
Зелені свята
Народний календар
91177 переглядів
[0]
Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.
23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
Народний календар
112919 переглядів
[0]
Свято Ярила - це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові!
22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
Народний календар
106065 переглядів
[0]
Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Споконвіку ведеться, що Весна – пора кохання.
Благовіщення і Жайворонки
Народний календар
57183 перегляди
[0]
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.
Християни не мають Великодня
Традиції
28724 перегляди
[0]
Великдень – це велике Праукраїнське Свято, перемога Світла Дажбожого над Зимовою темрявою. Ніякого відношення до “воскресіння Христоса” ця назва не має. Хоча дуже часто чуємо, як християни кажуть, що Пасха – “це по-українськи Великдень”. Це груба помилка.
Великдень Дажбожий
Народний календар
63741 перегляд
[0]
Переважна більшість населення України на даний момент вважає себе християнами і, відповідно, навесні святкує найвизначніше своє свято – Воскресіння Ісуса або, як іще його називають – Великдень.
Великдень символізував початок нового року
Народний календар
28296 переглядів
[0]
Задовго до хрещення Русі наші пращури відзначали навесні Великдень Дажбожий. Його святкували під час весняного рівнодення.
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
Народний календар
49580 переглядів
[0]
Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Народний календар
80772 перегляди
[0]
Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.
Статеве виховання в культурі давніх українців
Традиції
5492 перегляди
[0]
Закріплення статі відбувалося вже з перших хвилин народження дитини, передусім через дії з пуповиною. Щоб передбачити характер майбутніх занять дитини, повитуха відтинала пуповину на якомусь певному предметі.
Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
Народний календар
192857 переглядів
[3]
Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
Великдень та Різдво - Сонячні свята
Народний календар
109383 перегляди
[3]
Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
«Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
Народний календар
91993 перегляди
[0]
13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.
Зимові прикмети
Народний календар
94251 перегляд
[0]
Грудень без снігу – літо без хліба.
Грудень холодний і зі снігом – буде врожай на хліб.
Сухий грудень – літо буде теплим.
«На святу Катерину ховайся пiд перину!»
Народний календар
63636 переглядів
[0]
Сьомого грудня – день святої великомученицi Катерини. З цього дня у природi зазвичай починалися лютi морози. В народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”. Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.
Сторінки (всього - 9): 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | » найдавніша