Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Анастасія Поліщук
2018.07.24
23:05
Мовчазне інтермеццо
Якщо хочеш про щось говорити, що ж...
спершу помовч.
Так, щоб тіні в куточках очей призвичаїлись до
твого настрою,
наміру,
погляду,
потім уздовж і упоперек
виміряй кожен готовий рядок,
спершу помовч.
Так, щоб тіні в куточках очей призвичаїлись до
твого настрою,
наміру,
погляду,
потім уздовж і упоперек
виміряй кожен готовий рядок,
Ярослав Чорногуз
2018.07.24
12:49
Графоман
Пасквілі він пише - придивіться,
Хоче царювати, править всіх.
Це – таланту справжнього убивця,
І тупий повчальник, дурносміх.
Не проси, не випросиш і миру,
Бо натура ця плебейська зла.
Думає, що одіж вдяг сатира,
Хоче царювати, править всіх.
Це – таланту справжнього убивця,
І тупий повчальник, дурносміх.
Не проси, не випросиш і миру,
Бо натура ця плебейська зла.
Думає, що одіж вдяг сатира,
Олена Лоза
2018.07.24
12:25
Гладiатор
Ревіли трибуни на тисячі голосів.
Пестунчик фортуни - за титульність поясів,
У центрі арени, у світлі пекучих рамп
Ти бився натхненно - боєць, гладіатор...раб.
А натовп голодний щосили "Vivat!" кричав,
Коли він свободи, чи смерті в бою шукав.
Б
Пестунчик фортуни - за титульність поясів,
У центрі арени, у світлі пекучих рамп
Ти бився натхненно - боєць, гладіатор...раб.
А натовп голодний щосили "Vivat!" кричав,
Коли він свободи, чи смерті в бою шукав.
Б
Світлана Майя Залізняк
2018.07.24
11:24
Портретне
Конгломерат - в одній особі:
десятки рис. Хапай! бери!
Покритикуй - волає "пробі!".
Підлестиш - втягує до гри.
Лиш підійди - ударить м'ячик,
бабахне діжка... неспроста.
Він захищає злих, ледачих...
десятки рис. Хапай! бери!
Покритикуй - волає "пробі!".
Підлестиш - втягує до гри.
Лиш підійди - ударить м'ячик,
бабахне діжка... неспроста.
Він захищає злих, ледачих...
Адель Станіславська
2018.07.24
09:16
І буде
І буде час - поглухнуть і посліпнуть
оті що зрячі й зовсім не глухі.
Зашорять розум... Сплакані їх вікна
у день спекотний, у грозу - сухі.
Постануть на коліна перед глумом
і перед глупством руки догори...
Ну хто б подумав, хто б таке подумав
на по
оті що зрячі й зовсім не глухі.
Зашорять розум... Сплакані їх вікна
у день спекотний, у грозу - сухі.
Постануть на коліна перед глумом
і перед глупством руки догори...
Ну хто б подумав, хто б таке подумав
на по
Олександр Сушко
2018.07.24
05:54
Поле
Утомлений. Спочину у житах,
Косити важко. Ех, - якби ж у парі!
Шатро небес блакиттю огорта,
Забарвлений у кров окрайчик хмари.
Ганятися за міддю не проси,
Вдихати запах хліба - насолода.
Стирається руків'я у коси,
Косити важко. Ех, - якби ж у парі!
Шатро небес блакиттю огорта,
Забарвлений у кров окрайчик хмари.
Ганятися за міддю не проси,
Вдихати запах хліба - насолода.
Стирається руків'я у коси,
Володимир Бойко
2018.07.24
01:25
Ігри слів - 2
От колись була житуха –
Побивалась повитуха.
Пиячиська незугарні
Не відвідують книгарні.
Капітана корабля
Обібрали до рубля.
Побивалась повитуха.
Пиячиська незугарні
Не відвідують книгарні.
Капітана корабля
Обібрали до рубля.
Маркіяна Рай
2018.07.24
00:06
Цвітуть матіоли солодко
Я вечорію, п'янію, я розтікаюсь димкою,
Це поєдинок на гойдалках, вибрики сойки,
Це блискавиці, райдуги, спів хоровий громів.
Сон переходить мережчату кладку, стомою
Густо лягає на голову простоволосих мрій.
Вій мені запахи розкоші, кутай вітри маті
Це поєдинок на гойдалках, вибрики сойки,
Це блискавиці, райдуги, спів хоровий громів.
Сон переходить мережчату кладку, стомою
Густо лягає на голову простоволосих мрій.
Вій мені запахи розкоші, кутай вітри маті
Ігор Шоха
2018.07.23
22:12
Земля обітована
Усе, що міг, я переніс
на власну дачу, як годиться:
казковий хід у Чорний ліс,
ярки, березину, криницю,
дитячу пасіку і пліт,
барвінок, проліски, калину...
Я хочу залишити слід,
на власну дачу, як годиться:
казковий хід у Чорний ліс,
ярки, березину, криницю,
дитячу пасіку і пліт,
барвінок, проліски, калину...
Я хочу залишити слід,
Микола Дудар
2018.07.23
18:44
Ох і мольфарівка...
Шклянка холодної
і м’яти листочок
погані жодної
мовчу, ще наврочу…
Вуж у смородині
ліворуч від м’яти
свято - уродини
знову пом’ятий
і м’яти листочок
погані жодної
мовчу, ще наврочу…
Вуж у смородині
ліворуч від м’яти
свято - уродини
знову пом’ятий
Маркіяна Рай
2018.07.23
12:39
Сізіф
Сізіф штовхає свою каменюку і підлаштовує плечі.
Пилюка січе, як металу стружка, поглиблює борозни п'ят.
Час-від-часу лють розпирає скроні коротким спомином втечі,
І небо ричить, і регочуть схили, луною звучить: вар'ят!
Аякже, - вар'ят, підлабузн
Пилюка січе, як металу стружка, поглиблює борозни п'ят.
Час-від-часу лють розпирає скроні коротким спомином втечі,
І небо ричить, і регочуть схили, луною звучить: вар'ят!
Аякже, - вар'ят, підлабузн
Світлана Майя Залізняк
2018.07.23
10:44
Як тебе звати...
Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
Погляди зваби - між ребер баранячих.
Глипає - сукню оцінює осінь:
"...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".
2
Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.
Погляди зваби - між ребер баранячих.
Глипає - сукню оцінює осінь:
"...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".
2
Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.
Микола Дудар
2018.07.23
10:01
Самоіронія
Приходить вірш: - Пиши!
Пишу.
І шкрябаю потрохи
І щось видумую, грішу
Відстрілююсь "горохом"
Колега заздрить по перу
Щодня по кілька віршів
Саджаю - зріжу, знов ору
Пишу.
І шкрябаю потрохи
І щось видумую, грішу
Відстрілююсь "горохом"
Колега заздрить по перу
Щодня по кілька віршів
Саджаю - зріжу, знов ору
Олександр Сушко
2018.07.23
07:44
Непереможна зброя
Накричав поет на мене: - Геть!
Я - титан! А ти - зі скоморохів!
Будемо стрілятися на смерть!
То ж іду наїстися гороху.
Справа тут не в тещиних грибах,
В тому, хто ловкіше пише вірші.
Тільки от біда: його "труба"
Я - титан! А ти - зі скоморохів!
Будемо стрілятися на смерть!
То ж іду наїстися гороху.
Справа тут не в тещиних грибах,
В тому, хто ловкіше пише вірші.
Тільки от біда: його "труба"
Микола Соболь
2018.07.23
06:13
Прелюбодіяння
Місячне сяйво. Стиглі плоди.
Тінь. У гілках аромат «Амарето»…
Хиляться стрілки до часу біди.
Ой, невгамовна міледі. Вендета.
Море хлюпоче. Бажана мить…
З’їло коржа лоша на матраці.
Чуєш, то доля далеко скрипить
Тінь. У гілках аромат «Амарето»…
Хиляться стрілки до часу біди.
Ой, невгамовна міледі. Вендета.
Море хлюпоче. Бажана мить…
З’їло коржа лоша на матраці.
Чуєш, то доля далеко скрипить
Володимир Бойко
2018.07.23
00:27
Не вернеться
Жалкують всі, що молодість минає,
І струни рвуть, і клавіші терзають:
Ах, молодість в житті буває тільки раз!
Але ж і старість вдруге не буває,
Але про те ніхто не заспіває,
Бо після старості уже не буде нас.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І струни рвуть, і клавіші терзають:
Ах, молодість в житті буває тільки раз!
Але ж і старість вдруге не буває,
Але про те ніхто не заспіває,
Бо після старості уже не буде нас.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Віра Карасьова КаеЛін
2018.07.20
Ангелінка МАЮ
2018.07.18
Олександр Шевчук
2018.07.17
Маша Кішка
2018.07.09
Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01
Катерина Швець
2018.06.29
Одарка Любомир
2018.06.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід