Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Володимир Бойко
2018.03.08
13:35
* * *
За ті прийдешні світлі дні,
Які іще не зазоріли,
І за неспівані пісні,
Які іще не продзвеніли,
І за жінок, що гріють нас
Огнем великої любови,
Щоб той вогонь повік не згас –
Які іще не зазоріли,
І за неспівані пісні,
Які іще не продзвеніли,
І за жінок, що гріють нас
Огнем великої любови,
Щоб той вогонь повік не згас –
Микола Дудар
2018.03.08
13:31
ЩО МЕНІ ДО ТОГО?..
Що мені до справ отих буденних...
Що мені від тої суперечки!?
Ну, хіба запхаю у шоденник
Пів сьогодні і наступний вечір…
Що мені ті спомини зі школи...
Що мені від ваших застережень!?
Ну, хіба завжди укупі з болем
Що мені від тої суперечки!?
Ну, хіба запхаю у шоденник
Пів сьогодні і наступний вечір…
Що мені ті спомини зі школи...
Що мені від ваших застережень!?
Ну, хіба завжди укупі з болем
Ігор Деркач
2018.03.08
13:26
Березневий шум
Знову мадригали, і сонети,
і запатентовані пісні
у серцях виношують поети,
поки виростають у букети
рясти й медунки весняні.
Ще недовго маємо чекати
першої появи у саду
і запатентовані пісні
у серцях виношують поети,
поки виростають у букети
рясти й медунки весняні.
Ще недовго маємо чекати
першої появи у саду
Микола Дудар
2018.03.08
13:20
НА МАЙБУТНЄ…
До біса мертвому регалії
Вашмосць, не пахніть, вредна вонь
А вам ще перти генеталію
Крізь похвалу на Оболонь…
Сприймайте все це без іронії
Із мертвим краще без бровад
Спочатку ви йому полонію…
А нині слів - з квітучий сад
Вашмосць, не пахніть, вредна вонь
А вам ще перти генеталію
Крізь похвалу на Оболонь…
Сприймайте все це без іронії
Із мертвим краще без бровад
Спочатку ви йому полонію…
А нині слів - з квітучий сад
Світлана Майя Залізняк
2018.03.08
12:15
Радіопередача сьогодні
Українське радіо, канал "Культура".
Опівночі. Я.
Опівночі. Я.
Олександр Сушко
2018.03.08
08:44
8-ме березня!
Жінок не привітати - моветон.
А тут весна! Чому б не привітати?
Уже купив трояндовий бутон,
Кагору пляшку, плитку шоколаду.
Лежить любов. А я варганю борщ,
І голубці готую паралельно.
Вродливице! Сяйнистий лик не морщ!
А тут весна! Чому б не привітати?
Уже купив трояндовий бутон,
Кагору пляшку, плитку шоколаду.
Лежить любов. А я варганю борщ,
І голубці готую паралельно.
Вродливице! Сяйнистий лик не морщ!
Мирослав Артимович
2018.03.08
06:48
Вінок сонетів ув акровіршах (на здобуття Нобелівської премії у номінації акровінкоплетіння:))
Магістрал («Віночок місяців»)
Всі місяці гуртом зізвали раду,
Ізразу січень – в лідерський забіг.
– Невже? А ми? – загомоніли ззаду,
Огуда засніжила, наче сніг.
– Чи ж, браття, місце лідера – не знада? –
Всі місяці гуртом зізвали раду,
Ізразу січень – в лідерський забіг.
– Невже? А ми? – загомоніли ззаду,
Огуда засніжила, наче сніг.
– Чи ж, браття, місце лідера – не знада? –
Сонце Місяць
2018.03.08
04:16
місяць
оце на загадку хай зостається вам
мій співрозмовнику, моя байдужа мріє
лиш дзвонами із невідомих брам
з очей серпанки снів одвіє
підступний зблиск у холоді хмельнім
життя кімнат пітьмаво~ променистих
як забуття налляв, мовляв, хильни
мій співрозмовнику, моя байдужа мріє
лиш дзвонами із невідомих брам
з очей серпанки снів одвіє
підступний зблиск у холоді хмельнім
життя кімнат пітьмаво~ променистих
як забуття налляв, мовляв, хильни
Маркіяна Рай
2018.03.08
01:21
Він повертає
Він повертає мене до тями, як забуває про мене просто.
Гостро заточене, отже, - легко ввійде під шкуру.
Скніють позичені вислови й лиця.
Хто ти? А хто я? Ми - небилиця,
Варто переповісти, - одразу втрачається сенс.
Місто над нами виконує звичне,
Ці
Гостро заточене, отже, - легко ввійде під шкуру.
Скніють позичені вислови й лиця.
Хто ти? А хто я? Ми - небилиця,
Варто переповісти, - одразу втрачається сенс.
Місто над нами виконує звичне,
Ці
Маркіяна Рай
2018.03.08
00:45
Скільки ще спалених
Скільки ще спалених книг і сердець обезкровлених
Зможе у собі вмістити вселюдська історія?
Це не містерія, чорт забирай, це доля!
Вогники вікон блимають SOS.
Поодинокі врятовані
Повимикали
Світло.
***
Зможе у собі вмістити вселюдська історія?
Це не містерія, чорт забирай, це доля!
Вогники вікон блимають SOS.
Поодинокі врятовані
Повимикали
Світло.
***
Ігор Шоха
2018.03.07
22:03
Аура весни
Моя весна уже не за горами.
На те вона й моя,
аби її чекав я вечорами
на схилі житія,
аби не забувалися таємні
надія і мета
і не було ілюзії у мене,
що ця весна не та,
На те вона й моя,
аби її чекав я вечорами
на схилі житія,
аби не забувалися таємні
надія і мета
і не було ілюзії у мене,
що ця весна не та,
Вікторія Лимарівна
2018.03.07
21:55
До світлої пам'яті мого тата
В душі скорбота, біль і туга …
Ти був моїм найкращим другом.
Татусю, рідний, неможливе
Це усвідомлення жахливе,
Що не побачу твої очі
І усмішку, і погляд! Хочу,
Так хочу я в дитинство знову –
З тобою ведем`о розмову:
Ти був моїм найкращим другом.
Татусю, рідний, неможливе
Це усвідомлення жахливе,
Що не побачу твої очі
І усмішку, і погляд! Хочу,
Так хочу я в дитинство знову –
З тобою ведем`о розмову:
Микола Дудар
2018.03.07
19:04
РЕЙС В ОДИН БІК...
В куточках губ її травневий щем
В очах дівочих туга за любовю
Зачитую я їй одну із кращих тем
А потім ще одну і бачу- вмовлю…
Довірливо пірнув назустріч фейс:
- Лови мене! я згоджуюсь на страту
Ось тільки де й коли закінчиться наш рейс
Нікому не до
В очах дівочих туга за любовю
Зачитую я їй одну із кращих тем
А потім ще одну і бачу- вмовлю…
Довірливо пірнув назустріч фейс:
- Лови мене! я згоджуюсь на страту
Ось тільки де й коли закінчиться наш рейс
Нікому не до
Маркіяна Рай
2018.03.07
17:11
Боязким
Бо такі не лишають слідів, а просто ідуть у вічність,
Відпускаючи пам'ять, бентежне беруть з собою.
Трафаретки життя у них завжди суворого крою,
Щоби лиш почуттів не вколола калейдоскопічність.
Ач, як промені грають, сонцями виблискують скельця,
І
Відпускаючи пам'ять, бентежне беруть з собою.
Трафаретки життя у них завжди суворого крою,
Щоби лиш почуттів не вколола калейдоскопічність.
Ач, як промені грають, сонцями виблискують скельця,
І
Марія Дем'янюк
2018.03.07
16:57
Із Донбасу їхали бригади
Із Донбасу їхали бригади.
Поспішали до своєї хати:
Пригорнутися до половинки -
Жінки любої й рідненької дитинки.
У киптяві пазики і танки,
А шишиги замикають ланки.
Проїжджають аеромобілі,
Поспішали до своєї хати:
Пригорнутися до половинки -
Жінки любої й рідненької дитинки.
У киптяві пазики і танки,
А шишиги замикають ланки.
Проїжджають аеромобілі,
Ігор Деркач
2018.03.07
14:33
Весна взимку
Біла заметіль -
на зимові шати.
О! Весна! Відкіль?
Як її чекати?
Все мете оця
сива завірюха
і метелиця
сіє білим пухом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на зимові шати.
О! Весна! Відкіль?
Як її чекати?
Все мете оця
сива завірюха
і метелиця
сіє білим пухом.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Міхаель Хебі
2018.03.07
Надійка Голобородько
2018.03.06
Тамара Швець
2018.03.05
Человек Песок
2018.02.20
Інеса Завялова
2018.02.17
Ігор Деркач
2018.02.10
Джей Уей Ґамалія
2018.02.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Літугрупування
| Дата | |
|---|---|
| Дикий Жорж
Основна з проблем у мистецтвознавстві - це навчитися оцінювати твори мистецтва, і цього не оминеш - бо ще більша проблема - б...
|
2006.02.25 |
Загалом
Рейтинги
| Пояснення | Редактори | Динаміка авторських рейтингів |
Народний рейтинг
|
Рейтинг "Майстерень"
|
Редактори
• Рейтинги обраховуються тільки на основі особистих авторських рейтингів у ПОЕЗІЇ.• Авторський статус має значення. "Л.П" (1.00), "R2" (1.10),"R1" (1.20)
• Рейтинги авторів , нижчі за 5,01 (від "Майстерень"),
при обчисленні загальних рейтингів не враховуються.
• Рейтинги поновлюються один раз на добу