Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Олександр Сушко
2018.06.19
06:10
Помилився?
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.
Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.
Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,
Маркіяна Рай
2018.06.19
00:18
Коли в тобі скінчився день
Коли в тобі скінчився день,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,
І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,
І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,
Ігор Шоха
2018.06.18
23:08
Мінімашки-замарашки
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.
***
А на цьому світі легше жити,
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.
***
А на цьому світі легше жити,
Адель Станіславська
2018.06.18
15:33
У всі часи
У всі часи інакшості - інакші.
У всі часи приречені вони.
І навіть сильні духом - завжди слабші
І зметені в нерівностях війни.
Були і каменовані, й розп'яті
І топлені, і палені в вогні...
Нормальніші нормальних - більш
У всі часи приречені вони.
І навіть сильні духом - завжди слабші
І зметені в нерівностях війни.
Були і каменовані, й розп'яті
І топлені, і палені в вогні...
Нормальніші нормальних - більш
Олексій Кацай
2018.06.18
15:13
Сніг
Йде сніг.
Вечір темряву бгає
у ламп віртуальні сніжки.
Комп’ютерні ігри стирає,
залишивши ярлики.
Забралами висять вони
на моніторах шибок.
Вечір темряву бгає
у ламп віртуальні сніжки.
Комп’ютерні ігри стирає,
залишивши ярлики.
Забралами висять вони
на моніторах шибок.
Володимир Бойко
2018.06.18
12:14
Дощовиця
Дощать дощі, зміняючись дощами,
А після них приходять ще дощі.
В повітрі пахне гниллю і грибами,
Чатують жертв поміж кущів кліщі.
Така погода увійшла у моду,
Згнивають полуниці на грядках,
З-за бур'янів не видко вже городу,
А після них приходять ще дощі.
В повітрі пахне гниллю і грибами,
Чатують жертв поміж кущів кліщі.
Така погода увійшла у моду,
Згнивають полуниці на грядках,
З-за бур'янів не видко вже городу,
Ірина Вовк
2018.06.18
10:55
"...і ти, мій друже, будь мені..."
…і ти, мій друже, будь мені зі мною, -
Шепоче серце лірою-струною,
Коли паде із лип духмяний цвіт,
І неба окривавлений болід
Засліплює вогнем печальні очі
Посеред тьми безсонних свідків ночі, -
Пребудь мені… о будь мені зі мною!..
Шепоче серце лірою-струною,
Коли паде із лип духмяний цвіт,
І неба окривавлений болід
Засліплює вогнем печальні очі
Посеред тьми безсонних свідків ночі, -
Пребудь мені… о будь мені зі мною!..
Наталка Пілігрим
2018.06.18
09:42
Люфт
поміж двох будинків між якими тиша
ліпить свою нішу і плете нитки
опадають ночі на галуззя вишень
колискові інші і дірок зірки
сумовито світять у зіниці вулиць
щоби не почули кроки ліхтарів
і ніхто не певен так бо є і було
ліпить свою нішу і плете нитки
опадають ночі на галуззя вишень
колискові інші і дірок зірки
сумовито світять у зіниці вулиць
щоби не почули кроки ліхтарів
і ніхто не певен так бо є і було
Олександр Сушко
2018.06.18
07:28
"Молись!"
Молись!
Корівка гедзів ляпає хвостом,
А мій п'ятак застряг у райській брамі.
Товкти отця безпечніше гуртом,
Молитися - отарою у храмі.
Стоять перед амвоном "голубі",
Корівка гедзів ляпає хвостом,
А мій п'ятак застряг у райській брамі.
Товкти отця безпечніше гуртом,
Молитися - отарою у храмі.
Стоять перед амвоном "голубі",
Володимир Бойко
2018.06.17
21:35
* * *
Іще до липня буцімто далеко,
А липовий вже віє аромат.
Пахуча мжичка сіє серед спеки,
Спадаючи росою на асфальт.
Зближається глобальне потепління,
Природний календар прискорив біг.
Дарує червень липове цвітіння,
А липовий вже віє аромат.
Пахуча мжичка сіє серед спеки,
Спадаючи росою на асфальт.
Зближається глобальне потепління,
Природний календар прискорив біг.
Дарує червень липове цвітіння,
Іван Потьомкін
2018.06.17
20:55
Урі Цві Грінберг "На вушко оповім дитині"
Єврейський хлопчику, ти в моїм домі,
в зневаженім Сіоні. Вечір. Сутінки.
Я схиливсь, а ти – на моїх колінах.
Тобі, мій любий, оповім історію
про доброго Месію, котрий не прийшов.
Старшим тут од тебе не оповім, мій милий.
У старших немає таких оче
в зневаженім Сіоні. Вечір. Сутінки.
Я схиливсь, а ти – на моїх колінах.
Тобі, мій любий, оповім історію
про доброго Месію, котрий не прийшов.
Старшим тут од тебе не оповім, мій милий.
У старших немає таких оче
Микола Соболь
2018.06.17
15:28
Новий курс
Керунки – нові, та влада стара.
Зміїний оскал у тігрЮлі.
Політика чесна скоріше – мара.
Дивися – спустіли каструлі…
Дрочися народе – лютуй на ура!
Малюй Т-образки трикутні…
Але від корита свиню (чи кнура),
Не вигнати, сівши на кухні.
Зміїний оскал у тігрЮлі.
Політика чесна скоріше – мара.
Дивися – спустіли каструлі…
Дрочися народе – лютуй на ура!
Малюй Т-образки трикутні…
Але від корита свиню (чи кнура),
Не вигнати, сівши на кухні.
Ігор Деркач
2018.06.17
09:03
З передової армагеддону
Нема за що сусіду полюбити,
нема чого коритися орді.
Уже віки виплачуємо мито,
а живемо на хлібі і воді.
І кровію орошено чимало
розп'ятих і катованих людей,
аби чекісти їли наше сало
нема чого коритися орді.
Уже віки виплачуємо мито,
а живемо на хлібі і воді.
І кровію орошено чимало
розп'ятих і катованих людей,
аби чекісти їли наше сало
Сонце Місяць
2018.06.16
18:29
кафка
все чудесно о цій годині
довгі сутінки чай & плед
чи крамниці вітрини плинні
між розмитих вітром алей
вигасає пройдешній день
залишаючи різні стіни
поміж монстрів чи то людей
довгі сутінки чай & плед
чи крамниці вітрини плинні
між розмитих вітром алей
вигасає пройдешній день
залишаючи різні стіни
поміж монстрів чи то людей
Ярослав Чорногуз
2018.06.16
14:52
Росиця
В народу нашого нема
Такого ймення чарівного.
Воно – поезія сама,
Дароване, напевне, Богом.
Живе спрадавна у віках,
Ніколи на устах не в`яне,
У віршах скупане й піснях
Такого ймення чарівного.
Воно – поезія сама,
Дароване, напевне, Богом.
Живе спрадавна у віках,
Ніколи на устах не в`яне,
У віршах скупане й піснях
Олександр Сушко
2018.06.16
10:37
Рибалка
Кигиче пісню діва бородата,
Сусід таких вподобує. Я - ні.
Коли клює карась - у мене свято,
Сиджу один із вудкою в багні.
Прочмихавсь у ранкову прохолоду,
Струсив із вуха крапельки роси.
Зостались вдома лиш мужі-колоди,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сусід таких вподобує. Я - ні.
Коли клює карась - у мене свято,
Сиджу один із вудкою в багні.
Прочмихавсь у ранкову прохолоду,
Струсив із вуха крапельки роси.
Зостались вдома лиш мужі-колоди,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Зоріна Головатюк
2018.06.14
Александра Макуха
2018.06.14
Наталія Навроцька
2018.06.13
Готра Ян
2018.06.12
Оксана Мишанич
2018.06.08
Ясен Лад
2018.06.08
сергій порицький
2018.06.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід