This version of the page http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=131 (195.234.215.136) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2019-01-10. The original page over time could change.
Великдень душі
X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
НОВИНИ   СТАТТІ   ТРАДИЦІЯ   ФОРУМ   РУС   ENG   DE   ESP   POL   PDA   RSS

10 січня 2019, четвер

   

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
 
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.



Курс валюти:



Погода в Україні:
 

Наш банер


Статті, публікації, лекції

Великдень душі

Культура 27991 перегляд

Опубліковано - 17.04.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Олександр ФИСУН
Відлютували цьогорічні холоднечі й морок довгої зимової ночі поволі розтопило світло Сонця ясного. Під благодатним теплом його оживає Матінка-земля і все на ній суще.

Весна-красна застеляє дорогії шати проросту та квітування — то знову воскресає сила молода й усе довкіл повниться радістю, веселим дитячим сміхом, тремтливим щебетом пташок, що прилетіли з теплих країв. Набубнявіли бруньки на деревах, зазеленіла верба, заквітували клени, котики на лозах повисли, а гурти дівчат іграми, хороводами та голосистим співом веснянок пришвидшують весняну ходу.

Відколи існує наш хліборобський рід, щорічна весна хоч і приносить йому особливі турботи про майбутній урожай на полях, та наймиліше за все - ота незміряна радість небесної благодаті, якою вона одаровує. Із незапам'ятних часів наші предки осягнули животворну дію високого неба весняної пори і на велику пошану Сонцю ясному (як бачив хлібороб схід сонця, побожне знімав головний убір і віддавав свою вдячність молитвою і поклоном йому), духам покійних пращурів, землі плодючій вони витворили три величні свята. Це Вербна неділя, Великдень і Провідна неділя. До кожного свята був окремий ритуал дій і відповідна атмосфера приготування.

У свято Вербної неділі освячувалися гілочки цього дерева. З предковічних часів верба була священним деревом українців, яка символізує небо, саму Галактику, що тримає сонце праведне (на Купайла купайлицю ставили з верби, по багатьох селах і весіпьне гільце з неї робили), й відтак її гілки, тим більше посвячені, мають магічну силу - цілительну, захисну функції.

Видатний вчений XIX ст. О. Потебня зауважує, що цей світогляд відбився і в народних піснях (“Сонце плете віночок, сидячи на вербі”). Вербова лоза втілює силу весняного відродження (найперша розпускає листочки), невмирущість і безкінечність життя. На ній, за давніми віруваннями нашого народу, поселялися духи-душі предків, вона захищає людей і тварин од лихих сил. У народних піснях і колядках вона є улюбленим деревом:

У нашого господаря золота верба,
а на тій вербі золота кора,
а на тій вербі рожеві квіти.
Ой то не верба —
Йванова жона, ой то не квіти —
Йванові діти.


Колись баба-повитуха, миючи руки у воді з вербовими галузками після прийнятого немовляти, примовляла породілі: “Як швидко росте верба, щоб і дитина так хутко виростала”. Ось тому люди так нетерпляче чекали дня Вербної неділі, аби віддати шану своєму святому дереву, возвеличити його силу, розсіваючи її галузками — освячували пучки золотистої верби і приносили до своїх осель, часто по-особливому врочисто обходили стайні, повітки, кошари, пасіки, нею обсаджували криниці, дворище, на городі, клали десь на полиці у сховок для помічних дій. До наших днів дійшов звичай один одного при зустрічі (найчастіше — хлопці дівчат) злегенька хльоскати лозою і примовляти: “Не я б’ю – верба б’є: за тиждень – Великдень! Будь весела, як весна, дужа, як вода, багата, як земля, а красна, як сонце”. Цими галузками, що мають сонячну силу, у такий спосіб розбуджували приспану зимовими холодами життєву енергію людини, очищалися тілом у продуманому пості.

Перед Великоднем тиждень проходив у різній роботі, напруженій, коли кожна родина очищувала тіло й душу і все те середовище, що її оточувало. У чистий четвер ще до сходу сонця вся сім'я вмивається "незайманою" джерельною водою, куди покладено дві писанки, що таять в собі виписані сонячні знаки. У народі казали, хто купається раніше од воронячих дітей, той буде здоровим протягом року. Старі люди милися вночі або вдосвіта, щоб очиститися од хвороб. Вечорами, як наставали сутінки, запалювалися вогнища, на них згорав непотріб торішній. У Великодню суботу вогні запалювали не тільки в садках чи на пустирях, але й за селом на пагорбах — то були священні жертовні вогні. То чинилося для того, що помножити небесну світлову потугу весняного очищення природи, людини і всього сущого.
Жінки в цей час прибирали в оселях — білили, прали, прасували одіж, чіпляли рушники вишивані. А надто готувалися до справжнього священнодійства - випікати великодні хліби (паски, бабки, калачі) й розписувати святочні писанки. По-особливому святково прибрані світлиці та житла — заквітчані рушниками, на столах у ряд, мов дзвіниці висококупольні, поставлені золотаві паски, а в кошиках або в мисках великих зорями осявають-мерехтять писанки, крашанки — те у віках незчисленне рукотворне видиво українського безіменного генія. Краса душі його.

Упродовж багатьох століть і навіть тисячоліть очищатися од усього дріб'язкового, минущого, висвітлюватися душею, вивищуватися духом, доростаючи до світу Сонця ясного, у любові й злагоді прославляючи його, завжди було внутрішньою потребою українця. Мимоволі у пам'яті моїй спливає картина дитячих вражень, коли у перші повоєнні неврожайні роки (достопам'ятні 1946-47-й) не було достатньо хліба, частіше — одна картопля та зрідка каша кукурудзяна, проте до Великодня готувалися в кожному дворі — прибиралося, білилося, виміталося, лагодилося, а жінки (більшість з них — вдови) примудрялися (десь у закутку тримали кілька пригорщів) із пшеничного борошна у передвеликодні дні випікати такі жадані паски. Маленькі. Запашні. Спечені у мисочках, каструлях, кухликах, банках консервних чи в гільзах від снарядів. Осяйні, немов душі живі. У тій селянській убогості та нестачах тоді творилося щось неосяжно велике. Святе. Любов сільської трудівниці випікала пишноту Українського Великодня. Являла велич світолюбної душі. І це тоді, коли розпанахана окопами, бомбами, снарядами українська земля була в бур'янах, бо ж не вистачало техніки і робочої сили, коли майже всі міста в руїнах воєнного лихоліття і все населення напівголодне. Але душа хліборобська жайворонком весняним у цей день знаменний злітала в піднебесся на єднання з Великим Богом. Бо так велів одвічний звичай народу. Бо туди, у височінь, кликала пам'ять предків. Для безсмертя козацького роду.

На Великдень, після святкового розговіння, йшли до могилок рідних. Молодь та дорослі потім розважалися на гойдалках. Злітати на них вгору — то струменями весняного повітря очищатися від усього недоброго, що накопичилося за зиму. Існувало повір'я: хто погойдається на Великдень, той буде здоровим на весь рік, а хто ні - в того болітиме голова. На другий день свята, у понеділок, молодь ще до схід сонця (хлопці дівчат, а дівчата хлопців) обливалася криничною водою. Веселий, за давньою традицією, так званий "обливаний понеділок".

Ще за кілька днів до Провідної неділі могилки померлих прибирають від торішнього листя і сухих трав, підсипають свіжою землею, а тоді притрушують навколо жовтим піском і своєрідно у символах орнаментують їх. На Провідну неділю до могилок, за правилами праотців, на кладовище сходиться все село, йде кожен, хто тільки здатен рухатися. Ще донедавна справляли — готували спільний обід у складчину: кожен приносив, що мав. Нині коло могилок рідних збирається кожна родина, частіше — окремо собі. Згадують покійних, поминають хлібом, стравами, напоями. Ритуал поминання предків, що випало мені бачити кілька років підряд у селах, знаменує собою те достоту донесене до наших днів багатовікове свято незнищенности роду нашого, коли численні родини, святково вбрані (їхні члени з’їжджалися з різних міст і сіл), кожна коло могилок своїх родичів, обвивши рушниками хрести й розклавши на траві наїдки і напитки, примовляннями-приказуваннями, закликаннями і тризною вершили сув'язь тисячолітнього поєднання живих душ з душами далеких пращурів. Єдність із своїм родом і світом білим.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 Facebook  Коментарі

 

До теми:
  • Три Великодня
  • Обливальний понеділок
  • Дерево Життя
 
 
Коментувати публікацію () надіслати другу версія для друку обговорити на форумі
Loading...
Публiкацiї за темою «Культура»:
  • Чому в Японії не святкують 8 березня
    Костянтин Стогній
    У кожного з нас удома обов’язково відшукається яка-небудь річ, прилад, апарат виробництва японської фірми SONY. А чи відомо вам, що засновник цієї фірми Масару Ібукі написав популярну у всьому світі книгу «Після трьох уже пізно», про те, як виховувати маленьких дітей?
  • Індіанці піраха - найбільш безтурботний народ на Землі
    «МАКСИМ»
    Найкращий спосіб створити щось унікальне в соціальному плані - це відмежуватися від решти людства і робити вигляд, що ви тут одні такі. Зі справжніми цінностями і знанням правильного шляху. А все, що за морем, за стіною, за залізною завісою, - це морок, марево і провокація.
  • Чому в Україні заборонили «Белую гвардию»?
    Денис Самигін «Дзеркало тижня. Україна»
    Хай читача не лякає, можливо, надто експресивна назва цих нотаток… Насправді в Україні ніхто не заборонив і навряд чи колись зробить таке стосовно творчості Михайла Афанасійовича Булгакова.
  • Що таке етикет і «з чим його їсти»?
    Іванна Усаченко, “Дім і Сім`я”
    Діяльність кожного індивіда в соціумі значною мірою залежить від внутрішніх та зовнішніх якостей його особистості та чинників навколишнього середовища. Одним із найважливіших показників статусу та позиції людини в суспільстві є володіння правилами етикету.
  • Народний календар як джерело національно-історичної пам`яті українського народу
    О.А.Удод
    Проблема дослідження народного календаря є актуальною з огляду на необхідність активізації національно-історичної пам`яті українського народу. Народ існує завдяки наступності поколінь. Самоідентифікація покоління відбувається через вироблення концептуально сформованого ставлення до історичного минулого.
  • Folk-одяг: модно чи немодно?
    Єва ЯР, “Універсум”
    Вишивка – це super-унікальна знахідка для сучасних модниць і модників. Нещодавно сама для себе відкрила Америку: вишиті речі пасують абсолютно всім. І «джинсовій» молоді, і тим, кому за 50 чи мало не за... 100; і їй, і йому.
  • Весільні традиції
    Катрін Келле. Велика Епоха
    Невеликий огляд весільних традицій показує, що договірні шлюби завжди були поширеним явищем.
  • Душа погуляла. Як на Київщині весну зустрічали
    Маша ТОМАК, «День»
    У наше сьогодення гаївки виринули ще з язичницьких часів. Тоді вони символізували прихід тепла і наближення весняних польових робіт. За допомогою танців і голосних співів наші предки передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило. Лідер гурту «ВВ» Олег Скрипка запропонував усім бажаючим цю традицію продовжити у Музеї народної архітектури та побуту в Пироговому.
  • Таємні коди устинянських книг (Кобзарсько-лірницька традиція в Україні)
    Уляна Глібчук, «Дзеркало тижня»
    Не кожен музикант на Україні мав право називатись кобзарем. Справжні кобзарі були сліпими. Їх ще називали старцями. Вони не тільки заробляли на хліб співом, але й вірили у власну місію. У те, що Господь Бог тільки апостолам та ще їм, незрячим, дав право нести у світ істину…
  • Культура в Україні: стан, проблеми, перспективи
    «Радіо Свобода»
    Про стан і місце в суспільстві нинішньої української культури йшла мова у випуску «Вимірів життя» на хвилях «Радіо Свобода».
 
  
Публікації:
  • 09-01-2019 13:24
    Реформа на папері: навіщо українці платитимуть за електрику двом компаніям
  • 09-01-2019 10:58
    Американський десант у Чорному морі: чи допоможуть США відстояти морські кордони України?
  • 07-01-2019 12:02
    Автокефалія, бандерівці та сварки з журналістами: як Епіфанію дали томос
  • 29-12-2018 12:52
    “Москітний флот” чи фрегати: який флот будує Україна
  • 28-12-2018 11:09
    Війна на сході України: хто зриває обмін полоненими
  • 27-12-2018 09:24
    Росія виграє від рішення США вивести війська з Сирії, а от Україна може програти
  • 19-12-2018 17:37
    “Готуємо новий прохід через Керченську протоку”. Турчинов про конфлікт з Росією
  • 17-12-2018 11:19
    “Нас оточили, з мосту обзивали”: розповідь моряків, що пройшли через Керченську протоку
  • 17-12-2018 10:31
    Проти України вже діє невидимий фронт – Ініціативна група «Першого грудня»
  • 17-12-2018 09:34
    Немосковські. Підсумки об’єднавчого Собору, оцінки експертів
  • 13-12-2018 09:28
    Інформаційний тероризм Кремля і відповідь України
  • 11-12-2018 11:26
    Боротьба з відмиванням коштів, що йдуть до української політики з-за кордону – питання суверенітету для України
  • 06-12-2018 23:35
    Волкер пов’язав ескалацію на Азові з виборами і розповів, які важелі стримування Росії є в арсеналі Заходу.
  • 04-12-2018 14:33
    Інформаційна війна. Москва прагне посіяти зневіру серед українців
  • 26-11-2018 01:18
    РНБО пропонує ввести воєнний стан на 60 днів

Останні новини:
  • 09-01-2019 18:58
    Ситуація на фронті: припинення вогню немає, але вогнева активність помітно зменшилася
  • 09-01-2019 14:26
    Кремль посилив ЧФ за рахунок Північного флоту
  • 09-01-2019 11:23
    Манафорта підозрюють в обговоренні “мирного плану” щодо України з можливим агентом Росії
  • 08-01-2019 21:21
    Політв’язні Кремля. Уповноваженний з питань ЄСПЛ розповів про зміст заяви Києва проти Росії через захоплення моряків
  • 08-01-2019 19:58
    МВФ очікує зменшення дефіциту Пенсійного фонду та збільшення пенсій
  • 08-01-2019 19:27
    Україна залишається головним об’єктом інформаційної війни РФ
  • 08-01-2019 19:09
    Кібервійна. Підозрюваний у крадіжці даних німецьких політиків каже, що діяв сам
  • 08-01-2019 10:17
    Нестабільність в Україні – в десятці найбільших ризиків світу 2019
  • 04-01-2019 19:51
    Ще один найманець окупантів опинився за ґратами
  • 04-01-2019 19:14
    Росія хоче звинуватити Україну в терактах на своїй і окупованій території
  • 04-01-2019 18:49
    Кібервійна. Хакери викрали і злили в мережу компромат на німецьких політиків
  • 03-01-2019 23:09
    Ситуація на фронті: стріляють менше, але припинення вогню не відбулося
  • 03-01-2019 13:58
    Більше двох мільйонів громадян України скористалися правом на безвізову поїздку за кордон
  • 03-01-2019 11:33
    Відкриття залізничного сполучення Керченським мостом відклали
  • 03-01-2019 11:03
    Політв’язні Кремля. Макрон закликав Путіна звільнити полонених українських моряків

Популярні статті:
  • Пророцтво греко-католицького священника о.Германа Будзінського про Майдан, Ющенка, Януковича та Тимошенко
    [402314 переглядів]
  • Нумерологія дати народження
    [282718 переглядів]
  • Хто такі козаки-характерники
    [229595 переглядів]
  • Цікаві факти про жінок
    [185932 перегляди]
  • Словник галицького діалекту
    [183049 переглядів]
  • Суржик - проблема сучасної української мови
    [171815 переглядів]
  • Міфи і легенди стародавньої України. Божич
    [166611 переглядів]
  • Візуальний образ Тараса Шевченка: нотатки антрополога
    [162284 перегляди]
  • Вітряки та сонячні батареї: дозволи, податки та технічні аспекти
    [159501 перегляд]
  • Історик Михайло Кірсенко: “Питання в тому, щоб Росія, завалившись, не задушила всіх навколо”
    [150537 переглядів]

 
 

Церква - скоріш лікарня для грішників, ніж музей святих”
Ебігайл Ван Берен

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже
  • Результат голосування







 

На головну | Новини | Святині | Публікації | Книги | Соціоніка | UA-RSS | Знаки | Фотоальбоми | Вільна галерея | Форум
 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.