Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ярослав Чорногуз
2018.02.08
21:39
Світло кохання (корона сонетів ІІ-й вінок)
І (ІІ)
Весну життя даруй душі, Богине,
Мов промінь із твоїх чудових кіс
Взяла зима волоссям хмаровинним -
Поміж гілля він інеєм завис.
Ця снігова така легка ліпнина
Весну життя даруй душі, Богине,
Мов промінь із твоїх чудових кіс
Взяла зима волоссям хмаровинним -
Поміж гілля він інеєм завис.
Ця снігова така легка ліпнина
Олександр Олехо
2018.02.08
20:46
Війна і ми...
Війна і мир. Війна і ми…
Огненні подихи зими.
Ось вибухає чорна ніч.
Тремтять шибки і тіні свіч.
Чотири роки – правда, лжа…
І це не край, і не межа.
Чи є земля, де все на ок!
і гнів не тисне на курок?
Огненні подихи зими.
Ось вибухає чорна ніч.
Тремтять шибки і тіні свіч.
Чотири роки – правда, лжа…
І це не край, і не межа.
Чи є земля, де все на ок!
і гнів не тисне на курок?
Мирослав Артимович
2018.02.08
18:46
Ця ніч…
…Ця ніч, як сон, у люлі неба,
як сяйво, згасле в мить одну…
Зійшла з Олімпу юна Геба –
нектару зваб не омину.
Лежить, розніжена, у млості,
у невагомості чуттів,
цілують зорі з високості
як сяйво, згасле в мить одну…
Зійшла з Олімпу юна Геба –
нектару зваб не омину.
Лежить, розніжена, у млості,
у невагомості чуттів,
цілують зорі з високості
Віта Парфенович
2018.02.08
17:40
Магічна
Окрилена –
Лечу на зустріч,
Уявою – вже майже там,
Уже зустрілися вуста,
І посмішка осяє простір –
Сьогодні будеш моїм гостем,
Ця зустріч, точно не спроста.
Лечу на зустріч,
Уявою – вже майже там,
Уже зустрілися вуста,
І посмішка осяє простір –
Сьогодні будеш моїм гостем,
Ця зустріч, точно не спроста.
Іван Потьомкін
2018.02.08
16:49
З Езопового голосу
Уперше жабенята
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.
Лариса Пугачук
2018.02.08
13:18
Смаколики
Сніжинкам на щоках тепло,
злетіли із небес роєм,
на губи уляглись терпко,
розтанувши, печаль згоять.
Твого торкання слід ясний
печаттю перейде в серце.
Чекання рук твоїх ласки,
злетіли із небес роєм,
на губи уляглись терпко,
розтанувши, печаль згоять.
Твого торкання слід ясний
печаттю перейде в серце.
Чекання рук твоїх ласки,
Віта Парфенович
2018.02.08
12:58
За три...
Ми з тобою таки чужі,
я боюся відкрити більше,
зацікавлення до душі,
розіллються дощем вірші.
Я дивачка для тебе? Я –
невідома, а ти – ігрек,
інтересу не припиняв,
я боюся відкрити більше,
зацікавлення до душі,
розіллються дощем вірші.
Я дивачка для тебе? Я –
невідома, а ти – ігрек,
інтересу не припиняв,
Олена Кримнець
2018.02.08
10:48
Адам і Єва
З весни щедротного незайманого лона
Проз ярину, крізь оболоню запашну
Леліє, струменить, легка і безборонна,
Голубизна ріки в небес голубизну,
Як муст із келиха землі у виногроно.
Ми пахнем глиною, мов глеки на осонні,
Безгрішні ми, бо тільки-но с
Проз ярину, крізь оболоню запашну
Леліє, струменить, легка і безборонна,
Голубизна ріки в небес голубизну,
Як муст із келиха землі у виногроно.
Ми пахнем глиною, мов глеки на осонні,
Безгрішні ми, бо тільки-но с
Олександр Сушко
2018.02.08
08:24
Не бачу
В дитинство від "прогнилих" не втечеш,
Хіба що впасти в безкінечну кому.
Понатикали зголоднілі верш,
Попробуй - повернись живим додому.
Пірнути б до карасиків у став,
Або до раю віднайти доріжку.
Не вийшло. Світ зубатий упіймав,
Хіба що впасти в безкінечну кому.
Понатикали зголоднілі верш,
Попробуй - повернись живим додому.
Пірнути б до карасиків у став,
Або до раю віднайти доріжку.
Не вийшло. Світ зубатий упіймав,
Сонце Місяць
2018.02.08
07:16
призвичне
із потреб невідомих
чи хотів так чи ні
щемні гості нічні
розсипаються в протяг
між рядків на звороті
проминулих життів
почуття золоті
чи хотів так чи ні
щемні гості нічні
розсипаються в протяг
між рядків на звороті
проминулих життів
почуття золоті
Олександр Сушко
2018.02.08
05:31
Пастель
Мабуть, часи минули золоті,
На колодарі не розгледжу дати.
Аристократи духу вже не ті,
Зговірливих багато, хитруватих.
Очиці приміряються до цін,
Куди не глянь - усі бажають миру.
Нічний горщок - рапіра у руці,
На колодарі не розгледжу дати.
Аристократи духу вже не ті,
Зговірливих багато, хитруватих.
Очиці приміряються до цін,
Куди не глянь - усі бажають миру.
Нічний горщок - рапіра у руці,
Ірина Вовк
2018.02.07
21:22
"Скажи мені правду, якою б вона не була…"
Скажи мені правду, якою б вона не була…
Про місяць уповні… Про два лебединих крила…
Про літа веселки барвисті… про теплі дощі…
Про пестощів ласки іскристі… про сповідь душі…
Скажи мені правду, що й досі у серці щемить…
Про ту найдорожчу, про найсокро
Про місяць уповні… Про два лебединих крила…
Про літа веселки барвисті… про теплі дощі…
Про пестощів ласки іскристі… про сповідь душі…
Скажи мені правду, що й досі у серці щемить…
Про ту найдорожчу, про найсокро
Оксана Мазур
2018.02.07
21:22
***
Я тікала од тебе, калічила ноги камінням,
Межи цвітом жаливи спікала литки в пухирі.
Не займай тіні край, хай помре в болотах, а вгорі
Закипить помаранчева ватра. І з тріщин на спині
Два крила, ой не білі, не білі, ой не лебедині…
Язиком по… губах…
Межи цвітом жаливи спікала литки в пухирі.
Не займай тіні край, хай помре в болотах, а вгорі
Закипить помаранчева ватра. І з тріщин на спині
Два крила, ой не білі, не білі, ой не лебедині…
Язиком по… губах…
Галина Кучеренко
2018.02.07
21:02
***
Римовані слова,
Як вицвіла трава -
Немає соку, кольору не видно …
Мережать у рядки
Римовані думки,
Ідеї – мислення, як вічності молитву…
***
Як вицвіла трава -
Немає соку, кольору не видно …
Мережать у рядки
Римовані думки,
Ідеї – мислення, як вічності молитву…
***
Василь Світлий
2018.02.07
19:13
Далі - не буде !
Не-ма !!!
У правди – напівправди.
Порочне – істинне напів.
І та любов не буде справжня,
В якої домінує гнів.
Пророче рідко мироточить,
Себе виказує. А втім...
Амбітне на таке охоче:
У правди – напівправди.
Порочне – істинне напів.
І та любов не буде справжня,
В якої домінує гнів.
Пророче рідко мироточить,
Себе виказує. А втім...
Амбітне на таке охоче:
Олександр Сушко
2018.02.07
13:10
"Графоманський клозет"
Наш "графоманський клозет"
Шпетить огрядний поет.
Квітне, неначе хурма,
Каже, "поетів нема".
Вмовкнув дзвінкий соловій -
Він тут однині чужий.
Щиглик своє одлітав -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Шпетить огрядний поет.
Квітне, неначе хурма,
Каже, "поетів нема".
Вмовкнув дзвінкий соловій -
Він тут однині чужий.
Щиглик своє одлітав -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
ВОЛОДИМИР КЕПИЧ
2018.02.06
Єт По
2018.02.05
Олександр Прок
2018.02.01
Наталія Шовкун Лія
2018.02.01
Соня Безсонна
2018.01.30
Анатолій Овчарук
2018.01.28
Віталій Чепіжний
2018.01.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Всі актуальні голосування
|
|
|
|
|
Постійні рейтингові голосування: Творчість кого з названих авторів (R1) найбільш імпонує вам: Творчість кого з названих авторів (R) найбільш імпонує вам: Творчість кого з названих авторів (R2) найбільш імпонує вам: Творчість кого з названих авторів (ЛП) найбільш імпонує вам: |
• Архів голосувань>>
Коментарі
1 2
Переглянути все