Версiя для друку Обговорити в форумi

У Риз╕ в╕дбулася презентац╕я антолог╕╖ укра╖нсько╖ класично╖ та сучасно╖ поез╕╖ «В╕тер з Укра╖ни» у перекладах латиських поет╕в. До зб╕рки, окр╕м в╕домих латиському читачев╕ поез╕й славетних укра╖нських творц╕в, ув╕йшли в╕рш╕ укра╖нських поет╕в –дисидент╕в та ем╕грант╕в, як╕ дос╕ не видавалися в Латв╕╖.
╤дея щодо видання антолог╕╖ належить поетов╕ та перекладачев╕, послу Укра╖ни в Латв╕╖ Раулю Ч╕лачав╕. Упорядником ╕з латв╕йського боку став в╕домий поет та л╕тературознавець ╤мант Азуньш. Завдяки цьому творчому укра╖нсько-латв╕йському тандему антолог╕я стала п’ятим виданням переклад╕в укра╖нських та латиських поез╕й, як╕ побачили св╕т у Латв╕╖ за останн╕ дек╕лька рок╕в.
Рауль Ч╕лачава каже, що упорядники мали на мет╕ зробити сво╓р╕дну ретроспективу розвитку укра╖нсько╖ поез╕╖ в╕д Тараса Шевченка до наших дн╕в. «З ╕ншого боку хот╕лось представити саме тих поет╕в, як╕ в Латв╕╖ взагал╕ нев╕дом╕. Поет╕в з д╕аспори, тобто з ем╕грац╕╖, яких в Укра╖н╕ не визнавали або вважали буржуазними нац╕онал╕стами, ворогами радянсько╖ Укра╖ни. Поет╕в, як╕ жили в Укра╖н╕, але були репресован╕. Поет╕в, як╕ чинили оп╕р влад╕ ╕ стали дисидентами, жертвами радянсько╖ влади. А також поет╕в, як╕ прийшли вже за час╕в незалежност╕», – розпов╕в Рад╕о «Свобода» Рауль Ч╕лачава.
Рауль Ч╕лачава спод╕ва╓ться, що антолог╕я «В╕тер з Укра╖ни» стане сво╓р╕дним представницьким вар╕антом укра╖нсько╖ поез╕╖ за кордоном. Зб╕рку в╕дкривають твори Велико╖ тр╕йц╕ – Тараса Шевченка, Лес╕ Укра╖нки та ╤вана Франка.
«Продовжили цей список Олександр Олесь, Микола Вороний, Микола Зеров – поети, як╕ були не дуже пропагован╕ в Укра╖н╕. Дал╕, звичайно, Тичина, Рильський, але поруч Семенко ╕ Хвильовий. Дал╕ — Сосюра, але поруч Маланюк – найвидатн╕ший поет укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖. Там же ╢вген Плужник. Також до ц╕╓╖ антолог╕╖ ув╕йшли так╕ знаков╕ постат╕, як Олег Ольжич, Олена Тел╕га, Богдан-╤гор Антонич. ╤ звичайно до зб╕рки включен╕ твори Василя Стуса», – перерахував окремих поет╕в, твори яких ув╕йшли до антолог╕╖, Рауль Ч╕лачава.
Перекладали укра╖нськ╕ в╕рш╕ в╕дом╕ в Латв╕╖ поети, як╕ свого часу були в Укра╖н╕, мали творч╕ контакти або дружн╕ зв’язки з укра╖нськими поетами. Зокрема, Кнутс Ску╓н╕кс, який вивчив укра╖нську мову, перебуваючи разом ╕з укра╖нцями в радянських таборах. 
В╕дома латиська поетеса Л╕я Бр╕дака, яка переклала в╕рш╕ Олени Телеги та Валер╕я Гужви, розпов╕ла Рад╕о «Свобода», що з творч╕стю цих укра╖нських поет╕в вона ознайомилась вперше.
«Я була знайома з деякими укра╖нськими поетами – В╕тал╕╓м Коротичем, Дмитром Павличком, ╤ваном Драчем. Вони бували у нас в Латв╕╖, – зазначила Л╕я Бр╕дака. – Однак поет╕в, в╕рш╕ яких я переклала до ц╕╓╖ зб╕рки, до цього не знала. Але мен╕ було дуже ц╕каво д╕знатися про ╖хн╓ бачення св╕ту, життя, темперамент, характер та образн╕сть. Оск╕льки укра╖нська поез╕я надзвичайно образна та л╕рична».
Декан ф╕лолог╕чного факультету Латв╕йського ун╕верситету Ян╕на Курс╕те каже, що поез╕я – це м╕ст м╕ж народами. Антолог╕я укра╖нсько╖ поез╕╖ латиською мовою засв╕дчу╓ прагнення до культурного д╕алогу.
«Дуже важливо, що до ц╕╓╖ антолог╕╖ ув╕йшли твори тих укра╖нських поет╕в, як╕ з огляду на наше сп╕льне радянське минуле не були в╕дом╕ в Латв╕╖, наголошу╓ Ян╕на Курс╕те. – Це знову-таки означа╓ новий напрямок у розвитку латиських переклад╕в. Презентац╕я в╕дбулася у переб╕гу Тижня латисько╖ поез╕╖ ╕ у переб╕гу дискус╕й ми говорили про те, що ╕снують паралел╕ у творчост╕ наших поет╕в, у житт╕ укра╖нського ╕ латв╕йського народу».
Кажуть, що поез╕я ф╕ксу╓ почуття, а не под╕╖. Натом╕сть презентац╕я антолог╕╖ укра╖нсько╖ поез╕╖ «В╕тер з Укра╖ни» стала под╕╓ю у культурному житт╕ Латв╕╖.

Людмила Пилип.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1826292.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема "Душі криниця"