This version of the page http://buk-visnyk.cv.ua/evropejska-intehracija/296/ (89.184.68.18) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-08-20. The original page over time could change.
А.Тарасова «Буковинські зустрічі», як приклад євроінтеграції» - Європейська інтеграція, транскордонне співробітництво та регіональна політика - Буковинський вісник
Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
Головна > Європейська інтеграція, транскордонне співробітництво та регіональна політика
« назад до переліку

26 червня 2014
А.Тарасова «Буковинські зустрічі», як приклад євроінтеграції»

Антоніна ТАРАСОВА, член Національної спілки журналістів України і Польської спілки журналістів медіа на Сході, відповідальний секретар обласної громадсько-політичної газети "Буковина", головний редактор "Gazety Polskiej Bukowiny"

 

18-22 червня у польському місті Ястров’є стартував  ювілейний ХХУ Міжнародний фольклорний  фестиваль «Буковинські зустрічі», який у липні продовжуватиметься у Кишиневі і Чернівцях, а в серпні – у румунському містечку Кимполунг-Молдовенеск, угорському – Боньхаді та словацькому – Турчаньські Тепліци.

 

Далеко не кожен фестиваль  може похвалитися тим, що збирає не лише артистів і музикантів, а й науковців. Певне тому, що ініціатором і організатором «Буковинських зустрічей» був корінний буковинець, професор-філолог  Казимєж Фелешко. Фестиваль  цей повертає до буковинських традицій толерантності і добросусідства і вже 25 років декларує особливу ментальність мешканців цього регіону. Вона може бути прикладом для євроспільноти, яка тільки формується.


На цьогорічну наукову конфренцію «Інші серед своїх» приїхали  59  науковців з Польщі, України, Румунії, Угорщини, Словаччини, Молдови   і Німеччини. Йшлося про   феномен   фольклорного фестивалю, як мультикультурного і транскордонного   явища. Адже до Ястров’я  приїжджають  не лише польські художні колективи,  а й українські, румунські, угорські, словацькі, й умовою участі  є походження їх учасників. В усіх цих країнах живуть  колишні вихідці з Буковини, і їх нащадки ідентифікують себе як представники особливої спільноти – «буковинчиків».  У місцях свого проживання вони з  «інших»   ставали «своїми», тобто асимілювалися, і на стику цих  процесів виникали різні проблеми, про які, власне, й  говорили  вчені у Центрі культури в Ястров’ю, де відбувалася ця Міжнародні наукова конференція.


Організатором, чи як нині модно казати, модератором наукового зібрання є Гелена Красовська, яка походить з Панки Сторожинецького району. Наша землячка та її колега із Інституту соціології Зеленогурського університетуМагдалена Покшиньська  запропонували для обговорення свою тему наукових досліджень: «Пізнати  іншого.  «Буковинські зустрічі» в контексті суспільної інтеграції  в Європі». Коло проблематики їхнього реферату задало тон  виступам усіх вчених. Йшлося про відмінність  цього фестивалю  від інших подібних заходів, яких  нині відбувається  чимало і в Польщі, і поза її межами,  бо теоретична інтеграція самодіяльних артистів, які належать до національних  меншин, на «Буковинських зустрічах» переходить в іншу площину. Буковинці, які свого часу змушені були покинути батьківщину, живуть нині у різних країнах Європи,  працюють, виховують дітей і онуків, і з молоком матері передають їм сум за буками. Скажімо, вже третє чи навіть четверте  покоління буковинських поляків у Боснії і Герцоговині знають рідну мову лише на рівні молитви, колискової, народної пісні, строю  і кухні, які успадкували від бабці-прабабці. На цьому ґрунті Павліна Вішневич з Варшавського університету досліджує  етнічне походження і досвід «іншості» буковинців у цих краях.


А Гаріета Сабол    з Румунії  розповіла про те, як  румунські діти польського походження у Сучавському повіті вивчають румунську і німецьку. Спілкуючись кількома мовами, вони грайливо  римують:


„Trinken  will ich, n-am parale,
I-ar Hunger ma‘  tragen vale
Tanzen will ich hop, hop, hop
Keine Schuhe, n-am deloc
Oh, mein Herz de putregai
Hab kein messer sa te tai“


Отець православної церкви св.Іллі у Дарманештах  коло  Сучави Міхай Кобзюк  розповів, що в його селі викладають українську мову не лише в школі, а й навчають  дітей катехизи українською, а завершив свій виступ виконаням «Ave Maria» Баха румунською й українською.


Організатор і директор фестивалю, очільник регіонального центру культури «Фабрика емоцій у Пілі» Збігнєв Ковальський і професор Варшавського університету Адам Галковський зворушливо розповідали  про свого  товариша і творчого побратима Казимєжа  Фелешка – польського патріота карпатської Буковини, який в рамках репатріації після Другої світової війни  потрапив до Польщі. Вчений-філолог досліджував  вплив польської  мови на південно-слов’янські, співпрацював з буковинськими українцями,  румунами і німцями. Як правдивий буковинець він володів цими мовами,  і врешті дійшов висновку, що потрібен культурологічний захід, який би показав світові, що таке Європа в мініатюрі. Перший Міжнародний фольклорний фестиваль «Bukowińskiespotkania »  відбувся задовго до того, як було створено Європейський Союз,  продемонстрував можливість  толерантного співжиття людей різних національностей, пізнаючи один одного, взаємозбагачуючи культури і сприймаючи «іншого» не як чужого, а як свого. Ці постулати пізніше ЄС  задекларував на своїх скрижалях, коли всі держави Європи зрозуміли, що не можуть існувати відокремлено одна від одної, і що лише спільними зусиллями вони зможуть досягти значних висот.


Науковці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Маріян Скаб, Наталія Колесник, Сергій Гакман, Ярослав Редьква, Марина Федорюк характеризували духовні максими буковинців на українсько-молдовсько-румунському прикордонні  з позиції «свій – чужий». Та найбільше зацікавив присутніх виступ керівника Театру народних традицій «Чернівчанка», завідувачки відділу регіонального розвитку Чернівецької обласної ради Тетяни Татарчук. Вона довела  присутнім, що «Буковинські зустрічі» є ключовим чинником формування мережі подієвого туризму на Буковині. Адже за чверть віку цей фестиваль не лише презентував  різні національні колективи, а й став моделлю єропейської культурної імпрези, сприяючи виникненню нових заходів. Під час «Буковинських зустрічей» у Чернівцях, приміром,  відбувалися паралельні фестивалівуличних оркестрів  і «Розмаїття квіткового саду»,бал буковинських господарів і свято буковинської сорочки, театралізовані вистави«Ніч на Івана Купала» і «Буковинське весілля», презентації  національних кухонь і містечка майстрів на площі Турецької криниці. Словом, фестиваль став великим  міжнародним проектом  і багато зробив для популяризації бренду Буковини.


Родзинками  наукової конференції  стали доповіді науковців музею Буковини у Сучаві  Георге Остафі  та доктора  Оттфріда Коціана  з «Буковина-інситуту» в Аугсбургу (Німеччина).  Г.Остафі розповідав про  явище  «пізнай іншого»  через студентські організації в Чернівецькому університеті в австрійський та румунський час. А О.Коціан присвятив  свій виступ  100-річчю з дня народження Грегора фон Реццорі через призму його магребінських історій.  Ностальгійно-іронічний погляд  цього письменника на колишні Чернівці своєрідно пояснює  феномен  Буковини і буковинців.


І ніби продовженням цієї думки став виступ «Чернівчанки» у Пілі. На вулицях цього приємного польського міста  наші «успішні пані»  вдало показали  старі Чернівці, дефілюючи  у  таких строях, в яких прогулювались Панською вулицею  їхні бабці і прабабці… Це відбувалося  уже  в програмі закриття  фестивалю.


А розпочалися «Буковинські зустрічі»  урочистою ходою в Ястров’ю. Учасники 24-х  художніх колективів у національних костюмах пройшли центральними вулицями міста аж до літнього амфітеатру, де відбулося урочисте відкриття фестивалю. Гостей і місцевих прихильників буковинської культури вітали бургомістр  Ястров’я Пьотр Войтюк, президент міста Піли Пьотр Гловський, директор інституту славістики ПАН Анна Зєлінська і директор фестивалю Збігнєв Ковальський.


Право відкрити ХХУ ювілейний Міжнародний фестиваль «Буковинські зустрічі» отримали трембітарі з Путильського аматорського  оркестру народних інструментів «Карпатська тайстра». А заслужений для польської культури ансамбль чадецьких гуралів «Вянечек» з Нижніх Петрівців Сторожинецького району і  чернівецький народний вокально-інструментальний гурт «Джерело» виступали щодня на різних майданчиках фестивалю.


Під час фольклорного свята «Буковинська корчма» наші самодіяльні артисти  пропонували  ястров’янам   скуштувати кулінарні витвори буковинців –  український борщ, мамалигу з бринзою і шкварками, гуслянку і, звичайно, безпрограшні бутерброди – сало з чорним хлібом і часником.


Звісно, учасники з інших регіонів теж  намагалися будь-що здивувати  гостей. Наші сусіди з Сучави, приміром, пригощали  мамалигою з суницями у сметані, аматори з Боньхада – «червоним золотом» - гострою ковбасою з червоною паприкою  та оригінальною угорською  випічкою з корицею, а словацькі буковинці – пишними шарлоткою та пончиками. Господарі  свята – поляки з усіх регіонів краю – дивували різного роду сирниками  - своєрідними  пирогами, завиванцями і струдлями із сиром.


«Буковинська корчма» в Ястров’ю – то був і обід, і підвечірок, і вечеря  на тлі національних мелодій, запальних танців і пісень, словом, така собі своєрідна форма інтерграції – спільна незабутня забава.


Чи не найбільше слухачів, які смакували буковинськими лакітками, зібралися навколо  тріо  «Лаутари Буковини». Саксофоніст Євген Думініка й акордеоніст Костянтин Кришмару віртуозно  виконували  молдовські мелодії, а  соліст Вадим Балашов зривав постійні оплески і «брава».


Загалом і серед артистів, і серед науковці  постійно чути було різні мови. Це не заважало буковинцям розуміти одне одного, а коли йшлося про складніші теми непомітно поруч виникав Георге Остафі з Сучави чи чернівчанин Сергій Гакман, які   перекладали румунам з польської  німецькою мовою, чи навпаки. І то було підтвердженням того, що життєве кредо, дух Казимєжа Фелєшка  живуть  і житимуть.
Завершився фестиваль великим галла-концертом у Пілі та святом «Pilskanoc Świętojańska» - аналогом нашого Івана Купала, апогеєм якого стало вогняне шоу.

Довідка:
22 червня  1990 року в Ястров’ю відбувся перший фестиваль буковинського фольклору. В ньому взяли участь 9 колективів, в т.ч. 2 польських – з Пояни Мікулі (Румунія) і «Вянечек» з Нижніх Петрівців Сторожинецького району (Україна).
1991-го  виступили 13 колективів, дебютували  румуни.
1992-1998 рр. – до груп українських, польських і румунських приєдналися поляки зі Словенії і США і росіяни-старовіри.
1999-го  з нагоди 10-річчя «Буковинські зустрічі» після відкриття фестивалю в Ястров’ю помандрували  на Буковину – до Чернівців і  до Кимполунгу-Молдаванеск у Румунії.
2000-го -  у фестивалі взяли участь  буковинські угорці, і Боніхад став  четвертою ареною «Буковинських зустрічей».
2003-го  Міжнародний фольклорний фестиваль  відбувся у шести країнах – Польщі, Румунії, Угорщині Україні, Німеччині і в Словакії.
2013-го  на сценах в усіх країнах-учасницях  виступив 131 буковинський колектив.
2014-го – 4-6 липня   «Буковинські зустрічі» дебютуватимуть  в Кишиневі (Молдова) і всього  на всіх етапах фестивалю візьмуть участь понад 180  буковинських колетивів.
1991-го, 1994-го, 1999-го, 2005-го, 2009-го  та 2014-го в рамках  фестивалю  відбувалися наукові конференції
 
ХХУ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі» організований за сприяння міністерства культури і народознавства Республіки Польща, адміністрації міста Піла, бургомістра  гміни і міста Ястров’є,  регіонального центру культури «Фабрика емоцій» у Пілі під егідою  Інституту славістики ПАН (Варшава).

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ДЕРЖАВНА СЛУЖБА
Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Наталія Пасічник: Урядом затверджений новий Порядок призначення житлових субсидій Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Тетяна Лукащук: "КДС" - це надійний інструмент реалізації новітнього напряму системи підвищення кваліфікації держслужбовців Микола Проданюк: Публічні закупівлі мають бути відкриті, чесні та прозорі Микола Савчук: Путильський район сьогодні Леся Нос: Налагодження комунікації з громадянським суспільством – важлива складова успіху в реалізації державної політики Діяльність суду: Розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією Юрій Півень: Про стан соціального захисту населення області у 2017 році Лідія Гайдей: Культурне життя Заставнівщини Євгенія Бойко: Створення сприятливого інвестиційного клімату – одне із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку Новоселицького району Лілія Гриневич: Наше завдання - підняти якість освіти і якість вивчення української мови у школах викладання мовою нацменшин, зберігши при цьому використання і вивчення предметів рідною мовою Відділ з питань туризму Чернівецької ОДА: Туризм на Буковині Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Детально про проекти Державного фонду регіонального розвитку для об'єднаних громад Чернівецької області Вікторія Чебан: Центр розвитку місцевого самоврядування створений в рамках реформи децентралізації Ярослав Кушнірик: Стан та перспективи розвитку ОСББ у місті Чернівці Олексій Грушко: "Стратегічне планування у громадах: необхідність та дороговказ розвитку" Сторожинецька ОТГ показала результати річної діяльності Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
НАУКОВА ДУМКА
Управління персоналом в умовах змін До проблеми міжкультурної взаємодії Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Білозерський Василь Михайлович (1825 – 1899) Тетяня Гаман: Навчання старост об’єднаних територіальних громад доброму врядуванню – потреба сьогодення (з досвіду Хмельницького центру ППК) Владислав Струтинський: Антон Кохановський – політик, громадянин, патріот Чернівців Виконавчі структури в ОТГ: закордонний досвід, українські реалії та перспективи (презентація наукового видання) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бачинський Юліан Олександрович (1870 – 1940) Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook