This version of the page http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=93 (195.234.215.136) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2019-01-10. The original page over time could change.
Чистий четвер
X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
НОВИНИ   СТАТТІ   ТРАДИЦІЯ   ФОРУМ   РУС   ENG   DE   ESP   POL   PDA   RSS

10 січня 2019, четвер

   

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
 
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...



Курс валюти:



Погода в Україні:
 

Наш банер


«Згадай себе!» - українські святині

Чистий четвер

Народний календар 65771 перегляд 0 коментарів

“Аратта-Україна”
В Чистий четвер необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу сонця «незайманою» джерельною водою, і в купіль покласти дві писанки.

Християнське свято Воскресіння Христового називається Великоднем. І ця назва зберіглася тільки в Україні та Білорусі (на відміну від російської Пасхі, що є видозміненою назвою єврейського свята Песах), а разом з нею збереглася і давня народна обрядова складова цього найбільшого християнського свята.

Насправді, Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало одразу на першу неділю після Нового сонячного року, тобто у першу неділю після 21 березня (день весняного рівнодення). З приходом християнства на наші землі, свято отримало іншу суть, а також іншу дату, але лишивши прадавню язичницьку обрядовість.

В четвер останнього перед Великоднем тижня, який називається “Чистим четвергом”, необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу Сонця "незайманою" джерельною водою, а в купіль покласти дві писанки.

Особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.

Раніше в селах в чистий четвер ввечорі, як настануть сутінки, запалювалися вогнища – і в них горіло сміття після прибирання і весь торішній непотріб. Вогнем очищували повітря аж до неба, щоб землю звільнити від всякої нечисти і щоб урожай був добрий. Цей вогонь нікуди не можна було брати – навіть попіл – сам мусив погаснути.

Вогонь, як і вода, здавна мали очищуючу функцію. І якщо вода після заходу сонця робилася "нечистою", бо в нічній темряві в неї можуть зануритися хвороби та представники нечистої сили, вогонь завжди був чистим. Він міг навіть "нечисту воду" очистити. Тому в усіх обрядах, що пов’язані з очищенням, огонь відрграє головну роль.

В чистий четвер, наприклад, на Волині ще до світанку господар або старший син – хто перший встане – біг до воріт із жмутком соломи і розкладав вогонь коло хати, проти воріт, підтримуючи його аж до сходу сонця.

Виготовлена на Чистий четвер свічка захищає оселю від пожеж, тих, хто в ній мешкає, від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах, як раніше запалювали на пагорбах за селом. Необхідно будь-що, ні в якому разі не загасивши, донести цей вогник до свого будинку.

В Чистий Четвер на тій же Волині свічкою, що нею принесли вогонь із церкви, накурюють хрести на дверях, щоб позбутися хвороби.

А ще в народі існує повір’я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати Мертвецький Великдень.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 Facebook  Коментарі
До теми:
  • Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
  • Три Великодня
 
Коментувати публікацію (0) надіслати другу версія для друку обговорити на форумі
Loading...
Публiкацiї за темою «Народний календар»:
  • Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
    Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
  • Великдень та Різдво - Сонячні свята
    Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
  • Зимові прикмети
    Грудень без снігу – літо без хліба. Грудень холодний і зі снігом – буде врожай на хліб. Сухий грудень – літо буде теплим.
  • «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
    13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.
  • «На святу Катерину ховайся пiд перину!»
    Сьомого грудня – день святої великомученицi Катерини. З цього дня у природi зазвичай починалися лютi морози. В народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”. Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.
  • Свято Покрови
    14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.
  • Свято осіннього Рівнодення
    Осіннє Рівнодення є однією з чотирьох енергетичних точок року – (весняне й осіннє Рівнодення зимове та літнє Сонцестояння), які споконвіку відзначалися людською спільнотою як свята природної сили.
  • Свято Купайла
    Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
  • Зелені свята
    Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.
  • 23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
    Свято Ярила - це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові!
  
Більше тем:
  • Духовність (11)
  • Історія (25)
  • Музеї (1)
  • Надбання (2)
  • Народний календар (41)
  • Обряди (3)
  • Постаті (8)
  • Символіка (12)
  • Традиції (26)

Найцікавіше:
  • Українські імена та прізвища
    [450802 перегляди]
  • Українські імена
    [273061 перегляд]
  • 22 січня – День Соборності України
    [209740 переглядів]
  • Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
    [208040 переглядів]
  • Готи і гуни на території України. Загадка гунів
    [188855 переглядів]
  • Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля
    [179301 перегляд]
  • Свято Покрови
    [179071 перегляд]
  • Скіфи та їх походження
    [171467 переглядів]
  • День Маланки. Новий рік. День Василя.
    [167845 переглядів]
  • Хто кому який родич
    [154898 переглядів]

Українські мультфільми
  • «Колискова (співає Ніна Матвієнко)»
Згадай себе!
  • Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
  • Великдень та Різдво - Сонячні свята
  • Зимові прикмети
  • «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
  • «На святу Катерину ховайся пiд перину!»
  • Свято Покрови
  • Свято осіннього Рівнодення
  • Правічна містерія обряду Купала
  • День літнього сонцестояння: прикмети та традиції українців
  • Свято Купайла
  • Зелені свята
  • 23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
  • 22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
  • Благовіщення і Жайворонки
  • Християни не мають Великодня
  • Великдень Дажбожий
  • Великдень символізував початок нового року
  • Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
  • Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
  • Статеве виховання в культурі давніх українців

 
 

Церква - скоріш лікарня для грішників, ніж музей святих”
Ебігайл Ван Берен

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже
  • Результат голосування







 

 

На головну | Новини | Святині | Публікації | Книги | Соціоніка | UA-RSS | Знаки | Фотоальбоми | Вільна галерея | Форум
 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.