Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ігор Шоха
2018.09.26
09:04
Сигнали всесвіту
Несемося у вир стихії та емоцій.
У хаосі подій минають ночі, дні.
У веремії цій ми як більмо на оці
байдужій і німій космічній далині.
ІІ
Довічне я і ми змагаються в етері
за право на життя у пам’яті людей.
У хаосі подій минають ночі, дні.
У веремії цій ми як більмо на оці
байдужій і німій космічній далині.
ІІ
Довічне я і ми змагаються в етері
за право на життя у пам’яті людей.
Олександр Сушко
2018.09.26
04:29
Фатум
Моє місце не тут - біля ложки, каструлі й тарілки,
І не ручка з блокнотом являється сенсом життя.
Бо думками в бою - там, де вибухи, трупи, каліки,-
Куля точно летить між ударами серцебиття.
А на столику чарка горілки і кухоль розсолу,
І вовтузитьс
І не ручка з блокнотом являється сенсом життя.
Бо думками в бою - там, де вибухи, трупи, каліки,-
Куля точно летить між ударами серцебиття.
А на столику чарка горілки і кухоль розсолу,
І вовтузитьс
Таїсія Цибульська
2018.09.25
23:42
Не сотвори
Не сотвори собі мене
в своїй уяві,
бо не з'явлюся я тобі
в зеніті слави,
бо "на готове" простягає
кожен руки,
та ідеали сотворять -
важка наука!
в своїй уяві,
бо не з'явлюся я тобі
в зеніті слави,
бо "на готове" простягає
кожен руки,
та ідеали сотворять -
важка наука!
Олена Багрянцева
2018.09.25
21:13
А планети зійдуться і стане усе на місця...
А планети зійдуться і стане усе на місця.
І світанки нові вереснево засяють яскраво.
Купол правди здійметься над містом твоїм величаво.
І щасливо завершиться вкотре історія ця.
І широка ріка змиє втому поснулих людей.
Переможе добро. Ось побачиш, в
І світанки нові вереснево засяють яскраво.
Купол правди здійметься над містом твоїм величаво.
І щасливо завершиться вкотре історія ця.
І широка ріка змиє втому поснулих людей.
Переможе добро. Ось побачиш, в
Адель Станіславська
2018.09.25
17:12
Про болі мовчи
Про болі мовчи, говори лиш про щастя, сонце
Складай йому оди, та тільки не про своє...
І тихо моли свого янгола-охоронця,
Про те, щоб і він не казав, як на серці є.
Бо щирість лякає, і вершить тобі запону
від слів розуміння, що жити - то все, що є.
Складай йому оди, та тільки не про своє...
І тихо моли свого янгола-охоронця,
Про те, щоб і він не казав, як на серці є.
Бо щирість лякає, і вершить тобі запону
від слів розуміння, що жити - то все, що є.
Тетяна Левицька
2018.09.25
14:05
Сирітка з Ніжина
Красива, сонячна,
лише б радіти.
Згубила в соняхах
картате літо,
зелені кульчики,
немов ліщина.
Сама ще дівчинка,
а Бог дав сина.
лише б радіти.
Згубила в соняхах
картате літо,
зелені кульчики,
немов ліщина.
Сама ще дівчинка,
а Бог дав сина.
Анонім Я Саландяк
2018.09.25
10:54
18-19. Діалектика для фейсбука (з Канта)
Діалектика для фейсбука (з Канта)
довге – актуальне речення...
... від Канта*: “Там де їхня спрощена логіка-свідомість (Wesen-суть,істота) , замість того зупиняє, власне стверджує, що це каверзні задуми розумників з метою, що найменше, похитнут
Ночі Вітер
2018.09.25
09:22
Все мине...
Все мине безжалісно, повільно,
Злиже час і відчай твій, і біль.
Усміхнеться в очі божевіллю, -
Не жалкуй, облиш вчорашній хміль.
До зими хвилина-дві – не більше.
Жменя снігу – вимір у життя.
Холодно. Тебе турбує інше?
Злиже час і відчай твій, і біль.
Усміхнеться в очі божевіллю, -
Не жалкуй, облиш вчорашній хміль.
До зими хвилина-дві – не більше.
Жменя снігу – вимір у життя.
Холодно. Тебе турбує інше?
Володимир Бойко
2018.09.25
08:58
Нерідні
А потім сталася війна
Межи нерідними братами,
Несамовита до нестями,
Осатаніла і брудна.
І правда в кожного своя,
Свої канони і резони,
І захищатимуть до скону
Межи нерідними братами,
Несамовита до нестями,
Осатаніла і брудна.
І правда в кожного своя,
Свої канони і резони,
І захищатимуть до скону
Оксана Рудич
2018.09.24
21:49
Де Ти?
Це місто – п’яне, це місто – сонне.
І ти, і я – застигли в бетоні.
Між нас – ліхтарі, між нас антени
і сни, що чатують по закутках темних.
Асфальтні ріки, човни-маршрутки,
клумб - островів запорошене хутро.
І де шукати того хлопчину
І ти, і я – застигли в бетоні.
Між нас – ліхтарі, між нас антени
і сни, що чатують по закутках темних.
Асфальтні ріки, човни-маршрутки,
клумб - островів запорошене хутро.
І де шукати того хлопчину
Оксана Рудич
2018.09.24
21:45
Тобі й не снилось
Тобі й не снилось
як зорі серпневі згоряли до тла.
Мені лишилась
лише зола.
Листок золотий, що в долоні бринить,
вітер осінній гойдає.
В холодній блакиті він зникне за мить.
І я його відпускаю.
як зорі серпневі згоряли до тла.
Мені лишилась
лише зола.
Листок золотий, що в долоні бринить,
вітер осінній гойдає.
В холодній блакиті він зникне за мить.
І я його відпускаю.
Анонім Я Саландяк
2018.09.24
18:23
20. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
наче про фейсбук Кант* сказав:
... таким чином йдеться не про різноманітність в мисленні, а уперто (зводиться до логіки Я) іде лише (blo-голо) про поняття Я, котре є простим (einfach-одно-разове-кратне) і до котрого (одного Я) все мислення, зр
Олександр Сушко
2018.09.24
17:52
Під Парнасом
Без клепки в голові неважко жити,
Поспав, поїв, помацав жінчин таз.
Весь вік думками тільки у кориті,
А генії звойовують Парнас.
А там - війна! Брикаються коняки,
Митці в боях розплющують носи.
Мені також порвали збоку плавки,
Поспав, поїв, помацав жінчин таз.
Весь вік думками тільки у кориті,
А генії звойовують Парнас.
А там - війна! Брикаються коняки,
Митці в боях розплющують носи.
Мені також порвали збоку плавки,
Світлана Мельничук
2018.09.24
16:47
***
Усе в тебе є:
і синиця у жмені,
і тінь журавля,
і прихований туз...
А серце твоє
у нагрудній кишені
(моїй) так давно
поселилось чомусь.
і синиця у жмені,
і тінь журавля,
і прихований туз...
А серце твоє
у нагрудній кишені
(моїй) так давно
поселилось чомусь.
Іван Потьомкін
2018.09.24
15:27
Сила спокуси
З полону викупили кількох дівчат.
Привезли в Нехардію і дали притулок на горищі в домі благочестивого рабі Амрама.
Наніч прибрали драбину, що вела нагору.
Котрась із дівчат пройшлась і промінь місяця вихопив її миловиду постать.
Побачив це рабі і спал
Світлана Майя Залізняк
2018.09.24
13:21
Настрій
Стомлені, замилені очі Доброти.
Релаксуй - муркочуть пуми і коти.
Синові - "добраніч", мамі - "почекай".
Лаштувала кладочку... віддалився рай.
Камінь із каблучки випав - на пісок.
Був у мене Голос.
Хвалять голосок.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Релаксуй - муркочуть пуми і коти.
Синові - "добраніч", мамі - "почекай".
Лаштувала кладочку... віддалився рай.
Камінь із каблучки випав - на пісок.
Був у мене Голос.
Хвалять голосок.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Катерина Боброк
2018.09.25
Сергій Царенко
2018.09.23
Місіс Анонім
2018.09.08
Анна Чіпко
2018.09.07
Надія Коваль
2018.09.07
Кець Валерій Кець Валерій
2018.09.07
Костянтин Головко
2018.09.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
| Дата | |
|---|---|
| Дикий Жорж
Основна з проблем у мистецтвознавстві - це навчитися оцінювати твори мистецтва, і цього не оминеш - бо ще більша проблема - б...
|
2006.02.25 |
Загалом
Рейтинги
| • Пояснення | • Оцінюваність авторів | • Динаміка регіонів |
| • Редактори | • Рейтингові голосування | • Літугрупування |
Народний
|
"Майстерень"
|
1 2 3 4 5 ... 26
Редактори