II

 

ЗАКІНЧЕННЯ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ

 

Іменник

 

Увага до таблиці відмін § 22. Зважаючи на закінчення іменників у назовному відм. однини, а також на характерні ознаки закінчень в інших формах однини й множини, усі іменники української мови можна поділитд на 3 відміни, а крім того 1 відміну на 3 групи — тверду, мішану й м’яку. Хоча до 1 відміни належать іменники всіх трьох родів, і іменники чоловіч. й ніякого род. зовсім інак відмінюються супроти іменників цієї ж групи жіночого роду, та все ж із погляду практичної доцільности їх вигідно саме так згрупувати, бо в основі цього угрупування лежать як єсть ті ознаки, що мають найбільшу вагу в практиці. Так, напр., мішана група зразу виступає з своїми характерними ознаками: після ж, ч, ш, щ, дж не буває в закінченнях о й и, а тільки е й і (кни́гою — ї́жею, кни́ги — огоро́жі і т. ін.). Щодо іменників чоловічого роду на -р, що належать до всіх 3-х груп, то з таблиці ще не видно, які саме іменники відносяться до котрої з цих груп, але ці вказівки не важко знайти в наступному параграфі (23), де подаються й усі інші вказівки щодо вживання іменникових закінчень. («Таблиця» на 30 — 31 ст.).