Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ігор Деркач
2018.07.21
07:08
На караул
І на душі – тепло,
і в серці гармонійно.
Пішли дощі. Зело
іде на урожай.
Сьогодні повезло.
Не дістає зараза
і фурія назло
у тім'я не довбе.
і в серці гармонійно.
Пішли дощі. Зело
іде на урожай.
Сьогодні повезло.
Не дістає зараза
і фурія назло
у тім'я не довбе.
Сонце Місяць
2018.07.21
05:00
досвіт
наче усі померли й
оті ґрандіозні слова
сяйливоокі перли
твоє дієве ноцебо
платівкова стерта різьба
імлисті опалесценти ~
заручники мрійного менту
оті ґрандіозні слова
сяйливоокі перли
твоє дієве ноцебо
платівкова стерта різьба
імлисті опалесценти ~
заручники мрійного менту
Володимир Бойко
2018.07.20
22:19
* * *
Думки минають голови транзитом,
Не маючи пристанку в порожнечі,
Бо нині модно голови носити
На те, аби увінчувати плечі.
Не маючи пристанку в порожнечі,
Бо нині модно голови носити
На те, аби увінчувати плечі.
Микола Дудар
2018.07.20
14:55
Згадайте...
Ми їли з одної миски...
Ми пили з одної кварти...
І бігли на наверх із писком
З нори на будь-яку варту
Мокали себе у колір…
Найкращий - жовтоблакитний
Заради дітей і волі
Готові себе убити
Ми пили з одної кварти...
І бігли на наверх із писком
З нори на будь-яку варту
Мокали себе у колір…
Найкращий - жовтоблакитний
Заради дітей і волі
Готові себе убити
Богдан Манюк
2018.07.20
14:53
З циклу
Лялька-мотанка час вибирає і руки
для появи своєї. Утішся, майстрине,
що магічне до тебе раптово прилине.
Доторкнися до нього й нікому – ні звуку.
У мовчанні – сходини. А вниз чи угору –
вибирати тобі. Не спіши. Не барися,
як оті на горі причепуре
для появи своєї. Утішся, майстрине,
що магічне до тебе раптово прилине.
Доторкнися до нього й нікому – ні звуку.
У мовчанні – сходини. А вниз чи угору –
вибирати тобі. Не спіши. Не барися,
як оті на горі причепуре
Світлана Майя Залізняк
2018.07.20
10:17
Ілюзіон
а щастя - відсутність горя.
Біжи... виринай на біс.
Життя і пере, і поре,
міняє фасон куліс.
Жадаєш світопорядку.
Знов чубляться злі брати,
дружбанчик центрує грядку,
Біжи... виринай на біс.
Життя і пере, і поре,
міняє фасон куліс.
Жадаєш світопорядку.
Знов чубляться злі брати,
дружбанчик центрує грядку,
Олександр Сушко
2018.07.20
08:42
Політ
Надійшла із тьми хвилина зла,
Крок - і провалився в темну прірву.
Важко полетіти без крила.
Я ж - літаю. Думав - неможливо.
На хвилинку, втомлений, приліг -
Увігнали ніж по саму гарду.
Вогнептаха гномик переміг,
Крок - і провалився в темну прірву.
Важко полетіти без крила.
Я ж - літаю. Думав - неможливо.
На хвилинку, втомлений, приліг -
Увігнали ніж по саму гарду.
Вогнептаха гномик переміг,
Ігор Шоха
2018.07.20
08:21
Творчий порядок
Творець одвічно експериментує
на неосяжнім поприщі своїм –
об'єднує, роз'єднує, парує
усе, що на землі Його існує
на грані між розумним і дурним.
Була цивілізація і буде,
тасуються народи, племена...
на неосяжнім поприщі своїм –
об'єднує, роз'єднує, парує
усе, що на землі Його існує
на грані між розумним і дурним.
Була цивілізація і буде,
тасуються народи, племена...
Галина Михайлик
2018.07.20
06:44
Оскар
Я – фонтан! Феєрверк! Вибухаюча магма!
Наднового чуття галактичний вулкан!
Я – криниця (зі мною не знатимеш спраги)
і простий подорожник, цілющий бальзам,
пломінке па-де-де у стрімкім падолисті,
легендарно-манливе злотаве руно…
Я – найкращий сцен
Наднового чуття галактичний вулкан!
Я – криниця (зі мною не знатимеш спраги)
і простий подорожник, цілющий бальзам,
пломінке па-де-де у стрімкім падолисті,
легендарно-манливе злотаве руно…
Я – найкращий сцен
Сонце Місяць
2018.07.20
03:56
липневий глей
а долі зникають як вірші
& зорі небесні
бо тим що не знали і вчора
не відати днесь
& ти залишаєшся десь там
у щирому квесті
із часом не граючи в карти
& зорі небесні
бо тим що не знали і вчора
не відати днесь
& ти залишаєшся десь там
у щирому квесті
із часом не граючи в карти
Олена Балера
2018.07.19
20:43
Amoretti. Сонет XLVI (переклад з Едмунда Спенсера)
Красуня, незворушна й чарівна,
Жене від себе на шляхи земні,
Та Неба скаламученого знак
Велить для неї проживати дні.
Кому тепер скоритися мені,
Найкраще знають тільки Небеса,
Та нижче небо вивергає гнів,
Коли моя покора їй згаса.
Жене від себе на шляхи земні,
Та Неба скаламученого знак
Велить для неї проживати дні.
Кому тепер скоритися мені,
Найкраще знають тільки Небеса,
Та нижче небо вивергає гнів,
Коли моя покора їй згаса.
Іван Потьомкін
2018.07.19
19:48
...По Божому праву
«Ой пішла я в понеділок, в суботу вернулась.
Вибачайте мені, сестри, що недовго була.
У вас лагідно і тихо...Янголи довкола...
Та я в кожнім із них бачу любого Миколу.
Залицявсь він до Горпини, Секлети і Марти,
А до мене не озвався ні словом, ні жарт
Вибачайте мені, сестри, що недовго була.
У вас лагідно і тихо...Янголи довкола...
Та я в кожнім із них бачу любого Миколу.
Залицявсь він до Горпини, Секлети і Марти,
А до мене не озвався ні словом, ні жарт
Віта Парфенович
2018.07.19
16:22
***
Ми розійшлися... розійшлися через дрібницю, побутові питання і роздратованість. Ти і я втомилися, один від одного, від покладених на один одного надій, а ще – від роботи, напруженої, виснажливої... Того вечора ти чекав теплої вечері, турботи, любощів. Я
Світлана Майя Залізняк
2018.07.19
15:18
Зорі...ожина...опіки...
Вирізьбиш десь на камені
(кайла пливуть - бери)
всі наративи мамині...
правила анти-гри...
Є ще сестри квадратики:
пильно заповни їх,
щоб від Пристром до Аттики
(кайла пливуть - бери)
всі наративи мамині...
правила анти-гри...
Є ще сестри квадратики:
пильно заповни їх,
щоб від Пристром до Аттики
Олександр Сушко
2018.07.19
11:00
Рятуймо!
Жона не здається без бою,
На ложі кручуся як в'юн.
Замучила мавка любов"ю,
Безсилий уранці встаю.
Друзяка без меду став жовчним,
Бажає скрипучих пружин.
Поглипує поглядом вовчим,
На ложі кручуся як в'юн.
Замучила мавка любов"ю,
Безсилий уранці встаю.
Друзяка без меду став жовчним,
Бажає скрипучих пружин.
Поглипує поглядом вовчим,
Ярослав Чорногуз
2018.07.19
08:38
Навіщо?
Боги, навіщо мучите любов`ю?
Чи це уже до смерті не мине?
Здавалося, із серця вирвав з кров`ю
Нарешті почуття оте жахне.
Здавалося… І знову мимоволі
Вишукую загублені сліди.
Й уколами оці сердечні болі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чи це уже до смерті не мине?
Здавалося, із серця вирвав з кров`ю
Нарешті почуття оте жахне.
Здавалося… І знову мимоволі
Вишукую загублені сліди.
Й уколами оці сердечні болі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Віра Карасьова КаеЛін
2018.07.20
Ангелінка МАЮ
2018.07.18
Олександр Шевчук
2018.07.17
Маша Кішка
2018.07.09
Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01
Катерина Швець
2018.06.29
Одарка Любомир
2018.06.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід