Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Адель Станіславська
2018.05.18
09:29
Віхами
А я уже й не знаю, що роблю
у цім житті, що світло-сизим димом
засіялося в орану ріллю
тієї долі, що не стала дивом.
У ті сліди, що всохли між доріг,
якими йти не стачило пориву.
Ні тих, що простелився ними сніг
у цім житті, що світло-сизим димом
засіялося в орану ріллю
тієї долі, що не стала дивом.
У ті сліди, що всохли між доріг,
якими йти не стачило пориву.
Ні тих, що простелився ними сніг
Галина Михайлик
2018.05.18
02:04
Не відпускай!
Не відпускай мої уста
хай сколихнеться кров густа
і заповільнить часоплин,
де ми з Тобою наодин -
- ці-
-луй!
На заздрість солов"ям.
Хай буде гірко їм, а нам -
хай сколихнеться кров густа
і заповільнить часоплин,
де ми з Тобою наодин -
- ці-
-луй!
На заздрість солов"ям.
Хай буде гірко їм, а нам -
Ярослав Чорногуз
2018.05.17
23:40
Вишиванка
Одягну я тебе на світанку,
Наче світла у душу ввіллю,
Українська моя вишиванко,
Я тебе до безтями люблю.
На тобі, чарівна одяганко,
Знаки світлих і сонячних врун.
Щоб торкалася ти, вишиванко,
Наче світла у душу ввіллю,
Українська моя вишиванко,
Я тебе до безтями люблю.
На тобі, чарівна одяганко,
Знаки світлих і сонячних врун.
Щоб торкалася ти, вишиванко,
Вікторія Лимарівна
2018.05.17
22:25
Свято Вишиванки
Врода її неповторна дівоча.
Неба блакить, наче проліски, очі.
Вдягнена просто, у вишиванці.
Посмішка світла, сонячна вранці.
Рухи легкі, чарівні, як пір’їнки.
Відлік часу доторкнеться сторінки:
Стала тоді Вона незалежна!
Неба блакить, наче проліски, очі.
Вдягнена просто, у вишиванці.
Посмішка світла, сонячна вранці.
Рухи легкі, чарівні, як пір’їнки.
Відлік часу доторкнеться сторінки:
Стала тоді Вона незалежна!
Ольга Паучек
2018.05.17
21:56
***
Шила мама,
Вишивала
Вечорами,
На світанку,
Шила мама,
Вишивала
Сину й доні
Вишиванку.
Вишивала
Вечорами,
На світанку,
Шила мама,
Вишивала
Сину й доні
Вишиванку.
Володимир Бойко
2018.05.17
21:17
* * *
Якби любов негадано пропала,
Банальний би залишився відбір,
І ми сезонно пристрасть вдовольняли,
Неначе пересічний дикий звір.
Чи мріяли б поети вечорами,
Чи зо світу, як мамонти, пішли,
І ми без віршів про Прекрасну Даму
Банальний би залишився відбір,
І ми сезонно пристрасть вдовольняли,
Неначе пересічний дикий звір.
Чи мріяли б поети вечорами,
Чи зо світу, як мамонти, пішли,
І ми без віршів про Прекрасну Даму
Іван Потьомкін
2018.05.17
19:02
"А Никсону понравилось..."
Не знаю, как другие, а я некоторые факты своей жизни часто связываю с важными событиями в мире или же с какой-то известной личностью. Так вот и Ричард Никсон стал метой моей биографии...
А дело было так. Накануне, кажется, первого приезда в СССР американ
Олександра Христич
2018.05.17
18:14
Не задоволені потреби
Самотність вирушила у дорогу і розквітла.
Поєднала двох вогником надії, що не мав нічого спільного.
Ця маленька надія не стала єдиною.
Очікування незвичайного залишилось очікуванням.
Cамотність стала довершеною серед людей, що не розуміли один одного
Поєднала двох вогником надії, що не мав нічого спільного.
Ця маленька надія не стала єдиною.
Очікування незвичайного залишилось очікуванням.
Cамотність стала довершеною серед людей, що не розуміли один одного
Маркіяна Рай
2018.05.17
16:06
Остання із висот
Це і буде остання із висот,
Коли шляхи подивляться у спину.
На них покинуту тебе-дитину,
На них загублену тебе-дитину,
На них утрачену тебе-дитину
Вже не притулить жодна із чеснот.
Ти взяв її за дорого, а втім
Що є достойною ціною смерті?
Коли шляхи подивляться у спину.
На них покинуту тебе-дитину,
На них загублену тебе-дитину,
На них утрачену тебе-дитину
Вже не притулить жодна із чеснот.
Ти взяв її за дорого, а втім
Що є достойною ціною смерті?
Олена Багрянцева
2018.05.17
14:36
А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову...
А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову.
Так пасує вона до квітучого міста у травні.
Оберегом стають візерунки усі загадкові.
І традиції в них оживають правічні, прадавні.
І нитками барвистими шлях пролягає широкий.
І життєва дорога осяяна сонцем
Так пасує вона до квітучого міста у травні.
Оберегом стають візерунки усі загадкові.
І традиції в них оживають правічні, прадавні.
І нитками барвистими шлях пролягає широкий.
І життєва дорога осяяна сонцем
Ярина Чаплинська
2018.05.17
13:21
***
Сивіє ранок осінній
На раменах карпатських гір.
Хтось йому мжичку посіяв?
Хтось йому мряки наніс?
Смереки пливуть імлою
По хвилях гірських хребтів.
І дощі бредуть бездоріжжям
На раменах карпатських гір.
Хтось йому мжичку посіяв?
Хтось йому мряки наніс?
Смереки пливуть імлою
По хвилях гірських хребтів.
І дощі бредуть бездоріжжям
Олександр Сушко
2018.05.17
12:58
Роздуми
Цієї днини - справжнє літо,
Уранці луг запнув туман.
Хотілося би порадіти,
Та спокою, на жаль, нема.
З села пощезли чорнобривки,
Здорові парубки-воли.
Лишилися одні каліки
Уранці луг запнув туман.
Хотілося би порадіти,
Та спокою, на жаль, нема.
З села пощезли чорнобривки,
Здорові парубки-воли.
Лишилися одні каліки
Шон Маклех
2018.05.17
12:38
Зворотна сторона готики
На зворотній стороні готики*
Венеціанське свічадо.
Зазирає в нього дивак Леонардо,
Бачить старого дожа
Мікеле Стено –
Такого ж флорентійського мрійника,
Як капітан галери «Сан-Пауло»,
Що міряв Адріатику ліктями
Венеціанське свічадо.
Зазирає в нього дивак Леонардо,
Бачить старого дожа
Мікеле Стено –
Такого ж флорентійського мрійника,
Як капітан галери «Сан-Пауло»,
Що міряв Адріатику ліктями
Микола Соболь
2018.05.17
05:27
Бабине літо
Не дивись у поле, не шукай намисто.
Просльозились очі, висохла роса.
Промайнуло тепле літо трав’янисте…
Сонячний промінчик у дворі згаса.
Жовтопадом в’ється під ногами листя.
Шарудіння тиха музика легка…
Павутинка – шовком… І повітря чисте.
Просльозились очі, висохла роса.
Промайнуло тепле літо трав’янисте…
Сонячний промінчик у дворі згаса.
Жовтопадом в’ється під ногами листя.
Шарудіння тиха музика легка…
Павутинка – шовком… І повітря чисте.
Адель Станіславська
2018.05.16
21:31
Правда
правда завжди гірка
правда завжди така...
наче прорвало небо
наче порвало греблю
а перегать хитка
не перегать - руїни
тріщини, шви, шпарини
стіни її - в дірках...
правда завжди така...
наче прорвало небо
наче порвало греблю
а перегать хитка
не перегать - руїни
тріщини, шви, шпарини
стіни її - в дірках...
Олександр Козинець
2018.05.16
20:10
***
Бо їй ні з ким так, як зі мною не болить!
І не важливо де і як ми з нею стрілись.
Одне турбує, що настане мить.
Коли і в мене вцілять схожі стріли.
І їй ні з ким так як зі мною не до слів,
З яких складаються осмислені розмови.
В яких буває радість,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не важливо де і як ми з нею стрілись.
Одне турбує, що настане мить.
Коли і в мене вцілять схожі стріли.
І їй ні з ким так як зі мною не до слів,
З яких складаються осмислені розмови.
В яких буває радість,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Вадим Триноженко
2018.05.16
Катря Вишневецька
2018.05.14
Маша Шулима
2018.05.13
Даруй Волю
2018.05.03
Олена Музичук
2018.04.23
Катруся Садовнікова
2018.04.22
Лія Олексієнко
2018.04.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
| Дата | |
|---|---|
|
Дим танцює на вікні, Життя згубилось у ліній довжині. Хтось принесе чашку чаю мені, А до когось доля прийде ввісні. Сум грай... |
2018.04.22 |
"Оспівана, ти житимеш в віках" (Марійська поезія в музиці і в співі)
Вовк Ірина [2018-05-15 11:34:23] Перегл: 38 | Комент: 0 | Рейтинги: -- / --
Вовк Ірина [2018-05-15 11:34:23] Перегл: 38 | Комент: 0 | Рейтинги: -- / -- Останні надходження:30 днів | загалом
Користувачів:
5130
Авторів: 3272
Віршів: 81776
Редакторів: 30
Авторів: 3272
Віршів: 81776
Редакторів: 30
Учасників конкурсу “Майстерень” :
2049
Загалом рейтинг авторів
“Народний”: 3.42
“Майстерні”: 3.02
Загалом рейтинг авторів
“Народний”: 3.42
“Майстерні”: 3.02
Докладніше »
| Рецензія на | Автор і текст | Дата |
|---|---|---|
| Антонич Богдан-Ігор | "І. Калинець: "Б-І. Антонич"" | 2010.10.25 12:49 |
| Андрухович Юрій | " Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" | 2010.03.15 23:16 |
| Вітмен Волт | "Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" | 2009.12.24 13:23 |
| Мордатенко Костянтин | "Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" | 2009.12.24 13:23 |
| Терещенко Наталя | "Л.Романчук. Берегиня сонячної посмішки" | 2009.03.23 20:11 |
| Сосюра Володимир | "Голос ніжного серця. В.Яременко , Є.Федоренко" | 2009.03.19 14:45 |
| Сорока Петро | "Т.Дігай. Перед незримим вівтарем. Денники 2007 року" | 2008.07.24 19:27 |
| Потій Кременецький Іван | "Тетяна Дігай. Ловитва вітру. Іван Потій" | 2008.07.23 14:12 |
| Дем'янова Ірина | "Тетяна Дігай. Ловитва вітру. Дем'янова Ірина" | 2008.07.23 14:04 |
| Гомер Іонійський | "Андрій Білецький. ІЛІАДА. Було колись над Іліоном..." | 2008.04.19 15:22 |
| Слапчук Василь | "Євген Баран - Я ТОЙ, ЩО НАРОДИВСЯ — Я ТОЙ, ЩО ПОМРЕ" | 2008.04.16 15:08 |
| Гужва Валерій | "Тарас Кремінь. Вертоград філософської лірики" | 2008.01.31 16:44 |
| Фішбейн Мойсей | "В.Ляшкевич. Пошуки геніальних цілей в поезії" | 2008.01.26 15:38 |
| Гужва Валерій | "Олександр ГИЖА. Житейський путівець та історичні візії Валерія Гужви" | 2008.01.23 14:24 |
| Плужник Євген | "Леонід ЧЕРЕВАТЕНКО. ВСЕ, ЧИМ ДУША БОЛІЛА" | 2008.01.17 11:04 |
| Засенко Петро | "Тетяна Дігай. Князівство трав" | 2007.10.09 18:02 |
| "Тетяна Дігай. Ловитва вітру. Дем'янова Ірина" | 2007.09.29 00:44 | |
| "Тетяна Дігай. Ловитва вітру. Іван Потій" | 2007.09.28 22:35 | |
| Герасим'юк Василь | "Іван Андрусяк. "Поет у повітрі"" | 2007.04.02 17:21 |
| Герасим'юк Василь | "Анатолій Дністровий. АРХЕОЛОГІЯ ЕТНІЧНОЇ ПАМ'ЯТІ" | 2007.04.02 14:36 |
| Слабошпицький Михайло | "Данило КУЛИНЯК. А СУДДІ ХТО?!" | 2007.03.13 14:31 |
| Кремінь Дмитро | "Валерій БОЙЧЕНКО - БЕНЕФІС НА ГОЛГОТІ" | 2007.01.12 12:22 |
| Павлюк Ігор | "Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ - ПОЛІТ У ГЛИБИНУ" | 2007.01.12 11:48 |
| Павлюк Ігор | "Ярослав Голобородько - ХУДОЖНІ КЛЕЙНОДИ ІГОРЯ ПАВЛЮКА" | 2007.01.12 11:46 |
| Фішбейн Мойсей | "М.-Ф. Рубан - Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна" | 2006.12.22 17:33 |
| Фішбейн Мойсей | "Іван Дзюба - ВІРА В ПОКЛИКАНІСТЬ М.Коцюбинська «Не декорацій хочеться, а саду...»" | 2006.12.22 14:47 |
| Кавафіс Костянтин | "Йосиф Бродський. НА СТОРОНІ КАВАФІСА" | 2006.12.12 22:14 |
| Калинець Ігор | "Василь Терещук. Довершений світ Ігоря Калинця." | 2006.12.08 18:27 |
| Позаяк Юрко | "С. ЖАДАН "Позаяк навряд чи когось сьогодні шокує, втім..."" | 2006.12.07 23:07 |
| Бродський Йосиф | "ОЛЕКСАНДР СОЛЖЕНІЦИН "ИОСИФ БРОДСКИЙ - ИЗБРАННЫЕ СТИХИ"" | 2006.12.06 13:59 |
Чорногуз Ярослав сказав(ла) про поезію, автор Бойко Володимир (
2018.05.18 16:54 )
Тоді люди були б скотами, як у книзі Фрідріха Енгельса "Походження сім"ї, приватної власності і держави". Поезія і кохання ошляхетнюють і відрізняють людину від тварини!)
Чорногуз Ярослав сказав(ла) про поезію, автор Лимарівна Вікторія (
2018.05.18 16:52 )
Гарно, щиро, проникливо, Вікторіє!)))
Чорногуз Ярослав сказав(ла) про поезію, автор Чорногуз Ярослав (
2018.05.18 16:50 )
Щиро дякую, брате, за гарні слова... Я тебе розумію стосовно відео, але згадай радянські часи, то на подіумах ходили раніше в чому завгодно, тільки не у вишиванках, а хіба майстерність наших вишиваль
Майстерень Редакція сказав(ла) про поезію, автор Сушко Олександр (
2018.05.18 15:48 )
Як завжди - в перекрученнях, в обмані? Автор показав, нмсд, деякі витоки...
Майстерень Редакція сказав(ла) про поезію, автор Сушко Олександр (
2018.05.18 15:46 )
О так, незабутні емоції )
Майстерень Редакція сказав(ла) про поезію, автор Сушко Олександр (
2018.05.18 15:46 )
Вичавлювати темне і світліти, це точно. І тоді вже відповідати опису "людини" - в "людяності". А в людяності жодного свинства точно немає.
На жаль, загальний закон такий - який фундамент, така
На жаль, загальний закон такий - який фундамент, така
Майстерень Редакція сказав(ла) про поезію, автор Сушко Олександр (
2018.05.18 15:43 )
"В кожного народу власна карма,
Може нам підкинули не ту?
"Люди- свині!" - шепотіла мама
І саджала ружі у саду."
Насправді - саме цей спосіб мислення і тримає населення на самому дні (
Вочев
Може нам підкинули не ту?
"Люди- свині!" - шепотіла мама
І саджала ружі у саду."
Насправді - саме цей спосіб мислення і тримає населення на самому дні (
Вочев
Ляшкевич Володимир сказав(ла) про поезію, автор Ляшкевич Володимир (
2018.05.18 14:53 )
О, дякую! Марго, ви в нас на ПМ, і не лише в нас, такий потужний творчий каталізатор!
Ляшкевич Володимир сказав(ла) про поезію, автор Ляшкевич Володимир (
2018.05.18 14:52 )
Дякую, я такий самий ). Напевно про те саме - в контексті, в цьому випадку, трохи ширшого погляду на природу.
Отримати редакторську рецензію Останні надходження: За сьогодні | 7 днів