Уведіть умови для пошуку Відправити форму пошуку

Виборча система в Україні потребує нагальних змін. Але шанси на її реформування видаються примарними.

Нині в лабіринтах українського парламенту блукає достатньо законопроектів, які теоретично могли б стати основою нового виборчого законодавства країни. Зареєстровано як мінімум два виборчі кодекси та щонайменше чотири законопроекти, які пропонують свої моделі парламентських виборів. В ідеалі варто було б кодифікувати все виборче законодавство, аби воно стало нарешті стабільним і не змінювалося під кожні перегони. Щоб існували спільні для всіх правила й жодна політсила, яка дорвалася до влади, не могла змінити їх під себе. Саме про таку необхідність давно говорять і Венеційська комісія, і всі спостережні місії. Але віз і нині там.

Взагалі колекція виборчих законопроектів, зареєстрованих у парламенті, доволі барвиста. Є там і збереження нинішньої моделі виборів, і повернення старої із закритими списками, як пропонує «Батьківщина», і просто екзотичні ініціативи. У кулуарах парламенту нерідко можна почути, що західні партнери дуже незадоволені тим, як просувається виборча реформа. Дехто навіть розповідає, що наступною важливою вимогою після запровадження е-декларацій є ухвалення виборчого кодексу. Втім, це вже, мабуть, перебільшення. Якби така вимога була, закон давно ухвалили б. Після поїздки до Страсбурга робочої групи, створеної при голові ВР із представників усіх фракцій і деяких громадських організацій, що займаються моніторингом виборів, узгодження законопроектів активізувалося. Як розповідає її учасник, член фракції «Об’єднання «Самопоміч» Тарас Пастух, основне завдання групи — відібрати із зареєстрованих на сьогодні проектів оптимальну модель, яка здатна пройти через парламент. «Уже відбулося шість засідань, де було презентовано всі ці моделі. Домовилися зробити перерву на півтора місяця, щоб обговорити їх на фракції. Я особисто вніс пропозицію, і її підтримали, щоб фракції провели рейтингове голосування: який наступний проект окрім власного в разі його непроходження вони готові підтримати й скільки голосів за нього дати. Щоб визначити математично найкомпромісніший варіант виборчої ­системи».

На жаль, попри певні намагання, говорити про якийсь консенсус поки що не випадає, зважаючи на те, як швидко з настанням холодів згас азарт ухвалювати зміни до виборчого законодавства. Український парламент нині не в стані щось змінити. Про це чесно зізнаються і самі народні обранці, і експерти, які долучені до процесу. Проблема не так у світоглядних розбіжностях, які не дають змоги дійти спільного знаменника, як в особистих амбіціях, страхах і, як модно нині казати, браку політичної волі.

Для влади нинішня модель зрозуміла й прогнозована. Робляться заміри рейтингу, пристосовуються до наявної системи, і стає очевидно, йти чи не йти на вибори, а якщо йти, то які технології і де варто задіяти. Відповідно є велике застереження щодо запровадження нової системи, хоч би якою демократичною та досконалою вона була. Якщо застосовувати її без попередньої апробації, не знаючи, як вона працює, то не зрозуміло, який результат і які сюрпризи отримаєш на виході. Що стосується страхів та особистих амбіцій, то тут усе просто. Нинішня змішана система дуже вигідна тим, хто не бажає долучатися до партійних проектів, але дуже хоче стати щасливим власником депутатського мандата. Звісно, йдеться не про всіх мажоритарників, частина з яких справді працює з людьми на округах і здобуває підтримку чесно. Утім, таких меншість. Зазвичай округи просто «пригодовують». «Венеційська комісія наполягає на тому, що ми маємо ухвалити закон про вибори, який відповідатиме нашій Конституції, — розповідає Володимир Ар’єв із фракції БПП. — Бо, наприклад, у мене як у мажоритарника статус, якщо розібратися, сумнівний із погляду Конституції. Але як це імплементувати? Не можна закон про вибори ухвалювати на референдумі чи в судах. А в нас просто немає достатньо голосів, бо багато мажоритарників не хоче. Для них це можливість заходити в парламент. І те, що зробив Янукович, змінити буде надзвичайно важко. Є «пригодовані» округи, і ці люди не голосуватимуть проти себе. Частина мажоритарників проголосує, і я також, адже розумію важливість моменту, але ця частина не буде суттєвою».

Як на компроміс, котрий міг би трохи розвіяти страхи мажоритарників і частково задовольнити їхні амбіції, деякі експерти вказують на застосування регіо­нальних списків, що пропонуються в різних варіаціях у кількох поданих законопроектах. Мовляв, це дасть змогу примирити мажоритарників і партії, адже, знаючи кількість мандатів, виділених на область, вони зможуть умовно поділити свої сфери впливу відповідно до виборчих округів, відпрацьовувати їх, «засіваючи» скільки заманеться й таким чином уникаючи конкуренції із соратниками. Звісно, це не той варіант, коли ти сам собі Наполеон, але куди кращий від закритих пропорційних списків, де немає гарантії, що тебе не запхають у непрохідну частину.

Саме про перехід до пропорційної системи з відкритими регіональними списками і йдеться в коаліційній угоді, укладеній на початку скликання. З таким принципом начебто погоджуються і в «Народному фронті», і в «Самопомочі», і в «Батьківщині», і в Радикальній партії Ляшка, і навіть в Опоблоці. Тільки ось погоджуватися зовсім не означає дійти консенсусу, адже всім відомо, що суть у деталях і деталі ці, схоже, якраз кожен бачить по-своєму.

Перспективи ухвалення на сьогодні немає жодної, кажуть депутати. В Україні, як завжди, працює не стратегія, а тактика. Більше ніж крок уперед ніхто робити не хоче, доки не припече. Навіть коли припустити, що серед усього розмаїття законопроектів вдасться узгодити один чи два найреалістичніші для проходження, це зовсім не означає, що їх буде ухвалено хоча б за рік до чергових виборів, як рекомендувала Венеційська комісія «з метою стабільності виборчого законодавства». Хоча сьогодні якраз варто було б цим зайнятися. І до президентських, і до парламентських перегонів ще є час — щонайменше два з лишком роки. Якщо, звісно, не доведеться проводити позачергові вибори. Але такий сценарій за чинного виборчого законодавства вкрай негативний на 2017-й.

• 09-01-2019 13:24
  Реформа на папері: навіщо українці платитимуть за електрику двом компаніям
• 09-01-2019 10:58
  Американський десант у Чорному морі: чи допоможуть США відстояти морські кордони України?
• 07-01-2019 12:02
  Автокефалія, бандерівці та сварки з журналістами: як Епіфанію дали томос
• 29-12-2018 12:52
  “Москітний флот” чи фрегати: який флот будує Україна
• 28-12-2018 11:09
  Війна на сході України: хто зриває обмін полоненими
• 27-12-2018 09:24
  Росія виграє від рішення США вивести війська з Сирії, а от Україна може програти
• 19-12-2018 17:37
  “Готуємо новий прохід через Керченську протоку”. Турчинов про конфлікт з Росією
• 17-12-2018 11:19
  “Нас оточили, з мосту обзивали”: розповідь моряків, що пройшли через Керченську протоку
• 17-12-2018 10:31
  Проти України вже діє невидимий фронт – Ініціативна група «Першого грудня»
• 17-12-2018 09:34
  Немосковські. Підсумки об’єднавчого Собору, оцінки експертів
• 13-12-2018 09:28
  Інформаційний тероризм Кремля і відповідь України
• 11-12-2018 11:26
  Боротьба з відмиванням коштів, що йдуть до української політики з-за кордону – питання суверенітету для України
• 06-12-2018 23:35
  Волкер пов’язав ескалацію на Азові з виборами і розповів, які важелі стримування Росії є в арсеналі Заходу.
• 04-12-2018 14:33
  Інформаційна війна. Москва прагне посіяти зневіру серед українців
• 26-11-2018 01:18
  РНБО пропонує ввести воєнний стан на 60 днів

• 09-01-2019 18:58
  Ситуація на фронті: припинення вогню немає, але вогнева активність помітно зменшилася
• 09-01-2019 14:26
  Кремль посилив ЧФ за рахунок Північного флоту
• 09-01-2019 11:23
  Манафорта підозрюють в обговоренні “мирного плану” щодо України з можливим агентом Росії
• 08-01-2019 21:21
  Політв’язні Кремля. Уповноваженний з питань ЄСПЛ розповів про зміст заяви Києва проти Росії через захоплення моряків
• 08-01-2019 19:58
  МВФ очікує зменшення дефіциту Пенсійного фонду та збільшення пенсій
• 08-01-2019 19:27
  Україна залишається головним об’єктом інформаційної війни РФ
• 08-01-2019 19:09
  Кібервійна. Підозрюваний у крадіжці даних німецьких політиків каже, що діяв сам
• 08-01-2019 10:17
  Нестабільність в Україні – в десятці найбільших ризиків світу 2019
• 04-01-2019 19:51
  Ще один найманець окупантів опинився за ґратами
• 04-01-2019 19:14
  Росія хоче звинуватити Україну в терактах на своїй і окупованій території
• 04-01-2019 18:49
  Кібервійна. Хакери викрали і злили в мережу компромат на німецьких політиків
• 03-01-2019 23:09
  Ситуація на фронті: стріляють менше, але припинення вогню не відбулося
• 03-01-2019 13:58
  Більше двох мільйонів громадян України скористалися правом на безвізову поїздку за кордон
• 03-01-2019 11:33
  Відкриття залізничного сполучення Керченським мостом відклали
• 03-01-2019 11:03
  Політв’язні Кремля. Макрон закликав Путіна звільнити полонених українських моряків

• Пророцтво греко-католицького священника о.Германа Будзінського про Майдан, Ющенка, Януковича та Тимошенко
  [402285 переглядів]
• Нумерологія дати народження
  [282667 переглядів]
• Хто такі козаки-характерники
  [229577 переглядів]
• Цікаві факти про жінок
  [185918 переглядів]
• Словник галицького діалекту
  [183013 переглядів]
• Суржик - проблема сучасної української мови
  [171798 переглядів]
• Міфи і легенди стародавньої України. Божич
  [166592 перегляди]
• Візуальний образ Тараса Шевченка: нотатки антрополога
  [162265 переглядів]
• Вітряки та сонячні батареї: дозволи, податки та технічні аспекти
  [159488 переглядів]
• Історик Михайло Кірсенко: “Питання в тому, щоб Росія, завалившись, не задушила всіх навколо”
  [150529 переглядів]

Україна сьогодні -

Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже

• Результат голосування

На головну | Новини | Святині | Публікації | Книги | Соціоніка | UA-RSS | Знаки | Фотоальбоми | Вільна галерея | Форум