Ольвія

Ольвія (грец. Ὀλβία - щаслива, багата) - антична грецька колонія, заснована вихідцями з Мілета в першій чверті VI століття до н. е. на правому березі Дніпро-Бузького лиману на південь від сучасного Миколаєва і сучасного села Парутине Очаківського району Миколаївської області, Україна. За часів розквіту (друга половина V століття до н. Е. - перша половина III століття до н. Е.) Місто займало площу близько 50 га і був важливий центр торгівлі і рибальства, мав тісні економічні зв'язки зі скіфами , чисельність його населення ймовірно сягала 15 тисяч чоловік . На базі відкритих під час розкопок руїн міста в 1924 році створено археологічний заповідник. Завдяки розкопкам вітчизняних і зарубіжних археологів на території Ольвії були відкриті і досліджені руїни кріпосних стін і веж, подвійні ворота, агора і Східний і Західний теменосі. Розкопки в Ольвії ведуться і в даний час.

Стародавні греки, які заклали місто в VI столітті до нашої ери, змінили кіммерійців і скіфів (втім, греки поступово асимілювалися з місцевим населенням: через деякий час вони почали говорити на суміші грецького і скіфського і носити скіфський одяг). Ще в VI столітті до н. е. в Ольвії разом з храмом Зевса з'явилися святилища і теменоси Аполлона Дельфінія і Лікаря. У 450 році до н. е. Ольвію відвідав Геродот. Він зробив перший опис історії, географії та звичаїв народів, які в ті часи населяли територію північного узбережжя Чорного моря. У VI-V століттях до н. е. тут правили олігархи, на початку IV ст. до н. е. була встановлена ​​демократична форма правління. У 331 році до н. е. Ольвію невдало намагався завоювати полководець Олександра Македонського Зопіріон. У 55 році до н. е. була завойована гетським царем Буребістою . Згодом держава відновила своє існування, але на значно меншій території. У 198 році н. е. Ольвія увійшла до складу Римської імперії. Повністю загинула під час навали гунів в 70-і роки IV століття н. е.