1. Сприяння підвищенню якості контенту (зокрема новинного) медіа в Україні.

ГО «Детектор Медіа» бере участь у таких процесах:

1.1. Громадський контроль за якістю контенту.  Сайт «Детектор Медіа» є головним національним майданчиком для медіакритики.

1.2. Сприяння якісній державній політиці в сфері медіа. Детектор Медіа визначає для себе пріоритетними: реформу прозорості фінансування ЗМІ; закон «Про аудіовізуальні послуги»; правову базу фінансування української кінопродукції. В цих напрямках організація братиме на себе ініціативу в розробці і просуванні рекомендацій, і прикладатиме всіх необхідних зусиль для вчасного прийняття належних нормативно-правових актів відповідної якості (створення коаліцій, проведення адвокаційних кампаній повного циклу, розробка проектів рішень, лобіювання). 

Щодо інших питань, Детектор Медіа вбачає свою функцію у:

• Просуванні громадських рекомендацій та суспільних інтересів у політичних дискусіях (участь у робочих групах, дорадчих структурах, дискусіях навколо проектів політичних рішень, забезпечення простору для таких дискусій);
• Стимулюванні осіб, що приймають політичні рішення, базувати ці рішення на чіткому розумінні проблем і орієнтації на результат (проведення досліджень, оцінок, розробка політичних документів).

1.3. Створення повноцінного суспільного мовлення.

Станом на 2017 рік, суспільне мовлення перебуває в стані формування. Детектор Медіа від самого початку був долучений до цього процесу; сайт «Суспільне Мовлення» є головним медійним майданчиком для залучених стейкхолдерів; представник організації входить до Наглядової ради Суспільного і є одним з провідних національних експертів у галузі. 

Виходячи з порядку денного реформи, а також пріоритетів роботи інших партнерів, Детектор Медіа бачить свою подальшу роль у реформі таким чином:

• Забезпечення контролю за якістю контенту суспільних мовників. Організація є єдиною, хто на регулярній основі проводить моніторинг якості новин та оцінює якість програмних сіток мовників;
• Сприяння прозорості процесів створення Суспільного і підтримка простору для громадських дискусій щодо роботи мовника – розвивати і просувати сайт «Суспільне мовлення»;
• Просування громадських рекомендацій та суспільних інтересів у політичних дискусіях (участь у робочих групах, дорадчих структурах, дискусіях навколо проектів політичних рішень, забезпечення простору для таких дискусій) щодо реформи;
• Допомога у створенні незалежних і дієвих Наглядової ради та Редакційних рад Суспільного.

 1.4  Ефективне саморегулювання середовища.

У 2017 році українська журналістика має два ключових органи саморегуляції – Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР). Ключовими потребами цих інституцій на даному етапі є: посилення внутрішньої спроможності; підвищення визнання та авторитету в середовищі; забезпечення якісної експертизи; інституціоналізація. Детектор Медіа є одним з ключових гравців, завдяки яким була реформована КЖЕ та створена НМР, і зараз відіграє важливу роль у цих органах. Вони є також в пріоритетах інших зацікавлених сторін, і Детектор Медіа є готовим підтримати їхні зусилля своїми експертизою і ресурсами.

Зі свого боку, організація бачить своїм ключовим завданням в цьому контексті забезпечення інституціоналізації органів саморегулювання (попередньо – НМР) на рівні рамкового закону «Про аудіовізуальні послуги».

1.5.  Доступ журналістів та медіаменеджерів до освітніх сервісів

Відтак у 2017-2021 роках Детектор медіа планує:

• Розвивати і просувати сайт «Детектор Медіа» як віртуальний ресурсний центр для представників медіа середовища в Україні;
• Розвивати і просувати сайт «ВідеоТека», створювати на її базі інноваційні продукти з дистанційного навчання журналістів і медіаменеджерів;
• Шукати більш ефективних і наближених до аудиторії форм офлайнового і онлайнового навчання представників медіа сфери, грунтуючи свою роботу на чіткому розумінні їх потреб (тренінгові курси, майстер-класи, віртуальні освітні курси тощо).

1.6. Вдосконалення системи освіти журналістів

 Детектор Медіа наразі є єдиною громадською організацією, яка грунтовно і стратегічно підійшла до проблем академічної підготовки медіа фахівців. Відтак, на період 2017-2022 років логіка його роботи в цій площині виглядає таким чином:

• Регулярне (щонайменше 1 раз на 2 роки) проведення дослідження якості журналістської освіти дасть можливість всім зацікавленим сторонам вести змістовний діалог щодо реформ у галузі, виявить тенденції в часі;
• Проведення публічних дискусій для вироблення шляхів вдосконалення журналістської освіти в Україні, просування цих рішень серед стейкхолдерів, зокрема державних інституцій;
• Об’єднання зусиль громадських організацій, представників освіти та індустрії для спільних адвокаційних зусиль у напрямі реформування галузі;
• Методична допомога викладачам, що здійснюють підготовку медійних фахівців.

2. Підвищення медіаграмотності громадян.

Наразі в Україні існує, з одного боку, гостра потреба в навчанні громадян з питань медіа; з іншого – критично мало відповідних сервісів, низький рівень компетенції і активності потенційних агентів впливу, низький рівень їх інституціоналізації.

Для забезпечення зростання індикаторів медіаграмотності Детектор Медіа іде двома шляхами: 

2.1. Вироблення власного продукту

Ключовими продуктами Детектора Медіа в цій області будуть:

• Сайт MediaSapiens.ua – найдавніший і найпопулярніший сайт в Україні, повністю присвячений медіаграмотності;
• Спеціальні веб-проекти Детектора Медіа, розміщені на інших платформах (чи як окремі веб-сайти) і розраховані на різні групи громадян. Першими такими проектами вже є Медіа Драйвер та курс з новинної грамотності; надалі передбачається створення подібних продуктів. Ефективність цих продуктів має бути забезпечена постійним і інтенсивним просуванням серед цільових аудиторій (онлайн та офлайн заходи);
• Роздаткові матеріали (друкована або сувенірна продукція).

2.2. Посилення інфраструктури відбуватиметься через посилення спроможності інституцій та осіб, долучених до просування медіаграмотності:

• Місцеві медіа. Детектор Медіа розбудовуватиме мережу місцевих ЗМІ – комунікаторів медіаграмотності. Для цих ЗМІ будуть готуватися адаптовані моніторингові звіти, інфографіки, релізи, публікації (розраховані на широке коло читачів), які пропонуватимуться їм для безкоштовного використання і публікації.
• Викладачі та педагоги. Продукти Детектора Медіа з медіаграмотності будуть розраховані зокрема на можливість їх використання в освітньому процесі. Відтак окремі зусилля будуть приділені на просування їх серед викладачів і педагогів, навчання останніх інтегрувати продукти Детектора Медіа в їхню освітню діяльність.
• Стейкхолдери, що також здійснюють програми з підвищення медіаграмотності громадян. Це органи державної влади, національні ОГС, донорські інституції, міжнародні організації та програми технічної допомоги. Детектор Медіа забезпечуватиме ці інституції об’єктивною інформацію про стан і динаміку медіаграмотності (зокрема через соціологічні дослідження), а також аналізом практик просування медіаграмотності в Україні.

3. Протидія пропаганді.

Наразі в Україні існує з одного боку, гостра і життєво необхідна потреба в зниженні рівня довіри до російських наративів серед громадян, напрацьований досвід урядових і неурядових інституцій, хороша теоретична і практична база для пошуку кращих рішень; з іншого – низька ефективність комунікацій через відсутність координації і спроможності комунікаторів.

Для забезпечення зростання індикаторів, що засвідчуватимуть зростання внутрішнього імунітету України щодо антидемократичних, дестабілізаційних інформаційних впливів, Детектор Медіа іде двома шляхами:

•  бере участь у виробленні кращих рішень щодо протидії пропаганді (зусиллями держави, медіа, ОГС), для чого в першу чергу забезпечує глибокий і системний аналіз стратегій, інструментів пропаганди, що використовуються проти України; моніторинг діяльності її агентів; оцінку її наслідків; факторів, що сприяють її ефективності; бере участь у робочих групах, експертних групах, дорадчих органах з тих чи інших питаньдля більш повного врахування результатів аналізу і досліджень у прийнятих рішеннях;
• сприяє стейкхолдерам у розвитку їхньої спроможності здійснювати ефективні комунікації – здійснюючи оцінку і моніторинг комунікаційних практик, надаючи рекомендації і консультації, проводячи необхідні дослідження.