This version of the page http://www.meatbusiness.ua/publikatsiyi/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-04-29. The original page over time could change.
Публікації — Видавництво БІОПРОМ

Состояние мирового рынка замороженного хлеба

27.04.2018 ХКБ 04 2018

 

 

Аналитики американской исследовательской компании Zion Market Research прогнозируют, что рынок замороженных полуфабрикатов хлебобулочных изделий продолжит расти быстрыми темпами. С ростом технологических инноваций, конкуренции, слияний и поглощений в отрасли многие местные и региональные поставщики предлагают конкретные продукты для разных конечных пользователей.

Драйверами рынка являются рост спроса из-за растущих доходов и изменений образа жизни, растущая сеть ресторанов быстрого обслуживания и интернет-приложений для продуктов, спрос на разные хлебобулочные изделия, которые не доступны на местных рынках, растущая осведомленность о здоровой пище и другие. Основным драйвером рынка эксперты называют развитие глобальных систем снабжения. Другими движущими силами рынка являются урбанизация, а также появление новых вкусов и растущее количество хлебобулочных магазинов высокого класса.

А сдерживающими факторами специалисты считают изменение текстуры хлебобулочных изделий из-за замерзания и высокие издержки, связанные с дополнительной обработкой, подготовкой (хранением).

Лучшей стратегией на рынке, по мнению аналитиков, является добавление стоимости. К максимальному добавлению могут привести технологические совершенствования, например, такие, как сушка вымораживанием. Разработан частично замороженный метод для преодоления недостатков замораживания. Частично запеченные замороженные продукты нужно перепекать, что приводит к более плотной структуре, меньшему объему и более твердой крошке. Таким образом, ожидается, что технологические инновации сократят недостатки.

Вместе с тем новые участники рынка, очевидно, столкнутся с трудностями, связанными с инновациями, качеством и надежностью. И это помешает им конкурировать с ведущими международными поставщиками.

А такими игроками на мировом рынке сегодня являются: Lantmannen Unibake (Дания), Harry-Brot GmbH (Германия), Aryzta AG (Швейцария), Vandemoortele Bakery (Франция), Mantinga, UAB (Литва), Flowers Foods, Inc. ( США), Rich Products (США), Grupo Bimbo SAB de CV (Мексика), Europastry Sa (Испания) и Germoglio Food Spa (Италия) и другие.

Крупнейшая доля рынка замороженных хлебобулочных изделий принадлежит Европе. В этом регионе такие товары наиболее распространены в Швейцарии, Германии, Франции, Польше и других странах.

Ожидается, что рынок переместится в сторону Северной Америки из-за растущей популярности и наличия прекрасной инфраструктуры и цепочек поставок. Прогнозируется, что США будут стимулировать рынок благодаря большей покупательной способности и доходам. Предполагается, что значительный рост рынка будет отмечаться в Аргентине, Мексике, Чили и других странах.

Как ожидается, в Азиатско-Тихоокеанском регионе наибольшие рынки будут в Японии, Китае и Индии. Сильным драйвером рынка в Азиатско-Тихоокеанском регионе является растущая индустрия туризма. А сдерживающий фактор для рынка в этом регионе — более низкий уровень потребления пшеницы. Прогнозируется, что рынок существенно вырастет и в регионе Ближнего Востока и Африки. Это будет связано с финансовым благополучием и достаточным потреблением пшеницы и хлебобулочных изделий.

Среди типов замороженных изделий, как считают эксперты, будут преобладать булочки, сладкая и соленая выпечка, пицца и др.

Основными каналами распространения полуфабрикатов останутся рестораны быстрого обслуживания и розничная торговля. Так, в 2016 году названные рестораны занимали наибольший удельный вес — более 45%. Однако ожидается, что ритейл-сегмент продемонстрирует более высокие темпы роста благодаря увеличению числа поставщиков.

 

По материалам интернет-сайтов

Вреден ли упакованный хлеб

27.04.2018 ХКБ 04 2018

Недавно в британском медицинском журнале было опубликовано исследование NutriNet-Santé ученых из Университета Сорбонна (Франция). Они утверждают, что увеличение потребления ультра-обработанных продуктов значительно увеличивает риск возникновения рака. В ходе исследования ученые уделяли основное внимание продуктам, сделанных с применением сахара, жиров, например упакованным хлебам, кондитерским изделиям.

На чем базируются выводы французов? Ученые отмечают, что ультра-обработанные продукты характеризуются меньшим питательным качеством, наличием добавок, имеющих противоречивое влияние на здоровье. Кроме того, упаковка обработанных продуктов может содержать материалы с канцерогенными свойствами, которые при контакте с продуктами попадают в них в процессе хранения, например, бисфенол А. Из-за его характеристик Европейское агентство по химическим веществам оценило это вещество как вызывающее большую озабоченность.

Эксперты разделились в оценке обнародованных результатов. Работники здравоохранения приветствовали выводы ученых. Понятно, что пекари стали защищать свою продукцию. Директор Федерации пекарей Великобритании Гордон Полсон говорит, что если просто запаковать хлеб, то это не меняет его пищевого состава. Также он добавил, что упакованный хлеб в Великобритании не такой, как во Франции.

Координатор Real Bread Campaign Крис Янг высказал мнение, что выводы французов могут быть связаны с интересами Хьюстонской инициативы Sugar Smart, основной тезис которой — «потребление обработанной пищи может быть для вас не таким полезным, как потребление необработанной или минимально обработанной пищи».

Вместе с тем он считает, что подобные «исследования необходимы для оценки потенциального воздействия разных искусственных добавок в хлебах, выпеченных индустриальным способом, а также потенциальных преимуществ для здоровья ремесленных хлебов, особенно приготовленных на заквасках».

Стоит напомнить, что год назад датские исследователи установили: вакуумная упаковка продуктов является идеальным местом для быстрого размножения опасных микробов. В ходе лабораторных опытов ученые, изучая поведение микроорганизма в разных продуктах, хранящихся в вакууме, выяснили, что в бескислородных условиях бактерия становится агрессивнее в 14 раз. Она может расти, даже когда продукт в вакуумной упаковке находится в холодильнике.

Эксперты пояснили, что в бескислородной упаковке микроорганизмы ведут себя примерно так же, как в кишечнике, — становятся более агрессивными. В связи с этим исследователи рекомендуют покупать продукты в обычном виде, а вакуумную упаковку использовать в поездках или на пикниках.

Данную ситуацию прокомментировал специалист по газовым технологиям в пищевой промышленности ЧАО «Линде Газ Украина» Сергей Приходько:

«Хочу обратить внимание, что основным фактором порчи хлебобулочных изделий является плесень. Сама плесень — аэробный микроорганизм, поэтому срок хранения полностью зависит от концентрации кислорода в упаковке. Из-за низкой водной активности рост других микроорганизмов в них крайне редко является проблемой.

Многолетний опыт работы специалистов компании «Линде Газ» совместно с клиентами всего мира доказывает, что пагубные процессы можно эффективно предотвратить путем замещения кислорода в пакете диоксидом углерода, азотом или смесью этих газов. Максимально уменьшить риск возникновения плесени и загрязнения спорами можно соблюдением санитарно-гигиенических условий. В дополнение к этому очень важно использовать барьерные упаковочные материалы.

Для понимания: диоксид углерода — природный консервант, который выполняет функцию бактериостатического компонента газовой смеси, сдерживая и подавляя рост большинства микроорганизмов, аэробных бактерий и плесени, которые могут развиваться и в отсутствие кислорода. Азот — инертный газ, не имеет контакта с продуктом и используется для поддержания формы упаковки.

Таким образом, модифицированная газовая атмосфера особенно хорошо применима для ржаного хлеба, сладких хлебобулочных изделий и различных пирожных. Но нужно учитывать тот факт, что для некоторых продуктов высокая концентрация диоксида углерода может повлечь изменения во внешнем виде продукта, растворяясь в жировой составляющей. В таких случаях необходимо использовать правильно подобранную смесь на основе азота. Тогда внешний вид останется без изменений. Имея доступ к новейшим технологиям, специалисты компании «Линде Газ Украина», готовы найти идеальное решение для продуктов, которое позволит идти на шаг впереди ваших конкурентов».

 

Павел Гук

Ситуація на ринку борошна

27.04.2018 ХКБ 04 2018

За підсумками 2017 р. виробництво борошна в Україні скоротилось, а от експорт борошна продемонстрував тенденцію до зростання.

Так, згідно з даними «АПК-Інформ», за 12 місяців 2017 року в Україні було вироблено близько 1,9 млн т пшеничного борошна, що на 11,4 тис. т менше, ніж у 2016 році.

«Збереглася тенденція зменшення числа підприємств, що показують у звітності переробку зерна в минулому році. З урахуванням виробництва мінімальних обсягів борошна (від однієї тонни) в 2017 році кількість підприємств становила 359. Підприємств, які офіційно виробили протягом року більше тисячі тонн борошна — 141. Тих підприємств, які виробили протягом року 12 тис. т і більше, тобто в середньому виробляли не менше тисячі тонн на місяць, всього 39»,— уточнив директор департаменту виробничих операцій ПАТ «Аграрний фонд» Сергій Сакіркін.

Він зазначив, що десять найбільших виробників видали на ринок 44,3% всього обсягу борошна, виробленого в Україні за 2017 рік. Частка цієї десятки зросла майже на 5% в порівнянні з показником 2016 року. При цьому особливо помітне зростання продуктивності у ТОВ «Хмельницькмлин» — в 2 рази відносно результату 2016 року, та Вінницького КХП №2 — майже вдвічі.

В той же час за підсумками 2017 р. Україна збільшила експорт борошна на 20%. Згідно з даними Державної фіскальної служби, за 2017 рік Україна експортувала 443,29 тис. т пшеничного борошна, що на 20,15% більше показника 2016 року. Основними покупцями українського пшеничного борошна в звітному періоді є Китай (на $23,22 млн), Ангола (на $10,44 млн) і Молдова (на $7,95 млн). Експорт у ці країни становив 93,13 тис. т, 47,83 тис. т і 36,44 тис. т пшеничного борошна відповідно.

При цьому Україна експортувала 1,48 тис. т борошна з інших видів зернових (на $857 тис.). Борошно з цих видів зернових Україна експортувала в Хорватію (на $304 тис.), Польщу (на $147 тис.) і Молдову (на $96 тис.).

Важливо відмітити, що в 2,5 рази зріс експорт українського органічного борошна. Проте обсяги експорту органічного борошна залишаються незначними. Згідно з оцінками, зробленими на підставі даних офіційної статистики, експорт з України органічного борошна із зернових культур в 2017 році зріс до 31 т проти 12 т роком раніше. Основу експортованого обсягу становило гречане борошно (98%), відвантаження пшеничного борошна оцінюються приблизно в 0,5 т. Географія поставок у звітному періоді була представлена Молдовою і Хорватією.

Українські виробники борошна зацікавлені в розвитку експортного напрямку. Наприклад, ТОВ «Українська борошномельна компанія» планує здійснювати поставки борошна до Федеративної Республіки Нігерія, про що повідомив гендиректор компанії Олександр Коротков.

Він уточнив, що експорт борошна до цієї африканської країни передбачений планом співпраці між ТОВ «Українська борошномельна компанія» та одним з провідних гравців тамтешнього ринку продуктів харчування, відповідний документ сторони підписали в ході попередніх переговорів.

«Делегація наших нігерійських партнерів відвідала Черкаси з метою проведення моніторингу виробничих потужностей та якості виготовленого борошна. Якість і безпечність нашої продукції повністю їх задовольнили, адже завжди відповідали найвищим міжнародним стандартам», — додав Олександр Коротков.

Подробиці та тривалість дії майбутнього договору поки що не оприлюднювались. «Учасники переговорів дійшли згоди щодо строків та умов здійснення поставок», — йдеться у повідомленні прес-служби товариства. Проте відомо, що власне підписання відбудеться наприкінці лютого нинішнього року під час урочистої церемонії в Женеві (Швейцарія).

Наразі ТОВ «Українська боршномельна компанія» є одним з найбільших вітчизняних експортерів пшеничного борошна з України та поставляє його на ринки понад двох десятків країн.

«Першою країною-партнером, з якою ми почали співпрацю щодо постачання борошна за кордон, була КНР. Наразі ми модернізували наші потужності, ввели в експлуатацію нові фасувальні комплекси, тож готові до розширення географії співробітництва», — зазначив Олександр Коротков.

 

За матеріалами ІА «Агравері»

«Спекотна» зима для свинарів

27.04.2018 МБ 04 2018

Олександра Бондарська, аналітик асоціації «Свинарі України»

 Свиней стає менше, ціна на вітчизняному ринку живця, навпаки, вища. Оператори ринку втримуються від прогнозів щодо розвитку ситуації. Розібратися, що коїться на ринку свинини, допоможе цей матеріал

Цьогорічна «поведінка» цін на живець свиней забійних кондицій повністю ламає як прогнози гравців вітчизняного ринку свинини, так і звичні сезонні тренди. Так, упродовж зимових місяців внутрішні котирування були менш чутливими до зміни споживчих настроїв українців. Натомість основними драйверами їх зміни була обмеженість пропозиції свинини та ранній Великдень, який спонукав м’ясопереробників раніше почати підготовку до нього. Тож, з урахуванням цих чинників, частина великих операторів почала формування запасів вже на початку лютого.

Ще у кінці минулого року оператори українського ринку свинини розуміли, що менша кількість свиней забійних кондицій слугуватиме вагомою підтримкою для цін на м’ясну сировину від вітчизняного виробника. Зокрема, саме цей ринковий чинник «розігнав» ціну на ринку живця з 30 грн/кг на початку року до рекордних 50 грн/кг улітку. І така зміна відбулася на лише на тлі п’ятивідсоткового скорочення реалізації на забій у порівнянні з 2016-м: так, впродовж минулого року сільськогосподарські підприємства реалізували на забій 511 тис. т живця. Це на 28 тис. т, або 260 тис. свиней менше, ніж роком раніше. Найгостріше брак сировини відчувався у Запорізькій, Полтавській та Харківській областях. Там реалізація свиней на забій скоротилася на 30%, 24% та 45% відповідно.

Втім вплив цього фактору спостерігаємо не лише за підсумками 2017-го, а й за перші місяці 2018-го. Згідно з офіційними даними, за перші два місяці 2018 року на забій надійшло 75,2 тис. т свиней. А це на 12% менше, ніж у січні-лютому 2017-го. Така зміна відбулася на тлі п’ятивідсоткового скорочення чисельності свиней у сільськогосподарських підприємствах. Зменшення кількості свиней у промисловому секторі на 193,5 тис. голів (до 3,36 млн гол. станом на 1 березня 2018-го) «відгукнулося» на обсягах пропозиції свиней на забій. Зокрема, бійні та м’ясокомбінати за зиму 2018 року забили менше 700 тис. голів. Це на 87,5 тис. менше, ніж роком раніше. Крім цього, середня жива маса реалізації товарного поголів’я на забій також на кілограм поступається показнику аналогічного періоду 2017-го і в середньому по Україні становить 108 кг/гол.

Варто зауважити, що меншу кількість свиней, ніж роком раніше, «нарахували» у підприємствах більшості областей. Так, за 12 місяців майже чверть індустріального поголів’я втратили Харківщина, Луганщина та Закарпатська область — понад 40%. Проте є регіони, яким вдалося наростити кількість свиней. Це переважно оператори західних регіонів — Волинської, Рівненської, Хмельницької областей — плюс 25 тис. голів сукупно. А Донеччина збільшила поголів’я на 13 тис. голів. Промислові виробники свинини Київщини також нарощували виробничі потужності. Так, станом на початок березня тут налічується понад 410 тис. голів (на 3 тис. свиней більше, ніж на аналогічну дату 2017-го).

Крім цього, менше свинини на забій надходитиме цього року і від присадибних господарств, адже чисельність утримуваного в них свинопоголів’я скоротилася на 10%. Наразі станом на 1 березня у цьому сегменті налічують 2,7 млн голів. Серед основних чинників скорочення численності свиней у господарствах населення— поширення африканської чуми свиней територією держави. Наприклад, минулоріч із 163 випадків хвороби у господарствах населення зафіксували 119 випадків. А відповідно до заходів ерадикації хвороби, прописаних у чинній Інструкції з боротьби та профілактики АЧС, у зоні захисту (радіус не менше 3 км навколо спалаху) вилучають і знищують всіх свиней.

Якщо оцінювати скорочення поголів’я у присадибному секторі, найвідчутніше свиней поменшало на Вінниччині, у Закарпатті, на Одещині, Тернопільщині, Хмельниччині та Черкащині — сукупно мінус 165 тис. свиней, проти початку лютого 2017-го. Минулоріч у цих регіонах зафіксували 44 випадки АЧС.

Хоча вітчизняні виробники свинини поступово нарощують потужності, готуючись «закрити» нішу, яка утворюється на ринку, постачальники м’ясної сировини з-за кордону також активізуються. Зокрема, за перші місяці 2018 року Україна імпортувала майже 1 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней сукупною вартістю 1,6 млн дол. США. Це майже вдвічі більше, ніж за відповідний період 2017-го. При цьому, окрім звичних європейських постачальників, цікавість до українського ринку свинини зросла в канадців. Тож, з огляду на «привабливі» внутрішні ціни та певну дефіцитність ринку, цікавість імпортерів буде доволі жвавою. Це, в свою чергу, слугуватиме і вже слугує чинником обмеження зростання цін не тільки в середньостроковій, а й в короткостроковій перспективі.

Так, з огляду на наявну пропозицію дешевшої імпортованої сировини, деякі м’ясопереробники мають сумніви стосовно реальності цінових прогнозів у великодній період. Якщо на початку весни вони не відкидали можливості підйому котирувань до рівня 50-52 грн/кг, то з наближенням свята такий розвиток подій вони вважають менш вірогідним.

Що стосується очікувань щодо попиту, то цьогорічна реалізація м’яса на Великдень може дещо поступатися минулорічній. Роком раніше свято співпало із травневими вихідними, а теплі погодні умови сприяли одночасному початку пікнікового сезону. Однак відокремлення цих трьох подій у 2018-му дає українцям більше приводів посмакувати свининою, що матиме позитивний вплив на обсяги реалізації за підсумками весни.

 

 

Якими будуть ціни на м’ясо перед Великоднем?

01.04.2018

Не за горами період великодніх свят. Цьогоріч Великдень буде раннім — 8 квіття. І для виробників дуже важливим залишається питання цінової ситуації на ринку м’ясної сировини. Що можна прогнозувати стосовно пропозиції та цін на всі види м’яса, ми попросили розповісти гравців ринку

 

МБ: Як складається ситуація з пропозицією та цінами на м’ясну сировину в січні та лютому 2018 року, та що можна прогнозувати по ціноутворенню на перші весняні місяці? Яких тенденцій в попиті на м’ясо Ви очікуєте?

 

Алина Сыч, генеральный директор Владимир-Волынской птицефабрики (ТМ «Чебатурочка»):

«Цены на куриное мясо в Украине во многом зависят от государственной политики. С середины лета 2017 года резким ростом цены на куриное мясо занялся АМКУ, и всем производителям пришлось объяснять, чем обусловлен такой скачок. Однако 2017 год — яркий пример того, как правильная господдержка способна стабилизировать потребительский рынок. Но поддержка дошла не до всех производителей, а только до самых крупных. На рост цен влияли, прежде всего, следующие факторы: неблагоприятные явления в сфере животноводства, в частности Африканская чума свиней, уменьшение поголовья скота, рост курса валют, увеличение экспорта крупными производителями курицы. Кроме того, так называемые дотации способствовали удержанию цен на курицу, и, более того, в конце года стоимость куриного мяса даже несколько снизилась. В январе-феврале 2018 года цены оставались практически без существенных колебаний и показывали небольшое снижение. Если говорить об оптовых ценах на сырье, то минимальная цена по состоянию на 1 марта 2018 года — 72 грн за 1 кг филе, 44 грн за 1 кг тушки. Основные ориентиры — это тушка, филе. Если тушка повышается, то и все «запчасти» тоже. Иногда рост цен происходит не совсем синхронно.

Скорее всего, в 2018 году рост цен продолжится. Государство лишило животноводов существенной поддержки, а это значит, что рост цен на мясо птицы неминуем. Но даже при росте цен курица еще долго будет оставаться национальным продуктом №1 в нашей стране. По-прежнему это самый качественный и доступный белок в рационе украинского потребителя. А учитывая тренд здорового образа жизни, спрос на низкокалорийную курицу будет только расти. Очень важно отметить, что нерентабельное производство отечественной свинины и говядины будет привлекать импортный продукт. Причем импортное мясо точно будет или низкокачественным, или дорогим для массового украинского потребителя. Уже сейчас мы наблюдаем картину, когда годовой рост импорта ММО и субпродуктов — около 50%. Государству необходимо защищать внутренний продуктовый рынок от внешней экспансии и прогнозируемой государственной политикой обеспечить потребителя качественными отечественными продуктами питания. От этого будет зависеть и продуктовая безопасность страны, и наполнение бюджета, и наличие рабочих мест, и социальная стабильность.

Рост потребления куриного мяса в мире предполагает не только наращивание производства, но и серьезные инвестиции в маркетинг. Мы сегодня ориентированы не на дешевую продукцию, а готовы предложить потребителю куриное мясо с добавленной ценностью. В декабре 2017 года мы вывели на рынок новый бренд куриного мяса без антибиотиков и стимуляторов рост. А сейчас активно наращиваем дистрибуцию, становимся на полки супермаркетов».

 

 

Віталій Павлівський, комерційний директор «Єврокомерс»:

«Так, звісно, великодні свята цього року вже не за горами. Для виробників м’ясної галузі це очікуваний період, так як споживання м’ясної продукції пожвавлюється. Цікавим залишається питання цінової політики по свинині, яка під кінець лютого 2017 року стабілізувалась на рівні 45-46 грн за 1 кг у живій вазі. Традиційно на великодні свята ціна на продукцію дещо зростає, але бувають випадки, коли відбувається незначне падіння, утворене тимчасовою пропозицією від фермерських господарств, які ведуть «сезонну відгодівлю».

Весняна пора — це також пожвавлення споживання м’ясної продукції. Скажу, що мій особистий прогноз по цінах на свинину — більше до зростання, ніж до падіння. Але прогнозую, що такого збільшення цін на свинину, як у 2017 році, на весні 2018-го не відбудеться. Певний процент споживачів здійснив перехід на споживання продукції дешевшого м’ясного сегменту. Сьогодні тенденція на ринку не з найкращих для м’ясної галузі — як для м’ясопереробних, так і для торговельних підприємств. Існуючий дефіцит свинини збалансований відсутністю споживання .

Щодо надання характеристики про ситуацію та ринкові пропозиції на ММО, можу додати, що у січні цього року імпортерами були вибрані всі виділені квоти на ввезення даного продукту, та залежно від виробника ціни коливаються від 18 грн до 24 грн за 1 кг (станом на 1 березня 2018 р. — прим. ред.). ММО від українського виробника дещо дешевше.

Ринок субпродуктів на сьогодні спостерігається як дефіцитний, оскільки більш доступний по вартості для споживачів (дефіцит відбувається у зв’язку з тим, що реальний забійний вихід малий). Одним словом, ринок потребує більше. Ціна залежно від продукту коливається у межах 20-40 грн за 1 кг субпродуктів. Окремо можна виділити язик, його вартість сягає 80-90 грн за 1 кг (дані на 1 березня 2018 р. — прим. ред.).

Ринок сала (бокового, шийного, хребтового) дещо здешевів. Ціна по відношенню до грудня 2017 р. упала на 5 грн. Для прикладу, сало хребтове з 32 грн за 1 кг в грудні 2017 р. зменшилось в ціні до 27 грн у лютому 2018 р. Проте, треба сказати, що сало є досить «динамічною» позицією, на вартість якої вливає імпорт. Зростання цін на свинину «забере з собою» і ціну на сало».

 

Про ситуацію на ринку яловичини

За словами учасників ринку яловичини, ситуація, яка наразі складається на ринку ВРХ, їх не радує. По-перше, відмічається великий дефіцит живця. По-друге, оскільки купівельна спроможність на внутрішньому ринку невисока, українська яловичина активно експортується за кордон. Так, станом на 1 березня 2018 р. експортні ціни в середньому по ринку були такими: яловичина вищого сорту — 4,2 дол. за 1 кг, 1 сорту — 3,85-3,9 дол./кг, 2 сорту — 2,5-2,8 дол./кг. «З таким рівнем цін переробники (виробники ковбас) та торгівля (торгові мережі) нам дзвонять, м’яко кажучи, не часто. Та й при сьогоднішньому дефіциті на ринку живця, коли ми змагаємося за кожну голову ВРХ, багато переробників ВРХ призупини свою діяльність, бо немає сировини. Тому прогнози по цінах на яловичину на внутрішньому ринку однозначні — ціна напередодні великодніх свят матиме тенденцію до зростання», — прогнозують виробники яловичини. Додамо, що основними гравцями ринку яловичини в Україні залишаються такі компанії, як «Козятинський м’ясокомбінат», «Заготсервіс», «Росохач» та «Зевс».

 

Іванна Мостова

Тенденции на рынке колбасных оболочек

13.02.2018 МБ 02 2018

2017 год особенно запомнился производителям мясопродукции повышением цен на мясное сырье. Как следствие, увеличилась доля изделий вареной группы, в том числе 1 и 2 сортов и несколько сократился сегмент п/к и в/к колбас. Соответственно повысился спрос на недорогие виды белковых оболочек и на полиамидные оболочки, в особенности сосисочных калибров, которые по-прежнему в дефиците. Какие еще тенденции отмечались в сегменте колбасных оболочек, «МБ» попросил рассказать участников рынка

«Тенденции на рынке колбасных оболочек»

Видавництво БІОПРОМ

067 500 96 64

T/ф 044 243 32 67

E-mail: mbm@bioprom.kiev.ua

Використання матеріалів можливо тільки за умови прямого відкритого для пошукових систем перепосилання на meatbusiness.ua