This version of the page http://maysterni.com/contact.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-04-12. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2018.04.12 04:46
les filles
коли весна усе скресить
перелицює стерпну пам’ять
дворами де собачий шит
кущі з липучими бруньками
сновидська забаганка ~

перетинає краєвид
натхненник він же голограмник

Тата Рівна
2018.04.12 00:31
Мене питають
Мене питають - як ти чуєшся?
А я чуюся.
Мене питають- а ти кохаєш?
А я кохаюся!
Мене питають - як тобі пишеться? — А я пишу як живу.
Мене питають - життя твоє річка чи вітер, чи, може, її замулене дно, або його холодні ляпаси?
Життя твоє — яке вон

Ігор Деркач
2018.04.11 22:03
Дзвінок
Яка то у житті значна подія -
отримати негаданий дзвінок,
коли почуєш, як тобі радіє
знайомий мелодійний голосок.

- Ну, як ти там?
- Тримаюся. Нівроку.
- Коли приїдеш?

Вікторія Лимарівна
2018.04.11 19:43
Крим
Безглуздо вирвана сторінка –
І болем сповнена душа.
Бо Крим не наша половинка,
В чужу країну вируша.

Сценарій був не зрозумілий:
«Зелені чоловічки» враз
З’явилися і дуже вміло

Іван Потьомкін
2018.04.11 19:30
***
Невже це й справді
Я тонкосльозим став на старості?
Тільки-но сирена розлуниться протяжним воєм,
Як щось важке й холодне навалиться на серце,
До болю зчавить горло…
Але ж з-поміж 6 мільйонів
Спалених, закопаних живцем в ровах,
Розстріляних, повішен

Гренуіль де Маре
2018.04.11 16:09
Межисвіття
Світе видимий і невидимий,
Поділіться нарешті мною.
Кожна думка, обом вам кидана,
Повертає навспак луною -

І оглушує, і обплутує,
І випалює звичний обрій,
І, в пекучий самум закутана,

Марія Дем'янюк
2018.04.11 16:04
Старий знахар
Старий знахар
зелень-ковдру сплітав:
м'ята-рута -
подих її не забути,
чаберевий куточок -
незлічити тих ночок,
і солодкі вуста -
маку в полі доста.

Володимир Ляшкевич
2018.04.11 13:19
ЄВРИ - попередня цивілізація Європи?
Євреї таки за витоками не юдеї? Захоплення і переінакшення назви, означення? Зачистка історії? Підміна понять дуже властива т.з. "аврамічним" релігіям, як, зрештою, і будь-якими релігіям, бо їхні цілі не допомагати людству. І слово "євреї" теж,

Василь Кузан
2018.04.11 10:48
перелітне павутиння
перелітне павутиння
як спогади про тепло
висне на крилах птахів
що не бажають зимувати
без любові

крихти життя із долоні
короткозорий час визбирує

Світлана Майя Залізняк
2018.04.11 08:30
Каюся...
Люди зубожілі, взори злі, неситі.
Швендяння... валізи... брудно, бо "апрєль".
Вимити б країну в мідному кориті!
Наливали братики енд сестрички гель,

труть дерева, шахтоньки, хилитають вежі.
Мапи розшматовані, встромлені ножі.
Йду собі - окремішн

Олександр Сушко
2018.04.11 06:43
Люблю!
Якою ти красивою була!
Гадав - такою будеш і до скону.
Пора ж цвітіння тихо відійшла,
Не плодоносить життєдайне лоно.

У зморшках заховалася краса,
А в косах запашних - сріблясті ниті.
Чому ж кохання досі не щеза?

Серго Сокольник
2018.04.11 00:35
Хто вони?..
маленька філософська еротична сюрреалістична поема***

Жрець. І Діва, дарунок у жертву Богам...
-що за діло до них мені? Я не віддам
Вождеління Богів. В них удосталь всього.
Ти- моє і моя. Не зречуся свого!
.........................................

Ярослав Чорногуз
2018.04.10 23:15
Чарівлива днина весняна
Коли під тихим небом кришталевим
Немов зникають десь лихі думки.
Здається – усміхаються дерева,
Свіженькі випускаючи бруньки.

Просторо сонцю, розгулятись є де…
Воно у верховітті догоря.
І – мовби із трояндового меду

Світлана Майя Залізняк
2018.04.10 21:49
Село
берег підсвідомості...
звомплена кора.
Янголів і демонів авантюрна гра.
Гобелени в пір'ячку - на тинках... Село.
Гоблінам однаково: дзвони замело.

2

Ірина Саковець
2018.04.10 14:48
***
Водою прозорою ранок у місто скотивсь –
до вуличок білих квітневого хрещення дотик.
Дерева зачули весну крізь вразливу дрімоту
в яснім воскресінні земної краси й голосів.

Мовчиш, та до мене зусюди говорять світи.
Летять зорепадами ночі у збурену т

Петро Скоропис
2018.04.10 12:12
З Іосіфа Бродського. Шість років по тому
Були так довго разом, що припав
на друге січня раз, і два вівторок,
що скинута у подиві брова,
як щіткою зі скла автівки – морок,
зганяла навідліг з лиця печаль,
лишаючи проясненою даль.

Були так довго разом, що і сніг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Марія Огнєва
2018.04.09

Богдана Гайдучек
2018.04.04

Ірина Мартинюк
2018.03.27

Матей Несторович
2018.03.25

Володимир Дубровський
2018.03.23

Христина Сікора
2018.03.23

Тетяна Тео
2018.03.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл