Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Микола Дудар
2018.03.23
13:20
Агов!..
Сьогодні Міс - а завтра міст
Гарцюють по якому…
У цих рядках короткий зміст
Вважайте про знайому…
Агов!
Агов!
Агов!
Агов!
Гарцюють по якому…
У цих рядках короткий зміст
Вважайте про знайому…
Агов!
Агов!
Агов!
Агов!
Олександр Олехо
2018.03.23
10:50
І лунко падає весна
І лунко падає весна
осяйним днем на біле поле,
сніги пронизує до дна
і вже за тиждень поле голе.
І вже парує плоть землі,
в повітрі запахи рожеві.
Гніздо лаштують у дуплі
шпаки крикливі… березневі.
осяйним днем на біле поле,
сніги пронизує до дна
і вже за тиждень поле голе.
І вже парує плоть землі,
в повітрі запахи рожеві.
Гніздо лаштують у дуплі
шпаки крикливі… березневі.
Ірина Вовк
2018.03.23
10:01
"Епітафія"
Прилинь до мене, радосте моя…
Літа між нами плинуть течією,
А серцю тужно дотиком єлею,
Коли на мить приходиш ти здаля.
Минають дні, байдужні до біди…
Твої сліди – прочинене віконце…
Коли зайде і в нас вечірнє сонце,
Літа між нами плинуть течією,
А серцю тужно дотиком єлею,
Коли на мить приходиш ти здаля.
Минають дні, байдужні до біди…
Твої сліди – прочинене віконце…
Коли зайде і в нас вечірнє сонце,
Леся Геник
2018.03.23
09:40
Не торкай мого болю
Не торкай мого болю, благаю...
Над садами застигла весна.
Як доходиш уперше до краю,
то, здається, спасіння нема.
Днів з десяток ще треба заждати -
у бруньках розговіється світ.
Не питайся ні часу, ні дати,
Над садами застигла весна.
Як доходиш уперше до краю,
то, здається, спасіння нема.
Днів з десяток ще треба заждати -
у бруньках розговіється світ.
Не питайся ні часу, ні дати,
Олександр Сушко
2018.03.23
07:50
Мутант
Зійшлась орлиця з горобцем,
Кохались у кущах на луках.
Прийшла пора - знеслось яйце,
Була у повитухах курка.
У лісі поголос, шопта,
Огуда шириться колюча.
Пташатко ж хутко підроста,
Кохались у кущах на луках.
Прийшла пора - знеслось яйце,
Була у повитухах курка.
У лісі поголос, шопта,
Огуда шириться колюча.
Пташатко ж хутко підроста,
Шон Маклех
2018.03.22
21:42
Під зливою
Небо – це просто розкрита книга
Яку ми хотіли би прочитати,
Але не вміємо: ненароком забули літери,
Відшибло нам пам’ять від запаху вересу:
Отоді – тої осені.
Добре, що ми не забули, що це книга,
А не просто колодязь наповнений порожнечею,
Куди с
Яку ми хотіли би прочитати,
Але не вміємо: ненароком забули літери,
Відшибло нам пам’ять від запаху вересу:
Отоді – тої осені.
Добре, що ми не забули, що це книга,
А не просто колодязь наповнений порожнечею,
Куди с
Сергій Гупало
2018.03.22
18:58
* * *
На здощілому листі печалі лежать,
Незнайомка спинилась. Я чую удачу.
А довкола – якась зусібічна межа,
За якою – нікого, нічого не бачать.
Час такий, що далеко мені не зайти.
І не вихід – жаліти утомлене листя.
Не зважайте на мене, я до гіркоти
Незнайомка спинилась. Я чую удачу.
А довкола – якась зусібічна межа,
За якою – нікого, нічого не бачать.
Час такий, що далеко мені не зайти.
І не вихід – жаліти утомлене листя.
Не зважайте на мене, я до гіркоти
Гренуіль де Маре
2018.03.22
16:37
Про сенс життя (серйозно)
Життя що посіяло сенс десь
Жебрачило коло базару
З картонкою «Не проминайте
Подайте кому що не шкода»
І банкою з-під майонезу
Йому перехожі відчіпно
Шпурляли щось правда негусто
Жебрачило коло базару
З картонкою «Не проминайте
Подайте кому що не шкода»
І банкою з-під майонезу
Йому перехожі відчіпно
Шпурляли щось правда негусто
Микола Дудар
2018.03.22
16:12
Із циклу
Скільки променів від сонця -
Стільки ж правди на землі
Все залежить хто є спонсор
На палац, а чи на хлів…
22-03-2018
Стільки ж правди на землі
Все залежить хто є спонсор
На палац, а чи на хлів…
22-03-2018
Ігор Деркач
2018.03.22
11:49
Наративи одкровення
Я не видумую, пишу,
допоки є іще чорнило.
Не очорню, а залишу
своє – парафії Ярила.
Пишу собі і не грішу,
малюючи небесні сили.
У пам’яті моїй ношу –
допоки є іще чорнило.
Не очорню, а залишу
своє – парафії Ярила.
Пишу собі і не грішу,
малюючи небесні сили.
У пам’яті моїй ношу –
Володимир Бойко
2018.03.22
10:55
Весняні сніги
Падуть сніги, падуть сніги,
Мов неповернуті борги,
І землю грішну укривають
Без остороги і без краю.
Ховаються за видноколом
Міста і села, ліс і поле...
Мов неповернуті борги,
І землю грішну укривають
Без остороги і без краю.
Ховаються за видноколом
Міста і села, ліс і поле...
Олександр Сушко
2018.03.22
09:54
Пиши
Люблю брикастих, норовливих,
Щоб іскри сипались з очей.
Пора іти орати ниву,
А то у грудях аж пече.
До меду мавка дуже ласа,
Сама знімає пеньюар.
З обіймів, хтива, не вилазить -
Щоб іскри сипались з очей.
Пора іти орати ниву,
А то у грудях аж пече.
До меду мавка дуже ласа,
Сама знімає пеньюар.
З обіймів, хтива, не вилазить -
Мирослав Артимович
2018.03.22
06:59
Згадалося…
Згадалося… –
Тоді ще був я сином…
В обійсті дружно порались батьки:
Уміло тато щось ладнав неспинно,
Плекала мама диво-квітники.
Здавалося усе незмінно-звичним:
В саду і на подвір’ї, в хаті – лад.
Тоді ще був я сином…
В обійсті дружно порались батьки:
Уміло тато щось ладнав неспинно,
Плекала мама диво-квітники.
Здавалося усе незмінно-звичним:
В саду і на подвір’ї, в хаті – лад.
Серго Сокольник
2018.03.22
03:20
Друзям
Я вдячний долі. Є у мене друзі.
Вони мене не кинуть у нарузі.
Не продадуть за тридцять срібляків.
Так повелось із сивини віків-
Друг пізнається у біді. Хоч кожен
Своїм життям живе. І ніби може,
Мов- "хата з краю", як у темну днину
Вони мене не кинуть у нарузі.
Не продадуть за тридцять срібляків.
Так повелось із сивини віків-
Друг пізнається у біді. Хоч кожен
Своїм життям живе. І ніби може,
Мов- "хата з краю", як у темну днину
Ігор Шоха
2018.03.21
22:13
Сльози й попіл
Надія не витискує сльози.
У ролі недобитої кози
вона уже нікого не хвилює.
У кого епідемія шізи,
якої медицина не лікує?
***
Асоціацію з ЄеС
У ролі недобитої кози
вона уже нікого не хвилює.
У кого епідемія шізи,
якої медицина не лікує?
***
Асоціацію з ЄеС
Олена Багрянцева
2018.03.21
20:39
Ти чекаєш весни. А на дворі хурделиться сніг...
Ти чекаєш весни.
А на дворі хурделиться сніг.
Мало часу на сміх
І на сльози, що схожі на кригу.
Всі прогнози давно
Обіцяють примарну відлигу.
Кволо квітень іде
На барвистий розлогий поріг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А на дворі хурделиться сніг.
Мало часу на сміх
І на сльози, що схожі на кригу.
Всі прогнози давно
Обіцяють примарну відлигу.
Кволо квітень іде
На барвистий розлогий поріг.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Тетяна Тео
2018.03.23
Мар'яна Мотієнко Сірководень
2018.03.19
Гравець Шалений
2018.03.18
Євгеній Андрійченко
2018.03.09
Міхаель Хебі
2018.03.07
Надійка Голобородько
2018.03.06
Тамара Швець
2018.03.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід