This version of the page http://maysterni.com/votes_archive.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-03-16. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирослав Артимович
2018.03.16 08:05
*** (з циклу "Парономазія")
Між бувалими

У мандрах – між бувалими –
Де тільки не бували ми?
Там – лінощі в облаву,
а втомою – об лаву.

Мотив

Микола Дудар
2018.03.16 01:54
Із серії "Афоризмики"
Бережи нас Боже від суми
І від сум холодного байдужжя
Де так справно бідкаємось ми
І берем з собою до подружжя
16-03-2018

Маркіяна Рай
2018.03.16 00:53
Після поразки
Після поразки, прийшовши в мою оселю,
Стомлено вивертатимеш із кишень
Всотану пам'ять у м'якуш душі, чи в скелю?
Дещо зірвалось, не панікуй лишень!

Хочеш, пришию тебе до цієї втрати,
Будеш пропащим, згубленим, навісним,
То на твердиню падати, то

Микола Дудар
2018.03.16 00:24
Моїм думкам, блукаючим по місту...
Шепетівко!
Я зібрався знову в кругосвіт
Шепотом пройдусь разок по місту
На підошвах стертих ноти- звіт
Передай, будь ласка, акафісту…
Шепетівко!
А взамін шматочок загорну
Імені я твого у хустину

Світлана Майя Залізняк
2018.03.15 21:44
Про жабку
Жаба душевна зіперлась на ряску,
перечитала поезію, казку...
З'їла комарика, випила пива -
знову роздута, позірно-щаслива.

Мокне підсака, держак довжелезний.
Жаба намріяла клітку помпезну,
Хор солов'їний і три балдахіни...

Вікторія Лимарівна
2018.03.15 21:06
Присвячується Т. Г. Шевченку
Муза з дитинства його покохала!
Певно, підстави на це вона мала.
Хлопчик Тарас кріпаком народився.
Доля тяжка – тільки він не змирився!

Дуже любив малювати й писати,
Пристрасть до цього не міг подолати.
Добре, помітили рідкісну вдачу,

Ігор Деркач
2018.03.15 18:47
Строга дієта
Чотири дні п’ємо одну рабусту,
і п’ять – їмо салати із капусти,
ще шість жуємо трави й лопухи
і сім – б’ємо поклони за гріхи,
останні вісім: води й соки – ворог...
А далі – дев’ять, ну а потім – сорок.

2018

Тата Рівна
2018.03.15 18:42
***
Я втомилася жити - бруківкою тяжко брести
Я трамвайний ліхтарик. Я сутінки під мостами
Я - уже довгожитель, так довго існую між вами
Так невпинно сную і незграбно руйную мости

Я втомилася. Бути тілесною важко й журливо
Я не хочу сіріти та морщитись

Микола Дудар
2018.03.15 17:23
Перший сніданок
Місце народження - поле…
телятко, що паслося поруч
підійшло і лизнуло голівку…
Травень оповив ніжно
материнським теплом
і відніс у сонячне проміння
янголи, їх було безліч
сиділи по колу.. вели розмову

Ігор Шоха
2018.03.15 14:56
Віяння часу
Рухає історію юрма.
Долю краю визначає небо.
Нація виборює сама,
що їй треба і чого не треба.

Неможливо, маючи своє,
поодинці вижити щасливо.
Не дається наше житіє

Олександр Сушко
2018.03.15 10:46
Про солодке
Зуб зламався у короні!
Ще й сповзає з вух!
Як не плеснеш у долоні -
Ти мені не друг!

Море лайків у Івана,
Схиблених гурти.
Не гукатимеш "Осанна!" -

Ірина Вовк
2018.03.15 09:56
"Густинський монастир"
У середині лютого 1844 року Шевченко-художник прощався з багатьма друзями та знайомими. Його подорож пролягла знову через Москву до Петербурга. У столиці Росії Шевченко оселився у будинку Костюріної на п’ятій лінії Васильєвського острова, де він жив із х

Сонце Місяць
2018.03.15 01:32
Люсі в небі з діамантами (The Beatles)
Ти на малюнку в човні серед річки
Кущі помаранч, небес карамель
Кличуть тебе & неквапний твій відгук
До калейдоскопів очей
Целофан квітів зелених-рудих
Німбом довкіл голови
Дівча зі сонцем в очах ти шукав
Не знайти

Микола Дудар
2018.03.15 01:10
Роздуми...
Вечір буденний на позитиві
паронормальне нічне резюме
зачаяне небо зоряне сиве
хтось се рождає а хтось вже помер
радість і горе поруч в колоні
здалеку видно гримаси обох
все узаконено - ми у по-ло-ні
а вихід чи вхід… вирішує Бог

Роман Миронов
2018.03.14 21:13
***
Пригорни мене, пригорни,
До сходження ще далеко.
Нехай прилетять лелеки,
Побачу я Твї сни.

Ця вічність уже не схожа
На ту, що мене окутала.
Твою відчуваю руку,

Сергій Гупало
2018.03.14 19:28
* * *
Не пиши, і нічого не трапиться.
А напишеш – увічниться i запечеться,
І не думонька та, каракатиця, --
Розгарячений погляд на денці люстерця.

Остудитися ти не наважишся.
То чому сутеніє, немов на відлигу?
І не віриться: ти – як та ласиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Вася Сиза
2018.03.13

Євгеній Андрійченко
2018.03.09

Міхаель Хебі
2018.03.07

Надійка Голобородько
2018.03.06

Тамара Швець
2018.03.05

Человек Песок
2018.02.20

Інеса Завялова
2018.02.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Архів голосувань