Below is the text of the page https://temkastory.com/ stored 2018-04-21 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

Temka Story

Temka Story [http://temkastory.com] Temka Story Главная Приветствие Рубрики: Исповедь Брошенного Пса (58) Пес, Що Розмовляв Людською (16) Пригоди Тьомика (2) Тёмкины Истории (18) Архивы: Август 2017 Июль 2017 Июнь 2017 Май 2017 Апрель 2017 Март 2017 Февраль 2017 Январь 2017 Декабрь 2016 Search for then press enter Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 16) 17.08.2017 Рубрика: Пес, Що Розмовляв Людською – А ти як живеш, Льолику? – спробував перевести тему розмови Васько. – Та от “страждаю” як бачиш. О сьомій сніданкую, о третій обідаю, близько п’ятої маю такий собі перекус, а вже після вечірніх новин щось легеньке, проте обов’язково смачне. То може бути дієтичний паштетик чи може відварна курятина, на крайній випадок – молоко. – Оце такої котіку, так тобі підфортило! А ти на такій дієті не луснеш, – Васько не втримався від заздрощів. – А ти не Васічку не переймайся, моя вага, то не твій клопіт, – Льолік відбив удар. Пес зніяковів від власної нестриманості, якби не шерсть, то всі би побачили як почервоніла його морда. Він навіть голову опустив долу, ховаючи носа. Йому на мить здалось, що той почервонів як маки навесні… Читать Далее → “Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 16)” Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 15) 29.07.2017 Рубрика: Пес, Що Розмовляв Людською Мія потяглась на дивані, широко розводячи руками. У вікно привітно заглядало сонечко – неспішно починалась субота. – Васько-о, прокидайся, – привітним голосом промовила дівчина. Проте пес не реагував на привітання. Мія придивилась до собаки, здавалось він дуже міцно спав. За вікном починався ранковий гамір. Дівчина вирішила не турбувати собаку, адже вихідний, то чому б не подрiмати трішечки довше. Вона тихенько сковзнула до кухні і зачинила двері. Налаштувавши кавоварку, дівчина, присіла за стіл. На якусь мить їй здалось, що навкруги все стало яскравим і блискучим. Вона уважно провела поглядом кухню, здавалось що вночі хтось провів генеральне прибирання. Кавоварка захвилювалась на плиті, попереджаючи, що ось-ось проллється бурхливим потоком кави. Мія розгублено озирнулась, ніби шукаючи пояснень, та кавоварка наполягала. Знявши киплячу суміш з плити, Мія знов і знов оглядала приміщення кухні, аж поки очі не знайшли зрозуміле для мозку пояснення – сонце… Читать Далее → “Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 15)” Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 14) 23.07.2017 Рубрика: Пес, Що Розмовляв Людською Вечірнє чаювання заспокоїло мешканців квартири на тринадцятому поверху. Мія розчервонілась від гарячих ароматів чаю з мелісою і їй захотілось вдихнути нічної прохолоди. Вона відкрила вікно і зоряне небо привітно замерехтіло зірками, ніби хтось відстукував привітання морзянкою. Дівчина глибоко вдихнула повітря і прикривши очі, ще деякий час насолоджувалась ароматами трав, що відчувались в нічній прохолоді. Відкривши очі, їй на мить здалось, що з лісу хтось подає світлові сигнали, вона пригледілась, проте нічого не побачила. Зачинивши вікно на провітрювання, Мія повернулась до Васька. Пес весь цей час стежив за дівчиною, він навіть не помітив, що милується її постаттю у відкритому вікні. Йому ввижалось, що в мерехтінні зірок, дівчина стає якоюсь яскраво-прозорою, ніби далекі світляки планет наповнюють її світлом з середини… Читать Далее → “Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 14)” Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 13) 07.07.2017 Рубрика: Пес, Що Розмовляв Людською Вечірнє сонечко лагідно пригрівало маківки дерев і будинків. Прохолода, туманом розповзалась полем, що тяглось вздовж багатоповерхівок, обриваючись біля лісу. Далі простягалось панування лісових стражів: ялиці, дуби, подекуди непролазні хащі і чагарники вартували свої кордони. Мія завжди хотіла зайти всередину лісових нутрощів, але похмурість і відстороненість лісових вартових зупиняла її. Вони з Васьком дійшли майже краю поля і їм назустріч, з лісу, голосно вилетіла сойка. Обоє зупинились, уважно вдивляючись в роззявлені кущі дикої шипшини. В лісі було тихо, як перед грозою. Подекуди лунав поодинокий спів пташки, що помилково сплутала ранок і вечір, а можливо просто збирала на вечерю пташенят. Сонечко торкалось верхівок дерев і потрохи сповзало донизу. Сойка, що вилетіла їм на зустріч сиділа поруч на гілці і роздивлялась двох мандрівників, які вагались: йти їм до лісу чи повертатись додому… Читать Далее → “Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 13)” Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 12) 30.06.2017 Рубрика: Пес, Що Розмовляв Людською Тримаючи шматок м’яса в зубах, пес, скочив на лапи і хотів був кинутись тікати, навпростець коридорами і кімнатами шукаючи безпечне місце, а ліпше нору. Та килимки під його лапами підвели, вони зрадницьки сковзнули по слизькій підлозі і в ту мить, коли Васько намагався знайти опору і відчути гравітацію, він втратив рівновагу і розтягнувся пузом на підлозі. Падаючи він лапою зніс миску з водою і зробив на підлозі (щойно вимитій!) калюжу. Кусень м’яса так і стирчав йому з пащі, бо попри всі закони фізики, зуби спрацювали відмінно – тримаючи здобич міцно і не реагуючи на несподіванки зовнішніх обставин. Васькові здалося, що в момент падіння, в нього перед очима промайнула Павлівна, їхній маленький притулок і навіть Барсік тепло посміхнувся йому на останок. Пес лежав на пузі, зажмуривши очі, потроху занили ребра – він добряче ними вдарився, коли падав… Читать Далее → “Пес, Що Розмовляв Людською (Глава 12)” Posts navigation ← Предыдущие Истории Copyright © Temka Story (2016 ‒ 2017). All Rights Reserved.