Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ігор Деркач
2018.03.15
18:47
Строга дієта
Чотири дні п’ємо одну рабусту,
і п’ять – їмо салати із капусти,
ще шість жуємо трави й лопухи
і сім – б’ємо поклони за гріхи,
останні вісім: води й соки – ворог...
А далі – дев’ять, ну а потім – сорок.
2018
і п’ять – їмо салати із капусти,
ще шість жуємо трави й лопухи
і сім – б’ємо поклони за гріхи,
останні вісім: води й соки – ворог...
А далі – дев’ять, ну а потім – сорок.
2018
Тата Рівна
2018.03.15
18:42
***
Я втомилася жити - бруківкою тяжко брести
Я трамвайний ліхтарик. Я сутінки під мостами
Я - уже довгожитель, так довго існую між вами
Так невпинно сную і незграбно руйную мости
Я втомилася. Бути тілесною важко й журливо
Я не хочу сіріти та морщитись
Я трамвайний ліхтарик. Я сутінки під мостами
Я - уже довгожитель, так довго існую між вами
Так невпинно сную і незграбно руйную мости
Я втомилася. Бути тілесною важко й журливо
Я не хочу сіріти та морщитись
Вікторія Лимарівна
2018.03.15
17:30
Дурінь, думкою багатий
Дурінь, думкою багатий
На печі лежить у хаті.
Мрії тісно оповили,
Виростають в нього крила.
Тільки щось вовки голодні
Вже завили не природно.
Поспішають до оселі.
На печі лежить у хаті.
Мрії тісно оповили,
Виростають в нього крила.
Тільки щось вовки голодні
Вже завили не природно.
Поспішають до оселі.
Микола Дудар
2018.03.15
17:23
Перший сніданок
Місце народження - поле…
телятко, що паслося поруч
підійшло і лизнуло голівку…
Травень оповив ніжно
материнським теплом
і відніс у сонячне проміння
янголи, їх було безліч
сиділи по колу.. вели розмову
телятко, що паслося поруч
підійшло і лизнуло голівку…
Травень оповив ніжно
материнським теплом
і відніс у сонячне проміння
янголи, їх було безліч
сиділи по колу.. вели розмову
Ігор Шоха
2018.03.15
14:56
Віяння часу
Рухає історію юрма.
Долю краю визначає небо.
Нація виборює сама,
що їй треба і чого не треба.
Неможливо, маючи своє,
поодинці вижити щасливо.
Не дається наше житіє
Долю краю визначає небо.
Нація виборює сама,
що їй треба і чого не треба.
Неможливо, маючи своє,
поодинці вижити щасливо.
Не дається наше житіє
Олександр Сушко
2018.03.15
10:46
Про солодке
Зуб зламався у короні!
Ще й сповзає з вух!
Як не плеснеш у долоні -
Ти мені не друг!
Море лайків у Івана,
Схиблених гурти.
Не гукатимеш "Осанна!" -
Ще й сповзає з вух!
Як не плеснеш у долоні -
Ти мені не друг!
Море лайків у Івана,
Схиблених гурти.
Не гукатимеш "Осанна!" -
Ірина Вовк
2018.03.15
09:56
"Густинський монастир"
У середині лютого 1844 року Шевченко-художник прощався з багатьма друзями та знайомими. Його подорож пролягла знову через Москву до Петербурга.
У столиці Росії Шевченко оселився у будинку Костюріної на п’ятій лінії Васильєвського острова, де він жив із х
Сонце Місяць
2018.03.15
01:32
Люсі в небі з діамантами (The Beatles)
Ти на малюнку в човні серед річки
Кущі помаранч, небес карамель
Кличуть тебе & неквапний твій відгук
До калейдоскопів очей
Целофан квітів зелених-рудих
Німбом довкіл голови
Дівча зі сонцем в очах ти шукав
Не знайти
Кущі помаранч, небес карамель
Кличуть тебе & неквапний твій відгук
До калейдоскопів очей
Целофан квітів зелених-рудих
Німбом довкіл голови
Дівча зі сонцем в очах ти шукав
Не знайти
Микола Дудар
2018.03.15
01:10
Роздуми...
Вечір буденний на позитиві
паронормальне нічне резюме
зачаяне небо зоряне сиве
хтось се рождає а хтось вже помер
радість і горе поруч в колоні
здалеку видно гримаси обох
все узаконено - ми у по-ло-ні
а вихід чи вхід… вирішує Бог
паронормальне нічне резюме
зачаяне небо зоряне сиве
хтось се рождає а хтось вже помер
радість і горе поруч в колоні
здалеку видно гримаси обох
все узаконено - ми у по-ло-ні
а вихід чи вхід… вирішує Бог
Роман Миронов
2018.03.14
21:13
***
Пригорни мене, пригорни,
До сходження ще далеко.
Нехай прилетять лелеки,
Побачу я Твї сни.
Ця вічність уже не схожа
На ту, що мене окутала.
Твою відчуваю руку,
До сходження ще далеко.
Нехай прилетять лелеки,
Побачу я Твї сни.
Ця вічність уже не схожа
На ту, що мене окутала.
Твою відчуваю руку,
Сергій Гупало
2018.03.14
19:28
* * *
Не пиши, і нічого не трапиться.
А напишеш – увічниться i запечеться,
І не думонька та, каракатиця, --
Розгарячений погляд на денці люстерця.
Остудитися ти не наважишся.
То чому сутеніє, немов на відлигу?
І не віриться: ти – як та ласиця,
А напишеш – увічниться i запечеться,
І не думонька та, каракатиця, --
Розгарячений погляд на денці люстерця.
Остудитися ти не наважишся.
То чому сутеніє, немов на відлигу?
І не віриться: ти – як та ласиця,
Іван Потьомкін
2018.03.14
19:15
З голосу Езопа
Так уже ведеться на цім світі:
З кого глузують, той і сам до глузів схильний.
Над черепахою постійно збиткувався заєць.
Ну, звісно ж, за ходу її повільну.
Іще сяк-так воно, як наодинці,
А привселюдно – це занадто вже.
І черепаха на поєдинок зайця к
З кого глузують, той і сам до глузів схильний.
Над черепахою постійно збиткувався заєць.
Ну, звісно ж, за ходу її повільну.
Іще сяк-так воно, як наодинці,
А привселюдно – це занадто вже.
І черепаха на поєдинок зайця к
Вікторія Лимарівна
2018.03.14
18:57
Стежини життя
Життя надсилає багато стежин,
Але є доріжка з дитинства одна:
Із дому до школи вела нас вона.
Прокинулись спогади раптом з глибин
Дитинства і юності світлі часи –
Лунають дитячі дзвінкі голоси.
Урок фізкультури на стадіоні.
Звучання згадалось акорд
Але є доріжка з дитинства одна:
Із дому до школи вела нас вона.
Прокинулись спогади раптом з глибин
Дитинства і юності світлі часи –
Лунають дитячі дзвінкі голоси.
Урок фізкультури на стадіоні.
Звучання згадалось акорд
Мирослав Артимович
2018.03.14
17:14
Нічого нового...
У вічнім русі світ природи –
Ніщо на місці не стоїть:
І сонце сходить і заходить
Впродовж віків, тисячоліть.
То вітер віє, то вщухає,
То знов рушає у політ,
Неначе птиць рухлива стая,
Ніщо на місці не стоїть:
І сонце сходить і заходить
Впродовж віків, тисячоліть.
То вітер віє, то вщухає,
То знов рушає у політ,
Неначе птиць рухлива стая,
Кристіан Грей
2018.03.14
17:13
Недоречний кут на зустрічній смузі (поетична пародія)
І не зовсім під іншим, і не під кутом,
Чи до речі, а чи не до речі -
Увійду я в історію, мабуть, бо влом
Було вивчити Лобачевського.
Я й Евкліда закинув… Виходжу на старт,
Збити з ніг намагаюся стаєра…
І навіщо погнався за мною?.. Не варт,
Чи до речі, а чи не до речі -
Увійду я в історію, мабуть, бо влом
Було вивчити Лобачевського.
Я й Евкліда закинув… Виходжу на старт,
Збити з ніг намагаюся стаєра…
І навіщо погнався за мною?.. Не варт,
Лесь Українець
2018.03.14
16:15
Наша весна
За дорогою дорога,
За горами доли.
Б'ється річка об пороги,
П'ють воду корови.
Файно їхати по рейках
У зручнім вагоні -
Не доїдеш так скоренько
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За горами доли.
Б'ється річка об пороги,
П'ють воду корови.
Файно їхати по рейках
У зручнім вагоні -
Не доїдеш так скоренько
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Вася Сиза
2018.03.13
Євгеній Андрійченко
2018.03.09
Міхаель Хебі
2018.03.07
Надійка Голобородько
2018.03.06
Тамара Швець
2018.03.05
Человек Песок
2018.02.20
Інеса Завялова
2018.02.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори
| Дата | |
|---|---|
| Майстерень Редакція : "Анотація: Виринаючи з глибин прачасовості, поезія Мойсея Фішбейна сягає позанебесної височіні. Долаючи земне тяжіння, слов..." |
2017.03.06 |
Загалом
Автори
Усі А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж З
І Ї Й
К Л
М Н
О
П Р С Т
У
Ф Х
Ц
Ч
Ш Щ Ю
Я
Показати
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?