Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Адель Станіславська
2018.05.08
17:18
Хтось
Хтось над кимось урве реванш…
І кому є до того діло,
що даровано сей карт-бланш…
Ані знайдене, ні щастило,
Не було там ні труду й піт
не кривавися мозолями…
То рибиною та об лід
інший хтось, що віддав му фаму,
І кому є до того діло,
що даровано сей карт-бланш…
Ані знайдене, ні щастило,
Не було там ні труду й піт
не кривавися мозолями…
То рибиною та об лід
інший хтось, що віддав му фаму,
Микола Дудар
2018.05.08
17:05
Все боком, боком...
З тобою разом біжимо
все боком, боком
На перешкоді нам обом
рівчак глибокий
Один із кращих наших днів
богоподібний
Нас розділив на кілька слів
все боком, боком
На перешкоді нам обом
рівчак глибокий
Один із кращих наших днів
богоподібний
Нас розділив на кілька слів
Володимир Ляшкевич
2018.05.08
15:23
Неповторність
Предиво самоти: усе у світі,
і люди, й звірі, цілісно повиті
в різноманітті, де завжди одне,
один, одна, це в тонкощах - лице,
характер, відображення тілесне
і не тілесне, - створює мене,
що не мине, і, танучи, не щезне
і люди, й звірі, цілісно повиті
в різноманітті, де завжди одне,
один, одна, це в тонкощах - лице,
характер, відображення тілесне
і не тілесне, - створює мене,
що не мине, і, танучи, не щезне
Шон Маклех
2018.05.08
14:27
Довершено: Місто Осокорів
Місто в якому живуть осокори
(Тільки!)
Немає жодної липи,
Жодного ясена, жодного клена,
Жодного явора, жодного глоду
І навіть берези – плаксійки сентиментальної.
Осокори – чорні тополі –
Громадяни міста чорних думок.
(Тільки!)
Немає жодної липи,
Жодного ясена, жодного клена,
Жодного явора, жодного глоду
І навіть берези – плаксійки сентиментальної.
Осокори – чорні тополі –
Громадяни міста чорних думок.
Світлана Ткаченко
2018.05.08
10:38
Дрозди
Біжимо по життю, як літають дрозди в апельсинових пущах,
Рижий дзьоб приміряючи в тіло едемських дерев.
Паримо в теплім вітрі миттєвостей скороминущих,
А як доля холодним циклоном під крила дмухне,
Летимо в еміграцію, в казку, в полон, світ за очі,
П
Рижий дзьоб приміряючи в тіло едемських дерев.
Паримо в теплім вітрі миттєвостей скороминущих,
А як доля холодним циклоном під крила дмухне,
Летимо в еміграцію, в казку, в полон, світ за очі,
П
Ночі Вітер
2018.05.08
07:03
*
Моя війна...
То не моя вина
в далекім
41-шім причаїлась.
Чому ж колючим дротом обійма
і попелом
у шкіру
в’їлась?!
То не моя вина
в далекім
41-шім причаїлась.
Чому ж колючим дротом обійма
і попелом
у шкіру
в’їлась?!
Олександр Сушко
2018.05.08
06:48
Хм...
Мозолики болять? Спина? Крижі?
Получка - жменя дріб'язку нікчемна?
Отримав дулю? А тепер біжи -
Працюй на пана. Будь слухняним, чемним.
На тебе, рабе, дивиться твій син,
Лошару-татка розвели на бабки.
У злодія достатку не проси,
Получка - жменя дріб'язку нікчемна?
Отримав дулю? А тепер біжи -
Працюй на пана. Будь слухняним, чемним.
На тебе, рабе, дивиться твій син,
Лошару-татка розвели на бабки.
У злодія достатку не проси,
Сонце Місяць
2018.05.08
05:53
нетлі
Фокусник показує свої фокуси & зникає. Меланхоліки занурюються в меланхолію & зникають. Нетлі в нічній стихії, сповнена значення зайвість par excellence. Мажорні ноти перемішуються із мінорними & зникають. Душі видноколом анідуші, брами Ирію призачинено.
Світлана Майя Залізняк
2018.05.08
00:07
Я занадто...
Я - вітрильник, ти - підводний човен.
Спільні хвилі. Плин мій - на маяк.
Океан вирує... Показово
Йду за курсом... Ти ген-ген закляк.
Підхопила синя холоднеча.
Тож тримайся, пеленгуй, пиши...
Гаєчки підкручуй молодечо.
Спільні хвилі. Плин мій - на маяк.
Океан вирує... Показово
Йду за курсом... Ти ген-ген закляк.
Підхопила синя холоднеча.
Тож тримайся, пеленгуй, пиши...
Гаєчки підкручуй молодечо.
Серго Сокольник
2018.05.07
22:49
Казка для казкарки
Гра долі поєдна-
ла жінку з чоловіком...
...і пити нам до дна
Суцвіття світла вікон
Під ефімерність снів
Омріяної ночі,
Що впала навесні...
...нам долю напророчив
ла жінку з чоловіком...
...і пити нам до дна
Суцвіття світла вікон
Під ефімерність снів
Омріяної ночі,
Що впала навесні...
...нам долю напророчив
Микола Дудар
2018.05.07
22:25
Монолог
Вот сердобольный стук в окошко
Не ровен час и сон уйдет
Мы все взрослели понемножку
Оставив детства хоровод…
Ныряли глубже, шире, дальше
Из года в год, из класса класс
И как - то Бог берег от фальши
Не удивительно, а вас?..
Не ровен час и сон уйдет
Мы все взрослели понемножку
Оставив детства хоровод…
Ныряли глубже, шире, дальше
Из года в год, из класса класс
И как - то Бог берег от фальши
Не удивительно, а вас?..
Вікторія Лимарівна
2018.05.07
21:33
Гостинці весни
Гойдається пташка на гілці –
Кумедна така і смішна.
Чекає, мабуть, на гостинці,
Їх має давати весна.
Весна вже настала, розквітла,
Взяла свої міцно права.
Яскравими барвами світла
Кумедна така і смішна.
Чекає, мабуть, на гостинці,
Їх має давати весна.
Весна вже настала, розквітла,
Взяла свої міцно права.
Яскравими барвами світла
Сергій Гупало
2018.05.07
16:15
* * *
Тримайся за мене упасти не схочеш!
Думки переповняться правдами, іскрами.
Вважала: попереду лиш поторочі,
Ти їх осягаєш очима пречистими…
Мене, якщо корисно, можна забути.
А я поглядаю на тебе захоплено.
Утіха пливе на шалені Бермуди,
Думки переповняться правдами, іскрами.
Вважала: попереду лиш поторочі,
Ти їх осягаєш очима пречистими…
Мене, якщо корисно, можна забути.
А я поглядаю на тебе захоплено.
Утіха пливе на шалені Бермуди,
Олександр Сушко
2018.05.07
12:21
Ожила!
Година пізня. Третя чи опів...
Дружина для цілунку мостить писка.
Її спросоння я не вдовольнив,
Уранці жах - моя без м'яса миска.
Шкарпетку підопрілу не знайду,
Дрібні в кишені бряцають монети.?,
Утьопався, ледачий, у біду!
Дружина для цілунку мостить писка.
Її спросоння я не вдовольнив,
Уранці жах - моя без м'яса миска.
Шкарпетку підопрілу не знайду,
Дрібні в кишені бряцають монети.?,
Утьопався, ледачий, у біду!
Світлана Ткаченко
2018.05.07
11:22
Бабуся білі коси заплітала
Бабуся білі коси заплітала
І закликала при пасках не бігати,
А ті постануть з четверга на п’ятницю
З кораловим намистом із яєць.
Це потім будуть маркси з капіталом,
А ми вже знали, що коли не гніватись,
У тиші свічки доданою вартістю,
І закликала при пасках не бігати,
А ті постануть з четверга на п’ятницю
З кораловим намистом із яєць.
Це потім будуть маркси з капіталом,
А ми вже знали, що коли не гніватись,
У тиші свічки доданою вартістю,
Ночі Вітер
2018.05.06
22:40
А ти...
А ти – звичайна? Як і всі?
Чи маєш щось таке незнане,
Що відчувається в росі
І вечорами в травах тане?
О, ні – як всі, але одна –
Це так буває на світанні,
Коли самотність поглина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чи маєш щось таке незнане,
Що відчувається в росі
І вечорами в травах тане?
О, ні – як всі, але одна –
Це так буває на світанні,
Коли самотність поглина
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Даруй Волю
2018.05.03
Олена Музичук
2018.04.23
Катруся Садовнікова
2018.04.22
Лія Олексієнко
2018.04.20
Вадим Бессоно
2018.04.13
Марія Огнєва
2018.04.09
Богдана Гайдучек
2018.04.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Поновлення паролю