Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Микола Соболь
2018.01.21
07:34
Наворожи мені зима
Наворожи мені зима –
Казкові дні, сніги останні,
Уста любимої, кохані
Очі. Зійде – тьма…
І що? Боятися навіси?
Літа уже не для гульвіси,
А входу-виходу нема.
Люблю. І моє серце – Данко
Казкові дні, сніги останні,
Уста любимої, кохані
Очі. Зійде – тьма…
І що? Боятися навіси?
Літа уже не для гульвіси,
А входу-виходу нема.
Люблю. І моє серце – Данко
Микола Соболь
2018.01.21
07:33
Благословення незалежності
Свобода пахне кров’ю (не покорою!)
Зросте людина інша в незалежності.
Не вічне проголошене «Авророю», –
У пострілу завжди дві протилежності.
Вандали, бузувіри неотесані –
Недопалки ікон, церков пожарища…
Іудами у сан – Святий піднесені
Не мученики
Зросте людина інша в незалежності.
Не вічне проголошене «Авророю», –
У пострілу завжди дві протилежності.
Вандали, бузувіри неотесані –
Недопалки ікон, церков пожарища…
Іудами у сан – Святий піднесені
Не мученики
Домінік Арфіст
2018.01.20
22:28
вечірнє (Доля)
заварити терпкого чаю…
чорнішого за всі ночі
і розпити себе… розлити
на тарелю місяця вповні…
а тобі було добре Овном
краще ніж мені Козерогом?
ми були відпущені Богом
як земля горіла під нами
чорнішого за всі ночі
і розпити себе… розлити
на тарелю місяця вповні…
а тобі було добре Овном
краще ніж мені Козерогом?
ми були відпущені Богом
як земля горіла під нами
Лесь Українець
2018.01.20
18:50
У селі на свята
Рожева заграва
Мріє над селом,
Куштуємо страви
В хаті за столом.
На печі грайливий
Котик бавиться,
Коло печі вила,
Мріє над селом,
Куштуємо страви
В хаті за столом.
На печі грайливий
Котик бавиться,
Коло печі вила,
Олександр Сушко
2018.01.20
17:16
Згар
Виноградник скніє без лози,
Вилито в багно солодкі вина.
Бачиш зморшки? Це убитий син.
Сивина - похована дружина.
А синочок мирний. Не солдат.
Просто українець. Без погонів.
У стодолу залетів снаряд -
Вилито в багно солодкі вина.
Бачиш зморшки? Це убитий син.
Сивина - похована дружина.
А синочок мирний. Не солдат.
Просто українець. Без погонів.
У стодолу залетів снаряд -
Марта Январская
2018.01.20
16:11
Путь
Зима на юге вроде не зима –
Инверсия про осень мимоходом,
Так мягко стелит, чтобы жестче спать
И даром не растрачивать свободу.
Пути Господни неисповедимы –
Их жёстко стелят, мягче чтоб идти –
Ведут к тому, что зримо и незримо,
Инверсия про осень мимоходом,
Так мягко стелит, чтобы жестче спать
И даром не растрачивать свободу.
Пути Господни неисповедимы –
Их жёстко стелят, мягче чтоб идти –
Ведут к тому, что зримо и незримо,
Сергій Гупало
2018.01.20
13:14
Cеріал – сюрреал
Сню і мрію, бо збулось…
Іншого не хочеться.
Не русалка йде у Рось –
Жіночка-пророчиця.
Хай без мене поживе
Наодинці з дійсністю,
І жадане БМВ
Іншого не хочеться.
Не русалка йде у Рось –
Жіночка-пророчиця.
Хай без мене поживе
Наодинці з дійсністю,
І жадане БМВ
Сергій Гупало
2018.01.20
13:05
* * *
Ти у росах розгледів містичність –
Не сховаєш нестримну сльозу.
І привнесену долю трагічну
Передбачиш, як птах, у грозу.
В нагороду тобі – просвітління:
Визріває потужний секрет,
Що вчорашні налякані тіні
Не сховаєш нестримну сльозу.
І привнесену долю трагічну
Передбачиш, як птах, у грозу.
В нагороду тобі – просвітління:
Визріває потужний секрет,
Що вчорашні налякані тіні
Олександр Сушко
2018.01.20
12:25
Прозріння
Давно молитись не ходив у храм.
Бурчали небеса "Грішити досить."
Наснилася бабуся. Та що пра...
Сиділа одесную од Христоса.
Апостоли жували коровай,
Ховали дулі моцні у свитини.
А муж шептав: - Маріє, утікай!
Бурчали небеса "Грішити досить."
Наснилася бабуся. Та що пра...
Сиділа одесную од Христоса.
Апостоли жували коровай,
Ховали дулі моцні у свитини.
А муж шептав: - Маріє, утікай!
Серго Сокольник
2018.01.20
12:24
Червона сукня ( 16+ )
новаторська сюжетна еротика. авторські знахідки***
Ах, оголені плечі
У червонім сукнІ !..
Сукню цю ти, доречі,
Показала мені,
Як ото ми кохались...
Не у ній...) Наголо...)))
Ах, оголені плечі
У червонім сукнІ !..
Сукню цю ти, доречі,
Показала мені,
Як ото ми кохались...
Не у ній...) Наголо...)))
Василь Світлий
2018.01.20
11:27
Акварелі літа
На світанні ранок в поступу тілеснім
Босими ногами по росі небесній.
Крадькома, тихенько... зачепивсь за сонях,
Вітерець грайливо випурхнув спросоння.
Горобцем зухвалим фиркнув понад тином
І ґаздою вправним у город полинув.
Зашуміло
Босими ногами по росі небесній.
Крадькома, тихенько... зачепивсь за сонях,
Вітерець грайливо випурхнув спросоння.
Горобцем зухвалим фиркнув понад тином
І ґаздою вправним у город полинув.
Зашуміло
Марія Дем'янюк
2018.01.19
23:40
Сніжинка
Виткане небо. Білі хмаринки.
З них вилітають тендітні сніжинки.
Мить, і сніжинка у мене в долоні.
Та не годиться їй бути в полоні:
Вільний політ - то сніжинкова доля.
Крапельку срібла дарує за волю.
Вітер повіяв... Летить сніговиця...
З них вилітають тендітні сніжинки.
Мить, і сніжинка у мене в долоні.
Та не годиться їй бути в полоні:
Вільний політ - то сніжинкова доля.
Крапельку срібла дарує за волю.
Вітер повіяв... Летить сніговиця...
Оксана Мазур
2018.01.19
23:28
Чого тобі, хлопче…
Чого тобі, хлопче, аж райдужна сіль у зіниці
Захлюпалась рибкою, легко пірнувши у блюз.
Донині лиш вітер торкався моєї спідниці –
Палючий і вірний. А ти… а тебе я боюсь…
Занадто блавату засіяла мама ув очі,
Задовгі співанки гойдали колиску малу:
О
Захлюпалась рибкою, легко пірнувши у блюз.
Донині лиш вітер торкався моєї спідниці –
Палючий і вірний. А ти… а тебе я боюсь…
Занадто блавату засіяла мама ув очі,
Задовгі співанки гойдали колиску малу:
О
Ігор Шоха
2018.01.19
22:48
Дівчина із Нагасакі
Він капітан і порт його – Марсель.
У нього є ознаки забіяки.
Він пале трубку, п’є пекучий ель
І має пасію у Нагасакі.
У неї, як проказа на руках,
Її тату, її недолі знаки,
І вечорами джигу в кабаках
У нього є ознаки забіяки.
Він пале трубку, п’є пекучий ель
І має пасію у Нагасакі.
У неї, як проказа на руках,
Її тату, її недолі знаки,
І вечорами джигу в кабаках
Володимир Бойко
2018.01.19
22:32
* * *
В кінці шляху оглянься, подорожній,
Задумайся, до чого ти дійшов,
Що твій багаж до прикрості порожній,
І весь твій слід – лише від підошов.
Який ти шлях в житті собі намріяв,
І як свій шанс безславно змарнував,
Що доброго на ниві ти посіяв?
Задумайся, до чого ти дійшов,
Що твій багаж до прикрості порожній,
І весь твій слід – лише від підошов.
Який ти шлях в житті собі намріяв,
І як свій шанс безславно змарнував,
Що доброго на ниві ти посіяв?
Галина Гулієва
2018.01.19
21:32
Листопад
Листопад стереже святих і стріляє в грішників,
поки вулиці сплять під злив неземною магією.
Мій Спасителю, я Твій хліб. Я щодня черствішаю.
І ніяка рука ніколи не розламає мене.
І голодні птахи по крихті мене не їстимуть
із долоні Твоєї, теплої і п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поки вулиці сплять під злив неземною магією.
Мій Спасителю, я Твій хліб. Я щодня черствішаю.
І ніяка рука ніколи не розламає мене.
І голодні птахи по крихті мене не їстимуть
із долоні Твоєї, теплої і п
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Галина Гулієва
2018.01.15
Катерина Костюк
2018.01.13
Юля Костюк
2018.01.11
Любов Лисенко
2018.01.08
Дружня рука
2018.01.03
Біла Марія Біла Марія
2018.01.02
Олександр Дволикий
2017.12.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід