Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Дмитро Куренівець
2018.10.14
18:00
Викладацьке
Шурхіт листочків навчальних програм
з шелестом осени злився…
Ставки свої ти Системі програв,
та, далебі, вже не злишся.
Усі твої задуми клаптями рве
ця куцість годин невблаганна.
Ян Коменський зник би, пропав Дистервеґ
з шелестом осени злився…
Ставки свої ти Системі програв,
та, далебі, вже не злишся.
Усі твої задуми клаптями рве
ця куцість годин невблаганна.
Ян Коменський зник би, пропав Дистервеґ
Іван Потьомкін
2018.10.14
14:38
Древесные и наши корни
До недавнего времени я полагал, что нет большего доверия и близости к человеку, чем у собак. Примеров тому предостаточно и в жизни. и в литературе. Нельзя не удивлятьься рабской покорности животного. Его пинают ногами, замахиваются или даже бьют палкой
Світлана Майя Залізняк
2018.10.14
12:19
Перелітне
Збиваються горобчики у стаю.
Шукала в липні феніксів, орлів.
По...кру...же...ля...ла...
Жовтень... відлітаю...
Сховала пазли-словеса у Пслі.
Махрова риба плине... Махаони -
на чорнобривцях. Дайджести між каст.
Шукала в липні феніксів, орлів.
По...кру...же...ля...ла...
Жовтень... відлітаю...
Сховала пазли-словеса у Пслі.
Махрова риба плине... Махаони -
на чорнобривцях. Дайджести між каст.
Олександр Сушко
2018.10.14
11:52
Бреши!
Мужик я мудрий, писок вельми хитрий,
А люди як сварливі дітлахи.
Не можна чисту правду говорити,
Не друзів наживеш, а ворогів.
Хай істину дурко ув очі гавка
І правдою обмазує пастель.
Вар'ятові речу: "Ти - розумака!",
А люди як сварливі дітлахи.
Не можна чисту правду говорити,
Не друзів наживеш, а ворогів.
Хай істину дурко ув очі гавка
І правдою обмазує пастель.
Вар'ятові речу: "Ти - розумака!",
Любов Бенедишин
2018.10.14
10:59
Покрова
Диявол розшарпує поли
небес безкраїх.
А люди аж давляться болем:
"То Бог карає!"
Стражданням кінця ще не видко.
Погроми, війни.
А «градом» прошита накидка –
небес безкраїх.
А люди аж давляться болем:
"То Бог карає!"
Стражданням кінця ще не видко.
Погроми, війни.
А «градом» прошита накидка –
Катерина Боброк
2018.10.14
00:01
Каштан
рудим каштановим лапкам так личить срібна гальваніка
зачитана на ходу газетка котиться аж третім парком
якщо довго лежати долілиць на нестероїдах і під таваніком
лишається одне, оголити шию піднявши волосся над карком
осінні трав'яні шаблі видно ті
зачитана на ходу газетка котиться аж третім парком
якщо довго лежати долілиць на нестероїдах і під таваніком
лишається одне, оголити шию піднявши волосся над карком
осінні трав'яні шаблі видно ті
Вероніка Новікова
2018.10.13
22:29
Попроси
Хочеш, аби полегшало, – легше далі іди.
В осені смутку більше, аніж в тобі води.
Жовті її легені плавлять світло на вдих,
з видиху піде сміх.
Хочеш, аби забулося, – не опускай лиця.
Скільки сердець розбитих в пазусі ялівця –
стільки уламків віри з
В осені смутку більше, аніж в тобі води.
Жовті її легені плавлять світло на вдих,
з видиху піде сміх.
Хочеш, аби забулося, – не опускай лиця.
Скільки сердець розбитих в пазусі ялівця –
стільки уламків віри з
Сонце Місяць
2018.10.13
19:42
електра
I.
Звуть його Мартин, наголос на останньому складі. Із тих, котрі здатні час від часу мовити собі про себе—Мартине, але ж ти дивак, чоловіче. Й трохи навіть утішитися з такого-от казусу. У стані посталкогольнім, невиспаний, прочовгавши коридорами кольо
Світлана Майя Залізняк
2018.10.13
17:35
Млинок
Здається, ще недавно
із мамою - кудись...
Телята, кози... плавні...
На сцену - не барись!
2
Розсунуто валізки,
із мамою - кудись...
Телята, кози... плавні...
На сцену - не барись!
2
Розсунуто валізки,
Олександра Христич
2018.10.13
17:31
Живе і сильне
Вирує місто, велике місто,
Будинкам тісно, машинам тісно.
Асфальт вузенький, до ганку кроки,
Будинки щільно, без вікон збоку.
Розмова ллється на різних мовах,
Не знаю змісту, не чую слова.
Проходять сім'ї, проходять просто,
По двоє, троє тут, біля
Будинкам тісно, машинам тісно.
Асфальт вузенький, до ганку кроки,
Будинки щільно, без вікон збоку.
Розмова ллється на різних мовах,
Не знаю змісту, не чую слова.
Проходять сім'ї, проходять просто,
По двоє, троє тут, біля
Олександр Сушко
2018.10.13
16:38
Щасливий сон
Амур життя, нарешті, освітив,
Чіпляється панчоха за ширінку.
Кармічний шлях від того непростий -
Народжений аби втішати жінку.
Вночі "гармата" потрапляє в ціль,
Наводить на "позиціях" порядок.
Стрічаю ранок із ножем в руці -
Чіпляється панчоха за ширінку.
Кармічний шлях від того непростий -
Народжений аби втішати жінку.
Вночі "гармата" потрапляє в ціль,
Наводить на "позиціях" порядок.
Стрічаю ранок із ножем в руці -
Іван Потьомкін
2018.10.13
12:21
Тадеуш Ружевич (1921-2014) "Обличчя вітчизни"
Вітчизна це край дитинства
Місце народження
Це наша найближча
Вітчизна
Місто містечко село
Вулиця дім подвірко
Місце народження
Це наша найближча
Вітчизна
Місто містечко село
Вулиця дім подвірко
Галина Михайлик
2018.10.13
10:31
Happy birthday for my ))
Я - затята! Я затято щаслива!
Бо щаслива - від кожного вдиху...
Від чекання й стрічання щоденного дива
у подяці за радість і втіху.
За піано і форте, глісандо й вібрато
чорно-білої клавіатури...
Білих - більше! Сьогодні - підкралося свято
Бо щаслива - від кожного вдиху...
Від чекання й стрічання щоденного дива
у подяці за радість і втіху.
За піано і форте, глісандо й вібрато
чорно-білої клавіатури...
Білих - більше! Сьогодні - підкралося свято
Сонце Місяць
2018.10.13
05:04
à Dominic
дощі вертаються на берег & за мить
шторм із засліплим серцем погромить
спустілі пляжні буди
вітрів окрижанілі голоси
крізь вогкі пірси, іржавіючі мости
звучатимуть зусюди
шторм із засліплим серцем погромить
спустілі пляжні буди
вітрів окрижанілі голоси
крізь вогкі пірси, іржавіючі мости
звучатимуть зусюди
Серго Сокольник
2018.10.12
21:58
Воїну. До Cвята Покрови Пресвятої Богородиці
Що, солдате, сумний? "Відчеканив" паради?
"Кроком руш"? Аксельбантою відшарудів?
Ось тепер- до окопу. То дати пораду,
Як сідати, коли височенько злетів?))
Стисни зуби, Стежина від крові солона
І п"янка, мов розжований цвіт блекоти-
Ще не д
"Кроком руш"? Аксельбантою відшарудів?
Ось тепер- до окопу. То дати пораду,
Як сідати, коли височенько злетів?))
Стисни зуби, Стежина від крові солона
І п"янка, мов розжований цвіт блекоти-
Ще не д
Олена Балера
2018.10.12
20:53
Amoretti. Сонет XLIX (переклад з Едмунда Спенсера)
Красуне, чом твоя душа тверда?
Спроможна вбити погляду стріла?
Та знай, що милосердя – цінний дар,
Помилувати слабшого – хвала.
Тебе втішає те, що ти змогла
Явити нищівний вогонь мені?
Не кривди тих, що не вчинили зла,
Хай вороги горять у тім вогні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Спроможна вбити погляду стріла?
Та знай, що милосердя – цінний дар,
Помилувати слабшого – хвала.
Тебе втішає те, що ти змогла
Явити нищівний вогонь мені?
Не кривди тих, що не вчинили зла,
Хай вороги горять у тім вогні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Аліна Волошина
2018.10.06
Осінній Володимир
2018.10.06
Оксана Котвицька
2018.09.29
Людмила Бай
2018.09.27
Катерина Боброк
2018.09.25
Сергій Царенко
2018.09.23
Місіс Анонім
2018.09.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Реєстрація нового користувача