Версiя для друку Обговорити в форумi

В актах-документах поважних м╕жнародн╕х ╕нституц╕й — таких, як Об’╓днан╕ Нац╕╖, Рада Европи чи Орган╕зац╕я Безпеки та Сп╕впрац╕ в Европ╕, до яких Укра╖на ма╓ безпосередн╓ в╕дношення, вписан╕ р╕зн╕ постанови та поради, що в╕дносяться до нац╕ональних меншин. Основою цих порад ╓ М╕жнародня Угода громадянських ╕ пол╕тичних прав, а також М╕жнародня Угода «Про економ╕чн╕, соц╕яльн╕ та культурн╕ права». Зобов’язання держав-член╕в походять з конференц╕й у Копенгаген╕ (1990), Гелс╕нк╕ (1992), а поради прийшли з конференц╕й у Газ╕ (1996) й Осло (1998). Дуже важлив╕, бо загально прийнято, як акс╕ома, це приписи в осв╕т╕ з Газько╖ Конференц╕╖. Дозвольте процитувати слова, як╕ схоплюють суть цих порад: «Право нац╕ональних меншин встановлювати та займатися власними ╕нституц╕ями, включно з осв╕тн╕ми, ╓ засадничо встановлено у м╕жнародньому прав╕ та повинно бути визначене. Хоча держава ма╓ право нагляду з адм╕н╕стративно╖ точки зору та для узгодження з╕ сво╖м законодавством, вона не см╕╓ перешкодити цьому праву, встановлюючи ненормальн╕ адм╕н╕стративн╕ вимоги, як╕ зведуть до неможливого нац╕ональним меншинам влаштувати власн╕ осв╕тн╕ ╕нституц╕╖. Xоча нема╓ формального зобов’язання, щоби держави ф╕нансували ц╕ приватн╕ установи, цим ╕нституц╕ям не можна перешкодити у пошуку ресурс╕в в╕д ус╕х домашн╕х ╕ м╕жнародн╕х джерел».
Нема╓ у порадах вимоги ф╕нансування державою осв╕тних ╕нституц╕й нац╕ональних меншин. Який ╓ стан сьогодн╕ в Укра╖н╕ з рос╕йськомовними осв╕тними ╕нституц╕ями, а в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ — з укра╖номовними осв╕тними ╕нституц╕ями?
Укра╖на йде далеко поза поради ОБСЕ. В Укра╖н╕ понад дв╕ тисяч╕ навчальних заклад╕в з рос╕йською мовою навчання, як╕ ф╕нансуються з державного бюджету Укра╖ни. Додатково ╓ майже дв╕ тисяч╕ загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з укра╖нською та рос╕йською мовами навчання. Це теж ф╕нансу╓ться з державного бюджету.
Натом╕сть у Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ навчальних заклад╕в з укра╖нською мовою навчання чи з рос╕йською й укра╖нською мовою навчання нема╓ зовс╕м.
Правда, РФ не ма╓ н╕чого сп╕льного з демократ╕╓ю, а тому будь-як╕ поради ╖╖ не зобов’язують, хоча РФ ╓ членом ОН, Ради Европи й ОБСЕ.
Напередодн╕ президентських вибор╕в у РФ минулого року, Рос╕я обмежила к╕льк╕сть спостер╕гач╕в в╕д ОБСЕ до 100, а коли ОБСЕ запротестувало, що така мала к╕льк╕сть не ╓ жодним спостереженням ╕ тому ОБСЕ не братиме участи зовс╕м, тод╕йшн╕й Президент Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Влад╕м╕р Пут╕н на пресов╕й конференц╕╖ поскаржився, що м╕жнародн╕ структури хочуть вчити РФ демократ╕╖. «Краще, — сказав Президент Пут╕н, — хай вчать сво╖х дружин варити капусняк».
Напротивагу цьому, Укра╖на далеко перейшла рамц╕ порад ОБСЕ, бо не т╕льки дозволя╓ на приватн╕ рос╕йськомовн╕ осв╕тн╕ заклади, не ставить ╖м перепони, але на д╕л╕ ф╕нансу╓ приблизно 4000 рос╕йськомовних шк╕л з державного бюджету. Деяк╕ можуть вважати таке ╕ в╕дношення Укра╖ни до рос╕йсько╖ мови похвальним, однак друг╕ держави схарактеризували б таке в╕дношення абсурдним та економ╕чно самогубним.
Конференц╕я ОБСЕ в Осло подала поради щодо мови нац╕ональних меншин у других секторах, кр╕м осв╕ти. Сектори включали: назви, рел╕г╕я, громадська д╕яльн╕сть у неурядових орган╕зац╕ях, засоби масово╖ ╕нформац╕╖, економ╕ка, адм╕н╕стративн╕ ╕нституц╕╖ та публичн╕ послуги, незалежн╕ крайов╕ ╕нституц╕╖, виступи перед юридичною владою та захист при позбавленню вол╕. У кожному випадку конференц╕я окреслила право представника нац╕онально╖ меншини користуватися власною мовою. Р╕внож у кожному випадку право користування власною мовою було сп╕вучасне з користуванням державною мовою в адм╕н╕стративних питаннях. Щодо засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, то основна теза-порада — це те, що «на крайових, рег╕ональних ╕ м╕сцевих р╕внях к╕льк╕сть ╕ як╕сть часу призначеного для етеру в мов╕ нац╕онально╖ меншини повинн╕ бути сп╕вм╕рною з чисельн╕стю та густиною заселення нац╕онально╖ меншини».
Тобто, коли зг╕дно з останн╕м переписом населення з 2001 року рос╕йська нац╕ональна меншина становить 17,3% населення Укра╖ни, то под╕бний в╕дсоток етеру повинен бути в╕дданий рос╕йськ╕й мов╕, а це зокрема повинно в╕дображатися на рег╕ональному р╕вн╕, особливо в Криму, — ╓дина адм╕н╕стративна одиниця, де рос╕яни становлять б╕льш╕сть.
Дальш╕ поради щодо ЗМ╤ конференц╕╖ в Осло звучать ось так: «...особи, як╕ приналежн╕ до нац╕ональних меншин, мають право влаштувати та розвивати приватн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖ (...) — Це право обмежене засадами м╕жнароднього права, як також законними вимогами держави в справ╕ полагодження засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ (...) свободу вислову не може стримати (...), але це не перешкоджа╓ л╕цензуванню звукового рад╕о й етеру телебачення, чи заход╕в к╕но без дискрим╕нац╕╖, основаного на об’╓ктивних критер╕ях».
В економ╕чних в╕дносинах загальна засада — це, що держава не см╕╓ обмежувати мовний виб╕р п╕дпри╓мця у переведенн╕ приватних комерц╕йних заход╕в. Одначе поради конференц╕╖ в Осло доповнюють цю засаду так: «Держава може вимагати, щоби державна мова, або мови були впроваджен╕ у тих секторах економ╕чно╖ д╕яльности, як╕ лишають насл╕дки на права ╕нших або вимагають д╕ялог чи комун╕кац╕ю з публичними ╕нституц╕ями (...) забезпечення прав ╕ свобод ╕нших (споживач╕в — А. Л.), а також обмежен╕ норми публично╖ адм╕н╕страц╕╖ можуть служити причиною для специф╕чних вимог користування також державною мовою чи мовами держави (...) Держава не см╕╓ заборонити користування мовою, але на п╕дстав╕ законного публ╕чного зац╕кавлення, може встановити конечн╕сть користуванням також державною мовою, чи мовами Держави».
Якийсь мудрець може завважити, що Укра╖на наст╕льки демократична, що вона п╕шла далеко за рамц╕ порад м╕жнародн╕х ╕нституц╕й щодо мовних питань нац╕ональних меншин. Таке ствердження — демагог╕я. На жаль, д╕йсн╕сть ╕накша та довол╕ г╕рка: Укра╖на не ╓ демократичною державою, бо не захища╓ ╕нтерес╕в б╕льшости «демос» (народу), який ╓ по етн╕чност╕ — укра╖нський. Правда, ця б╕льш╕сть роками пригноблена до меж╕ хворобливости, отож ╕нколи ╖й «всьо равно». Вона наст╕льки побита, що не вимага╓ сво╖х прав у власн╕й Держав╕. Тому цей хворобливий стан треба л╕кувати. Для того вибрали Президента, Прем’╓р-м╕н╕стра й ╕нших. Шкода, але н╕хто з обраних не вив’язався так, як треба — поки що.

http://www.maidan.org.ua/static/mai/1249138556.html
(Авторське написання збережено).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема "З потоку життя"