Below is the text of the page https://polk.inter.ua/uk/ stored 2018-08-23 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

Наш полк. Перемога. Одна на всіх

[/] Проект розпочато телеканалом Інтер в березні 2014 року ru uk Про сайт Новини Фотогалерея Ніхто не забутий Люди перемоги Наш полк Зв'язок поколінь Вулиці героїв Наш полк Ніхто не забутий Вулиці героїв Зв'язок поколінь Серія книг "Люди перемоги" Пам'ятник «Люди Перемоги» Серія книг "Люди перемоги" Валентина Іванівна Лучінкіна Народилася 15 жовтня 1923 року 15 ЖОВТНЯ 1941-ГО «Настав день евакуації з Одеси. Всіх повантажили на теплохід. І ось я стою на палубі і бачу - вся Одеса в вогні. Сльози самі покотилися з очей. Підходить до мене Сергійко Боков: «Валя, що ж ти плачеш? Сьогодні 15 жовтня, тобі виповнилося вісімнадцять років, ти вже справжній солдат, ти повинна бути сильною. Ми повернемося, ми обов'язково повернемося». Купити книгу Сергій Васильович Жуковський Народився 14 січня 1925 року МРІЯ ПРО МИР «Мріяв тільки про одне: скоріше б війна закінчилася, додому приїхати і вчитися. Так хотілося побачити батьків ... Але додому я потрапив тільки в 1950-му». Купити книгу Павло Федорович Гайовий Народився 29 листопада 1920 року ЗУСТРІЧ ПІСЛЯ ВІЙНИ «Мені запам'ятався один випадок, коли німець стріляв в мене в упор. Йшли ми з солдатами, і раптом в кущах хтось зашумів. Я кажу: «Дивіться, там хтось є». І тут пролунав постріл. Куля пробила мені каску. Мої хлопці витягли фрица з кущів: «Ми зараз з ним розправимося». А він почав плакати і показувати фотографії своєї сім'ї. Я вирішив, що ми не будемо його розстрілювати, а візьмемо в полон. Років через десять після Перемоги я зустрів цього німця в Білій Церкві. Він приїхав у складі цивільної делегації з НДР, я впізнав його. Хотів підійти. Але секретар міськкому партії так і не дозволив нам поговорити». Купити книгу Анастасія Олексіївна Богатченко Народилася 21 грудня (20 березня) 1921 року БЕЗ СНУ ТА ВІДПОЧИНКУ «Складно було переносити хронічну нестачу сну. Я навіть навчилася спати стоячи, головне - щоб було за що триматися. А ось голодувати могла скільки завгодно. Адже найчастіше поїсти було просто ніколи. Я навчилася перебивати почуття голоду, просто випивши склянку гарячої води. До сих пір ця звичка залишилася - вип'ю води, і вже їсти не хочеться». Купити книгу Любов Євгенівна Біленька Народилася 14 липня 1924 року У БРАНДЕНБУРЗЬКИХ ВОРІТ «9 травня 1945 року я працювала біля Бранденбурзьких воріт. Близько полудня наблизився ескадрон донських козаків. Вони були в кубанках, в чорних костюмах, випрасувані, прямо сяяли, випромінюючи радість Перемоги. Коні були вичищені, в білих шкарпетках, гриви і хвости розчесані. Їх було дуже багато, і йшли вони танцюючим кроком. А ззаду зібралася колона машин і піхотинців. Я змушена була підігнати козаків і крикнула: «Давай, кіннота! Не затримуй рух, скоріше проїжджай!» І вони риссю помчали через ворота. Я не знала, що тоді знімали фільм і я увійшла в кадр». Купити книгу Олександр Васильович Александров Народився 6 червня 1925 року ФРОНТОВИЙ ГАРТ «На фронті люди мужніють. Особливо в піхотних військах. Ти весь час на ногах і щодня в бою. Нас фронт загартував, фізично ми переносили всі тяготи і позбавлення. Бувало, лежиш і відчуваєш таку втому, що, здається, дихати сил немає. Зате потім, у мирний час, починаєш цінувати елементарні речі, для тебе кожен вихідний - це вже свято». Купити книгу Новини ЛЕГЕНДАРНИЙ БІЙ ЗИНОВІЯ КОЛОБАНОВА 20 серпня 2018 11:55 20 серпня 1941 року екіпаж танка, яким командував 30-річний Зиновій Колобанов, знищив в одному бою 22 німецьких танки. Підбивши танки в голові, середині і в кінці колони, Колобанов не тільки заблокував дорогу з обох кінців, але і позбавив німців можливості з'їхати на дорогу, що веде на Войсковиці. У ворожій колоні виникла страшна паніка. Одні танки, намагаючись сховатися від вогню, лізли під укіс і там в’язли по вежі в болоті. Потім і вони були спалені. Інші, намагаючись розвернутися, натикалися один на одного, збиваючи гусениці і катки. Перелякані екіпажі, вискакуючи з палаючих машин, в страху метушилися між ними. Більшість з них потрапляли під кулеметний вогонь. За 30 хвилин бою екіпаж Колобанова підбив всі 22 танки в колоні. З подвійного боєкомплекту було витрачено 98 бронебійних пострілів. Після бою на КВ-1 Зиновія Колобанова нарахували більше сотні влучань. ГЕРОЙ СТАЛІНГРАДУ МАКСИМ ПАССАР: СНАЙПЕР, ЩО БАЧИВ У ТЕМРЯВІ 15 серпня 2018 12:39 Мабуть, з усіх героїв Сталінградської битви доля Максима Пассара - найнезвичніша. Річ у тім, що звання Героя і заслужена нагорода знайшли його, а точніше, його родичів, тільки в 2010 році. Але присвоїти Пассару звання Героя неіснуючої країни - СРСР - зрозуміло, було неможливо, тому він став Героєм Росії. Пассар був найкращим снайпером Сталінградського фронту і восьмим у списку найкращих снайперів всієї Червоної Армії. На його рахунку було 234 убитих фашисти. Німці називали його "дияволом з гнізда чортів", видавали звернені особисто до нього листівки з пропозицією здатися в полон. ВЕРШИТЕЛЬ ПЕРЕМОГИ 12 серпня 2018 12:31 12 серпня 1923 року в місті Катеринослав (нині Дніпро) народився Анатолій Якович Брандис, генерал-лейтенант авіації, командир ескадрильї штурмовиків у роки Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу. Після звільнення південних районів України полк, в якому служив Брандис, наносив удари по ворогу в Криму. Винищувачі противника, підстерігаючи наших штурмовиків, намагалися атакувати їх. Але «іли» своїм потужним вогнем відбивали їхні атаки, а нерідко і збивали ворожих винищувачів. Спаяні міцною бойовою дружбою, льотчики полку в важких умовах не раз виходили переможцями. У Криму Анатолію Брандису часто доводилося літати на «полювання», на розвідку. Він доставляв командуванню цінні відомості про ворога. У цих польотах Брандис знищував поодинокі найбільш важливі цілі. Багато разів пролітав Анатолій над руїнами Севастополя. І щоразу думав: скільки горя випало на долю його жителів, скільки мужності і геройства проявили вони! І коли Брандис штурмував ворога на овіяних славою пагорбах Севастополя, наносив «МАТЧ СМЕРТІ»: ВІЙНА НА ФУТБОЛЬНОМУ ПОЛІ 9 серпня 2018 11:4 9 серпня 1942 року в окупованому Києві відбулася гра між футбольними командами «Старт» і «Flakelf», що отримала в історичних хроніках назву «Матч смерті». Через тиждень після матчу-реваншу гестапо прямо на робочих місцях (на хлібозаводі) заарештувало більшість футболістів команди «Старт», обґрунтувавши це тим, що "Динамо" (Київ) - команда НКВС, так що всі вони НКВСівці. Хоча було ясно, що заарештовані вони за виграний матч. Миколу Коротких, що був нібито радянським агентом, замучили в гестапо. Деякі футболісти опинилися в Сирецькому концтаборі, де навесні 1943 року були розстріляні: Микола Трусевич, Іван Кузьменко, Олексій Клименко. Причина розстрілу точно не встановлена; формально вона, як і їхній арешт, не була пов'язана з виграшем у німецької команди. Усі новини Наш полк Уман Лев Борисович Лелека Александр Афанасьевич Галиченко Ахтымон Сергеевич Антонюк Михайло Федорович Ткач Иван Федорович Розказати про солдата Ніхто не забутий Додано пам'ятників: 397 У 2015 році, до 70-річчя Перемоги, "Інтер" ініціював всеукраїнську акцію "НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ". Її мета – відновлення зруйнованих меморіалів воїнам Великої Вітчизняної війни. Зберігати пам'ятники воїнам-переможцям – це зберігати пам'ять про героїзм в ім'я Перемоги. Історія подвигу не може бути віддана забуттю. В рамках акції відновлено понад 30 монументів полеглим солдатам. Своїми силамителеканал відновив 10 пам'ятників героям війни у різних куточках нашої країни. Додати пам’ятник Наш полк Додано солдат: 31627 У березні 2014 року телеканал «Інтер» запустив інтернет-проект «НАШ ПОЛК» як данину пам'яті, поваги і подяки тим, хто став на захист Батьківщини у Великій Вітчизняній війні. З цього проекту почалася велика робота телеканалу «Інтер», спрямована на збереження пам'яті про тих, хто зберіг для нас мир. Ми – нащадки переможців. Ми повинні зберегти пам'ять про подвиг наших батьків, дідів і прадідів. І не дати переписати історію. Розповісти про солдата Вулиці героїв Додано вулиць: 492 У квітні 2016 року в рамках всеукраїнської акції «Ніхто не забутий» телеканал «Інтер» створив новий масштабний проект «Вулиці героїв». Його мета – зберегти пам'ять про героїв Великої Вітчизняної війни, чиїми іменами названі проспекти, площі, вулиці наших міст та сіл. Ми живемо на цих вулицях, любимо гуляти ними, проїжджаємо дорогою на роботу. Сотні імен. Це не просто адреси. Це – історія. Додати вулицю Новини Фотогалерея © Телеканал “ІНТЕР” © Наш полк. Перемога. Одна на всіх Контакти: polk@inter.ua Сайт розроболено в студії Argentum IT Lab Проект розпочато телеканалом "Інтер" у березні 2014 року. Партнери проекту: