Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Сонце Місяць
2018.04.12
04:46
les filles
коли весна усе скресить
перелицює стерпну пам’ять
дворами де собачий шит
кущі з липучими бруньками
сновидська забаганка ~
перетинає краєвид
натхненник він же голограмник
перелицює стерпну пам’ять
дворами де собачий шит
кущі з липучими бруньками
сновидська забаганка ~
перетинає краєвид
натхненник він же голограмник
Тата Рівна
2018.04.12
00:31
Мене питають
Мене питають - як ти чуєшся?
А я чуюся.
Мене питають- а ти кохаєш?
А я кохаюся!
Мене питають - як тобі пишеться? — А я пишу як живу.
Мене питають - життя твоє річка чи вітер, чи, може, її замулене дно, або його холодні ляпаси?
Життя твоє — яке вон
А я чуюся.
Мене питають- а ти кохаєш?
А я кохаюся!
Мене питають - як тобі пишеться? — А я пишу як живу.
Мене питають - життя твоє річка чи вітер, чи, може, її замулене дно, або його холодні ляпаси?
Життя твоє — яке вон
Ігор Деркач
2018.04.11
22:03
Дзвінок
Яка то у житті значна подія -
отримати негаданий дзвінок,
коли почуєш, як тобі радіє
знайомий мелодійний голосок.
- Ну, як ти там?
- Тримаюся. Нівроку.
- Коли приїдеш?
отримати негаданий дзвінок,
коли почуєш, як тобі радіє
знайомий мелодійний голосок.
- Ну, як ти там?
- Тримаюся. Нівроку.
- Коли приїдеш?
Вікторія Лимарівна
2018.04.11
19:43
Крим
Безглуздо вирвана сторінка –
І болем сповнена душа.
Бо Крим не наша половинка,
В чужу країну вируша.
Сценарій був не зрозумілий:
«Зелені чоловічки» враз
З’явилися і дуже вміло
І болем сповнена душа.
Бо Крим не наша половинка,
В чужу країну вируша.
Сценарій був не зрозумілий:
«Зелені чоловічки» враз
З’явилися і дуже вміло
Іван Потьомкін
2018.04.11
19:30
***
Невже це й справді
Я тонкосльозим став на старості?
Тільки-но сирена розлуниться протяжним воєм,
Як щось важке й холодне навалиться на серце,
До болю зчавить горло…
Але ж з-поміж 6 мільйонів
Спалених, закопаних живцем в ровах,
Розстріляних, повішен
Я тонкосльозим став на старості?
Тільки-но сирена розлуниться протяжним воєм,
Як щось важке й холодне навалиться на серце,
До болю зчавить горло…
Але ж з-поміж 6 мільйонів
Спалених, закопаних живцем в ровах,
Розстріляних, повішен
Гренуіль де Маре
2018.04.11
16:09
Межисвіття
Світе видимий і невидимий,
Поділіться нарешті мною.
Кожна думка, обом вам кидана,
Повертає навспак луною -
І оглушує, і обплутує,
І випалює звичний обрій,
І, в пекучий самум закутана,
Поділіться нарешті мною.
Кожна думка, обом вам кидана,
Повертає навспак луною -
І оглушує, і обплутує,
І випалює звичний обрій,
І, в пекучий самум закутана,
Марія Дем'янюк
2018.04.11
16:04
Старий знахар
Старий знахар
зелень-ковдру сплітав:
м'ята-рута -
подих її не забути,
чаберевий куточок -
незлічити тих ночок,
і солодкі вуста -
маку в полі доста.
зелень-ковдру сплітав:
м'ята-рута -
подих її не забути,
чаберевий куточок -
незлічити тих ночок,
і солодкі вуста -
маку в полі доста.
Володимир Ляшкевич
2018.04.11
13:19
ЄВРИ - попередня цивілізація Європи?
Євреї таки за витоками не юдеї?
Захоплення і переінакшення назви, означення?
Зачистка історії?
Підміна понять дуже властива т.з. "аврамічним" релігіям, як, зрештою, і будь-якими релігіям, бо їхні цілі не допомагати людству.
І слово "євреї" теж,
Василь Кузан
2018.04.11
10:48
перелітне павутиння
перелітне павутиння
як спогади про тепло
висне на крилах птахів
що не бажають зимувати
без любові
крихти життя із долоні
короткозорий час визбирує
як спогади про тепло
висне на крилах птахів
що не бажають зимувати
без любові
крихти життя із долоні
короткозорий час визбирує
Світлана Майя Залізняк
2018.04.11
08:30
Каюся...
Люди зубожілі, взори злі, неситі.
Швендяння... валізи... брудно, бо "апрєль".
Вимити б країну в мідному кориті!
Наливали братики енд сестрички гель,
труть дерева, шахтоньки, хилитають вежі.
Мапи розшматовані, встромлені ножі.
Йду собі - окремішн
Швендяння... валізи... брудно, бо "апрєль".
Вимити б країну в мідному кориті!
Наливали братики енд сестрички гель,
труть дерева, шахтоньки, хилитають вежі.
Мапи розшматовані, встромлені ножі.
Йду собі - окремішн
Олександр Сушко
2018.04.11
06:43
Люблю!
Якою ти красивою була!
Гадав - такою будеш і до скону.
Пора ж цвітіння тихо відійшла,
Не плодоносить життєдайне лоно.
У зморшках заховалася краса,
А в косах запашних - сріблясті ниті.
Чому ж кохання досі не щеза?
Гадав - такою будеш і до скону.
Пора ж цвітіння тихо відійшла,
Не плодоносить життєдайне лоно.
У зморшках заховалася краса,
А в косах запашних - сріблясті ниті.
Чому ж кохання досі не щеза?
Серго Сокольник
2018.04.11
00:35
Хто вони?..
маленька філософська еротична сюрреалістична поема***
Жрець. І Діва, дарунок у жертву Богам...
-що за діло до них мені? Я не віддам
Вождеління Богів. В них удосталь всього.
Ти- моє і моя. Не зречуся свого!
.........................................
Жрець. І Діва, дарунок у жертву Богам...
-що за діло до них мені? Я не віддам
Вождеління Богів. В них удосталь всього.
Ти- моє і моя. Не зречуся свого!
.........................................
Ярослав Чорногуз
2018.04.10
23:15
Чарівлива днина весняна
Коли під тихим небом кришталевим
Немов зникають десь лихі думки.
Здається – усміхаються дерева,
Свіженькі випускаючи бруньки.
Просторо сонцю, розгулятись є де…
Воно у верховітті догоря.
І – мовби із трояндового меду
Немов зникають десь лихі думки.
Здається – усміхаються дерева,
Свіженькі випускаючи бруньки.
Просторо сонцю, розгулятись є де…
Воно у верховітті догоря.
І – мовби із трояндового меду
Світлана Майя Залізняк
2018.04.10
21:49
Село
берег підсвідомості...
звомплена кора.
Янголів і демонів авантюрна гра.
Гобелени в пір'ячку - на тинках... Село.
Гоблінам однаково: дзвони замело.
2
звомплена кора.
Янголів і демонів авантюрна гра.
Гобелени в пір'ячку - на тинках... Село.
Гоблінам однаково: дзвони замело.
2
Ірина Саковець
2018.04.10
14:48
***
Водою прозорою ранок у місто скотивсь –
до вуличок білих квітневого хрещення дотик.
Дерева зачули весну крізь вразливу дрімоту
в яснім воскресінні земної краси й голосів.
Мовчиш, та до мене зусюди говорять світи.
Летять зорепадами ночі у збурену т
до вуличок білих квітневого хрещення дотик.
Дерева зачули весну крізь вразливу дрімоту
в яснім воскресінні земної краси й голосів.
Мовчиш, та до мене зусюди говорять світи.
Летять зорепадами ночі у збурену т
Петро Скоропис
2018.04.10
12:12
З Іосіфа Бродського. Шість років по тому
Були так довго разом, що припав
на друге січня раз, і два вівторок,
що скинута у подиві брова,
як щіткою зі скла автівки – морок,
зганяла навідліг з лиця печаль,
лишаючи проясненою даль.
Були так довго разом, що і сніг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на друге січня раз, і два вівторок,
що скинута у подиві брова,
як щіткою зі скла автівки – морок,
зганяла навідліг з лиця печаль,
лишаючи проясненою даль.
Були так довго разом, що і сніг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Марія Огнєва
2018.04.09
Богдана Гайдучек
2018.04.04
Ірина Мартинюк
2018.03.27
Матей Несторович
2018.03.25
Володимир Дубровський
2018.03.23
Христина Сікора
2018.03.23
Тетяна Тео
2018.03.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення