-небудь річ, прилад, апарат виробництва японської фірми SONY. А чи відомо вам, що засновник цієї фірми Масару Ібукі написав популярну у всьому світі книгу «Після трьох уже пізно», про те, як виховувати маленьких дітей?
Індіанці піраха - найбільш безтурботний народ на Землі «МАКСИМ» Найкращий спосіб створити щось унікальне в соціальному плані - це відмежуватися від решти людства і робити вигляд, що ви тут одні такі. Зі справжніми цінностями і знанням правильного шляху. А все, що за морем, за стіною, за залізною завісою, - це морок, марево і провокація.
Чому в Україні заборонили «Белую гвардию»? Денис Самигін «Дзеркало тижня. Україна» Хай читача не лякає, можливо, надто експресивна назва цих нотаток… Насправді в Україні ніхто не заборонив і навряд чи колись зробить таке стосовно творчості Михайла Афанасійовича Булгакова.
Що таке етикет і «з чим його їсти»? Іванна Усаченко, “Дім і Сім`я” Діяльність кожного індивіда в соціумі значною мірою залежить від внутрішніх та зовнішніх якостей його особистості та чинників навколишнього середовища. Одним із найважливіших показників статусу та позиції людини в суспільстві є володіння правилами етикету.
Народний календар як джерело національно-історичної пам`яті українського народу О.А.Удод Проблема дослідження народного календаря є актуальною з огляду на необхідність активізації національно-історичної пам`яті українського народу. Народ існує завдяки наступності поколінь. Самоідентифікація покоління відбувається через вироблення концептуально сформованого ставлення до історичного минулого.
Folk-одяг: модно чи немодно? Єва ЯР, “Універсум” Вишивка – це super-унікальна знахідка для сучасних модниць і модників. Нещодавно сама для себе відкрила Америку: вишиті речі пасують абсолютно всім. І «джинсовій» молоді, і тим, кому за 50 чи мало не за... 100; і їй, і йому.
Весільні традиції Катрін Келле. Велика Епоха Невеликий огляд весільних традицій показує, що договірні шлюби завжди були поширеним явищем.
Душа погуляла. Як на Київщині весну зустрічали Маша ТОМАК, «День» У наше сьогодення гаївки виринули ще з язичницьких часів. Тоді вони символізували прихід тепла і наближення весняних польових робіт. За допомогою танців і голосних співів наші предки передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило. Лідер гурту «ВВ» Олег Скрипка запропонував усім бажаючим цю традицію продовжити у Музеї народної архітектури та побуту в Пироговому.
Таємні коди устинянських книг (Кобзарсько-лірницька традиція в Україні) Уляна Глібчук, «Дзеркало тижня» Не кожен музикант на Україні мав право називатись кобзарем. Справжні кобзарі були сліпими. Їх ще називали старцями. Вони не тільки заробляли на хліб співом, але й вірили у власну місію. У те, що Господь Бог тільки апостолам та ще їм, незрячим, дав право нести у світ істину…
Культура в Україні: стан, проблеми, перспективи «Радіо Свобода» Про стан і місце в суспільстві нинішньої української культури йшла мова у випуску «Вимірів життя» на хвилях «Радіо Свобода».
Публікації:
09-01-2019 13:24
09-01-2019 10:58
07-01-2019 12:02
29-12-2018 12:52
28-12-2018 11:09
27-12-2018 09:24
19-12-2018 17:37
17-12-2018 11:19
17-12-2018 10:31
17-12-2018 09:34
13-12-2018 09:28
11-12-2018 11:26
06-12-2018 23:35
04-12-2018 14:33
26-11-2018 01:18
Останні новини:
09-01-2019 18:58
09-01-2019 14:26
09-01-2019 11:23
08-01-2019 21:21
08-01-2019 19:58
08-01-2019 19:27
08-01-2019 19:09
08-01-2019 10:17
04-01-2019 19:51
04-01-2019 19:14
04-01-2019 18:49
03-01-2019 23:09
03-01-2019 13:58
03-01-2019 11:33
03-01-2019 11:03
Популярні статті:
[402316 переглядів]
[282724 перегляди]
[229596 переглядів]
[185932 перегляди]
[183051 перегляд]
[171815 переглядів]
[166611 переглядів]
[162285 переглядів]
[159501 перегляд]
[150537 переглядів]
3нання буває двох видів. Ми самі знаємо предмет або ж знаємо, де знайти про нього відомості
” Бенджамін Франклін
Опитування:
Україна сьогодні -
Результат голосування
На головну |
Новини |
Святині |
Публікації |
Книги |
Соціоніка |
UA-RSS |
Знаки |
Фотоальбоми |
Вільна галерея |
Форум