This version of the page http://buk-visnyk.cv.ua/evropejska-intehracija/300/ (89.184.68.18) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-07-15. The original page over time could change.
С.Федуняк "Кінець ілюзорній позаблоковості: зовнішньополітична орієнтація України у контексті Російської агресії" - Європейська інтеграція, транскордонне співробітництво та регіональна політика - Буковинський вісник
Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
Головна > Європейська інтеграція, транскордонне співробітництво та регіональна політика
« назад до переліку

С.Федуняк "Кінець ілюзорній позаблоковості: зовнішньополітична орієнтація України у контексті Російської агресії"

Сергій Федуняк, доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин ЧНУ

 

Анексія Криму і ведення неоголошеної війни з боку Росії ознаменували собою фактичне руйнування системи міжнародних відносин, що виникла після закінчення холодної війни. Основною особливістю старої системи була саме її незавершеність, що давало окремим суб’єктам досить широкі можливості для зовнішньополітичного та безпекового маневру. Цим, зокрема, сповна скористалася Україна, намагаючись отримати максимальний обсяг вигод від одночасної орієнтації на основні центри сили. На практиці ж, виявилося, що основні дивіденди отримали фінансово-промислові групи, а держава і суспільство загалом так і не створили надійних механізмів захисту національних інтересів, і це доводиться робити зараз, в умовах зовнішньої агресії.  


Прагнення до максимальних політико-економічних надбань сприяло тому, що багатовекторність увійшла до політичної практики ще на початку 90-х років. Вона відображала, перш за все, нестабільний і мінливий характер міжнародної системи після завершення холодної війни, що дозволяло, на думку українських політиків, уникати нового блокового протистояння з його односпрямованою орієнтацією та будувати відносини по «всіх азимутах». З іншого боку, багатовекторність, що затягнулася, свідчила про прогресуюче ослаблення української держави, що вимагало наявності значної кількості партнерів, здатних надати підтримку та допомогу.


Одним із проявів багатовекторності стала політика позаблоковості. Незважаючи на неодноразову зміну риторики, Україна так формально і не увійшла до жодної структури безпеки, що б потребувало радикального вибору між стратегічними партнерами. У 2010 році політика позаблоковості отримала нове дихання у вигляді проголошеної адміністрацією В.Януковича зовнішньої політики так званого «національного прагматизму», в основу якої було покладено підпорядкування зовнішньої сфери інтересам національної модернізації. Послання Президента України від 2011 року розглядає позаблоковість як послідовну позиції захисту національних інтересів без участі у військових союзах, при цьому захист національної безпеки здійснюється насамперед власними силами. Уникнення участі у військово-політичних союзах також було зафіксовано у статті 11 «Основ внутрішньої і зовнішньої політики України».     


З самого початку було очевидно, що основним чинником успішного  здійснення багатовекторної зовнішньої та безпекової політики виступала зовнішня легітимація цього статусу. Україна як слабкий учасник міжнародних відносин (де факто об’єкт, а не суб’єкт) була не в змозі відстояти свою позицію самостійно і потребувала згоди провідних держав та інститутів. Лише консенсус США, Європи та Росії з даного питання міг би гарантувати Україні реальну позаблоковість, проте його поява виглядала малореалістичною. Незважаючи на риторику російського керівництва стосовно неприйнятності членства України в НАТО і водночас терпимість щодо участі в ЄС, Москва не бажала допустити виходу нашої держави з її сфери впливу. Про це засвідчила антиєвропейська істерія в Росії в напередодні Вільнюського саміту «Східного партнерства» наприкінці листопада 2013 року і в наступні місяці.    


Події весни-літа 2014 року остаточно продемонстрували повну  безперспективність і неадекватність позаблоковості безпековій ситуації, що складається навколо України. Російська агресія, що проявилася в окупації Автономної Республіки Крим та надсилці загонів терористів у східні регіони країни показали, що внутрішніх ресурсів для надійного захисту національної безпеки виявилося замало. Збройні Сили та спеціальні служби України впродовж кількох років свідомо розвалювалися. Наслідком цього стала повна неготовність до відсічі зовнішньої агресії. Ситуація ускладнюється неадекватністю підтримки з боку західних партнерів, що немалою мірою обумовлюється як фактичною нездатністю ЗСУ адекватно освоїти допомогу, так і зниженням рівня співпраці впродовж кількох останніх років на основі політики позаблоковості.


Зараз поки що зарано говорити про якісь нові підходи в українській еліті стосовно зовнішніх орієнтацій. Громадська думка все більше схиляється до повноправного членства в європейських та євроатлантичних інститутах. Зокрема, за даними опитувань, здійснених авторитетними соціологічними службами, вперше членство в ЄС підтримує трохи більше половини респондентів, а від 30-ти до 40 відсотків виступають за повноправну участь у Північноатлантичному Альянсі.


Перегляд концептуальних підходів стосовно зовнішньої та безпекової політики закладає підписана Угода про асоціацію з ЄС, що фактично означає остаточну перемогу західного вектора. Водночас, у безпековій сфері спостерігаються спроби сформувати консенсус провідних акторів стосовно статусу України. Особливу активність тут проявляє Росія, яка шляхом військової агресії намагається перетворити нашу державу на буферну зону та переконати західні держави визнати цей статус. На жаль, частина держав-членів ЄС і НАТО готові з певними варіаціями прийняти російські плани.     


За цих обставин українське керівництво повинно вистояти і здійснити ряд важливих кроків. По-перше, термінового перегляду потребують засадничі документи, зокрема, «Основи внутрішньої та зовнішньої політики України», «Воєнна доктрина України» і «Стратегія національної безпеки». У них із урахуванням укладення угоди з ЄС потрібно чітко закріпити європейський і євроатлантичний вектор зовнішньої і безпекової політики. По-друге, необхідно почати створювати сучасний сектор безпеки, що включає Збройні Сили, спеціальні служби та правоохоронні структури, як складової частини співтовариства безпеки Євроатлантичного простору.  По-третє, певний консенсус з російським керівництвом стосовно України все ж потрібен, але на наших, а не російських умовах. Для цього українська політична еліта повинна допомогти своїм західним колегам сформулювати консолідовану позицію, яка б максимально враховувала інтереси нашої держави як частини західного безпекового простору та ширше – західної цивілізації у майбутньому. Це неможливо без своєрідної революції в умах західного істеблішменту, наслідком якої стане стійка впевненість у потрібності України для майбутнього всього західного світу. Цей процес уже розпочався, але попереду нас очікує серйозна і копітка робота.


Таким чином, ілюзії позаблоковості для України завершилися і тепер потрібно ставати частиною європейських та євроатлантичних інститутів, що здатні реально забезпечити безпеку країни в умовах тривалої зовнішньої агресії та глибокої внутрішньої суспільної трансформації.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ДЕРЖАВНА СЛУЖБА
Наталія Пасічник: Урядом затверджений новий Порядок призначення житлових субсидій Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Тетяна Лукащук: "КДС" - це надійний інструмент реалізації новітнього напряму системи підвищення кваліфікації держслужбовців Микола Проданюк: Публічні закупівлі мають бути відкриті, чесні та прозорі Микола Савчук: Путильський район сьогодні Леся Нос: Налагодження комунікації з громадянським суспільством – важлива складова успіху в реалізації державної політики Діяльність суду: Розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією Юрій Півень: Про стан соціального захисту населення області у 2017 році Лідія Гайдей: Культурне життя Заставнівщини Євгенія Бойко: Створення сприятливого інвестиційного клімату – одне із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку Новоселицького району Лілія Гриневич: Наше завдання - підняти якість освіти і якість вивчення української мови у школах викладання мовою нацменшин, зберігши при цьому використання і вивчення предметів рідною мовою Відділ з питань туризму Чернівецької ОДА: Туризм на Буковині Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Вікторія Чебан: Центр розвитку місцевого самоврядування створений в рамках реформи децентралізації Ярослав Кушнірик: Стан та перспективи розвитку ОСББ у місті Чернівці Олексій Грушко: "Стратегічне планування у громадах: необхідність та дороговказ розвитку" Сторожинецька ОТГ показала результати річної діяльності Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
НАУКОВА ДУМКА
Управління персоналом в умовах змін До проблеми міжкультурної взаємодії Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Білозерський Василь Михайлович (1825 – 1899) Тетяня Гаман: Навчання старост об’єднаних територіальних громад доброму врядуванню – потреба сьогодення (з досвіду Хмельницького центру ППК) Владислав Струтинський: Антон Кохановський – політик, громадянин, патріот Чернівців Виконавчі структури в ОТГ: закордонний досвід, українські реалії та перспективи (презентація наукового видання) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бачинський Юліан Олександрович (1870 – 1940) Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook