This version of the page http://maysterni.com/editprofile.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-10-25. The original page over time could change.
Вхід - Поетичні майстерні
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2018.10.25 12:38
Ич, який!
Бреде крізь ніч хитлива постать
(почастували кум й кума).
Нявчить котяра, їсти просить,
А в мене рибки ніц нема.

"Піддав" увечері добряче,
Цебро чи два "прийняв на грудь".
Мужі - вживають горіляччя,

Ігор Деркач
2018.10.25 09:15
Яблука і кислиці
У Бога усі фаворити.
Але пам’ятаймо, панове, –
єдина у цілому світі –
людина – уміє творити,
...а не споживати готове.

Аматора ліри і музи
у сіті заманюють сайти.

Юрій Лазірко
2018.10.25 06:17
калюжами серця
думки росли серцем
як у дощі
калюжі
аби не їхала голова
і не виступала байдужість

аби зливалася мить
і творила море

Віктор Кучерук
2018.10.25 02:39
* * *
Т. І...
Мене дивує знову й знову
Тепер, коли бракує слів, –
Чому ці очі світанкові
Мій юний погляд не зустрів?
Чому тоді, коли згасає
Життя, котрого не було, –
Кохання, пізнє і безкрає,

Сонце Місяць
2018.10.24 23:19
les filles (ІІІ.)
ось так сидіти у дворі
із цигарками & при спрайті
дивитися падуть в журбі
листки тополі кимсь прокляті
крізь вітровий порив

печаль примножуючи лиш
сьогодні ліпше не читати ~

Віта Парфенович
2018.10.24 22:47
Даліла
Даліла окинула зором свій стіл. У кімнаті він велично займав центральну позицію, і міг конкурувати за енергетикою, величністю і незвичайністю хіба що з каміном. Закутавшись у теплий аристократичний халат, дівчина вмостилася у крісло. Ранок. Прохолода ту

Володимир Бойко
2018.10.24 22:41
Парус (переклад з Михайла Лермонтова)
Самотній парус даленіє
В тумані моря голубім.
Які загублені надіїї
Шукає він в краю чужім?

Шаліє вітер, хвилі грають
І щогла гнеться і скрипить...
О ні, він щастя не шукає,

Катерина Боброк
2018.10.24 18:10
я приїду до тебе
я приїду до тебе хюндаєм Київ-Вінниця
але навіть і тоді між нами нічого не зміниться
бо те що сталося, те що відбулося
є константою. і вздовж вікон гони колосся
стиглого пшеничного, житнього, ячмінного
відцілованого сонцем, мудрого, цінного.
а потяг

Любов Бенедишин
2018.10.24 16:23
Божество
Назбиралося спогадів… Ще би
Упіймати й затримати мить.
Знає Бог, що молюся на тебе –
Не пригадує скільки століть.

Сенс вихоплюю з чаду інверсій.
Уникаю трамплінів, тривог…
Мов іконка на цвяшкові – в серці –

Ірина Вовк
2018.10.24 15:55
"У часоплину вища зваба є"
У часоплину вища зваба є,
І знову вічна крутиться спіраль:

Осіннє небо – усміх райдуги,
Осіннім сном нас літо радує,
Осінній лист так тихо падає,

Як та знеможена печаль.

Олександр Сушко
2018.10.24 09:29
Мир та любов
В любові не існує заборон,
Коханому належить все прощати.
Бо чоловік - моторний Купідон,
Сусідки не виводяться із хати.

Добрезна в чоловіченьки душа,
Не відмовля - кладе одразу в скирту.
Гірчила ревність, начебто євшан,

Віктор Кучерук
2018.10.24 08:32
* * *
Т. І...
Невже ця осінь назавжди
Заполонила місто?..
Десь поховалися сліди
Попід опалим листям.
Я не зберіг твоє тепло,
В долонях захололих, –
Неначе завжди в них було

Сонце Місяць
2018.10.23 20:06
окремішнє
в останній оселі моїх батьків
де часом заводять іще кота
панує спокій осінньо так
& я би навіть із ними жив

в меду квітковім або в пилку
навпроти ~ фронти дощових хмар
я знов не тут ось мене й нема

Любов Бенедишин
2018.10.23 19:29
Обличчя
Біленька хустка – акуратні кінчики.
В тісний автобус жіночка зайшла.
Не зморщечки довкруж очей – промінчики
Від осені до літнього тепла.

Звичайна, тиха, втомлена, спрацьована…
Я ж погляду ніяк не відірву:
І від чола, що злістю не тавроване,

Катерина Боброк
2018.10.23 18:49
кровообіг
думки складні й великі, як міста.
свободу волі всотують дороги.
без сил молитва крихітна й проста
веде по стрічній стежці босі ноги

в досвітнє небо в ніжність навзаєм
у тихе світло з ласки і любові
здаля біжить в обійми, й скільки є

Олександр Сушко
2018.10.23 09:14
Розпач
Дружина - це трояндовий бутон,
Цей світ на ружі пишні пребагатий.
А жінка без любові - моветон,
На манівці заводить долю фатум.

Не любиш милу? Отже - ти осліп,
Діра у серці з каменем холодним.
А на моїй красуні світить німб,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Мессір Лукас
2018.10.14

Аліна Волошина
2018.10.06

Осінній Володимир
2018.10.06

Оксана Котвицька
2018.09.29

Людмила Бай
2018.09.27

Катерина Боброк
2018.09.25

Сергій Царенко
2018.09.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід
Для входу в систему ви повинні надати Ім’я зареєстрованого користувача системи та правильний пароль.
Користувач: 
Пароль: