This version of the page http://www.business.ua/vlast/item/2852-borgova-yama (31.131.22.105) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-10-16. The original page over time could change.
Боргова яма

 
Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Вівторок, 27 лютого 2018 10:20

Боргова яма

Уряд має повернути кредиторам понад 590 млрд грн напередодні президентських і парламентських виборів. Майже половина суми — валютні зобов’язання. Міністерство фінансів має намір погашати їх, повернувшись на зовнішні ринки запозичень

Незабаром Україну очікують, як може здатися на перший погляд, дві непов’язані між собою події: країна стоїть на порозі передвиборчого процесу і наближається до піку період погашення державного боргу. Найбільші виплати за держборгом мають відбутися у розпал президентської і парламентської виборчих кампаній. Протягом 2018- 2019 рр. уряд повинен повернути кредиторам 590 млрд грн, з яких 253,7 млрд грн, або близько $8,5 млрд, буде направлено на погашення та обслуговування зовнішніх позик. До речі, частина внутрішніх позик також номінована у валюті.

Поточного року основні витрати на виплату держборгу — погашення 121,1 млрд грн внутрішнього боргу, а також повернення майже $1,5 млрд МВФ. На сплату відсоткових нарахувань по боргах влада цьогоріч запланувала понад 77 млрд грн за внутрішніми зобов’язаннями — переважно це обслуговування облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), і 45 млрд грн — за зовнішніми.

Вже за рік, під час виборчих кампаній, виплати за внутрішнім боргом скоротяться, але уряд розраховуватиметься з МВФ і почне погашати єврооблігації, реструктуровані 2015 р. Наталією Яресько. До того ж Україна має виплатити $1 млрд за євробондами, випущеними у 2014 р. під гарантії США. І, що важливо, після виборів наступні два роки сума виплат все ще буде досить великою, особливо зовнішніх позик.

Крім того, є низка поки прихованих ризиків, пов’язаних із виплатою боргу. Цього року, ймовірно, будуть винесені рішення у важливих для України судових справах, в яких фігурують великі суми. Зокрема, Стокгольмський арбітраж має прийняти рішення у суперечці між НАК “Нафтогаз України” і російським “Газпромом” з приводу вартості газу та його транзиту. Крім того, Лондонський суд може вирішити спір між Україною і Росією про так званий борг Януковича, за яким Москва вимагає від Києва $3 млрд.

У пошуку дешевих грошей

На короткострокову перспективу в Міністерства фінансів є два завдання — скоротити співвідношення валютних і гривневих боргів, щоб нівелювати девальваційні ризики, а також вийти на зовнішні ринки, щоб рефінансувати валютну заборгованість. У Мінфіні раніше говорили про наміри залучити цьогоріч близько $3 млрд зовнішніх позик. Приводом для оптимізму чиновників є те, що при розміщенні євробондів у вересні 2017 р. надійшло заявок більш ніж на $9 млрд.

Але за останні півроку ситуація дещо змінилася. За цей час уряд і Адміністрація Президента не просунулися в переговорах з МВФ про перегляд програми розширеного фінансування. Для інвесторів наявність програми Фонду навіть без самих траншів є сигналом, що з позичальником можна працювати. Поки ж ані в МВФ, ані в інших кредиторів такої впевненості немає.

Нагадаємо: в березні 2015 р. Фонд схвалив чотирирічну програму розширеного фінансування для України (EFF) в розмірі $17,5 млрд, строк дії якої спливає в березні 2019 р. Поки влада отримала від кредитора чотири транші сумарно на $8,7 млрд, відставши від графіка на п’ять- шість траншів. Причому останній надійшов на рахунки Нацбанку ще в квітні минулого року. З того часу Україна не спромоглася виконати всі умови для завершення чергового перегляду програми. Так, досі не прийнятий закон про Антикорупційний суд і порушено умову меморандуму, згідно з якою уряд мав би переглянути вартість газу для населення через подорожчання палива на світових ринках. У Нацбанку вважають, що краще, на що тепер може розраховувати уряд за чинною програмою, — це два транші сумарно на $3,5 млрд. Та й то за умови, що будуть виконані всі вимоги Фонду.

Якщо співпраця з МВФ припиниться, це стане ключовим макроекономічним ризиком для країни, попереджають в НБУ. В останньому звіті про фінансову стабільність аналітики банківського регулятора зазначають, що відсутність фінансової підтримки від міжнародних інститутів значно ускладнить рефінансування більш ніж $20 млрд суверенного і гарантованого державою боргу. Поки ж в міжнародних резервах НБУ всього близько $18,4 млрд. Це суттєвий фактор ризику для будь-якого нового уряду, хто б його не очолив. З огляду на обсяг виплат і стан резервів Україні вже зараз варто почати переговори про запуск нової програми співпраці з МВФ, ще до завершення нинішньої в 2019 р., вважають в НБУ.

Також не варто забувати, що наявність програми МВФ дозволяє країні, з якою працює Фонд, розраховувати на підтримку інших кредиторів — як Єврокомісії, так і Світового банку. Їхні позики одні з найдешевших, які в принципі є на ринку. За оцінками Мінфіну, в 2014-2016 рр. кредити від цих структур коштували лише 1-1,6% річних. Тоді як євробонди Україна розміщувала під 7,375%, а на внутрішньому ринку уряд займає вже під 16,5%.

Піти за ставкою

Розрахуватися з боргами, не беручи нові, влада вже не зможе. Єдине, що поки вдалося чиновникам, — це дещо згладити піки виплат. Наприкінці 2017 р. Мінфін і Нацбанк здійснили так званий репрофайлінг облігацій внутрішньої держпозики, замінивши одні ОВДП іншими і таким чином рівномірно розподіливши суму погашення і обслуговування внутрішнього боргу, розтягнувши виплати на триваліший термін.

Торік Мінфін також розмістив 15-річні єврооблігації на $3 млрд, повернувшись на зовнішні ринки вперше з 2013 р. Частину коштів влада направила на фінансування держбюджету, частину — $1,7 млрд — на обмін “коротких” євробондів. Угода з єврооблігаціями дозволила Мінфіну певною мірою запобігти ризику рефінансування в 2018-2020 рр. на випадок, якщо країна не зможе позичати на зовнішніх ринках в передвиборний рік.

Компенсувати брак зовнішнього фінансування Мінфін частково намагається за допомогою нерезидентів, для яких ставки за гривневими ОВДП на рівні 14,25- 16,5% річних є вигіднішими, ніж умови покупки боргів інших емітентів в Європі. До того ж іноземці, вкладаючи в держоблігації, можуть заробити на курсовій різниці. Зазвичай нерезиденти купують короткострокові гривневі папери — трьох- і шестимісячні, заводячи валюту в Україну за високого курсу долара щодо гривні. Але якщо на початку року нерезиденти здавали валюту за курсом близько 29 грн/USD, то за кілька місяців долар обійдеться їм дешевше.

Керівник місії МВФ Рон ван Руден та прем’єр- міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі в Києві

З початку цього року обсяг ОВДП в портфелі нерезидентів збільшився з 5,1 млрд грн до 12,7 млрд грн Приплив валюти від нерезидентів дозволив збити девальваційний тренд, коли курс вже перевищував 29 грн/USD. Втім поки цих вливань вкрай мало, щоб розраховувати на тривалу стабілізацію курсу і достатнє поповнення міжнародних резервів НБУ.

Крім того, як показали нові аукціони Мінфіну з розміщення ОВДП, попит нерезидентів, що спостерігався на початку року, став знижуватись. Через що є ризик, що за три місяці, коли Мінфін погасить ОВДП й інвестори почнуть міняти гривню на долари, тиск на валютний ринок посилиться. І тоді замість сезонного весняного тренду до зміцнення гривні за рахунок валютної виручки від експортерів НБУ й уряд отримають головний біль з дефіцитом валюти, що неминуче виллється в подорожчання долара щодо гривні.

Саме тому чиновникам важливо запропонувати нерезидентам стимули для регулярної покупки українського боргу, а не покладатись лише на спекулятивний попит за рахунок високої ставки за паперами при вигідному валютному курсі. У Мінфіні розраховують, що вже цього року інтерес нерезидентів до ОВДП буде зростати в разі спрощення процедури купівлі облігацій. Наразі іноземці, які планують інвестувати в українські облігації держпозики, змушені проходити низку бюрократичних процедур. Проблема в тому, що українські ОВДП не обертаються в клірингових системах Euroclear і Clearstream. Тому нерезиденту, щоб купити ОВДП, потрібно оформити велику кількість паперів, перевести документи на українську, завести валюту в країну, продати її на міжбанку, відкрити рахунок в цінних паперах в українського зберігача, підписати брокерський договір з українським торговцем тощо. За словами заступника міністра фінансів Юрія Буци, аби процес був зручнішим, міністерство працює над зміною правил, щоб надати інвесторам можливість відкривати рахунок в депозитарії Нацбанку. “Сподіваємося цього року фіналізувати цей процес. Тоді у 2018 р. ми зможемо збільшити випуск гривневих облігацій до $4 млрд”, — заявив пан Буца. Але навіть якщо ідея Мінфіну спрацює, це зовсім не гарантує необхідну кількість ресурсу для погашення і обслуговування зовнішніх позик. Швидше за все, залучення більшого ресурсу від нерезидентів допоможе з рефінансуванням валютних ОВДП, але навряд чи дозволить отримати достатньо валюти для погашення єврооблігацій і розрахунків з МВФ.


 

Девальваційне навантаження

До кінця минулого року сума держборгу (з урахуванням гарантованого державою боргу) склала $76,3 млрд, або 2,1 трлн грн Це випливає з даних Міністерства фінансів. Гривнева заборгованість держави на кінець року досягла 643,6 млрд грн, або 30,05% від загальної суми боргу. Левова частка — зобов’язання в доларах, євро і СПЗ (спеціальні права запозичення, квазівалюти МВФ. — Ред.). З огляду на переважання валютних зобов’язань в “борговий кошик” при знеціненні гривні обслуговувати позики уряду стає все дорожче. За оцінками НБУ, падіння курсу національної валюти до долара на 1 грн автоматично збільшує обсяг валютного боргу на 40 млрд грн.

Поділитись у Facebook Стати співінвестором Придбати журнал

Дополнительная информация

  • Автор: Ілля Плотніков
Прочитано 14211 раз

Похожие материалы (по тегу)

  • НБУ змінив методику розрахунку курсу гривні до долара
  • НБУ прогнозує ріст економіки України у другому кварталі у 3,2%
  • Банки-банкрути повернули Нацбанку 1,9 мільярда гривень рефінансу
  • Україна планує отримати від МВФ 2 млрд доларів
  • Мінфін залучив до держбюджету майже 3 млрд гривень
Другие материалы в этой категории: « Зелена мода Сутінкова зона »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
Наверх

НОВИНИ компаній
  • Вівторок, 16 жовтня 2018
    V Форум ДИРИГЕНТИ ЗМІН – місце сили бізнес-лідерів для перевинаходження себе, власного бізнесу та суспільства! 13 листопада 2018, Hilton Kyiv
  • Середа, 10 жовтня 2018
    Перший міжнародний ярмарок грантів для бізнесу
  • Понеділок, 08 жовтня 2018
    Київський міжнародний економічний форум — головний захід Kyiv Investment Week
  • П'ятниця, 05 жовтня 2018
    Валерія Ваговорська. «PayPass» – як оплата покупок в один дотик
  • Четвер, 04 жовтня 2018
    Медичний бізнес: Між льодовиковим періодом і глобальним потеплінням
ДІЛОВИЙ календар
« October 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.