«Сон смішної людини» – фантастичне оповідання Ф.М. Достоєвського вперше надруковано у 1877 році.  Між такими знаковими романами як «Біси» та «Брати Карамазови». Припустимо, що саме тому в оповіданні так чітко звучать основні сентенції творчості геніального письменника: в чому сенс життя, якщо воно просякнуте злом, болем, стражданнями і скорботою?. Заради чого існує цей такий недосконалий світ, і ми  –люди? Де шлях очищення, моральності і людяності.

Відомо що письменник час від часу бачив пророчі сни і пізніше переносив їх на своїх героїв.

Основою сюжетної лінії оповіді і вистави «Сон смішної людини» є історія простої самотньої нікому не цікавої особи, яка призначила собі залишити цей світ, адже ж  – «на світі всюди все одно». І  цей час прийшов одного сірого вечора. Проте розмірковуючи над життям перед роковим пострілом герой засинає… У сні він потрапляє на ідеальну планету, де не існує болю і страждань, де люди ще не знають гріхопадіння. Стається так, що саме він приносить до них скверну розбрату і зла… Збагнувши свою провину він прагне згинути… Проте автор залишає свого героя жити. Жити заради вічного пошуку істини. Як вдосконалити світ, як протистояти хаосу, який нівечить, і спопеляє людське в людині.

Режисер-постановник та музичне оформлення – Максим Голенко

Художник-постановник та художник по костюмах – Федір Александрович

Композитор – Максим Шоренков

Звукорежисер – Оксана Макарська

Художник по світлу – Ганна Ваховська

Балетмейстер – Ольга Семьошкіна

Смішний – засл. арт. України Петро Панчук

Смішна – засл. арт. України Тетяна Міхіна

Смішне – Таїсія Панченко

Ангели – Віталій Левченко, Володимир Пантелюк