Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Редакція Майстерень
2018.03.20
18:09
Пиріжкова поезія
Нова класика
Явище, звичайно, відоме. Але "пиріжковим" це віршарство названо досить недавно. Українською мовою, схоже, звучить не часто, в основному - російською.
Тож прохання "пиріжки" писати, в основному, українською, хіба що хтось зможе запропо
Микола Дудар
2018.03.20
17:50
Сюреалізм…
Одкривайте очі, вже весна!!!
Ген розквітли проліски. Навзаєм
Защебечуть хором він, вона…
Кізочки… принцеси… і бабаї
Затикайте вуха і роти
Мухи, плюс комарики, у чатах…
Щоб не взяв із рук весняних ти -
З понеділка буде все спочатку…
Ген розквітли проліски. Навзаєм
Защебечуть хором він, вона…
Кізочки… принцеси… і бабаї
Затикайте вуха і роти
Мухи, плюс комарики, у чатах…
Щоб не взяв із рук весняних ти -
З понеділка буде все спочатку…
Гренуіль де Маре
2018.03.20
17:22
Знову снігопад
Цей сніг буде йти сорок років
Він буде іти по пустелі
Де страх твій бархани насипав
І ти вже давно спиш під ними
І сняться тобі дивовижі
А ти ж їх боїшся насправді
Хоча – що страшного в галузках
Він буде іти по пустелі
Де страх твій бархани насипав
І ти вже давно спиш під ними
І сняться тобі дивовижі
А ти ж їх боїшся насправді
Хоча – що страшного в галузках
Василь Світлий
2018.03.20
16:45
Творче митарство
І день і ніч в солодкому полоні.
Ущерблено вирізьблюю вірші
На безталанній лінії долоні.
Мої убозтва – творчі стелажі.
І не мені – ця зірка угорі,
І не моє – ця сивина на скронях.
І випадкове авторство… О, ні.
Бо й кредо немистецьке – дикий сон
Ущерблено вирізьблюю вірші
На безталанній лінії долоні.
Мої убозтва – творчі стелажі.
І не мені – ця зірка угорі,
І не моє – ця сивина на скронях.
І випадкове авторство… О, ні.
Бо й кредо немистецьке – дикий сон
Світлана Майя Залізняк
2018.03.20
14:54
Метелик на шторі
По шкірі - дотично...
Палити не можеш.
А час виставляє павучу сторожу.
Утішуся злетом, горняточком кави.
Ти любиш, не брешеш. А очі лукаві.
Тут джаз. Надихає охвітна береза.
Ти пий. Ось цукерка, я вельми твереза.
Палити не можеш.
А час виставляє павучу сторожу.
Утішуся злетом, горняточком кави.
Ти любиш, не брешеш. А очі лукаві.
Тут джаз. Надихає охвітна береза.
Ти пий. Ось цукерка, я вельми твереза.
Тата Рівна
2018.03.20
14:43
Із циклу
зустрінеш привида - й на тому все!
потонеш у ліриці в сентиментах ніби в багні
бо термін давності як у вині
бо осад горло твоє знесе
таке бісівське есе –
що було що мало бути або не мало
цього достатньо аби сп’яніти цього не мало
що має стат
потонеш у ліриці в сентиментах ніби в багні
бо термін давності як у вині
бо осад горло твоє знесе
таке бісівське есе –
що було що мало бути або не мало
цього достатньо аби сп’яніти цього не мало
що має стат
Олександр Сушко
2018.03.20
14:22
Відкритий лист Редакції Майстерень
Шановна редакціє!
Раптово правила розміщення творів в анонсах змінилися. Але якось дивно. 15 років діяло правило - не більше двох творів в анонсах. І ось - як грім серед ясного неба - тільки один.
Звичайно, всі ми тут гості, так би мовити, люди які пр
Олександр Сушко
2018.03.20
13:36
Лечу!
Піїте, стій! Пегаса не жени!
Піди на кухню, кинь чогось до шлунку!
Зима не хоче бачити весни,
Хоча пора оспівувати бруньку.
Лютує знов затятий дід Мороз,
У пуховик ховає ніс красуня.
Втомився від спання й лежачих поз,
Піди на кухню, кинь чогось до шлунку!
Зима не хоче бачити весни,
Хоча пора оспівувати бруньку.
Лютує знов затятий дід Мороз,
У пуховик ховає ніс красуня.
Втомився від спання й лежачих поз,
Маркіяна Рай
2018.03.20
01:13
Раптово
Заясніло довкіл. Ти - місто.
Ти готуєш йому оселю.
Димом стелиться подих опалених таємниць.
Лиш очікуй його, невісто!
Застороги млинами змелюй
І пильнуй, щоб олії достатньо було в ліхтарях.
Ти готуєш йому оселю.
Димом стелиться подих опалених таємниць.
Лиш очікуй його, невісто!
Застороги млинами змелюй
І пильнуй, щоб олії достатньо було в ліхтарях.
Юрій Кисельов
2018.03.20
00:23
Бегемоти
Два маленькі бегемоти
Пили чай із бергамотом.
Пресмачний у них був чай –
Звірі пили, й невзначай
Зла голодна сіра муха
Одного – кусь-кусь! – за вухо,
Іншого – цап-цап! – за ніс!!!
Пили чай із бергамотом.
Пресмачний у них був чай –
Звірі пили, й невзначай
Зла голодна сіра муха
Одного – кусь-кусь! – за вухо,
Іншого – цап-цап! – за ніс!!!
Домінік Арфіст
2018.03.20
00:14
так мало...
так мало літ… і мало зим…
прощайте, море моє і гори…
буде горній Єрусалим –
відпустило додому горе…
мова в’їлась в мої вуста…
говірок містечковий хриплий
двору нашого суєта
діда дорогоцінна скрипка –
прощайте, море моє і гори…
буде горній Єрусалим –
відпустило додому горе…
мова в’їлась в мої вуста…
говірок містечковий хриплий
двору нашого суєта
діда дорогоцінна скрипка –
Серго Сокольник
2018.03.19
23:53
Що воно?..
Якщо ти довго дивишся у безодню, то безодня теж дивиться в тебе. Ніцше***
Я пізнати жадаю тебе і себе.
Мов маля колисаю... Бо я- корабель,
Що у бурю потрапив. Мене покида-
ють надії. І мрії. І мари. Та да...ль-
ня дорога цівавить сама по собі.
За
Я пізнати жадаю тебе і себе.
Мов маля колисаю... Бо я- корабель,
Що у бурю потрапив. Мене покида-
ють надії. І мрії. І мари. Та да...ль-
ня дорога цівавить сама по собі.
За
Тата Рівна
2018.03.19
23:19
Короткий віршик про вісімнадцяте березня дві тисячі вісімнадцятого
Євлампій на ковзанах у моцних штанах з начосом їхав на базар по свіжі огірочки
Клара забила на кларнет, корали та Карла і, бляха-муха, шукала теплі носочки
Пункти обігріву ем-ен-ес показали прогрес на кривій квартального звіту про зроблене
Люди пост
Клара забила на кларнет, корали та Карла і, бляха-муха, шукала теплі носочки
Пункти обігріву ем-ен-ес показали прогрес на кривій квартального звіту про зроблене
Люди пост
Олександр Сушко
2018.03.19
20:45
Життя
Поет поваги, мабуть, вартий,
Не личить генію кожух.
Прийшла пора байдикувати –
Присяду, оду напишу.
Нелегко нині віршотрясцям
У ступі словеса товкти.
Хирлявому приносять кальцій,
Не личить генію кожух.
Прийшла пора байдикувати –
Присяду, оду напишу.
Нелегко нині віршотрясцям
У ступі словеса товкти.
Хирлявому приносять кальцій,
Василь Кузан
2018.03.19
20:28
а місто відкрило пащу
а місто відкрило пащу
і світить червоними гландами
гірляндами вічних зим
нас мало на дні трамваю
минаємо днів будівлі
холодні уламки слів
і світить червоними гландами
гірляндами вічних зим
нас мало на дні трамваю
минаємо днів будівлі
холодні уламки слів
Гренуіль де Маре
2018.03.19
16:53
Чужі дзеркала
Вона віднедавна боїться дзеркал,
Бо ті її не впізнають:
Впіймали чужинку – і пхнуть на загал,
Та ще й видають за свою.
Вона накупила у секонді штор -
Нашиє із них простирадл.
Співатиме, шиючи – ти вже їй втор,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо ті її не впізнають:
Впіймали чужинку – і пхнуть на загал,
Та ще й видають за свою.
Вона накупила у секонді штор -
Нашиє із них простирадл.
Співатиме, шиючи – ти вже їй втор,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Мар'яна Мотієнко Сірководень
2018.03.19
Гравець Шалений
2018.03.18
Євгеній Андрійченко
2018.03.09
Міхаель Хебі
2018.03.07
Надійка Голобородько
2018.03.06
Тамара Швець
2018.03.05
Человек Песок
2018.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід