Дорогая ошибка с незаконным использованием знака для товаров и услуг
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 58/31521.11.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Туристична компанія “Анекс Тур”
ДоТовариство з обмеженою відповідальністю “Український медіа холдинг”
Прозахист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 149210,90 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1, пред. за дов. б/н від 03.05.2011 р.
Від відповідача ОСОБА_2, пред. за дов б/н від 02.09.2011 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Туристична компанія “Анекс Тур” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український медіа холдинг” про стягнення захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 149210,90 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/315, розгляд справи призначено на 09.09.2011 р.
09.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло підтвердження про відсутність спору між тими ж самими сторонами
09.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.
09.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Розпорядженням від 09.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/315 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року справу 58/315 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.
Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/315 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.
У судове засідання 19.10.2011 року представник відповідача з’явився.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача надав усні пояснення по справі.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
В звязку з неявкою позивача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.11.2011 року.
У судове засідання 11.11.2011 року представники позивача та відповідача з’явились.
Представник позивача на виконання вимог ухали суду надав витребувані документи по справі.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти тверджень відповідача заперечив.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
Представник позивача надав усні пояснення по справі.
Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
Заяву судом задоволено.
В звязку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 21.11.2011 року на 17:15
У судове засідання 21.11.2011 року представники позивача та відповідача з’явились.
Представник позивача на виконання вимог ухали суду надав витребувані документи по справі.
Представник відповідача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по справі, в усних поясненнях проти взяття до уваги висновку експерту, поданого позивачем заперечив.
Представник відповідача надав усні пояснення по справі.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 21.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
21.05.2011 року о 10:37 годині На порталі focus.ua було видано статтю під назвою «Туристическую компанию «Анекс Тур Україна»признали банкротом». В даній статті зазначено, що господарський суд Харківської області визнав банкрутом відому туристичну компанію Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур Україна».
В даній публікації було незаконно використано знак для товарів і послуг, виключне право на використання якого належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «АНЕКС ТУР»(надалі позивач) відповідно до наданого свідоцтва України №99818 від 25.10.2008 року. Наслідком зазначеної публікації стали численні відмови туристів, від співпраці та выд придбання туристичного продукту.
Позивач зазначає, що дана стаття завдає дієву шкоду діловій репутації та завдало значної матеріальної шкоди ТОВ «Туристична компанія «АНЕКС ТУР».
21.05.2011 року розпорядженням Позивача була призначена комісія, яка провела службову перевірку по факту виявлення незаконного використання знаку для товарів і послуг компанії. За результатами комісії був складений акт щодо проведення службової перевірки ТОВ «Туристична компанія «АНЕКС ТУР», згідно якого в ході перевірки було виявлено незаконне використання знаку для товарів і послуг. Комісія вважає, що своїми неправомірними діями Відповідач наніс матеріальні збитки компанії на суму 149210,90 грн., що підтверджується заброньованими заявками № 943275 від 21.05.2011 р. на суму 16800,00 грн., № 943264 від 21.05.2011 р. на суму 14696,00 грн., № 942785 від 20.05.2011 р. на суму 23104,00 грн., № 942810 від 20.05.2011 р. на суму 36482,00 грн., № 943262 від 21.05.2011 р. на суму 41264,30 грн., № 941932 від 19.05.2011 р. на суму 16864,00 грн., а після виходу статті з використанням знаку для товарів 1 послуг 21.05.2011 року заявки №№ 943275, 943264, 942785, 942810, 943262,941932 були анулюванні.
Як зазначає позивач, підприємства, з якими раніше звязувало взаємовигідне співробітництво, відмовляються вступати з Компанією в ділові стосунки, не замовляють тури мотивуючи це тим, що можливо в компанії є фінансові проблеми.
На сайті за вебадресою http://focus.ua/economy/185172 деякі користувачі висловлюють свою занепокоєність та говорять про те, що не знають чи варто замовляти тури, в звязку з цією ситуацією, саме через туристичну компанію позивача.
На підставі вищевикладеного Позивач вважає, що Відповідач має відшкодувати збитки, завдані його неправомірними діями та спростувати неточні відомості, що були розміщенні на порталі focus.ua 21.05.2011 року у статті під назвою «Туристичну компанію «Анекс Тур Україна»признали банкротом».
На підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», позивач надає акт проведення службової перевірки ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур»від 21.05.2011 року та висновок експертного економічного дослідження № 05/11-3741 від 14.06.2011 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що факт незаконного використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвом України №99818 від 25.10.2008 року належним чином позивачем не доведений, крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження спричинених йому збитків.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про .події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Стаття 1 Закону у країни «Про інформацію»під інформацією розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про інформацію»поширенням інформації є розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»передбачено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного звязку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Отже, виходячи з вищевикладеного, поширенням інформації є доведення її до відома третьої особи у будь-який спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського кодексу України, що неправомірним використанням ділової репутації субєкта господарювання визнаються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника; порівняльна реклама.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Господарського кодексу України, неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, комерційного найменування, торговельної марки, інших позначень, а також належних іншій особі рекламних матеріалів тощо, що може призвести до змішування з діяльністю іншого субєкта господарювання, який має пріоритет на їх використання.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 16.08.2007 року авторська збірка графічних зображень «ІНФОРМАЦІЯ_1″, призначене для використання в якості найменувань підприємств, та в якості торгових марок, знаків для товарів і послуг, та логотипів і фірмових найменувань належить Генеральному директору ТОВ «Туристична компанія «АНЕКС ТУР»ОСОБА_3.
Частиною 1 ст. 34 Господарського кодексу України визначено, що перешкодами у процесі конкуренції вважаються: дискредитація субєкта господарювання, навязування споживачам примусового асортименту товарів (робіт, послуг), схиляння до бойкоту субєкта господарювання або дискримінації покупця (замовника), або до розірвання договору з конкурентом, підкуп працівника постачальника або покупця (замовника).
Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського кодексу України, дискредитацією субєкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, повязаних з особою чи діяльністю субєкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації субєкта господарювання.
3ідповідно до інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими дами законодавства про інформацію»ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації субєкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської· (підприємницької) діяльності у звязку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
В п. 8 інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.
Згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно з п. 13 Інформаційного листа у разі розміщення інформації в мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси, порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація.
Якщо інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації субєкта господарювання, було розповсюджено на Інтернет-сайті (хоча б і не зареєстрованому як засіб масової інформації) і судом встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, то згідно з судовим рішенням її має бути спростовано на тому ж самому Інтернет-сайті з додержанням вимог, визначених частинами третьою шостою статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»,
Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, , кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу та вимагати відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди грішми, іншим майном, або в інший спосіб.
Згідно ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів та послуг»порушенням прав власника свідоцтва вважається будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 даного Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дії, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта.
Якщо автор поширеної інформації невідомий, або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
На офіційному сайті національного реєстатора доменних імен http//imena.ua/ зазначено, що домен focus.ua належить компанії Український Медіа Холдинг (надалі відповідач)
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача щодо опублікування статті-спростування, в якій вказати про неправомірне використання знаку для товарів і послуг та авторської збірки графічних зображень «ІНФОРМАЦІЯ_1″.
Щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 149210,90 грн. необхідно зазначити наступне.
Позивач на підтвердження спричинених йому збитків надав суду копії листів про ануляцію заявок турагентами та висновок експертного економічного дослідження № 05/11-3741 від 14.06.2011 року.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Надані позивачем до матеріалів справи листи про ануляцію заявок не можуть прийматися судом як належний та допустимий доказ існування між сторонами правовідносин з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про туризм», туристичні оператори (далі — туроператори) — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі — турагенти) — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
Як вбачається із позовної заяви, позивач посилається на те, що тур агентами були анульовані заявки № 943275 від 21.05.2011 р. на суму 16800,00 грн., № 943264 від 21.05.2011 р. на суму 14696,00 грн., № 942785 від 20.05.2011 р. на суму 23104,00 грн., № 942810 від 20.05.2011 р. на суму 36482,00 грн., № 943262 від 21.05.2011 р. на суму 41264,30 грн., № 941932 від 19.05.2011 р. на суму 16864,00 грн.
Проте позивачем не надано жодних підтверджень щодо існування правовідносин між підприємством позивача та турагентами за вказаними заявками, а саме договорів про посередницьку діяльність з реалізації тур продуктів від власного імені шляхом вчинення правочинів та укладення договорів з туристами або іншими туристичними агентами.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов’язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до закону.
Таким чином, у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 149210,90 грн., оскільки позивачем не надано до суду належних доказів існування між сторонами зобовязань за заявками № 943275 від 21.05.2011 р. на суму 16800,00 грн., № 943264 від 21.05.2011 р. на суму 14696,00 грн., № 942785 від 20.05.2011 р. на суму 23104,00 грн., № 942810 від 20.05.2011 р. на суму 36482,00 грн., № 943262 від 21.05.2011 р. на суму 41264,30 грн., № 941932 від 19.05.2011 р. на суму 16864,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи.
В даному випадку позивач не довів належним чином розмір завданих збитків, зокрема не довів факт надання позивачем послуг за заявками № 943275 від 21.05.2011 р. на суму 16800,00 грн., № 943264 від 21.05.2011 р. на суму 14696,00 грн., № 942785 від 20.05.2011 р. на суму 23104,00 грн., № 942810 від 20.05.2011 р. на суму 36482,00 грн., № 943262 від 21.05.2011 р. на суму 41264,30 грн., № 941932 від 19.05.2011 р. на суму 16864,00 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами , висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Крім того, позивачем не надано належним чином завірених документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_4 на проведення такого експертного дослідження.
Таким чином позивачем не доведено причинного звязку між протиправними діями відповідача та збитками позивача в розмірі 149210,90 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд також відмовляє позивачу в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки дані вимоги є похідними від вимоги про стягнення основного боргу.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, та ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український медіа холдинг»(04205, м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, буд. 16; код ЄДРПОУ 30374737) опублікувати статтю-спростування, в якій вказати про неправомірне використання знаку для товарів і послуг та авторської збірки графічних зображень TOUR». Спростування має бути опубліковане (розмішене) тим самим шрифтом, що і текст оскаржуваної публікації, без будь-яких коментарів.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український медіа холдинг»(04205, м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, буд. 16; код ЄДРПОУ 30374737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур»(02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, група нежилих приміщень № 53, офіс №1; ідентифікаційний код 34191244) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Блажівська О.Є.
Повний текст рішення складено 25.11.2011 року
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.