Якось на одного пустельника напосіли важкі помисли. Перебуваючи у такому стані він почав виливати свою печаль перед Богом.
– Господи, – говорив він, хочу спастися, але помисли мої ніяк не пускають мене це звершити. Що мені робити? Як мені спастися?
Вставши з того місця де сидів, і трішки відійшовши він пересів і побачив невідомого йому чоловіка. Питально заклопотаного ділом рук своїх. Той чоловік то вставав, покидаючи рукоділля і молився, то знову повертався до рукоділля. Він зшивав листя пальми. Потім він знову вставав і молився. Після молитви знову брався до рукоділля. Усе це чинив ангел, якого послав Бог підбадьорити християнина і спонукати його до мужності. І почув пустельник голос у своєму нутрі:
– Чини так само і спасешся.
«365 притч на щодень» – видавництво «Свічадо» 2013 (с)
Джерело: Оранта