This version of the page http://maysterni.com/contact.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2018-01-13. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.01.13 11:01
Істини хочу і сонця...
Наводжу коментар клона-ніка, в якому події описані з точністю до навпаки.
Я завжди полюбляла архаїзми чи маловживані слова. Свобода творчості.
Ніколи не дозволила б собі вельбучний вживати саме тому, що в селі Вельбівне жив поет, нині покійний...
Під

Ігор Шоха
2018.01.13 10:50
Мелодійні парафрази
Нема у мафії бентеги,
а у політиці – війни,
у небі – альфи і омеги,
у Інтернеті... лише теги:
куми, свати і ...брехуни.

***
Росія обирає пацана.

Світлана Майя Залізняк
2018.01.13 01:00
Жаління
Жаль чорну кішку з притулку,
трохи - отих, третю стать...
Господи, як же тут мулко.
Де чистота-благодать?

Рідні оплачуть убитих,
Ярма осудить юрма.
Крісла оплачені, свити...

Світлана Майя Залізняк
2018.01.13 00:14
Есеї
Ірина Кримська-Лузанчук (Українське радіо, канал "Культура") Заслабнути на «Птахокардію» Симптом перший Коли натрапляєш на Поезію Світлани-Майї Залізняк, розумієш, що в твоєму світі вона (її Поезія) оселяється на постійно. Бо так тобі хочеться. Б

Сонце Місяць
2018.01.12 21:29
vigilant
усупереч мовчанню знаєш ти
про рештки що вертаються на берег
музейну цвілість символів імперій
погаслі й мертві маяки портів

ці патина з іржею далебі
ригідні строфи ледь не подагричні
чи легіони ймень що крешуть вічність

Сергій Гупало
2018.01.12 20:32
Коментар у стилі Домініка Арфіста
Я не спілкуюся

з привидами -

особами, що ховаються

під нікнеймами.

Сергій Гупало
2018.01.12 20:05
" Б о м б а "
Летіло щось, упало щось.
Хто бачив -- не зрадів:
Бо на снігу -- убитий лось,
Але нема його слідів.

Іван Потьомкін
2018.01.12 19:52
Шалости юного Давида
– Послушай, – начал мой давний знакомый, подсев в автобусе по дороге домой. – Я вчера видел живьем твоих любимцев. – Это кого же? – Неразлучную пару ведущих – Окуня и Губермана. Как жаль, что тебя там не было. Действительно, было жаль. Но что поделаеш

Володимир Бойко
2018.01.12 19:51
* * *
Заходить сонце. Золотаві промені
Ув очі сиплють відблиски вогню.
Прекрасний світ, і сумувать чого б мені,
Та душу сум підточує на пню.

Людських облич потік пливе, хитаючись,
Лиш одного в потоці тім нема,
Того, що серце прагне, завмираючи,

Любов Бенедишин
2018.01.12 19:07
"Пиріг"
Пекли його руки умілі,
отож і хвалитися раді.
Хоч начинка з присмаком цвілі,
на вигляд - усе в шоколаді.

2018

Олександр Сушко
2018.01.12 18:50
Концерт
Цього разу концерт вийшов оригінальним. Перед виступом нас повели спочатку в сауну. Думав, нашвидку змиємо дорожню пилюку з вогких тілес, але помилився: у бані на нас чигало трійко дівчаток, молодюсіньких, і голячком. Чистенькі, розпашілі, усміхнені. Так

Домінік Арфіст
2018.01.12 17:38
випивши мову...
випивши мову як долю із річки буття
музику сфер у слова перевтіливши... сенси
в море безмежне мовчання… безмовне чуття…
плине поет через коловорот екзистенцій…
танатос тане… сансара… химерою смерть
сяє у темному лісі людської уяви…
променем радості…

Рудокоса Схимниця
2018.01.12 17:11
Апокриф
Він вкотре її забував назавжди й остаточно,
До пральки вкидаючи постіль з легким ароматом
Розтріпаних кіс і розведених ніг. Кровоточив,
Ривком видираючи з себе, і криючи матом

Нервові заломлення губ, зацілованих звіром.
Стиралась помада, звивалася

Марґо Ґейко
2018.01.12 15:32
Наречена
На обличчя душі натягну забуття арафатку
Власяницею тіло бажань огорну, хай пече!
Випікає все те, що хибує з самого початку
А торбину думок перекину за голе плече

На фантазії - кукіль, на пристрасті - мідні вериги
Одягну і піду, відшукаю собі ін

Любов Бенедишин
2018.01.12 14:27
Всім добре...
Ті - ситі, а ті - вціліли.
І кожної тварі по парі.
Вовки, що сторожать вілли.
І вівці - щасливі в кошарі.

2018

Ірина Вовк
2018.01.12 12:25
Вертепні образки: «Марсельєза»…
Предивна ніч – займається Зоря,
Пречиста Мати, вбрана у намисто,
тримає Богом послане Маля –
і любо так… по-ангельськи врочисто…
І все б нічого!.. Повниться обрус
дванадцятьма ознаками Вечері,
віднині в хаті житиме Ісус –
прочинені до Світла вікн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Юля Костюк
2018.01.11

Любов Лисенко
2018.01.08

Дружня рука
2018.01.03

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Дволикий
2017.12.23

Ніна Калина
2017.12.17

Федір Трох
2017.12.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл