Кримська Свiтлиця :: Текст статти "ГАЙДА ЗА ПАРТУ!"
Пошук по сайту
Теми
З перших уст (2900)
З потоку життя (6072)
Душі криниця (3363)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1460)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)
Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв
Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НСЬКА КОМПАН╤Я ПОСТАЧАЛА ЩЕБ╤НЬ ДЛЯ БУД╤ВНИЦТВА КЕРЧЕНСЬКОГО МОСТУ Правоохоронц╕ викрили факти протиправного постачання укра╖нським п╕дпри╓мством до РФ матер╕ал╕в,...
ПОЧИНОК НА ЗАЧИНОК 6 жовтня — церковне свято Зачаття ╤вана Хрестителя-Предтеч╕.
ОБВАЛИЛАСЯ ЧАСТИНА ЗАЛ╤ЗНИЧНОГО ПРОЛЬОТУ КЕРЧЕНСЬКОГО МОСТУ Про це пов╕домля╓ близьке до окупац╕йно╖ влади агентство "Крыминформ".
╢ВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ ПРИЙНЯВ ПОЗОВ ОЛЕГА СЕНЦОВА Про це у Telegram написав кер╕вник м╕жнародно╖ правозахисно╖ групи "Агора" Павло Чиков.
В УКРА╥Н╤ ДОЗВОЛИЛИ ОБМ╤Н ПАПЕРОВОГО ПАСПОРТА НА ╤D-КАРТКУ Про це пов╕домили в прес-служб╕ Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни.
Хтось це злобно назива╓ «укра╖н╕зац╕╓ю» та свариться, а хтось сприйма╓ за нормальний процес, який нав╕ть надто надовго затягнувся. ╤ той чи ╕нший п╕дх╕д значною м╕рою залежить в╕д «обгортки», в як╕й пода╓ться ця проблема, а вже пот╕м – в╕д ментальност╕. Укра╖номовне д╕ловодство в Криму багато хто вважа╓ за знущання, ╕ декого з таких людей можна зрозум╕ти – адже в школах донедавна укра╖нська мова вивчалася за бажанням, а людям передпенс╕йного в╕ку с╕дати за парту не дуже хочеться. Та ╕ де вона сто╖ть, та парта? Наск╕льки я волод╕ю ситуац╕╓ю, за 18 рок╕в Незалежност╕ в Криму ╖╖ так ╕ не поставили. А мали б ще ╕ килимок прослати: ╕д╕ть-но сюди, наш╕ люб╕! Вт╕м, ╕сну╓ державна програма розвитку укра╖нсько╖ мови, в як╕й робиться наголос саме на гармон╕зац╕╖ мовного питання в Криму. Та ось нарешт╕ ц╕╓ю проблемою перейнялося Управл╕ння академ╕╖ кер╕вних кадр╕в культури ╕ мистецтва, яке очолю╓ Василь ╤гнатович Черенець. Там було розроблено свою, галузеву програму з д╕лового укра╖нського мовлення для кер╕вник╕в ╕ спец╕ал╕ст╕в заклад╕в культури. Представниця академ╕╖ Н╕на Володимир╕вна Катанова при╖хала до Криму, де мала зустр╕ч з головою товариства зв’язк╕в з укра╖нцями за кордоном «Укра╖на – Св╕т» Леон╕дом Б╕лим та директором Кримського республ╕канського навчального закладу «Центр п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ прац╕вник╕в культури ╕ мистецтв» В╕рою ╤ван╕вною Артамоновою. Порозум╕лися одразу ж, а ось викладача, який м╕г би не т╕льки матер╕ал╕зувати цю програму, але ╕ прищепити впродовж двох тижн╕в слухачам повагу до укра╖нсько╖ мови, якою ╖х вже ст╕льки рок╕в лякають пророс╕йськ╕ пол╕тики, знайти значно важче. Бо це вже – не «пластил╕н», а доросл╕ сформован╕ люди. Та, вт╕м, ╕ за викладачем далеко ходити не довелося. Виб╕р зупинили на представниц╕ того ж товариства «Укра╖на-Св╕т» Тетян╕ Микола╖вн╕ Захаров╕й, яка працю╓ вчителькою укра╖нсько╖ мови та л╕тератури в с╕мферопольськ╕й школ╕ № 29 ╕ ус╕м в╕дома сво╓ю людян╕стю, толерантн╕стю, лаг╕дною вдачею та, звичайно ж, досконалим волод╕нням державною мовою, багатор╕чними навичками ╖╖ викладання. А ще Тетяна Микола╖вна не з тих людей, як╕ на всьому вигадують коп╕йку, – ╖╖ безкоштовний внесок у справу укра╖нства ╓ прикладом виявлення найкращих рис нашого народу. Тетяна Микола╖вна ╕ цього разу не поц╕кавилась формою оплати – вона знала, нею буде той добрий сл╕д, який вчителька залишить в душах сво╖х слухач╕в. Соб╕ на допомогу вона запросила також Валентину Тимоф╕╖вну Гасанову, кандидата ф╕лолог╕чних наук, досв╕дченого фах╕вця-укра╖н╕ста з ТНУ. А про прим╕щення для занять подбала вже В╕ра ╤ван╕вна – перед слухачами гостинно розчинила двер╕ Кримська республ╕канська установа «Ун╕версальна наукова б╕бл╕отека ╕м. ╤. Я. Франка». Цього л╕та прац╕вники заклад╕в культури для удосконалення сво╖х навичок з д╕ловодства з╕бралися вже вдруге. Слухач╕ (а ╖х було близько сотн╕) розпод╕лилися на чотири групи, аби н╕кому не забракло уваги викладача. Ось що розпов╕да╓ про орган╕зац╕ю та саму роботу курс╕в Тетяна Микола╖вна Захарова: — Добираючи матер╕али для викладання, я ор╕╓нтувалася, зокрема, на те, що слухачами ╓ прац╕вники культури. Зупинялася на тому, що може знадобитися ╖м у першу чергу. Неоц╕ненну допомогу щодо п╕дбору матер╕ал╕в зд╕йснила зав╕дувачка в╕дд╕лу техн╕чно╖ л╕тератури в╕дд╕лення б╕бл╕отеки ╕м. Франка «Дружби народ╕в» Наталя Федор╕вна Гниловська – вона, зокрема, орган╕зувала виставку-огляд л╕тератури з д╕лового мовлення. Частину годин, в╕дведених слухачам курс╕в для самост╕йно╖ роботи, вони теж мали можлив╕сть попрацювати саме тут, користуючись необх╕дними джерелами. Про те, як впоралися з╕ сво╖м завданням викладач╕ та ╖хн╕ пом╕чники-орган╕затори, можна дов╕датися з в╕дгук╕в, як╕ слухач╕ курс╕в залишили на згадку про сво╓ навчання. Автори ╖х – ╕ т╕, хто просто вир╕шив поновити сво╖ знання з р╕дно╖ мови, ╕ т╕, у кого з╕ шк╕льного курсу залишилося в пам’ят╕ дуже небагато, ╕ т╕ (а це, як правило, кримськ╕ татари), кому нав╕ть зв’язати к╕лька сл╕в було неабиякою проблемою. Як же можна було оцих «першоклашок» та «десятикласник╕в» звести в одн╕й аудитор╕╖? А от вдалося. Хоча для Ю. В. Некрасово╖ головним недол╕ком курс╕в була ╖хня короткочасн╕сть: «Той, хто знайомий з мовою, зможе знайти щось нове, але для людини, яка ран╕ше не практикувала укра╖нсько╖ мови, досить важко засво╖ти ╖╖ за наст╕льки короткий пер╕од, нав╕ть «ази». Але под╕бний в╕дгук, який ми наводимо ради об’╓ктивност╕, — чи не ╓диний. С. Л. Ем╕нова розм╕ркову╓ на зовс╕м ╕ншому р╕вн╕: «Дуже ц╕кавим було використання в робот╕ сучасних ╕нформац╕йних технолог╕й, але хот╕лося б побажати ширшого включення в процес викладання можливостей ╕нтерактивних та мультимед╕йних презентац╕й. Д╕лова укра╖нська мова дуже позитивно сприйнята слухачами та заслугову╓ високо╖ оц╕нки». А Е. У. Мустафа╓ва розгляда╓ питання ще ширше: «Спасиб╕ за курси. Знання, як╕ вони дають, — це перший крок до сп╕впрац╕ на благо сво╓╖ кра╖ни». ╤ дода╓: «Як мати, я дуже хочу, щоб моя дитина жила в щир╕й милосердн╕й ╕ щаслив╕й кра╖н╕…». Таким чином, питання опанування укра╖нсько╖ мови, зокрема знання д╕лового мовлення, у слухач╕в асоц╕ю╓ться з миром, добробутом, ╕ це ще раз п╕дтверджу╓: з╕ сво╖м завданням Тетяна Микола╖вна впоралася б╕льш як на сто в╕дсотк╕в. А вже ст╕льки подяк ╕ теплих сл╕в м╕ститься у в╕дгуках на ╖╖ адресу як профес╕онала та людини, що за все життя не кожна людина ма╓ шанс почути так багато при╓много. Серед при╓много й так╕ об╕цянки: «Запевня╓мо, що в майбутньому ми докладемо максимум зусиль у сп╕лкуванн╕ укра╖нською мовою». Так воно ╕ бува╓ зазвичай – сподобався викладач – ╕ кожне слово його ста╓ р╕дним, нав╕ть якщо воно зовс╕м не забарвлене романтикою, а пов’язане лише з д╕ловою документац╕╓ю. Тамара СОЛОВЕЙ.
