Перед тим, як потрапити в ситуацію експлуатації, Віктор* працював водієм вантажівки – робота була нестабільною, розлучала його з молодою дружиною на тривалі періоди часу і приносила невеликий заробіток. «Із цією роботою у мене не було перспектив в Україні. Я тільки переміщався з пункту А в пункт В», – розповів Віктор. «Я відчував, що та безкінечна дорога, якою я постійно їздив, насправді була тупиком для моєї сім’ї», – додав він. Після одруження Віктор відчував значну потребу в тому, щоб знайти кращі можливості для забезпечення своєї родини.
У 2016 році, як і багато тисяч українських трудових мігрантів, Віктор шукав за кордоном перспективніші можливості працевлаштування. Він вирушив до Росії, пообіцявши собі, що заробить достатньо грошей, щоб після повернення додому відкрити власну майстерню з ремонту автомобілів. На жаль, Віктор зазнав експлуатації і примусової праці. «Ви думаєте, що з вами це ніколи не трапиться, проте це відбувається несподівано, і коли ви це розумієте, ви усвідомлюєте, що вже надто пізно», – підсумував Віктор. Він провів 11 місяців під постійним наглядом, працюючи в авторемонтному цеху лише за їжу. Коли його здоров’я погіршилося, йому повернули паспорт і дали 1 000 російських рублів – суму достатню лише для того, щоб добратися до російсько-українського кордону. Після повернення Україну мрії Віктора про започаткування власної справи були ще більш недосяжними, ніж будь-коли раніше.
Утім незабаром Віктор почав отримувати реінтеграційну допомогу, зокрема й консультації психолога, завдяки місцевій неурядовій організації – партнеру МОМ. Так він дізнався про Програму зміцнення економічного потенціалу МОМ для постраждалих від торгівлі людьми, яка сприяє їхній сталій реінтеграції через розширення можливостей для самозайнятості. В рамках програми, яка працює за щедрої фінансової підтримки міжнародних донорів, постраждалі від торгівлі людьми проходять тренінги з розвитку бізнесу і побудови кар’єри, а ті з них, хто після цього успішно розробляє та захищає бізнес-план, отримують гранти. Віктор вирішив взяти участь у програмі та успішно захистив свій бізнес-план, щоб розпочати бізнес із порошкового фарбування.
«Порошкове фарбування ̶ це процес, який використовується для фарбування металевих деталей машин, побутових приладів, запчастин для автомобілів і велосипедів. Він є стійкішим за звичайне фарбування», – пояснює Віктор. Він відкрив свою майстерню у промисловій зоні міста, і грант МОМ допоміг йому створити повноцінно діючий бізнес. Піскоструминна машина, електростатична і нагрівальна камери, отримані від МОМ, дозволяють Вікторові автономно виконувати весь триетапний процес і бути конкурентоспроможним на цьому ринку. Ця допомога стала можливою завдяки щедрій фінансовій підтримці американського народу через проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
У піскоструминній камері металеві деталі поліруються рухомим струменем піску, який приводиться в дію спеціальною машиною і створює ідеальну поверхню для покриття
Лише через чотири тижні після відкриття майстерні Віктор уже заробляв близько 5 500 гривень на місяць і бачив потенціал для шестикратного збільшення прибутку в майбутньому. Більшість його клієнтів ̶ це власники автомобілів, які хочуть пофарбувати свої легковики та вантажівки на власний смак або замовляють невелике ретушування. До того ж бізнес Віктора також знаходиться поблизу ковальського цеху, звідки він отримує постійний потік замовлень. Його дружина, Влада*, бере активну участь у просуванні бізнесу через рекламу та соціальні мережі. Через кілька тижнів після відкриття бізнесу Віктор мав численні замовлення і вже думав про розширення. «Моя дружина чудово справляється з тим, що вона називає цільовою рекламою», – каже Віктор з гордістю, підкреслюючи спільний успіх та злагоджену роботу їхньої пари. Ближчим часом Віктор планує найняти кількох співробітників та дослідити інші можливості покращення свого бізнесу, що, у свою чергу, також допоможе залишити в далекому минулому лихий досвід.
У електростатичній камері порошок наносять спеціальним пістолетом, а електричне поле допомагає йому закріпитися на металевій поверхні
Віктор є реальним прикладом непохитності колишніх постраждалих від торгівлі людьми, і його досвід також свідчить про важливість зміцнення економічного потенціалу, що є компонентом програми реінтеграції МОМ.
Третім і заключним етапом є нагрівальна камера. Напилення завершується, коли порошок наносять на поверхню металу і нагрівають до температури 200 градусів за Цельсієм. Після охолодження він створює тверду поверхню навколо об'єкта
Із січня до червня 2017 року Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні виявило та надало допомогу 639 постраждалим від торгівлі людьми, які зазнали примусової праці і сексуальної експлуатації у 23 різних країнах, включаючи Україну. Це означає, що кількість виявлених постраждалих зросла на 30% у порівнянні з січнем-червнем 2016 року. З 2000 року МОМ надала комплексну допомогу з реінтеграції майже 14 тисячам постраждалих від торгівлі людьми, включаючи правову і медичну допомогу, психологічне консультування, підтримку сімей, професійно-технічне навчання та інші форми допомоги в залежності від індивідуальних потреб бенефіціара задля забезпечення сталого покращення. Майже 900 колишніх постраждалих стали бенефіціарами Програми зміцнення економічного потенціалу МОМ, створивши сотні нових робочих місць та заплативши десятки тисяч гривень в якості податків до місцевих бюджетів.
* Імена змінено для захисту конфіденційності