На тій частині Донбасу, яка нині вже не під окупацією, фактично кожен другий мешканець (51%) насамперед відчуває себе громадянином України. Минулого року таких було 32%.

При цьому є відмінності між Луганською та Донецькою областями. Так, на Луганщині загальнонаціональну ідентичність зараз ставлять на перше місце майже 62% людей, регіональну приналежність – 22%. На Донеччині у цьому питанні – 40% проти майже 47%. Такими є результати липневого опитування на контрольованій Україною території Донбасу, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва із залученням мережі фірми Ukrainian Sociology service.

Загалом у позиціях мешканців Донбасу все ще є відмінності від настроїв в інших регіонах України, як уже зазначалось, є й відмінності між Донеччиною та Луганщиною. Але є істотні зрушення, бо, як наголошують соціологи, до 2014-го на Донбасі регіональна ідентифікація явно переважала. І центральній владі треба звернути ще більшу увагу на комунікацію із цими областями.

Також варто зазначити, що посилення міжнародних санкцій, тиск міжнародних структур на Росію вважають дієвим 22% опитаних (значно більше таких у Донецькій області – 32%, ніж у Луганській – 12%). Нe багато менше респондентів висловились за такі рішення, як надання “ДНР” та “ЛНР” особливого  статусу в межах України – 14%, надання російській мові статусу другої державної – 14%, відмова від перспективи членства в НАТО – 12%.

Але водночас на Донбасі, у порівнянні з іншими українськими регіонами, більше людей готові до будь-яких компромісів заради миру – 44% на Донеччині і 38% на Луганщині. Тих, хто вважає, що на компроміси потрібно погоджуватись, але не на всі – відповідно 39% і 34%. За те, що мир можна встановити лише з позиції сили – 7% і 12%.

“Що стосується питання євроатлантичної інтеграції – тут треба сказати, що регіон Донбасу дуже відрізняється. 33% вважають, що не потрібно приєднуватись ані до Європейського, ані до Євразійського Союзу. Вступ до ЄС підтримують 23% опитаних. Ще 23% і досі мріють про митний союз iз Росією, Білорусією, Казахстаном”, – зазначила директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Водночас вона звернула увагу на позитивну динаміку зростання в Донбасі підтримки вступу України до НАТО. Зараз 20% респондентів висловились “за”. Ще у 2012-oму в Донбасі таких було тільки 0,3%. Цікаво, що зараз в Донецькій області за приєднання нашої країни до НАТО виступають майже 30% мешканців, у Луганській – майже 10%. Але загалом переважає підтримка позаблокового статусу України.

Щодо питання можливого візового режиму з Росією, то 63,5% мешканців Донбасу не підтримують такий крок. “Рівень підтримки цієї ініціативи дещо вищий у Донецькій області (29%), ніж у Луганській (10%). Порівняно з іншими регіонами частка мешканців Донбасу, яка схвально ставиться до ідеї візового режиму з Росією (19%), трохи вища, ніж на півдні (14,5%), приблизно однакова зі сходом (20%) і трохи нижча, ніж у центрі (28%). Захід – єдиний макрорегіон, де переважна більшість громадян підтримують запровадження візового режиму з Росією (60%)”, – зазначено у повідомленні соціологів.

Понад 50% респондентів на Донеччині та майже 70% на Луганщині так і не змогли сказати, яку політичну партію вони підтримують. В обидвох областях лідирує “Опозиційний блок”, з підтримкою трохи більше 12% серед тих, хто взяв би участь (трохи більше половини респондентів) у гіпотетичних виборах, якщо б вони відбулись найближчим часом. Це вже зовсім не та підтримка, яку колись мала Партія регіонів на Донбасі.

Станом на липень у Луганській області деякі шанси здолати 5%-ий бар’єр мають також Радикальна партія Олега Ляшка (4,1%) та партія  “За життя!” (3,8%). У Донецькій області бар’єр долають партія “Батьківщина” (7%), “За життя!” (7%), ще певні шанси мають “Наш край” (4,9%), Радикальна партія Олега Ляшка (4,9%), партія  “Рух нових сил” (4,3%), “Самопоміч” (3,7%), Блок Петра Порошенка “Солідарність” (3,7%).

Зазначимо, що це опитування проходило із 1 по 11 липня на Донеччині та із 8 по 26 липня на Луганщині й охопило по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій). Похибка вибірки становить 4,6%.