Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Сонце Місяць
2018.06.08
19:34
off-key
огневі палітри позбавлені
інфрачервоного спектра
потвори намарені лавкрафтом
гротески без пам’яті предків
у магії спалахах магнію
едіп ув обіймах електри
оздоби над міру вражаючі
інфрачервоного спектра
потвори намарені лавкрафтом
гротески без пам’яті предків
у магії спалахах магнію
едіп ув обіймах електри
оздоби над міру вражаючі
Іван Потьомкін
2018.06.08
15:08
Не та ментальність
З видом юдейським, на жаль, я не юдей.
І не тому що хрещений.
Просто , як мені здається, не та ментальність.
І справді, попрощавшись, як англієць, негайно ж зникаю,
а не стовбичу в дверях ще з годину.
Не жестикулюю попід носом співрозмовника.
Не кр
І не тому що хрещений.
Просто , як мені здається, не та ментальність.
І справді, попрощавшись, як англієць, негайно ж зникаю,
а не стовбичу в дверях ще з годину.
Не жестикулюю попід носом співрозмовника.
Не кр
Олександр Сушко
2018.06.08
07:25
Мрії
Пиляє мавка: - Буде гонорар -
Із леопарда купимо дві шуби.
Тоді, будь-ласка - лізь під пеньюар,
А нині, муже, ти жону не любиш.
Не можуть жити жіночки без лах,
Знімають збрую тільки у постелі.
Любовні ж вірші - це з каструлі пах,
Із леопарда купимо дві шуби.
Тоді, будь-ласка - лізь під пеньюар,
А нині, муже, ти жону не любиш.
Не можуть жити жіночки без лах,
Знімають збрую тільки у постелі.
Любовні ж вірші - це з каструлі пах,
Микола Соболь
2018.06.08
05:01
Міська омела
А суржик сіється містами –
Омелою вростає в мову.
Якою мати колискову
Співала тихими ночами.
Летять у вирій чорногузи…
Вмирає тихо рідне слово…
Скажіть, чи може випадково
Омелою вростає в мову.
Якою мати колискову
Співала тихими ночами.
Летять у вирій чорногузи…
Вмирає тихо рідне слово…
Скажіть, чи може випадково
Серго Сокольник
2018.06.07
23:50
Я був у мами...
А я сьогодні ночував у мами...
Дитям малим по ніжність і любов
В обіймах теплих вечора прийшов.
Яке це щастя- ночувать у мами!..
А вечір так поволі догоряв
І не хотів у темряву спливати...
Мов у дитинстві, поправляла мати
Дитям малим по ніжність і любов
В обіймах теплих вечора прийшов.
Яке це щастя- ночувать у мами!..
А вечір так поволі догоряв
І не хотів у темряву спливати...
Мов у дитинстві, поправляла мати
Ярослав Чорногуз
2018.06.07
23:32
Леліє вітер сад зелений
Злетяться тіні всі до мене,
Як прохолодою війне.
Немов розвіє все сумне –
Леліє вітер сад зелений.
О вітре, друже, ти від спеки
Рятуєш нас, як ті дощі,
Розбризкуючи цвіт з кущів,
Як прохолодою війне.
Немов розвіє все сумне –
Леліє вітер сад зелений.
О вітре, друже, ти від спеки
Рятуєш нас, як ті дощі,
Розбризкуючи цвіт з кущів,
Сергій Гупало
2018.06.07
18:29
* * *
Мене шукай, де відізвався вечір
На стишені слова, емоції, думки.
Нам буде знову тісно, і, до речі,
Бажання пристрасні рвонуться напрямки.
І, нібито всесвітня, насолода
Нас, упокорених, доречно поведе
У хатку, ту, що у кінці городу,
На стишені слова, емоції, думки.
Нам буде знову тісно, і, до речі,
Бажання пристрасні рвонуться напрямки.
І, нібито всесвітня, насолода
Нас, упокорених, доречно поведе
У хатку, ту, що у кінці городу,
Адель Станіславська
2018.06.07
11:45
* * *
Так смішно і сумно, не друже, так лунко з поржна...
Так хитко і ветхо на сім шашелвім містку...
Були ми з тобою спочатку ніким, а відтак - подорожні -
пліч--пліч долали недружби примарну ріку,
бравурних ілюзій... а може і навіть амбіцій.
Несли нас п
Так хитко і ветхо на сім шашелвім містку...
Були ми з тобою спочатку ніким, а відтак - подорожні -
пліч--пліч долали недружби примарну ріку,
бравурних ілюзій... а може і навіть амбіцій.
Несли нас п
Сонце Місяць
2018.06.06
22:02
*Liтo *Z (I.)
червлений червень сокровенний знак
на яшмово-серпанкових містах
безладне марево & що за ним ~ хто зна
твій млосний демон-охоронець мрій
чиї думки як вицвіла вода
недбало здмухує неявних комарів
& навстіж двері у свічадні дні
хлипкий хлопчак соромит
на яшмово-серпанкових містах
безладне марево & що за ним ~ хто зна
твій млосний демон-охоронець мрій
чиї думки як вицвіла вода
недбало здмухує неявних комарів
& навстіж двері у свічадні дні
хлипкий хлопчак соромит
Олексій Кацай
2018.06.06
19:09
Радіоперешкоди
Ти чула, як плещеться всесвіт?
Всіма своїми хвилями, полями,
громаддям хмар міжзоряного пилу?
Піна зірок уносить бульбашки планет
з тихим-тихим шелестом –
ш-ш-ш… ш-ш-ш… ш-ш-ш…
А нам здається, що це – радіоперешкоди,
вигадані нами з безсилля поч
Всіма своїми хвилями, полями,
громаддям хмар міжзоряного пилу?
Піна зірок уносить бульбашки планет
з тихим-тихим шелестом –
ш-ш-ш… ш-ш-ш… ш-ш-ш…
А нам здається, що це – радіоперешкоди,
вигадані нами з безсилля поч
Світлана Майя Залізняк
2018.06.06
19:03
Я - вільна
Діагнози - на обличчі
Землячка тупа за край.
Мовчати мені не личить.
Згадала кіно "Банзай"...
Не стріти таку в Одесі:
пливе десь по Ворсклі... тут.
І хвалить її Телесик -
Землячка тупа за край.
Мовчати мені не личить.
Згадала кіно "Банзай"...
Не стріти таку в Одесі:
пливе десь по Ворсклі... тут.
І хвалить її Телесик -
Олександр Сушко
2018.06.06
14:17
Ми друзі!
Не сердся, струнка маракуйо!
Не дуйся, гостренький мій перчик!
Давай у вуста поцілую,
Чи ніжку гладеньку попещу.
Хай все, що стривожило серце
Злітає насінням кульбаби.
Я мудрий, неначе Гельвецій,
Не дуйся, гостренький мій перчик!
Давай у вуста поцілую,
Чи ніжку гладеньку попещу.
Хай все, що стривожило серце
Злітає насінням кульбаби.
Я мудрий, неначе Гельвецій,
Олексій Могиленко
2018.06.06
07:20
Не хвалися
Не хвалися ти завтрашнім днем,
бо не знаєш ,що день той породить.
Чи співатимеш гучно пісень,
чи в печалі сльозу тихо зрониш.
Все минає,життя відліта,
наче іскри,в безмежжя прозоре.
У жита заховались літа,
бо не знаєш ,що день той породить.
Чи співатимеш гучно пісень,
чи в печалі сльозу тихо зрониш.
Все минає,життя відліта,
наче іскри,в безмежжя прозоре.
У жита заховались літа,
Ярослав Чорногуз
2018.06.05
23:14
У смарагдовому літі
Під смарагдовим склепінням,
У смарагдовій траві
Я смарагдове проміння
Легким* поглядом ловив.
Зелен-вітром розповиті,
Віти зелено цвіли.
У смарагдовому літі
У смарагдовій траві
Я смарагдове проміння
Легким* поглядом ловив.
Зелен-вітром розповиті,
Віти зелено цвіли.
У смарагдовому літі
Вікторія Лимарівна
2018.06.05
22:46
Головний персонаж
Є у житті головний персонаж.
Хто ж він такий, швидкоплинний для нас?
Може зимовий чи літній пейзаж?!
Ні! Це неспинний,крокуючий час.
Рани лікує, не так вже болять.
Може привести навіть до тями.
Діла йому нема до проклять.
Хто ж він такий, швидкоплинний для нас?
Може зимовий чи літній пейзаж?!
Ні! Це неспинний,крокуючий час.
Рани лікує, не так вже болять.
Може привести навіть до тями.
Діла йому нема до проклять.
Іван Потьомкін
2018.06.05
18:52
"Белые начинают и выигрывают"
– Кто-кто? – переспросил я, так как просто не мог поверить тому, что услышал в ответ на вопрос: “Кто же твой герой?”
– Да, Бин Ладен.
– Но почему именно он, а не..?
– А не Лумумбы, Манделы... А потому, что не они, а он унизил саму Америку...
– Но ком
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Ясен Лад
2018.06.08
сергій порицький
2018.06.07
Томаш Кучерук
2018.06.04
Софія Мацькович
2018.06.03
Аліна Ластович
2018.05.28
Олена Швиднюк
2018.05.28
Ігор Гомілко
2018.05.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Реєстрація нового користувача