3D відоме нам з кіно, його використовують в якості візуального ефекту, що дозволяє глядачам відчути себе частиною історії і пережити її разом з героями кінострічки. Але чи відчуваємо ми, що іммігранти присутні у нашому житті? Чи відчуваємо ми, що живемо разом з ними в одній країні?
Як правило, присутність іммігрантів обмежується звичайними питаннями, наприклад: «Звідки ви? Чому ви тут?», – які іноді передують нападам на іммігрантів в Україні із криками «Забирайтеся додому!» і «Україна для українців!»
У рамках проекту, фінансованого Бюро з питань демократії, прав людини та праці Державного департаменту США, і покликаного протидіяти ксенофобії та расизму в Україні та Росії, МОМ конструктивніше підійшла до цих питань у буклеті (HTTP://iom.org.ua/en/pdf/Stories_Comp_b5_F_s.pdf) й спектаклі «Вдома в Україні». Мета проекту – дати уявлення про надії, мрії, страхи і досвід представників громад мігрантів та етнічних меншин, що проживають у різних регіонах України. МОМ дає українцям можливість не тільки читати розповіді мігрантів, але й відчути на собі їхнє життя. Ця «3D» модель пізнання думок, слів і вчинків може сприяти зміцненню довіри до іммігрантів, що дозволяє їм бути частиною українського суспільства.
Теодорина і Ельзара є одними з героїв проекту МОМ. Їхні життєві історії були включені в буклет. Дівчата також зголосилися стати акторами-аматорами в театральній постановці, що дозволяє глядачам відчути історії мігрантів через мистецтво.
Ельзара є кримською татаркою, чиї батьки повернулися до Криму з Узбекистану, куди їх було депортовано за часів Радянського Союзу. «Хоча я народилася в Ташкенті, моя батьківщина Україна, зокрема Крим», – каже вона. Ельзара є активним членом київського клубу толерантності Конгресу національних меншин України. Дівчина брала участь у різних заходах із просування ідеї відкритого діалогу з різними культурами серед молоді. «Я люблю працювати з дітьми, – каже дівчина. – Дорослі часто мають упередження і забобони, які можуть перешкоджати зв'язку між різними національностями. Іноді їм важко пояснити, чому вони не можуть знайти спільну мову з тими, хто належить до інших культур і народів».
Батько Теодорини є чадцем за національністю, а мати – українкою. Дівчинка народилася у Франції, де вчився її батько. Пізніше вони переїхали в українське село, де живуть її бабуся й дідусь. Теодорина активно працює в неурядовій організації «Африканська рада України», організує безліч культурних заходів і є «книгою» в рамках проектів Живої бібліотеки – інтерактивного заходу, який допомагає зрозуміти ідею мультикультуралізму, започатковуючи спілкування між людьми з різних верств суспільства. Дана модель була адаптована Представництвом МОМ в Україні в 2007 році.
МОМ відіграє активну роль у підтримці культурного розмаїття в Україні, оскільки мігранти здатні поділитися своїм досвідом, знаннями та ідеями лише тоді, коли суспільство їх сприймає. Це найбільш успішно досягається через роботу з молоддю. Через мистецтво, музику, кіно, Інтернет та інтерактивні заходи, МОМ запрошує наступне покоління українських чоловіків і жінок подолати стереотипи і відчути переваги культурного розмаїття для себе.