Енергозберігаючі вікна

Вікна – це часто друга конструкція в приватному будинку по сумарній площі після стін, а значить і увага до вікон повинна бути особлива. Часто стіни намагаються робити потовстіше або додатково утеплюють, а вікна в більшості випадків ставлять по-дешевше, «тільки б з них не дуло».

 Раніше доволі рідко йшла мова про те, наскільки важливо мати правильні, енергозберігаючі вікна і на це, на нашу думку, було декілька причин:

1. Тарифи на газ та елекроенергію були нижчі.
2. Постачальники вікон активно не надавали інформацію про переваги енергоефективних вікон.
3. За традицією покупці обирали вікна за принципом «в кого дешевше» не дивлячись на характеристики віконних конструкцій.

Сьогодні ж енергоефективні вікна - це одне із головних питань при будівництві домівки.

Вікна впливають на комфорт набагато більше, ніж інші частини будинку через свій низький тепловий опір до теплопередачі і високу здатність передавати сонячне випромінювання. У зимовий період холодне віконне скло охолоджує повітря біля своєї поверхні, змушуючи його опускатися донизу і цим створюючи холодні конвекційні течії.

Влітку сонячне тепло із вікон нагріває меблі в кімнаті, підлогу та інші поверхні, піднімаючи температуру випромінювання та кімнатну температуру та створюючи дискомфорт.

Таким чином вікна є джерелом значних тепловтрат в результаті теплопропускання у холодних кліматичних зонах і джерелом значних теплонадходжень від сонячного випромінювання в помірних зонах.

Зрозуміло, що вікна розміщують у будинках для забезпечення природного освітлення, вентиляції і виду назовні. Але необхідність в виконанні такого комплексу функцій робить вікна одночасно потенційним джерелом архіскладної енергетичнї проблеми. Складність полягає у необхідності обмеження тепловтрат і теплонадходжень з одночасним збереженням природного освітлення (проникнення необхідної кількості світла) і виду назовні.

У віконній галузі віконні продукти оцінюються за R-коефіцієнтом – коефіцієнт опору до теплопередачі. R-коефіцієнт включає в себе теплопередачу шляхом теплопроведення, конвекції і випромінювання через віконне скло. При збільшенні коєфіціенту R - зменшується теплообмін.

 

З метою покращення коефіцієнту теплового опору (коефіцієнт R) для створення енергоефективних вікон використовують три прийоми: кількість склопакетів більше двох, газове наповнення, спеціальне покриття і вдосконалена дистанційна планка. У найкращих вікнах поєднуються два або більше прийоми.

Тепловідбиваючі покриття.

Тепловідбиваючі покриття розроблені як для кліматичних зон, де переважає використання системи опалення, так і для кліматичних зон, де переважає використання системи охолодження. Види покриття, розроблені для холодних кліматичних зон, передбачають зведення до максимуму опору до теплопередачі в той час, як види покриття, розроблені для теплих кліматичних зон, передбачають зведення до максимуму R-коефіцієнт опору до теплопередачі від сонячного випромінювання.

Тепловідбиваючі покриття (low-e покриття) використовуються лише на одній поверхні склопакету у стандартному вікні з двома склопакетами або в одинарному склопакеті. Покриття наносять лицьовою стороною до газового середовища між склопакетами на внутрішній, або на зовнішній шибці для захисту покриття від пошкодження.

 

Для кліматичних зон, де переважає використання системи опалення, покриття наноситься на внутрішню шибку. Для кліматичних зон, де переважає використання системи охолодження, покриття наноситься на зовнішній склопакет.

 

Причина полягає у тому, що тепловідбиваюче покриття (low-e) функціонує найкраще у якості сповільнювача випромінювальної здатності. Скло поглинає теплоту випромінювання, а потім тепловідбиваюче покриття (low-e) створює опір до

повторного випромінювання теплоти.  

Тепловідбиваючі покриття (low-e) випускаються двох типів: м’які і тверді. М’які покриття, виготовлені із срібла, найбільш ефективні у якості тепловідбиваючого покриття, але вони крихкі і повинні наноситися на скло вікна з двома склопакетами одразу після виготовлення вікна. Тверді покриття (оксид олова) в свою чергу відбивають менше тепла, ніж м’які покриття, але вони стійкіші до механічних пошкоджень.

Наповнення склопакету газом.

Такі гази, як, наприклад, вуглекислий газ або аргон, коефіцієнт теплоопору (R-коєфіціент) яких вищий, ніж повітря, заповнюють простір між склопакетами у вікнах. Маса вуглекислого газу і аргону більша маси повітря. Завдяки більшій масі цих газів у порівнянні з повітрям також знижується конвекція між склопакетами вікна.

Вдосконалена дистанційна планка.

На сьогодні виробники склопакетів використовують вдосконалені дистанційні планки для складання склопакетів. Традиційні планки виготовляються із алюмінію, який є гарним провідником тепла. Нові планки, виготовлені із щільного полістирольного пінопласту або композитних матеріалів із пластику і сталі, сприяють зниженню тепловтрат через кромку склопакету.

Які є мінімальні вимоги до вікон в Україні?

Мінімально допустимі  норми для вікон – це вікна з показником опору до теплопередачі – 0,75 м2 К/ВТ. Якщо у Вас стоїть вікно  з однокамерним склом, то скоріш за все ваше вікно має опір до теплопередачі – 0,32 м2 К/ВТ, що майже вдвічі менше за мінімальну норму.

 Енергозберігаючі віконні конструкції – це вікна з додатковим напиленням або заповненням одного з пакетів скла газом (аргоном) їх опір до теплопередачі складає більше ніж 0,75 м2 К/ВТ.

Порівняння характеристики вікон з шириною цегляної стіни.