Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ігор Деркач
2018.10.03
08:48
Мандри подорожника
Тихо, немов у могилі.
Осінню ночі урочі.
Падають яблука стиглі.
Маряться лики жіночі.
Тихо за неї, за себе
оберігаю надію.
Може на сьомому небі
Осінню ночі урочі.
Падають яблука стиглі.
Маряться лики жіночі.
Тихо за неї, за себе
оберігаю надію.
Може на сьомому небі
Віктор Кучерук
2018.10.03
05:24
* * *
Т.І...
Ночі тінь, невсипущою знадою,
Перед зором безсонним лежить, –
Може, зараз про мене хтось згадує
І в чеканні сумує щомить?
Може, смуток сльозами притишує,
Як світанок росою моріг, –
І гукає цією ось тишею
Ночі тінь, невсипущою знадою,
Перед зором безсонним лежить, –
Може, зараз про мене хтось згадує
І в чеканні сумує щомить?
Може, смуток сльозами притишує,
Як світанок росою моріг, –
І гукає цією ось тишею
Вікторія Торон
2018.10.03
02:04
Імпресії
Виткі, роздмухані, розбиті
сніжать повз білі відчуття
рясні метеликові миті
в конічнім просторі життя.
Ранкове плетиво німує
тісних обов’язів і норм.
Свідомість плинно співіснує
сніжать повз білі відчуття
рясні метеликові миті
в конічнім просторі життя.
Ранкове плетиво німує
тісних обов’язів і норм.
Свідомість плинно співіснує
Віта Парфенович
2018.10.02
21:29
ЖИТИ МОЖНА ІНАКШЕ
Ірка стояла біля люстерка кімнати з умивальниками і вдивлялася у своє відображення. Люстерко було старе і потріпане пісками часу. І хто зна скільки студентів гуртожитку вдивлялося у нього. Дівчат і хлопців, адже за правилами гуртожитку поділу на чоловічу
Іван Потьомкін
2018.10.02
16:45
Як гарно знати мови
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав:і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і
Віта Парфенович
2018.10.02
15:08
Грішна
Я визнаю, що грішна, а не свята, лежу у його обіймах на простирадлах, які потім пахнутимуть ним. І я зумисне не буду міняти кілька днів їх, аби присутність запаху коханого тіла була поруч.
Обійми затишні, його тепле і важке тіло мене зігріваючи притисло
Ночі Вітер
2018.10.02
15:08
Час...
Міряли, судили і рядили, -
Часу вдосталь, щастя – через край.
Катували словом і любили,
Пекло днів приймаючи за рай.
Що, про що – ніхто тепер не скаже,
Обминали Бога хто як міг.
Крайніх не шукали. Хто ж розв’яже
Часу вдосталь, щастя – через край.
Катували словом і любили,
Пекло днів приймаючи за рай.
Що, про що – ніхто тепер не скаже,
Обминали Бога хто як міг.
Крайніх не шукали. Хто ж розв’яже
Тата Рівна
2018.10.02
14:02
Пам’яті Левка Лук’яненка
Я їх не забуду— отих людей, їхні лиця
Жовті вилиці, стурбовані очі, стиснені губи
Це був звичайний жовтневий день у центрі столиці
І навіть не Гурби....
Вони ішли як пророки, як провидці
Вони щось знали, якісь завітні таємниці
І був між них сивочуб
Жовті вилиці, стурбовані очі, стиснені губи
Це був звичайний жовтневий день у центрі столиці
І навіть не Гурби....
Вони ішли як пророки, як провидці
Вони щось знали, якісь завітні таємниці
І був між них сивочуб
Адель Станіславська
2018.10.02
13:01
Самої себе' заради...
Чи знаєш ти, що' то - перезавантаження?
Це час, що не сліпить очі...
Від того, що й досі - нові уже враження:
ти більше уражень не хочеш...
Уражень, заражень, мороки, хвороби...
Ти пахнеш теплом і спо'коєм.
Світ часто навиворіт, ніц не поробиш:
у
Це час, що не сліпить очі...
Від того, що й досі - нові уже враження:
ти більше уражень не хочеш...
Уражень, заражень, мороки, хвороби...
Ти пахнеш теплом і спо'коєм.
Світ часто навиворіт, ніц не поробиш:
у
Микола Соболь
2018.10.02
08:48
Трамвай з дитинства
Червонощокий цей трамвай
Іще з часів царя Гороха
По листю човгає потроху
Здається, аж за небокрай.
Йому б у небо до пташок,
Іще з часів царя Гороха
По листю човгає потроху
Здається, аж за небокрай.
Йому б у небо до пташок,
Віктор Кучерук
2018.10.02
08:23
* * *
Літо притулилося прощально
До напіввідкритого вікна
Променем схололим та печальним,
І німим, як зірвана струна.
Поспішає літечко прощатись
Шелестом і запахом гірким,
Хоч ще квітнуть мальви волохаті,
Збуджуючи виглядом думки.
До напіввідкритого вікна
Променем схололим та печальним,
І німим, як зірвана струна.
Поспішає літечко прощатись
Шелестом і запахом гірким,
Хоч ще квітнуть мальви волохаті,
Збуджуючи виглядом думки.
Олександр Сушко
2018.10.02
04:43
Народження
О, муже мій! Бери мене! Бери!
Впади росою на суху долину!
Згуби мене між пінистих перин,
А я встелюся пухом тополиним.
Ходи в Едем аби твій дух воскрес,
Рубці страждань минувшини загою.
Кохати так як я - це дар небес,
Впади росою на суху долину!
Згуби мене між пінистих перин,
А я встелюся пухом тополиним.
Ходи в Едем аби твій дух воскрес,
Рубці страждань минувшини загою.
Кохати так як я - це дар небес,
Серго Сокольник
2018.10.01
23:42
Пітьма
андеграунд***
Ніби щойно злітали у небо пташата
Доторкнутись склепіння небесного шатів,
Оминаючи протиріч
(споминаємо- "ВЕЧІР... НІЧ...")
Та пітьма накладає долоню буденно,
Перелистує світу одвічний щоденник,
Ніби щойно злітали у небо пташата
Доторкнутись склепіння небесного шатів,
Оминаючи протиріч
(споминаємо- "ВЕЧІР... НІЧ...")
Та пітьма накладає долоню буденно,
Перелистує світу одвічний щоденник,
Катерина Боброк
2018.10.01
20:13
Доторк
хоч інколи торкайся моїх рук...
хоч здалеку - уявно-віртуально.
і я перетворюся в інфразвук,
й постану над тобою ангелом печальним.
і розгорну над стомленим твоїм
немолодим і виснаженим болем
стотисяч в тисячному степені пір'їн,
хоч здалеку - уявно-віртуально.
і я перетворюся в інфразвук,
й постану над тобою ангелом печальним.
і розгорну над стомленим твоїм
немолодим і виснаженим болем
стотисяч в тисячному степені пір'їн,
Сонце Місяць
2018.10.01
19:09
прикуп
я сяду собі писати
нестосовні аля вірші
чи на фоні ~ тлі патетичнім
чи тропічнім нема поради
& ти чутимеш якби намір
нестосовні аля вірші
чи на фоні ~ тлі патетичнім
чи тропічнім нема поради
& ти чутимеш якби намір
Світлана Майя Залізняк
2018.10.01
17:52
Нішеве
Поезіє вищої ліги!
Зачисли до зрілих, незлих.
Там вина, смачнесенькі фіги...
цикад-танцівниць навезли.
Мозаїки... брами... картини...
Сивіючі доки... дурман...
О, так... Проти них я - дитина.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зачисли до зрілих, незлих.
Там вина, смачнесенькі фіги...
цикад-танцівниць навезли.
Мозаїки... брами... картини...
Сивіючі доки... дурман...
О, так... Проти них я - дитина.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Оксана Котвицька
2018.09.29
Людмила Бай
2018.09.27
Катерина Боброк
2018.09.25
Сергій Царенко
2018.09.23
Місіс Анонім
2018.09.08
Анна Чіпко
2018.09.07
Надія Коваль
2018.09.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід