«Грунтові» справи

Ділянки в Києві поставили під загрозу чистоту мантії

Численні порушен¬ня закону виявили в діях столичного служителя Феміди. Голова Верховного Суду Василь Онопенко запропонував Вищій раді юстиції розглянути питання про позбавлення мантії судді Шевченківського районного суду м.Києва у зв’язку з порушенням нею присяги.

Як повідомили наш тижневик у прес-службі ВС, аналіз матеріалів свідчить про неодноразові грубі порушення суддею вимог чинного процесуального законодавства щодо підвідомчості та виключної підсудності справ за спорами за участю органів місцевого самоврядування, а також норм у земельній та містобудівній сферах.
Зокрема, суддя проігнорувала положення Земельного кодексу та закону про місцеве самоврядування щодо виключної компетенції органів місцевого самоврядування приймати рішення про надання громадянам земельних ділянок у власність під індивідуальне будівництво та вирішувати питання укладання договорів оренди грунтів.
Крім того, суддя, на порушення Цивільного та Цивільного процесуального кодексів і закону «Про планування і забудову територій», визнала право власності на об’єкти незавершеного будівництва, а саме — 154 квартири, нежитлові приміщення та паркінг, що розміщені в житловому комплексі в Деснянському ра¬йоні столиці, не зданому в установленому законодавством порядку в експлуатацію. БТІ зобов’язали заре¬єструвати право власності на зазначені об’єкти.
Служителька Феміди ухвалила низку рішень за позовами з аналогічними вимогами до одних і тих самих відповідачів, які, очевидно, не грунтуються на законі. У цих вердиктах вирішувалися питання про надання земельних ділянок у різних районах м.Києва, зокрема, віднесених до зон зелених насаджень загального користування, у власність та оренду громадянам.
Протягом вересня 2009 — лютого 2010 року суддя задовольнила 14 ідентичних позовів громадян до Київської міської ради, головного управління земельних ресурсів Київської міської держадміністрації про визнання права власності на земельні ділянки. При цьому рішення за заявами різних позивачів з анало¬гічними позовними вимогами приймалися в одні й ті самі дні.
Прикметно, що рішення за позовами різних громадян були оформлені однаково, зі збереженням порядку розташування одних і тих самих абзаців мотивувальної та резолютивної частин. Відрізнялися вони лише прізвищами заявників та адресами виділених їм земельних ділянок.