Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Марта Январская
2018.07.07
18:17
Пофарбую волосся в осінь
Пофарбую волосся в осінь,
У міцні кольори гірчичні.
Горобинові роси в коси
Натрушу я, гіркі, незвичні,
Розчиню в них кагор причастя.
І вогонь, що лікує душу,
Усміхнеться тобі: багаттям
У міцні кольори гірчичні.
Горобинові роси в коси
Натрушу я, гіркі, незвичні,
Розчиню в них кагор причастя.
І вогонь, що лікує душу,
Усміхнеться тобі: багаттям
Маріанна Алетея
2018.07.07
16:56
Папороть
Потерчата висять на деревах
Білі примари
Звисають між гіллям.
Злом.
Потерчата білі
Між гіллям.
Не квітне папороть
Ночі Купальної.
Білі примари
Звисають між гіллям.
Злом.
Потерчата білі
Між гіллям.
Не квітне папороть
Ночі Купальної.
Олександра Христич
2018.07.07
15:22
Я буду тут
Я буду тут, в саду троянд,
Одягнена у літо.
На площі квітнучих гірляд
Довершеного світу.
Гарячі хвилі від землі
Тремтять під небом синім.
Мої невтішені жалі -
Одягнена у літо.
На площі квітнучих гірляд
Довершеного світу.
Гарячі хвилі від землі
Тремтять під небом синім.
Мої невтішені жалі -
Марта Январская
2018.07.07
13:52
розхристана
Розхристана, у розпачі, розп’ята
На тілі літ, на тлі гріхів душа
Все мусить пробачать та обирати
Тернистий шлях, що вічністю втіша.
Та надягати нові обладунки,
Потрапивши в життєвий маскарад,
Де зустрічати інших поцілунком:
На тілі літ, на тлі гріхів душа
Все мусить пробачать та обирати
Тернистий шлях, що вічністю втіша.
Та надягати нові обладунки,
Потрапивши в життєвий маскарад,
Де зустрічати інших поцілунком:
Світлана Майя Залізняк
2018.07.07
11:45
Не сама
Жінка-відьма, звабна краля.
Лет від льохи до рояля,
від макітри до дійниці.
Судять бабці, молодиці.
Відняла в сусідки мужа,
залицяльників подужав,
у Сірка позичив око,
Лет від льохи до рояля,
від макітри до дійниці.
Судять бабці, молодиці.
Відняла в сусідки мужа,
залицяльників подужав,
у Сірка позичив око,
Ігор Шоха
2018.07.07
07:17
Західна брама
Усе минає, як було і досі.
Повторюється казочка стара.
В зеніті – літо, а на носі – осінь,
у нашій долі – золота пора.
Блукаємо ночами за морями.
Душі з душею є куди іти.
У кожного своя космічна брама
Повторюється казочка стара.
В зеніті – літо, а на носі – осінь,
у нашій долі – золота пора.
Блукаємо ночами за морями.
Душі з душею є куди іти.
У кожного своя космічна брама
Маркіяна Рай
2018.07.07
01:46
Алича
Небо суне, неначе стадо сивих буйволів до водопою.
Лоб до лобу скрегочуть колії і колеса товарняків.
Мокру пляму колотять падалки аличі і хлопча стопою.
Сонце мече тривожні натяки на замружених вояків.
Тут, буває, то час зупиниться, то припізнитьс
Лоб до лобу скрегочуть колії і колеса товарняків.
Мокру пляму колотять падалки аличі і хлопча стопою.
Сонце мече тривожні натяки на замружених вояків.
Тут, буває, то час зупиниться, то припізнитьс
Вячеслав Семенко
2018.07.07
00:37
А там, позаду...
Скільки слів я залишив на потім,
відкладав у марноті марнот.
Забажав заграти сотні нот,
полічити кілометрів сотні...
Скільки справ - нездійснених ілюзій,
втрачених надій і сподівань.
Непомітно перетнуто грань
відкладав у марноті марнот.
Забажав заграти сотні нот,
полічити кілометрів сотні...
Скільки справ - нездійснених ілюзій,
втрачених надій і сподівань.
Непомітно перетнуто грань
Сонце Місяць
2018.07.06
20:21
Найти ціну свободи (Crosby, Stills & Nash)
День, наче пес
В постіль услід іде
У моїх думках ллє батьківська кров
Сто літ поспіль днесь
Ізнов у тій долині
Вбрані в блакить кістки
Хлопці-солдати, старими не стати їм
В постіль услід іде
У моїх думках ллє батьківська кров
Сто літ поспіль днесь
Ізнов у тій долині
Вбрані в блакить кістки
Хлопці-солдати, старими не стати їм
Олексій Кацай
2018.07.06
17:35
Зимова комета
Чорно-білий сніг на зимовій кометі
сипле
коли вона наближається до сонця
Тріск палаючих сузір’їв
чутно
в космічному полум’ї груби
сипле
коли вона наближається до сонця
Тріск палаючих сузір’їв
чутно
в космічному полум’ї груби
Іван Потьомкін
2018.07.06
16:35
Краса й мудрість
Був незугарний видом раббі Ієгошуа.
Не втрималась якось імператорова донька й сказала:
«В посуді некрасивім мудрість».
«Люба, в якому посуді ваше вино?»
«В глинянім».
«Якже так?-удав, що здивувавсь Ієгошуа.- Вино імператора – і в глинянім посуді...
Світлана Майя Залізняк
2018.07.06
12:44
Терпко
Нема корони - то чужу хапай!
Друзяки сіли... закурили... Вечір.
"...та запхнемо ту кралечку в сарай...
скажу, що рвала крилечка лелечі...
а ти додай, що смикала за хвіст,
пегаса обливала фармідроном..."...
Ще не було, щоб півень переріс
Друзяки сіли... закурили... Вечір.
"...та запхнемо ту кралечку в сарай...
скажу, що рвала крилечка лелечі...
а ти додай, що смикала за хвіст,
пегаса обливала фармідроном..."...
Ще не було, щоб півень переріс
Ірина Вовк
2018.07.06
12:30
Театр "МЕТА": Свято Івана Купала (сценарій)
Громада обирає Війта.
Війт. А кого візьмемо в Писарі?
Вибирають Писаря. Війт вручає йому перо і папір.
Писар: Дякую громаді за довіру! Постараюсь літопис гарно писати, щоб нащадки могли прочитати. Тільки дайте назву хати, щоби
Війт. А кого візьмемо в Писарі?
Вибирають Писаря. Війт вручає йому перо і папір.
Писар: Дякую громаді за довіру! Постараюсь літопис гарно писати, щоб нащадки могли прочитати. Тільки дайте назву хати, щоби
Нінель Новікова
2018.07.06
12:02
***
У чарівливі вечори,
Коли душа душі співала,
Кохання дійсність фарбувало
У найніжніші кольори.
Від кого хто чого хотів?
І не було обом спасіння…
Цвіла поезія осіння
Коли душа душі співала,
Кохання дійсність фарбувало
У найніжніші кольори.
Від кого хто чого хотів?
І не було обом спасіння…
Цвіла поезія осіння
Олена Музичук
2018.07.06
07:49
Ой, жаль-жаль...
Усе, що є, міняється навіки,
а іноді і кане на віки
у пам'яті як вирвана сторінка.
І жаль буває того чоловіка,
який удався трохи не такий.
Ну, не такий як нам, буває, треба:
жере, плює, жартує невпопад,
а іноді і кане на віки
у пам'яті як вирвана сторінка.
І жаль буває того чоловіка,
який удався трохи не такий.
Ну, не такий як нам, буває, треба:
жере, плює, жартує невпопад,
Вікторія Торон
2018.07.06
04:33
І смерті не бути володарем (переклад)
Ділан Томас
І смерті не бути володарем.
Задубілі мерці – вони стануть одним
Із блукальцем під західним місяцем.
Лиш кістки стануть білі й розсипляться в дим,
В їхніх стопах і ліктях заcяють зірки;
Просвітліють усі, б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І смерті не бути володарем.
Задубілі мерці – вони стануть одним
Із блукальцем під західним місяцем.
Лиш кістки стануть білі й розсипляться в дим,
В їхніх стопах і ліктях заcяють зірки;
Просвітліють усі, б
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01
Катерина Швець
2018.06.29
Одарка Любомир
2018.06.26
Оксана Винник Ксенька
2018.06.25
Зоріна Головатюк
2018.06.14
Александра Макуха
2018.06.14
Наталія Навроцька
2018.06.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Реєстрація нового користувача