Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вікторія Лимарівна
2018.06.13
20:24
Шляхи життя
Лише півгодини тривала негода:
Страшна була злива та ще й буревій.
Жахливих гостинців бурхливий напій
Отримали ми цього дня від природи:
Її не збагнути, від неї залежні.
Ховає і радість, і гнів почуттів,
Наповнює кошик нових відчуттів,
Страшна була злива та ще й буревій.
Жахливих гостинців бурхливий напій
Отримали ми цього дня від природи:
Її не збагнути, від неї залежні.
Ховає і радість, і гнів почуттів,
Наповнює кошик нових відчуттів,
Світлана Майя Залізняк
2018.06.13
16:35
Змітаю попіл...
Словесну воду перекрито.
Стікає сива гіркота...
Я клала перли до корита.
А вранці присуд: "Ти - не та...
Нам треба іншої, рудої.
Таку приводив дідо Ох"...
А я летіла... аж із Трої -
і гарувала за шістьох.
Стікає сива гіркота...
Я клала перли до корита.
А вранці присуд: "Ти - не та...
Нам треба іншої, рудої.
Таку приводив дідо Ох"...
А я летіла... аж із Трої -
і гарувала за шістьох.
Віта Парфенович
2018.06.13
16:04
Або...або...
Він виринув справа, несподівано, і протягнув червону троянду. Катя не зрозуміла навіть, звідки точно цей чоловік взявся. У навколишній темряві було важко розгледіти його обличчя.
Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожил
Петро Скоропис
2018.06.13
13:36
З Іосіфа Бродського. На виставці Карла Вейлінка
Пейзаж, чи майже. Кількісно фігур
щоб геть нових вбуває у картині
з напливом статуй, чим біліш їх гурт
у мармурі – навспак немов вуглині,
і чим місця – північніші. Плато;
гіпербореї патрають капусту.
Усе горизонтальне, і ніхто
вас не притис роз
щоб геть нових вбуває у картині
з напливом статуй, чим біліш їх гурт
у мармурі – навспак немов вуглині,
і чим місця – північніші. Плато;
гіпербореї патрають капусту.
Усе горизонтальне, і ніхто
вас не притис роз
Сонце Місяць
2018.06.13
13:00
собі
на гойдалці гомону й тиші
прохати у світобудови
притомності сниво~ віршів
крізь міжзесонні хвороби
вклонятися креативам
найменшого квіту над яром
найчудернацькішим димом
прохати у світобудови
притомності сниво~ віршів
крізь міжзесонні хвороби
вклонятися креативам
найменшого квіту над яром
найчудернацькішим димом
Олександр Сушко
2018.06.13
11:15
На волі!
Дружба - не дружба,- шматочок добра,
Зверхності, розуму, піни...
Мабуть, кінчати цю п'єсу пора,
Поза втомила добрині.
Учням - учитель, панянці - раби,
Геніям - гурт епігонів.
Шкети воюють, вчепились в чуби,
Зверхності, розуму, піни...
Мабуть, кінчати цю п'єсу пора,
Поза втомила добрині.
Учням - учитель, панянці - раби,
Геніям - гурт епігонів.
Шкети воюють, вчепились в чуби,
Олена Багрянцева
2018.06.13
10:46
Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно...
Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно.
Я повірю словам, що гарячі, пекучі на смак.
За липневу грозу б’є на сполох безглузда негода.
Не зігрітись ніяк.
Нам давно не зігрітись ніяк. Поміж нами – провалля.
Говори абищо. Я не стану тримати обра
Я повірю словам, що гарячі, пекучі на смак.
За липневу грозу б’є на сполох безглузда негода.
Не зігрітись ніяк.
Нам давно не зігрітись ніяк. Поміж нами – провалля.
Говори абищо. Я не стану тримати обра
Іван Потьомкін
2018.06.13
09:38
“ТАК ЭТО НЕ ТЫ СЛУЧАЙНО?”
Я никогда не сделал бы его героем своего рассказа, если бы не один эпизод, который просто потряс не только меня, но и всех остальных сослуживцев. Не стану называть места действия. К большому сожалению, вынужден изменить даже имя дорогого мне человека, без
Маркіяна Рай
2018.06.13
09:04
Про мізерність віри
У провулках хиткого міста
Зримо падають на людей
Темні тіні всеневідпущеного
За негріх каяття.
Кам'яна, маловірна Невіста
Побудована на піску
Хамовито самокарається,
Зримо падають на людей
Темні тіні всеневідпущеного
За негріх каяття.
Кам'яна, маловірна Невіста
Побудована на піску
Хамовито самокарається,
Ярослав Чорногуз
2018.06.13
07:59
Владислав Бойко Куплети Сідалковського*
Пахнуть в Києві каштани,
Ходять Києвом кияни,
І киянок незаміжніх — тьма…
А у мене ні квартири, ані М-24,
Ні прописки в Києві нема.
Мав дівчат знайомих, друзі,
Я в Неаполі й Тулузі,
Ходять Києвом кияни,
І киянок незаміжніх — тьма…
А у мене ні квартири, ані М-24,
Ні прописки в Києві нема.
Мав дівчат знайомих, друзі,
Я в Неаполі й Тулузі,
Світлана Майя Залізняк
2018.06.12
15:52
А я інакша...
Її мужчинка - явно не Делон.
Чуприни залишки, побабчене обличчя.
Але ж від нього сукня і кулон.
Дівчатко скаче...
Коситься гінка травиця.
2
Чуприни залишки, побабчене обличчя.
Але ж від нього сукня і кулон.
Дівчатко скаче...
Коситься гінка травиця.
2
Олександр Сушко
2018.06.12
13:55
Поспи
Сапали моркву й буряки,
Назавтра - кабачки та перці.
А ніс облущився таки,
Бо цілий день сопів на спеці.
Сім'я з практичних міркувань
Города взяла "на халяву".
На вуха, ластівко, поглянь,
Назавтра - кабачки та перці.
А ніс облущився таки,
Бо цілий день сопів на спеці.
Сім'я з практичних міркувань
Города взяла "на халяву".
На вуха, ластівко, поглянь,
Тата Рівна
2018.06.12
09:02
Автопортрет—36
Я підійшла до східного вікна — там темінь густо висне, ніби шора
У мене голе серце, вікна голі, оголені слова — немає штор
Я підійшла до східного вікна. Там німота — не чути і цикади
Мені не раді з цього боку, тут. Мені — мовчать і я їм теж не рада —
У мене голе серце, вікна голі, оголені слова — немає штор
Я підійшла до східного вікна. Там німота — не чути і цикади
Мені не раді з цього боку, тут. Мені — мовчать і я їм теж не рада —
Іван Потьомкін
2018.06.11
16:53
Стежина до щастя
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Олександр Сушко
2018.06.11
13:52
Ліки
Гавкучий пес колошкає село,
За вірну службу - кісточка, сосиска.
Несамохіть насуплюю чоло,
Бо хохляки вподобали російську.
Говірку скомпоновано з мури,
Від матюків московських тхне мервою.
Є рідна! Українська! Ось, бери!
За вірну службу - кісточка, сосиска.
Несамохіть насуплюю чоло,
Бо хохляки вподобали російську.
Говірку скомпоновано з мури,
Від матюків московських тхне мервою.
Є рідна! Українська! Ось, бери!
Вікторія Лимарівна
2018.06.11
13:01
Річка – невеличка
Впадає ця річка у море.
Охоча вона до злиття.
Наповнена,в щасті і горі.
Таке, мабуть, має життя.
А море – воно величаве!
У водах своїх крижаних
Розтопить журбу і печалі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Охоча вона до злиття.
Наповнена,в щасті і горі.
Таке, мабуть, має життя.
А море – воно величаве!
У водах своїх крижаних
Розтопить журбу і печалі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Наталія Навроцька
2018.06.13
Готра Ян
2018.06.12
Оксана Мишанич
2018.06.08
Ясен Лад
2018.06.08
сергій порицький
2018.06.07
Томаш Кучерук
2018.06.04
Софія Мацькович
2018.06.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Поновлення паролю