Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ірина Вовк
2018.03.09
10:39
Роковини Тараса. Дзвонять дзвони...
Які Тарасу сняться вівтарі
на тій горі, на тім стрімкім узвишші…
Об чім блаженне Слово думи пише
і молиться тихенько до зорі…
Хіба не все їдно! Не все їдно!
Бо ще брати таки не заодно,
бо каламутне ще в джерелах дно,
а в душах повно золотої скве
на тій горі, на тім стрімкім узвишші…
Об чім блаженне Слово думи пише
і молиться тихенько до зорі…
Хіба не все їдно! Не все їдно!
Бо ще брати таки не заодно,
бо каламутне ще в джерелах дно,
а в душах повно золотої скве
Адель Станіславська
2018.03.09
10:38
А завтра весна
Ти знаєш, а завтра... вже завтра настане весна...
Заграє у серці і пуп'янки віри зав'яже.
Тендітна, тремтлива, несміла і неголосна,
озветься пташиним утішеним щемким адажіо.
Ти знаєш, я вірю у долю... У знаковість віх.
В любов, що весною у серці
Заграє у серці і пуп'янки віри зав'яже.
Тендітна, тремтлива, несміла і неголосна,
озветься пташиним утішеним щемким адажіо.
Ти знаєш, я вірю у долю... У знаковість віх.
В любов, що весною у серці
Микола Соболь
2018.03.09
06:04
Російською не люблять Україну
Російською не люблять Україну.
Не вірите? Погляньте все довкола –
Занедбане звалилось у руїну,
І мова наша ледь жива і, – квола.
Десь на базарі тітонька-селянка
Мені шепоче: «Козаченько – сало»…
І трішки українить – «Могилянка».
Не вірите? Погляньте все довкола –
Занедбане звалилось у руїну,
І мова наша ледь жива і, – квола.
Десь на базарі тітонька-селянка
Мені шепоче: «Козаченько – сало»…
І трішки українить – «Могилянка».
Лесь Українець
2018.03.09
02:35
***
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердся,
Що мене немає,
Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердся,
Що мене немає,
Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
Сонце Місяць
2018.03.09
01:32
невідомець
Прокидатися тоді, як уже звечоріє, і деякий час витрачати на примирення з усім, починаючи із себе самого, а спішити нема куди. Геть не складно в такий момент закидати собі що тільки завгодно та роздратовуватися через будь-що на рівному місці, в той час зо
Микола Дудар
2018.03.08
23:30
***
Боже, який же Ти милосердний
журив, підштовхував, беріг…
а в слушний час стелив ще й тверді
щоб я перепочити зміг…
08-03-2018
журив, підштовхував, беріг…
а в слушний час стелив ще й тверді
щоб я перепочити зміг…
08-03-2018
Олександра Христич
2018.03.08
23:06
Перлини
А що довіра - це тягар. Відвертість, таємниці,
Переживання, нетактовність запитань.
Поховані зневага, осуд і нудьга в'язниці,
Тобі навіщо це оголення бажань ?
Раптовий дозвіл на все темне ззовні, всередині,
Активування травм, плачу, блукань архів
Переживання, нетактовність запитань.
Поховані зневага, осуд і нудьга в'язниці,
Тобі навіщо це оголення бажань ?
Раптовий дозвіл на все темне ззовні, всередині,
Активування травм, плачу, блукань архів
Гренуіль де Маре
2018.03.08
22:07
Святкове
Бодай би їм грець – усім святам, і будням, і веснам
З облудою їхньою (й чим там іще заодно)…
Моя самота березневою кригою скресла -
І вибила двері, і навстіж розкрила вікно.
Хотілось повітря – а маєш он повні кімнати
Ядучого диму з сусідських лихих
З облудою їхньою (й чим там іще заодно)…
Моя самота березневою кригою скресла -
І вибила двері, і навстіж розкрила вікно.
Хотілось повітря – а маєш он повні кімнати
Ядучого диму з сусідських лихих
Микола Дудар
2018.03.08
18:03
ДИВНО...
В обіймах березень… я зголоднів
і до чола тулю мягкий
молочний сніг
якби ж мені повідати він міг
з яких висот, приборканий, у ніг
ще й до чола проник
без жодних слів?!..
і до чола тулю мягкий
молочний сніг
якби ж мені повідати він міг
з яких висот, приборканий, у ніг
ще й до чола проник
без жодних слів?!..
Ірина Вовк
2018.03.08
17:18
"Ох, шалена, утишся..."
Ох шалена, утишся, весна ще он-он на порозі,
Чом же так невгамовно у тиші снуються думки?
Чую голос трави на одвічнім землі перелозі,
Хай же буде цей ранок у березні знадно легкий…
Хай же буде вам, сестроньки, обрано світлою долею -
У розквітлому ма
Чом же так невгамовно у тиші снуються думки?
Чую голос трави на одвічнім землі перелозі,
Хай же буде цей ранок у березні знадно легкий…
Хай же буде вам, сестроньки, обрано світлою долею -
У розквітлому ма
Сергій Гупало
2018.03.08
16:48
* * *
Як ніколи – ніжності я хочу
І тепла відкритого долонь.
А вона – все дивиться ув очі
Та мовчить, як вічності вогонь.
А вона – не зваба, не приваба,
Вії – Вія, променять уста.
Біля неї – буду баобабом,
І тепла відкритого долонь.
А вона – все дивиться ув очі
Та мовчить, як вічності вогонь.
А вона – не зваба, не приваба,
Вії – Вія, променять уста.
Біля неї – буду баобабом,
Іван Потьомкін
2018.03.08
16:48
Жінці-матері
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
Володимир Бойко
2018.03.08
13:35
* * *
За ті прийдешні світлі дні,
Які іще не зазоріли,
І за неспівані пісні,
Які іще не продзвеніли,
І за жінок, що гріють нас
Огнем великої любови,
Щоб той вогонь повік не згас –
Які іще не зазоріли,
І за неспівані пісні,
Які іще не продзвеніли,
І за жінок, що гріють нас
Огнем великої любови,
Щоб той вогонь повік не згас –
Микола Дудар
2018.03.08
13:31
ЩО МЕНІ ДО ТОГО?..
Що мені до справ отих буденних...
Що мені від тої суперечки!?
Ну, хіба запхаю у шоденник
Пів сьогодні і наступний вечір…
Що мені ті спомини зі школи...
Що мені від ваших застережень!?
Ну, хіба завжди укупі з болем
Що мені від тої суперечки!?
Ну, хіба запхаю у шоденник
Пів сьогодні і наступний вечір…
Що мені ті спомини зі школи...
Що мені від ваших застережень!?
Ну, хіба завжди укупі з болем
Ігор Деркач
2018.03.08
13:26
Березневий шум
Знову мадригали, і сонети,
і запатентовані пісні
у серцях виношують поети,
поки виростають у букети
рясти й медунки весняні.
Ще недовго маємо чекати
першої появи у саду
і запатентовані пісні
у серцях виношують поети,
поки виростають у букети
рясти й медунки весняні.
Ще недовго маємо чекати
першої появи у саду
Микола Дудар
2018.03.08
13:20
НА МАЙБУТНЄ…
До біса мертвому регалії
Вашмосць, не пахніть, вредна вонь
А вам ще перти генеталію
Крізь похвалу на Оболонь…
Сприймайте все це без іронії
Із мертвим краще без бровад
Спочатку ви йому полонію…
А нині слів - з квітучий сад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вашмосць, не пахніть, вредна вонь
А вам ще перти генеталію
Крізь похвалу на Оболонь…
Сприймайте все це без іронії
Із мертвим краще без бровад
Спочатку ви йому полонію…
А нині слів - з квітучий сад
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Міхаель Хебі
2018.03.07
Надійка Голобородько
2018.03.06
Тамара Швець
2018.03.05
Человек Песок
2018.02.20
Інеса Завялова
2018.02.17
Ігор Деркач
2018.02.10
Джей Уей Ґамалія
2018.02.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Реєстрація нового користувача