Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Сонце Місяць
2018.04.19
03:38
ad nataliam
возвеселімося
габебіт гумус нас
безсилих та
дум спіро сперо ~
лунарний джаз
пристойне пекло
shall we
габебіт гумус нас
безсилих та
дум спіро сперо ~
лунарний джаз
пристойне пекло
shall we
Лесь Українець
2018.04.19
02:52
***
Ой не треба мені слави,
Не треба відзнаки,
Не тому я по вокзалах
Блуджу, як собака,
Щоби в мученики церква
Мене записала,
Поки в попа черево
Не треба відзнаки,
Не тому я по вокзалах
Блуджу, як собака,
Щоби в мученики церква
Мене записала,
Поки в попа черево
Шон Маклех
2018.04.18
23:02
Божевільний волейбол
Сучасне)
Джеймсу Ебботту Мак-Нейлу Уїстлеру. Щиро.
Бавляться люди серцями
Наче м’ячиками:
Кидаю своє серце – ловіть!
Ловіть, любителі ностальгічних поезій,
Джеймсу Ебботту Мак-Нейлу Уїстлеру. Щиро.
Бавляться люди серцями
Наче м’ячиками:
Кидаю своє серце – ловіть!
Ловіть, любителі ностальгічних поезій,
Іван Потьомкін
2018.04.18
16:41
Ізраїль
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Ігор Шоха
2018.04.18
14:10
Весняні зажинки
Весна, не упускаючи моменту,
і поле гріє, і дощі дає,
аби винаймачі цієї ренти
отримали до осені своє.
Зима одразу скочила у літо
ярами і лісами у луги,
і талою водицею умиті,
і поле гріє, і дощі дає,
аби винаймачі цієї ренти
отримали до осені своє.
Зима одразу скочила у літо
ярами і лісами у луги,
і талою водицею умиті,
Ірина Вовк
2018.04.18
12:24
"Я... гілочка-гагілочка" (дитяче)
Я... гілочка-гагілочка
над пупляшком дитини...
Я – пісенька... Я – писанка,
колисонька Вкраїни.
Я визрію, я вимрію –
і дам життя росточку.
Я стільки зим у вирію
лежала в сповиточку.
над пупляшком дитини...
Я – пісенька... Я – писанка,
колисонька Вкраїни.
Я визрію, я вимрію –
і дам життя росточку.
Я стільки зим у вирію
лежала в сповиточку.
Світлана Майя Залізняк
2018.04.18
11:50
Дражливий диптих про Хому
Грає синє сусло...
Повна бодня... піна.
А митець охочий - наскиртує сіна,
сяде в холодочку, мріє... чистить пера.
Муза нахилилась - пишногруда Лера:
"Напиши про вічне... Чом такий ледачий?".
"Граб скрипить натужно... собрат мій неначе".
Повна бодня... піна.
А митець охочий - наскиртує сіна,
сяде в холодочку, мріє... чистить пера.
Муза нахилилась - пишногруда Лера:
"Напиши про вічне... Чом такий ледачий?".
"Граб скрипить натужно... собрат мій неначе".
Володимир Бойко
2018.04.18
09:57
Проминаючи життя
Ніхто й нізвідки
Йде у небуття –
Незнаною
Стезею в невідомість,
Намарне
Проминаючи життя,
Нічого
Не лишаючи натомість.
Йде у небуття –
Незнаною
Стезею в невідомість,
Намарне
Проминаючи життя,
Нічого
Не лишаючи натомість.
Ольга Паучек
2018.04.18
07:25
Священний Вітре
В дитинства сад, країну мрій,
Пору духмяну
Верби листочками розвий
Весну рум"яну,
З душі полову розмети,
Веселий Вітре,
Для запізнілої мети
Пору духмяну
Верби листочками розвий
Весну рум"яну,
З душі полову розмети,
Веселий Вітре,
Для запізнілої мети
Олександр Сушко
2018.04.18
06:38
Прощання
Я доживаю вік на самоті,
До павутини вже не дотягнуся.
Домашній кіт вмирати десь утік,
А я роздав пісні, борги, інклюзи.
І так на цьому світі пережив.
А Бог сказав: - Живи. Служи народу.
Черпає люд з колодязя душі
До павутини вже не дотягнуся.
Домашній кіт вмирати десь утік,
А я роздав пісні, борги, інклюзи.
І так на цьому світі пережив.
А Бог сказав: - Живи. Служи народу.
Черпає люд з колодязя душі
Сонце Місяць
2018.04.18
02:51
technicolor
чи сума всіх сум
визначається нині
чи хмари шпатлюють
небесне & синє
собі арлекін
заведе старовинний
платівковий програвач
крізь вітер & хміль
визначається нині
чи хмари шпатлюють
небесне & синє
собі арлекін
заведе старовинний
платівковий програвач
крізь вітер & хміль
Маркіяна Рай
2018.04.18
01:36
Так відцвітають...
Смійтеся з мене, зимові мої страхіття!
Я у зело увібралася, пишне, квітчасте.
Он, позад мене, гинуть сумні століття,
Рвуть коренищем історію на лахміття,
В небо возносять невпинного ліку віття,
І зомлівають, мов перевдягання часте
Зморює їхню плоть.
Я у зело увібралася, пишне, квітчасте.
Он, позад мене, гинуть сумні століття,
Рвуть коренищем історію на лахміття,
В небо возносять невпинного ліку віття,
І зомлівають, мов перевдягання часте
Зморює їхню плоть.
Оксана Дністран
2018.04.17
22:06
***
Люблю весняний диво-фіолет,
Який земля бездумно випадково
Розсипала із власного подолу.
Повітря тягнеться, як мед.
Росою вмиті ніжні пелюстки
Зворушливо ховають серцевину.
Над ними завмираю безневинно
Який земля бездумно випадково
Розсипала із власного подолу.
Повітря тягнеться, як мед.
Росою вмиті ніжні пелюстки
Зворушливо ховають серцевину.
Над ними завмираю безневинно
Марґо Ґейко
2018.04.17
20:15
трансцендентальне танго
може годі вже патрати серце на кшталт пелікана
спопелитися час на відлогому виступі скелі
і повстати із праху гнізда іскрометним канканом
розгорнуться для феніксів безміри мета-оселі
відлунають сузір’я ладами ліричного блюзу
ми в мажорі зіграємо те
спопелитися час на відлогому виступі скелі
і повстати із праху гнізда іскрометним канканом
розгорнуться для феніксів безміри мета-оселі
відлунають сузір’я ладами ліричного блюзу
ми в мажорі зіграємо те
Нінель Новікова
2018.04.17
14:06
Весняний салют
Люблю я перший спалах цвіту,
Цей абрикосовий салют!
Обліплені, як снігом, віти –
Окрасу сірого ще світу,
Краси земної абсолют.
Блаженні бджоли-трудівниці
Гудуть позмінно цілий день.
Цей абрикосовий салют!
Обліплені, як снігом, віти –
Окрасу сірого ще світу,
Краси земної абсолют.
Блаженні бджоли-трудівниці
Гудуть позмінно цілий день.
Василь Кузан
2018.04.17
13:17
Ми по крові брати – наші вени шліфують ножі
Ми по крові брати – наші вени шліфують ножі.
Наші предки крізь камінь бентежать ментальну свідомість.
Місце сили – це дім. Трохи скраю, на самій межі.
Наша хата – форпост, наша зброя – це правда у домі.
Ми по хаті брати. По туману, що виїв нам зір,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Наші предки крізь камінь бентежать ментальну свідомість.
Місце сили – це дім. Трохи скраю, на самій межі.
Наша хата – форпост, наша зброя – це правда у домі.
Ми по хаті брати. По туману, що виїв нам зір,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Вадим Бессоно
2018.04.13
Марія Огнєва
2018.04.09
Богдана Гайдучек
2018.04.04
Ірина Мартинюк
2018.03.27
Матей Несторович
2018.03.25
Володимир Дубровський
2018.03.23
Христина Сікора
2018.03.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід