This version of the page http://maysterni.com/votes_archive.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-04-13. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марґо Ґейко
2018.04.13 14:36
епіграф
буря встромила блискавку в голку море мов келих без дна
сонце і місяць сяйвом скроїли небо у два полотна
зоряні риби їх заселили світить люстерком вода
в грот потойбічний дивиться вічно дівчина ця молода

простоволоса хоч завжди боса ноги не знають с

Петро Скоропис
2018.04.13 14:21
З Іосіфа Бродського. Я розлякував ящірок в зарослях чапараля…
Я розлякував ящірок в зарослях чапараля,
поседів у буцегарнях, плавом долав моря,
жив з китаянкою. Ба, моя
стовпова дорога стелилась далі, чим краля
на вокзалі гадати могла. Отож:
по руці гадай, та не скорохода.
Несусвітне у вивороті пальто
крівці

Світлана Майя Залізняк
2018.04.13 08:49
Триптих
Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
Ради мене лишив Алевтину. Відвадив Олексу.
...хилиталися вишні левадні на трьох неозорих китах...

2

Ні зорі не дістав, ні сопілки не в

Ярослав Чорногуз
2018.04.13 00:02
Світлана Груздєва* Бузковий вечір (романс)**
Все цього вечора - мов би для нас:
Птаства щебіт - ізнову,
І пелюстками обсипали враз
Пахощі – ах! - бузкові.

Любий, о як же давно ми удвох:
З того життя ще – знаю!
Попіл минулих щасливих епох -

Микола Дудар
2018.04.12 21:33
***
Подобравшись к тебе, было, трещина
Соизволь ей побыть составляющей…
Предложи ей пожить на Троещине
Ведь район то, увы, уважаемый…
И напомни о Дне космонавтике
Совершенно забудь о приличии -
Замани на концерт, на Монатика
Но не слушать же Блэкмора Р

Іван Потьомкін
2018.04.12 20:14
За-віщо
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Кр

Олександр Сушко
2018.04.12 15:41
Треба
Весна. Город. Землі солодкий пах,
З лопатою утну сьогодні танець.
За мить - сапа і заступ у руках,
Ревнула жінка: - Ти куди, поганець?

Тобі дорожчі кнур, корова, хлів?
А в мене очі сповнені одчаю.
Дурну ломаку бач як ухопив,

Світлана Майя Залізняк
2018.04.12 14:09
Пастель
На межці розлучення Клим і Психея.
Аматори пишуть сонети, есеї,
Мистецькі події? Осріблено мишу.
В кувезі майбутнього - цяці, фетиші.

Тікають за Псло (здожени!) повитухи,
тягли дитинчатко за носика, вуха...
Тьмяніє на пні приготовлений хрестик.

Адель Станіславська
2018.04.12 10:31
Та й най собі
Та й най собі серце крається.
Не дай ми зчерствіти, Боже...
Любові - скупий окраєць,
а спрагу життя та й множить...
Та й усміх крізь біль, а милий.
Та й очі... Глибин не йняти...
І звідкись з нізвідки сила -
ще нитка життя не стята,

Ігор Шоха
2018.04.12 08:02
Фантасмагорія
А у кіно перемагає Раша,
тому що це одні більшовики
і по усій землі бойовики.
Тому і наші -
в епатажі.
Перемагають бабу мужики.

***

Сонце Місяць
2018.04.12 04:46
les filles
коли весна усе скресить
перелицює стерпну пам’ять
дворами де собачий шит
кущі з липучими бруньками
сновидська забаганка ~

перетинає краєвид
натхненник він же голограмник

Тата Рівна
2018.04.12 00:31
Мене питають
Мене питають - як ти чуєшся?
А я чуюся.
Мене питають- а ти кохаєш?
А я кохаюся!
Мене питають - як тобі пишеться? — А я пишу як живу.
Мене питають - життя твоє річка чи вітер, чи, може, її замулене дно, або його холодні ляпаси?
Життя твоє — яке вон

Ігор Деркач
2018.04.11 22:03
Дзвінок
Яка то у житті значна подія -
отримати негаданий дзвінок,
коли почуєш, як тобі радіє
знайомий мелодійний голосок.

- Ну, як ти там?
- Тримаюся. Нівроку.
- Коли приїдеш?

Вікторія Лимарівна
2018.04.11 19:43
Крим
Безглуздо вирвана сторінка –
І болем сповнена душа.
Бо Крим не наша половинка,
В чужу країну вируша.

Сценарій був не зрозумілий:
«Зелені чоловічки» враз
З’явилися і дуже вміло

Іван Потьомкін
2018.04.11 19:30
***
Невже це й справді
Я тонкосльозим став на старості?
Тільки-но сирена розлуниться протяжним воєм,
Як щось важке й холодне навалиться на серце,
До болю зчавить горло…
Але ж з-поміж 6 мільйонів
Спалених, закопаних живцем в ровах,
Розстріляних, повішен

Гренуіль де Маре
2018.04.11 16:09
Межисвіття
Світе видимий і невидимий,
Поділіться нарешті мною.
Кожна думка, обом вам кидана,
Повертає навспак луною -

І оглушує, і обплутує,
І випалює звичний обрій,
І, в пекучий самум закутана,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Вадим Бессоно
2018.04.13

Марія Огнєва
2018.04.09

Богдана Гайдучек
2018.04.04

Ірина Мартинюк
2018.03.27

Матей Несторович
2018.03.25

Володимир Дубровський
2018.03.23

Христина Сікора
2018.03.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Архів голосувань